Зустріли Подерв'янського, просив просив переказати всім свою ідею щодо змін до Конституції. Прес-конференцію скликати відмовився, бо поспішав на базар. Сорі за якість - дуже вже ржали...

Ми усі мріємо про справедливу державу.
Костянтин Ільченко

Написати цю статтю мене надихнули, не скажу щоб численні, але ж все-таки пропозиції громадських діячів, які стосуються реформ різних напрямків державної системи. Суть цих пропозицій полягає в тому, що у своєї більшості вони фактично є зверненнями до існуючої влади, бо ті хто їх пропонує ще наївно вірять у те, що корумпована влада чи опозиція здатні за ради країни, за ради людей на хоч якісь справжні реформаторські кроки.

Остання така пропозиція про взяття участі в розробці одного з економічних проектів надійшла до мене буквально днями і йдеться в неї про реформу податкової системи. На думку засновників проекту саме лише реформа податкової системи приведе до економічного зростання, а якщо цю ідею використовувати на президентських виборах, то країна у 2015 році обов’язково отримає нового президента.

З вашого дозволу, про це і більш детальніше, бо йдеться про економіку і не тільки.

Є три причини по яким я з такою думкою не згідний, по-перше: перш ніж проводити реформи по окремим напрямках, будь-то економіка, чи державне управління, спочатку треба реформувати всю державну-політичну систему, бо в існуючій кримінальній системі ніякі реформи не потрібні; по друге: якщо йдеться про реформи у сфері економіки, то не можна реформувати лише один із важелів економічної політики, наприклад – податкову систему, а інші залишати без змін; по третє: Україні не потрібен Президент, який замість моделі економічного розвитку країни, пропонує лише новий податковий кодекс, ми це вже майже двадцять років проходимо.

Наша держава потребує дуже серйозних системних змін, бо в умовах існуючої системи з родово-клановими принципами управління, нікому не вдасться провести ні яких реформ. Зміна персон у владі, в умовах корумпованого середовища, не дасть можливості розвитку країни, бо потрібна реальна реформа всієї державно-політичної системі. Підкреслюю, саме всієї бо реформа тільки одного сегмента системи не буде корисна і навіть принесе більше проблем ніж переваг.

Наприклад, в економічної політиці є два основних напрямки – це фіскальний і монетарний, тому реформуючи один із важелів фіскального напрямоку, у вигляді податкової системи, ми повинні також думати і про реформи у грошово-кредитному напрямку, бо якщо цього не зробити, то реформа податкової системи перетвориться на черговий перепис податкового кодексу, а сама податкова система, як була так і залишиться рекетиром суспільства, бо не буде нести в собі стимулюючого для економіки фактору.

Тому, якщо ми розмовляємо про реформи в економіці, то перш за все ми повинні пред’явити суспільству економічну модель розвитку країни, а вже в середині цієї моделі прописати реформи кожного сектора економіки, у тому числі и податкової системи. Країні потрібна економічна модель розвитку, яка б урахувала не тільки сьогоденні реалії але ж і вказала на роль і місце України у світовому процесі глобалізації.

Зараз дуже багато поважних людей, звертаючись до влади пропонують різні сценарії виходу України з кризи. Одні пропонують зменшити податки, скоротити чисельність держслужбовців, реформувати медицину, судову систему , освіту та ін.., другі бачать вихід у негайному прийнятті нової Конституції, хтось створює завідомо «мертві» територіальні громади. Всі ці люди нажаль ще не розуміють що в існуючий системі державного управління не потрібні позитивні реформи, саме тому усі пропозиції у кращому випадку так і залишаються не кім не почутими, у гіршому – влада таку ініціативу використовує у своїх інтересах, приклад: податковий Майдану і прийнятий після нього податковий Кодекс, який аж ніяк не зменшив ганебний вплив держави на бізнес.

