16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;

... В постанове он во всех местах написал мою фамилию неправильно, как "-ко". То есть, фактически, постанова вынесена не мне ()

Еще и в имени он букву "м" везде писал как букву "ш", но это уже так, мелочи.
...

для начала давай копию протокола и постановы в студию и будем смотреть.

в этом случае , он долго будет висеть в базе данных, хотя 50 на 50 если в базу они внесут правильную фамилию.

ст.122

Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою
цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме:
примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість,
напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої
безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними
даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань
технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими
документами, -

Начальнику УДАI ГУМВС України в Дніпропетровській області
вул. Ширшова, 9, м. Дніпропетровськ, 49600, тел. 056-744-51-92



********* ********** ********************,
що проживає за адресою:
*****************************************


На постанову: Серія АЕ1 №******, яку 31 травня 2011 року
виніс ІБ ДПС ДАІ м. Дніпропетровська, прапорщик міліції
Заець Василь Миколайович
У справі про адміністративне правопорушення,
Передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України,


СКАРГА.
Зазначену постанову винесено щодо мене за нібито ненадання переваги у русі пішоходам на регульованому пішохідному переході, порушення правил проїзду зазначеного переходу.
Зазначена постанова не відповідає вимогам закону та обставинам справи з таких підстав (вважаю вказану постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та моїх прав):
Згідно пункту 16.2 Правил дорожнього руху На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Але інспектор ДПС Заець В. М. при розгляді справи не прийняв до уваги, що словосполучення «дати дорогу» є терміном, сутність якого роз'яснює пункт 1.10 ПДР: дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Зокрема, згідно цьому пункту ПДР, вимога «дати дорогу» вважається виконаною, коли учасники дорожнього руху, які мають перевагу, не були змушені змінити напрямок руху або швидкість.
Я з інспектором ДАІ не погодився i намагався пояснити інспектору фактичні обставини подій, які були такими:
В даному випадку при проїзді пішохідного переходу пішохід на смузі зустрічного руху, кілька метрів від мене, переходив її спокійно, не був змушений змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не існувало, уникати наїзду він не був змушений. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у пункті 1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішохода також був безпечний. За таких умов обов’язку дати дорогу не існувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, переліченим у пункті 16.2 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту. Все це я намагався пояснити інспектору, однак, мої пояснення с посиланням на п. 1.10 ПДР інспектором ДПС Заець В. М. не були прийняті до уваги, він продовжував настоювати, що пункт 16.2 зобов’язує водія обов’язково зупиняти автомобіль перед пішохідним переходом, на якому знаходяться пішоходи, незалежно від того, чи існує перешкода для їх руху, чи ні.
В якості доказів правопорушення у протоколі вказані тільки свідчення іншого інспектора ДПС, який знаходився у одному автомобілі з інспектором ДПС Заець В. М., хочу зазначити, що інший інспектор ДПС е заінтересованою особою, та не може бути неупередженим свідком.
Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам статей 251, 256, 280 та 122 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до статті 269 КУпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до статті 272 КУпАП є свідком. У відповідності до статті 256 КУпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків.) У відповідності до статті 251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо суперечить статті 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
У при розмові зі мною, та постанові, про накладення на мене стягнення інспектор ДПС Заець В. М. на відео фіксацію як доказ скоєння мною правопорушення не посилався, що свідчить про відсутність такого доказу.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою (мій автомобіль був зупинений у 8 годин, 25 хвилин, протокол про адміністративне правопорушення ІДПС Заець В. М. почав складати у 8 год., 30 хв., а вже у 8 год., 40 хв. він виніс Постанову про адміністративне правопорушення, про що вказано у протоколі), подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені статтею 268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до статті 3 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи було грубо порушено. Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову майже одночасно.
Більше того, моє право давати пояснення (ст. 268 КУпАП) фактично не було реалізовано при розгляді справи: поки я записував до протоколу свої пояснення, ІДПС Заець В. М. встиг скласти постанову в справі адміністративного правопорушення й визначити в даному випадку міру покарання.
У такий спосіб «розгляд справи» звелося до складання постанови. Не були виконані вимоги статті 280 КУпАП по розгляду всіх обставин справи, зігнорований пункт 1.10 ПДР, що визначає ключовий у цьому випадку термін «дати дорогу». Своїми діями інспектор також грубо порушує пункт 1.6 розпорядження МВС Україні №466 від 21.05.2009 року виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Крім вищезазначеного, була винесена постанова про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122, частиною 2 КУпАП, але дана стаття не передбачає відповідальність водія транспортного засобу за не надавання дороги пішоходу. У статті 122, частині 2 КУпАП передбачена відповідальність водія транспортного засобу за невиконання водіями вимог працівника міліції. В супереч запису у протоколі вказана вимога працівника міліції мною виконана в повному обсязі, що підтверджується самим складенням протоколу та постанови і наданими мною по суті поясненнями. Також у статті 122, частині 2 КУпАП не передбачає штраф у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 грн.), яка зазначена у отриманій мною постанові, у статті 122, частині 2 КУпАП максимальна сума штрафу складає 11 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (187 грн.).
У постанові, яку мені вручив інспектор ДПС Заець В. М. в якості правопорушника замість мене була вказана інша особа, а саме «*********** ********** ******».
З урахуванням усіх вищевказаних умов, у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288 КУпАП України,

ПРОШУ:

Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.


„____”__________ 20__р.

(*********** ************* ************)

я не свидетеля имел ввиду, а пешехода , его пояснения где?

по этому поводу==
===примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість,
напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої
безпеки