planirovsshik писал(а):
Тепер усі грамотні стали і п*здять що Крим уській.
та вони історії не хочуть вивчати-
У VI—V століттях до н. е., коли в степах господарювали скіфи, на узбережжі Криму заснували свої торгові колонії вихідці з Еллади.
На згадку про себе вони залишили назви найважливіших міст старовини. Так, Пантікапей, або Боспор (сучасна Керч), і Кафа (Феодосія) були побудовані колоністами зі старогрецького міста Мілета, Херсонес, розташований в межах нинішнього Севастополя, споруджений греками з Гераклєї Понтійської.Після розпаду Римської імперії (VI століття) Крим потрапляє до сфери впливу Візантії. Візантійський імператор Юстиніан I (527—†565), прагнучи зміцнити свої позиції в Тавриді і захистити візантійські володіння на узбережжі від степняків-кочівників, перетворює Херсонес на могутню фортецю.
На південному узбережжі Криму споруджує нові фортеці Алусту (Алушта) і Горзувіти (Гурзуф). На підступах до Херсонесу через гірський Крим він споруджує могутні фортеці: Сюрень, Ески-Кермен, Мангуп, Інкерман, Чуфут-калі та інші.Християнство поширилося у Криму задовго до його запровадження в Київській Русі. У 988 році (за іншими джерелами — в 989 році) князь Київської Русі Володимир, зайнявши Корсунь, прийняв тут офіційне хрещення (оголошення) і відтоді став примусово вводити християнство на Русі
Захопивши в XV столітті Таврику,
турки за допомогою італійських фахівців створили на Перекопі могутню фортецю Ор-Капу. Із того часу у Перекопського валу з'явилось інше ім'я — Турецький. З кінця XV століття турки і татари в Криму поступово переходять від кочових форм господарства до осілого землеробства.У XIV — XV століть між українськими землями та Кримом утворилася широка степова смуга, що заселялася українцями і татарами, які не бажали визнавати над собою ніякої влади. На початку XV століття згадується про татарських козаків, а в 1492 році з'являються відомості про козаків-християн. До речі, і в Криму українська мова не була рідкістю. Нею писалися листи в Литовське князівство, а деякі кримські хани вільно розмовляли українською.У
1768 році Крим стає ареною воєнних дій між Російською і Османською Імперією. Наслідком цієї війни став Кючук-Кайнарджійський мирний договір, за яким Кримське ханство отримало незалежність від Османської імперії, проте вже у квітні 1783 року було анексовано Російською імперією.
Із окупацією Криму Росією він став не тільки великим портом для міжнародної торгівлі, але й основним місцем відпочинку вищої російської знаті. На півострові почалося будівництво нових міст — Сімферополя і Севастополя. До Криму приїжджали на відпочинок і проживали тут вищі чини і титули держави Російської: Потьомкін, Воронцов, Юсупов, Олександр III і багато інших.
понаєхалі,а тепер розпинаються на кожному кроці,що Крим це русскоє царство Крим був захоплений москалями у 17 столітті і ніколи русским не був.У грудні 1917 року із розвалом Російської імперії у Криму повстала Кримська Народна Республіка, яка стала першою у світі мусульманською республікою. Проте вже протягом січня 1918 року більшовицьким інтервентам вдалося скинути республіканьску владу і захопити весь півострів.
11 березня 1918 війська Кримської групи Армії Української Народної Республіки почали наступ з району Харкова. Після розгрому більшовицьких частин під Лозовою українські війська зайняли 13 квітня станцію Синельниково і 14 квітня після короткого бою спільно з Легіоном Січових Стрільців під командуванням В. Габсбурга — Олександрівськ (тепер — Запоріжжя). 18 квітня передові частини Кримської групи вже вели кровопролитні бої за Мелітополь і незабаром оволоділи містом. У ніч з 21 на 22 квітня частини 2-го Запорізького полку прорвали лінію сиваських укріплень та вийшли в тил більшовицьким військам. Переборюючи запеклий опір ворога, українські війська 22 квітня визволили Джанкой. 24 квітня Перший Запорізький полк полк кінних гайдамаків під командуванням генерала Всеволода Петріва визволив Сімферополь і того ж дня при підтримці татарських добровольців — Бахчисарай. Подальший наступ українських частин у Криму під тиском німецького командування було зупинено. Завершення звільнення Криму від більшовиків провели німецькі війська, командування яких розраховувало захопити Чорноморський флот. У травні 1918 український уряд, виконуючи умови Берестейського миру, видав наказ про виведення підрозділів Армії УНР з Кримського півострова в район Мелітополя.
Однак, надіям кримських татар на національне відродження, яке вони пов’язували з утворенням автономії, не судилося збутися. З 1928 року в Криму, як і на територіях інших національних утворень СРСР, починає набирати обертів репресивна політика Москви, спрямована перш за все на знищення національної інтелігенції. 9 травня 1928 року був розстріляний за сфабрикованим звинуваченням голова КримЦВКа Велі Ібрагімов. [4]
Лише з 1928 по 1931 рік на підставі рішень ОДПУ, були розстріляні і відправлені у заслання біля 3,5 тисяч осіб, загалом відомі представники кримськотатарської інтелігенції.Одночасно з політичним терором проводився і духовний геноцид кримськотатарського народу. Під гаслами боротьби з буржуазним націоналізмом в 1928 році були зібрані і спалені всі старовинні рукописи, а також численні нові книги, видані кримськотатарською мовою. Цей акт вандалізму більшовиків став заключним етапом так званої «культурної революції» серед тюркських народів СРСР. В Криму цим подіям передувала нав’язана Москвою реформа правопису кримськотатарської мови — перехід з арабської на латинізовану, а незабаром і на російський алфавіт. Кримські татари водночас опинилися відрізаними від своєї багатовікової літератури і пам’яток писемної культури. Дії влади були спрямовані на здійснення штучної русифікації корінного народу Криму. На практиці здійснювалося те, чого не могло добитися царське міністерство освіти: «зросійщення та злиття всіх інородців, які живуть в межах нашої вітчизни, з російським народом». [5]їсторію потрібно уважно читати і вивчати,а не тупо слухати зомбування сучасних кримських політиків,які про це нічого не знають.