В таких умовах всім зрозуміло, що без певних речей, пов’язанних з повним перенавантаженням держави не обійтись, реформи будуть тоді працювати, коли вони стануть затребуванні владою, а це можливо тільки тоді, коли влада в Україні стане моральною.

Все це я пишу за для того щоб сказати єдине – зміна персоналій у владі нічого не дасть…, представники влади й опозиції вже продемонстрували, що вони не здатні керувати країною, тому тільки кардинальне реформування всієї державно-політичної системи надасть можливість змінити країну на краще та провести політичну люстрацію і вже ніколи не допустити до влади тих, хто останні 15 років знущався над народом України.

Тут ми доходимо до головного питання: як це зробити?

Щоб влада в країні стала моральною, потрібно перш за все запропонувати суспільству інструмент перезаснування влади, який надасть можливість реформувати державно-політичну систему, через процес відсторонення від влади олігархії та її поплічників і прийняття справедливих системоутворюючих законів.

Громадські та профспілкові організації, які входять до Громадянського Конституційного Конгресу (ГКК), пройшли довгий шлях випробувань та пошуку такого інструменту і прийшли до висновку, що не треба щось вигадувати.

Світова історія показала, що більш надійного і легітимного інструменту перезаснування влади як Конституційні збори народу не існує, але ж перш ніж їх скликати потрібно відсторонити від влади кримінал та сформувати легітимний орган установчої влади, який би саме і проголосив про скликання Конституційних зборів.

Головною умовою встановлення установчої влади, є добровільне або примусове відсторонення від влади представників олігархії та криміналу. Розуміючи, що добровільно вони з влади не підуть, Всеукраїнський страйковий комітет (ВСК), який є однією із структур ГКК, виступає інструментом примусу, використовуючи неформальні регіональні страйкоми, як точки зростання опору владі.

Перше, з чого ми почали свій шлях - це відкрито 1 травня 2013 висунули режиму політичні вимоги і саме з цього моменту ВСК приступив до планомірної роботи по формуванню внутрішнього, політичного опору населення кримінальній владі і підготовці, там де це можливо, трудових колективів до страйків, з метою висунення ними в першу чергу політичних вимог.

Але, щоб від цієї роботи був ефект нам ще належить провести переговори з галузевими профспілками і знайти там своїх прихильників, тому що тільки компроміс і національне примирення дозволить нам пройти шлях від диктатури до істинного народовладдя.

Роль ВСК в цьому процесі полягає у примусі влади виконати вимоги про розпуск ВРУ, відставку Президента, відставки КМУ, з метою формування Перехідного уряду, через проведення вуличних акцій, які носитимуть суто політичний характер, організацію на підприємствах протестів, ініційованих трудовими колективами, профспілками і підтриманими громадськими організаціями, у взятті влади на місцях, в рамках закону й Конституції, в руки представників територіальних громад й трудових колективів, через створення на місцях паралельних органів влади та підготовці на їх базі кадрів управління територіями.

Далі, створений до цього часу, позапарламентськими партіями, громадськими та профспілковими структурами, що підтримують ідею відсторонення від влади криміналу і реформування державно-політичної системи України, на принципах народовладдя, тимчасовий орган, який свідомо візьме на себе відповідальність за країну і за можливі наслідки перезаснування влади, формує Перехідний уряд, який і стане легітимним вищим установчим органом з повноваженнями тимчасового виконавчого органу державної влади.

Завдання перехідного уряду (ПП):

1. Збереження, в перехідний період, балансу в економіці країни;

2. Насадження в державі диктатури закону;

3. Проведення політичної та економічної люстрації;

4. Розробка та затвердження положення про вибори кандидатів до Конституційних зборів;

5. Скликання Конституційних зборів (КЗ);

6. Створення територіальних громад, як фундаменту всієї структури влади держави Україна, згідно норм закону Про територіальні громади, який буде прийнятий делегатами КЗ.

