ВМW не втікає від погоніВночі 7 лютого київські патрульні застрелили 17-річного Михайла Медведєва. Сталося це внаслідок півгодинного переслідування BMW, яка петляла столичними автошляхами. Те, чи мали патрульні право стріляти на ураження і чим це могло закінчитися для законослухняних жителів київських районів, «ЗіБ» з’ясовував у представника потерпілого Анатолія БАШЛОВКИ.
«За такої позиції можна було б виправдати навіть розстріл учасників «євромайдану»
— Інцидент, що мав місце вночі 7 лютого, не перший випадок застосування зброї правоохоронцями на столичних дорогах під час переслідування. Однак цього разу погоня закінчилася трагічно. Чи припустиме взагалі, з точки зору законодавства, застосування зброї проти порушників правил дорожнього руху? Чи означає цей випадок, що до будь-якого порушника ПДР, скажімо, пішохода, який перебігатиме вулицю в недозволеному місці, також можуть бути застосовані аналогічні заходи?
— Справа не в законі, а в тому, що поліцейські не розуміють, що вони роблять. Вони не розуміють основоположних принципів: що таке права людини, що таке людське життя як основна цінність. У них інший підхід, їх так навчили. Ось чому ми звернулися до уповноваженого ВР з прав людини і попросили витребувати низку документів, які показали б, чим керуються поліцейські, чого суспільству очікувати від них.
Прокуратура в рамках цієї кримінальної справи проводить обшуки в поліції. Крім журналів обліку, вилучатимуть нормативні документи, якщо вони взагалі існують. Скільки видавалося боєприпасів? Як вони списувались? Як можна було поцілити в колесо під таким кутом? Щоб відповісти на всі ці питання, потрібно знати правила, а для цього — ознайомитися з внутрішньою документацію. Адже поліція буде розповідати, що всі кулі потрапили в «десятку», коли насправді перестрілка велася в традиціях дикого заходу.
Взагалі суспільство повинно знати, на підставі чого і як буде діяти поліція. Поліцейські ж упевнені, що вчинили правильно: хотіли запобігти злочину, а насправді виступили в ролі «судді Дредда», який сам собі і слідчий, і прокурор, і суддя, і кат. Ці дії суперечать не тільки принципам права, а й загальнолюдським нормам поведінки.
Я не знайшов в Європі жодного такого випадку, щоб людину застрелили за порушення правил дорожнього руху. Якщо ми повертаємося в ті часи, коли в деяких країнах людей розстрілювали за безквитковий проїзд, тоді скажімо прямо про це.
Інформація, яка лунає з кабінетів МВС, покликана приховати непрофесіоналізм поліцейських. Навіть начальник управління патрульної поліції Києва Юрій Зозуля не розуміє різниці між адміністративним і кримінальним правопорушенням, тобто коли потрібно застосовувати силу, а коли це неприпустимо.Якщо брати американську модель поведінки поліцейських, то це зовсім інший культурний зріз. У країні легалізовано зброю, і ймовірність того, що в переслідуваного водія вона є, дійсно висока. Наше суспільство не звикло до перестрілки на вулицях, і поводитися поліцейським так, як в Америці, це помилка. Така поведінка тільки озлобить злочинця, який, перебуваючи в машині, буде стріляти не замислюючись.
Сподіваюся, що помиляюсь, і таймер цієї бомби уповільненої дії поки не запущений. У будь-якому випадку поліцейські не мають морального права поводитися настільки безграмотно й абсурдно й піднімати тим самим рівень агресії в суспільстві.
— У МВС наголошують, що під час переслідування поліція діяла правомірно. У чому полягають «повноваження законного примусу», про які написав на своїй сторінці у Фейсбуку речник МВС Артем Шевченко?
— З того, що ми бачимо, під це формулювання чітко підпадає лише п.7. ч.4 ст.46 закону «Про Національну поліцію», згідно з яким поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю для зупинення транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського. Як вони збиралися автомобіль зупиняти? Застреливши пасажира? Це в будь-якому випадку неправомірне застосування сили.
—
Як відомо, під час подій дворічної давнини мали місце численні випадки, коли учасники «автомайдану» не зупинялися на вимогу працівників ДПС. Але останні не вдавалися до переслідувань, обмежуючись складанням протоколів про адміністративне правопорушення. Що змінилося за цей час? Чи дійсно проведена реформа, зокрема законодавча, наділяє патрульних правом відкривати вогонь на ураження, якщо водій не реагує на вимогу зупинитися?
— У ті часи правоохоронці й гадки не мали, напевно, що можна застрелити учасника «автомайдану» за порушення ПДР, оскільки той міг нібито вбити вагітну жінку. Трагізм у тому, що за такої правової позиції можна було б виправдати й розстріл учасників «євромайдану».
Закон про поліцію можна трактувати дуже широко, ніхто його не розуміє. Але однозначно є ще добре відомі й чинні інструкції Кабінету Міністрів. Чи були поліцейські з ними ознайомлені? Чи знали про їх існування? Для того ми й пишемо запити, аби зрозуміти межі повноважень поліцейських, які були закладені в їхні голови.
«Поліцейські своїми діями наражали на небезпеку громадян»
— За різними даними, отриманими з відкритих джерел, патрульні випустили в бік машини порушників близько 80 куль, але в автомобіль влучила тільки кожна четверта. Тобто був ризик, що решта пострілів знайдуть якусь іншу ціль на дорозі чи обабіч неї. Чи існує якась межа між негативними наслідками правопорушення та діями поліцейських щодо його відвернення? Як це кореспондується з наукою про кримінальне право?