Перехідний уряд скликає Конституційні збори, які не є інструментом зміни суспільного ладу, КЗ скликаються з метою відновлення конституційного порядку в державі, через прийняття справедливих системоутворюючих законів, делегатами КЗ не можуть бути ті хто останні 15 років був у владі та держслужбовці;

Завдання Конституційних зборів, з частковими законодавчими повноваженнями:

1. Прийняття справедливих системоутворюючих законів, таких як: Про територіальні громади; Про місцеве самоврядування; Податковий кодекс; Виборче законодавство; Про опозицію; Про Кабмін; Про Президента, Про громадські організації та інші..., які в обов’язковому порядку включатимуть до себе не складні й зрозумілі норми контролю над владою та відкликання і відповідальності депутатів усіх рівнів;

2. Внесення змін до норм існуючої Конституції України, з урахуванням прийнятих на КС системоутворюючих законів або розробка проекту нової Конституції, з подальшим всенародним обговоренням.

Після прийняття на КЗ системоутворюючих законів і створення Перехідним урядом територіальних громад , формуються територіальні виборчі комісії на професійній основі, без партійних квот, з числа мешканців громад, після чого проводяться справедливі вибори до органів законодавчої влади і Президента України.

Громадяни, які в останні 15 років брали участь в управлінні державою, були депутатами всіх рівнів, уражаються в праві бути обраними на 10 років, така норма не носить в собі сенсу помсти, така норма дасть можливість включити соціальні ліфти і не допустити до влади лобістів олігархії.

Справедливо і законно обрані народом України Президент та нова законодавча влада своїм рішенням припиняють діяльність Перехідного уряду та Конституційних зборів і розпочинають реальні й корисні для суспільства реформи, основні пріоритети початкової фази виведення країни з кризи це - економіка; медицина; право.

Наші люди повинні бути здоровими, ситими, успішними і захищеними, народ повинен почати заробляти стільки, наскільки вистачить у нього талантів, усі повинні мати рівні можливості.

Такі рішучі і необхідні дії з боку всього народу України дадуть необхідні передумови для негайного оздоровлення нації і звичайно ж для розвитку соціального напрямку, який не зможе розвиватися без гарантії дотримання прав людини.

Роботи попереду чекає дуже багато, тому всі хто розуміє, що без системних змін нічого позитивного в нашій країні не може відбутися, приєднуйтесь до нас, ставайте поруч з нами, тому що без солідарних і усвідомлених дій всіх, не можливо змінити наше життя на краще.

У підсумку хочу сказати, що не треба витрачати час на спроби договоритися зі владою чи чекати від неї на діалог, все це марно, настав час діяти рішуче, зухвало і впевнено, іншого шляху нема.

Ми усі мріємо про справедливу державу, яка слугувала би громадянам, в якої усі би мали рівні можливості та рівну відповідальність перед законами…, так у чому річ?

Янукович и «регионалы» просчитались, поэтому Евромайдан выиграет



В противостоянии режима Януковича и Евромайдана невооруженным глазом видны прорехи в стане регионалов. По всем пунктам януковичи проигрывают, за что не возьмутся.
Казалось бы, почему? На стороне Партии регионов финансовые потоки, рычаги власти, армии силовиков, суды и прокуроры, парламентское большинство в Раде, а заметных побед над оппозицией в своем арсенале они не имеют. Даже несмотря на некоторую слабость самой оппозиции.
Главная причина фиаско команды Януковича кроется в двух аспектах: в кадровом голоде и самоуверенности, точнее в том, что власть думает о протестующих, как о некой серой быдломассе, т.е. судит по себе. Собственно, таковы мифы контрпропаганды от власти, в которые, похоже, власть и сама уже уверовала.
На самом деле все обстоит кардинально иначе. Майдан доказал, что он не только дееспособен, но он и жизнеспособен. Более того, Майдан готов к длительной осаде. Украинская революция без проблем обеспечивает свою охрану, профессионально организовала сферу питания, медицинской помощи, PR и связь с масс-медиа и мн. др. Креатива в акциях активистам не занимать. А все почему? Потому, что народ, который восстал против режима, борется не за деньги или власть, а за свое будущее и среди протестующих имеются специалисты, причем высокого уровня, практически всех специальностей.
Регионалы же пока смогли противопоставить Майдану слямзенные идеи, т.е. не креативные и технологически продуманные контраргументы, а тупо противопоставляют плагиат акций Майдана. Антимайдан, антиавтомайдан и пр.
Следует не забывать, что на Майдан, вольно или косвенно работает весь интеллект украинского общества: большинство журналистов, политологов, политтехнологов, аналитиков. Иначе и быть не может. Интеллектуальные массы понимают, что при старой модели управления и при тоталитарной власти Януковича им придется либо забыть о своей профессии, либо прогнуть спину под хамовитых начальников, либо переселиться в другую, демократическую страну.
Проколы режима происходят во многом от недооценки противника. Милиция облажалась так, как на Майдане есть свои бывшие кадровики, которые шаги силовиков Януковича просчитывают и направляют правильно митингующих. С выпиской Черновол оплошал МОЗ, квалифицированные врачи Евромайдана уже указали на ошибки медицинских чиновников. Проколы прокуратуры по полочкам расписывают юристы – сторонники Майдана. Активистов судят подневольные и коррупционные судьи и уже без энтузиазма (ведь, все они люди и чувствуют, что расплачиваться за грехи придется жестоко, очень скоро и лично им, регионалы спасать их не будут – свои бы шкуры спасти). Зато защищают активистов адвокаты, которые рады проявить свое мастерство, ведь они работают на перспективу.
И так по всем сферам, с которыми соприкасаются противоборствующие стороны. К охране Майдана привлечены специалисты и ребята, прошедшие школу горячек точек и Афган, есть на Майдане и свои слесари, электрики, художники, певцы, в конце концов, массовики затейники.
В конечном итоге, окружение Януковича в свою защиту может выставлять плохо оплачиваемых чиновников, подневольную милицию и босоту, типа титушек. Настоящие спортсмены и даже бывшие зека вряд ли станут мараться о ссученный режим. А на стороне Революции креативные, мыслящие и полные решимости украинцы.
Первым терять нечего, кроме своих миллиардов в оффшорах, а их помощникам своих оков и компромата. Вторым терять тоже нечего – за ними Украина.

У соцмережах друкують фото беркутівця, який під час побиття активістів надзюрив у штани (фото)

У соцмережах друкують фото беркутівця, який під час побиття активістів надзюрив у штани. "З вигляду беркутівець страшний, а сам... напудив Photo: ruda_pani #Euromaidan #Євромайдан https://twitter.com/VitaliiSediuk/statu ... 04/photo/1

Експрес онлайн

Ми усі мріємо про справедливу державу.

Костянтин Ільченко

По селу зібрала 150 чоловік, мали везти нас, та Янукович розпустив Майдан...



Історія Про вчительку.

Зустріла по дорозі її. Вона викладала ще мені якийсь предмет недовго, а тепер, як виявилось, викладає моєму племіннику історію.
— Як там в Києві?
—Все ок.

— А ми теж були. Я, син, донька, всі. На Майдан їздили.
— Оу, молодці!

— Ага, перший раз по 700 грн отримали, а другий - 300 грн.
— ???

— Я тут по селу ще зібрала 150 чол.(!!!!), мали везти нас, та Янукович розпустив Майдан. Але обіцяли знову збирати. Тому я списки поповнюю, бо мені має бути %!
— А.

— Як буду, Київ покажеш?
— Ні. Ми з вами різні. Ви продаєтесь, а я за ідею стою. Хочу імпічмент зека, відставку уряду, реформування МВС і беркуту.

— Нє, ну і дура, а так би гроші заробила.
—?

— Он ми плазму купили.
— І чому ви можете навчити по історії мого племінника?

Пішла я. Гидко мені стало.