— Ви можете вчинити протиправну дію, якщо вона покликана припинити тяжкі наслідки. А якщо ви вживаєте заходів, що призводять до ще більш тяжких наслідків, ніж порушення, якому ви намагаєтеся запобігти, це те саме, що вбити комара сокирою разом з людиною, на якій він сидить. Те, що сталося, це абсурд. Коли поліцейський робив постріли, в зоні ураження (як це видно на відео) могли перебувати припарковані транспортні засоби, також миготіли вітрини якихось кіосків і магазинів. Таким чином, поліцейські своїми діями наражали на небезпеку ні в чому не винних громадян!
Найважливіше у цій ситуації, щоб керівники понесли солідарну відповідальність за те, що випустили патрульних на вулицю з мінімальними знаннями.
— Чи відомі вже експертні висновки щодо огляду автомобіля? Чи брали ви участь у таких процесуальних діях?
— Машина стоїть в ангарі, зброю вилучено, відео також вилучено разом з відеореєстраторами. На фото, оприлюднених у Фейсбуку, видно, що стріляли в автомобіль, який стояв, з відстані 5—10 м, трохи лівіше від бампера. Це зрозуміло з трасології, із заходу куль, за купчастістю. Будь-яка людина, що отримала дотичну освіту, це побачить. Тож я не бачу сенсу у своїй участі в тих експертизах (трасологічній, балістичній, товарознавчій), які наразі тривають і повинні встановити всі обставини справи.
Експертів в Україні небагато, і всі вони добре відомі: якщо до когось з них немає довіри, то до інших вона є. В мене був такий випадок, коли чоловік ще за «злочинної влади» порушив кримінальне провадження проти своєї жінки, сфальсифікувавши аналіз сечі. Я легко через експертизу волосся спростував його результати, після чого за залишками епітелію в сечі було встановлено, що ДНК реципієнта моїй клієнтці не належить. Згодом кримінальне провадження було порушене вже проти самих правоохоронців. У цій справі я не бачу будь-якого непрофесіоналізму або того, що слідство діяло з якоюсь іншою метою, ніж установлення істини.
«Справа неодмінно дійде до суду, попри тиск з кабінетів МВС»
—
За офіційною версією, патрульні підозрювали хлопців, які перебували в авто, в зберіганні заборонених прекурсорів. Згодом ішлося про алкогольне сп’яніння підлітків. Чи були проведені відповідні експертизи? Як їх висновки можуть уплинути на кваліфікацію злочину?
— Так, проводилися всі можливі експертизи, зокрема поліцейські. В принципі, обставини злочину зрозумілі, але для того, щоб ці обставини були належним чином представлені в суді, потрібно трохи почекати. Я не хочу давати простір для спекуляцій з боку представників МВС. Натомість зауважу таке.
Водій узяв автомобіль у знайомого покататися і хотів уникнути конфлікту із власником. Я в жодному разі не виправдовую його дій, та він і сам, напевно, усвідомлює, до чого це все призвело. Але ж є межа допустимості покарання!
— Крім суспільного резонансу, чи є якісь обставини, що можуть зробити цю справу прецедентною для українських правоохоронних органів?
— Ні. Прецедент буде тоді, коли з’явиться суспільна угода. Поліцейські чітко повинні розуміти, коли можуть застосовувати зброю, а громадяни — коли зброя до них може бути застосована. Це завдання ЗМІ: озвучити й виробити цю форму порозуміння, виходячи з того, що людське життя — це найбільша цінність.
Коли ми показали, що рухаємося в бік розкриття всіх фактів непрофесіоналізму керівництва поліції, а не тільки до покарання окремо взятих поліцейських, на адвокатів у процесі почали виливатися помиї. Однак я бачу по реакції суспільства, що ми переломили ситуацію, отже, справа неодмінно дійде до суду, попри колосальний тиск з кабінетів МВС.
— Прокуратура відкрила провадження за фактом перевищення патрульними владних повноважень. Згодом додали й ч.1 ст.115 Кримінального кодексу. Чи може адвокат потерпілого вплинути на кваліфікацію злочину? Адже, по суті, в цьому випадку обвинувачення і захист представляють державу, а ви — якогось «мажора», котрий, як свідчать деякі коментарі в соцмережах, загинув у межах «припустимої шкоди».
— Як представник потерпілого я міг би клопотати про зміну кваліфікації, якщо її зробили б неправильно. Мені ніхто не перешкоджає цього робити. Але слідство врахувало той факт, що своєю гонитвою і стріляниною
патрульні могли спровокувати більш тяжкі наслідки, ніж адміністративне порушення, якому вони намагалися запобігти, що, в принципі, й сталося, коли вони вчинили вбивство, кваліфіковане за ст.115 КК.
Думаю, в результаті обшуку з’явиться ще низка кримінальних справ стосовно працівників поліції, які відповідали за видачу боєприпасів, за навчання, за підготовку інструкцій.
Що стосується «мажорів». Це абсолютно необгрунтована заява, стратегічний піар-хід. Ми, адвокати, до цього звичні, а ось сім’ю намагаємося захистити від провокацій ЗМІ. Брудний піар — це незмагально. Проявляти себе в суді потрібно за допомогою доводів та інтелекту.