Кстати да... До 2015 уже не так далеко... и как Януковичу теперь "выигрывать" я не представляю.

Во первых такого министерства как МэЧэСэ уже не существует.
Во вторых, когда к тебе придёт проверка, узнаешь, что эти (ДэСэНэСэ) похлещще геев, трансы наверное

Ну здесь, как и везде: одни спасают за свои деньги (меня спасали, я знаю), а другие окучивают бизнесменов. Их дороги, как правило, не пересекаются.

за чьи это "свои"? вызов машины 400-500 грн., плюс лично отблагодарить, у меня в селе соседка горела, так прямым текстом зарядили 800 грн., в прошлую зиму в пургу вытащить машину - 100 грн. минимум и т.д., не надо тут рассказывать про "оне рискуют", они как и все в государстве мародерствуют

Мітинг у Дніпропетровську

Мітинг у Дніпропетровську

Сергій Лещенко
Журналіст "Української правди"
Три больових точки влади: Ахметов – у Лондоні, Клюєв – у Відні, Саша Янукович – на Печерську
16 грудня 2013, 20:22


Регіонали оплесками зустріли Андрія Клюєва, який прямо згаданий у свідченнях Попова як людина, причетна до кривавих подій 30 листопада. Але це оплески – не ознака перемоги. Це ознака того, що вони чують і бачать Майдан – і їм, за законами зграї, треба підтримувати один одного. Крім того, це спроба віддячити людині, яка фінансово утримує чи не половину регіоналів.

Але треба бути свідомим, що Клюєва так просто не здадуть. Тому що Клюєв – це не фурнітура Партії регіонів. Клюєв – це її фундамент. Без якого вони просто посипляться. Вони готові жертвувати пішаками, як Сівкович або Попов. Але поки не можу дозволити собі "зливати" ватажків.

На сьогоднішній день варто виділити три стовпи чинного режиму, на роботі з якими варто зосередити увагу: Янукович, Ахметов та Клюєв.

Клюєв – це один з ключів для виходу з кризи. Він не лише є автором сценарію на Майдані 30 листопада, він не лише контролює з десяток депутатів (брат Сергій Клюєв, Нестор Шуфрич, Олександр Єгоров...), він – начальник виборчого штабу Януковича-2015, друг Медведчука та ключовий провайдер російського впливу в Україні.

Клюєв лише здається непереможним. Але пікетування маєтку Клюєвих у Рудиках виводить його з рівноваги. Поява 30 активістів ДемАльянсу минулої п'ятниці викликала нервову реакцію в Клюєва – він обривав телефони Юрію Луценку з проханням вплинути на ДемАльянс. На що Луценко відповів, що не контролює цих хлопців. Якщо Клюєв прореагував так на появу 30 активістів, то що з ним буде, коли там стоятиме 300 мирних патріотів?





Окрім пікетування житла, довело свою ефективність пікетування офісів, особливо за кордоном, де українські корупціонери намагаються постати респектабельними бізнесменами. Кабінети Клюєвих розташовані в штаб-квартирі їхньої корпорації "УкрПідшипник" на Печерську, біля Генпрокуратури – вулиця Різницька, 3.

Офіс Клюєва у Відні відкритий за адресою Wipplingerstraße 35, 1010 Wien Навряд чи Клюєв був би радий бачити під австрійською штаб-квартирою пікет обурених українців, побратимів яких втоптали в граніт Майдану Незалежності. Чи, думаєте, Клюєв був би щасливий, якби західні банки, де він обслуговується, отримати листи з повідомленнями про причетність Клюєва до кривавих подій на ЄвроМайдані? А встановити фінустанову, де обслуговуються фірми Клюєва Activ Solar та Slav AG, зовсім нескладно: UniCredit Bank Austria AG 1010 Wien (BIC: BKAUATWW / BLZ: 12000)

Якщо санкції Заходу проти чиновників, причетних до кровопролиття – це довгий процес, то їх бізнес, з якого утримується кільканадцять кнопкодавів, стає не таким рентабельним набагато меншими зусиллями.

Мало хто знає, але в Австрії Клюєв є співвласником офісного центру Gasometer (Guglgasse 6, 1110 Wien) через компанію Slav AG. Як реагуватимуть орендарі цього приміщення, якщо почнуть отримувати повідомлення, що їх гроші ідуть режиму в Україні?




Ахметов. Він виявився надзвичайно вразливим до репутаційних втрат на Заході. 30 українських активістів у Лондоні, які пікетували його квартиру, зачепили його більше, ніж 300 тисяч на Майдані в Києві. Відомо, що після лондонського пікету квартири Ахметова в престижному комплексі One Hyde Park він попросив спеціально навчених людей пройтися сусідами та вибачитися за незручності. В інтернет-групи було запущено провокаторів, які почали зривати запланований пікет лондонського офісу СКМ з посиланням на якусь загадкову інформацію з Києва.

А попередження Ахметову від заступника держсекретаря Вікторії Нуланд про можливі санкції проти "спонсорів режиму" змусило його відмовитися від тактики самоусунення. Так, минулого тижня Ахметов разом з молодшим партнером Вадимом Новинським ходили до Януковича, аби привести його до тями.

Однак Ахметов і далі контролює з півсотні депутатів Партії регіонів, які жодним чином не засудили кровопролиття на Майдані. Ахметову, щоб поставити крапку в протистоянні, не потрібен Янукович – він може розв'язати кризу самостійно, проголосувавши руками своїх водіїв, адвокатів та менеджерів, що мають депутатські мандати, за перезавантаження влади.




А для тих українців у Лондоні, що хочуть допомогти Батьківщині, точкою збору могло би стати не посольство, на яке мало хто звертає увагу, а помешкання Ахметова в One Hyde Park (The Residences at Mandarin Oriental, 100 Knightsbridge, London, SW1X 7LJ). Окрім того, лунають пропозиції, щоб сусіди Ахметова та банки, в яких він кредитується, отримати листи з фотоілюстраціями силового розгону ЄвроМайдану та описом того, скількох депутатів контролює Ахметов і як вони прореагували на свавілля силовиків.

Зрештою, залишається сам Янукович. Похід 200-тисячного Майдану до "Межигір'я" поки ускладнений з точки зору логістики – з центру Києва до гнізда Януковича 25 кілометрів, а найближчі станції метро можуть просто закрити. Але залишається варіант мобільних груп, які можуть регулярно навідуватися туди з мирним пікетом.

Крім того, поза зоною уваги мітингувальників залишилися два офіси, які забиті документами і напряму причетні до сім'ї Януковича. Поява там мирного пікету може вивести межигірського господара з рівноваги набагато швидше, ніж концерти на Майдані.

Перший – це офіс Олександра Януковича на вулиці Гайцана, 2. Саме тут розташований кабінет президентського сина.




Друга важлива адреса – це тіньовий офіс юристів родини Януковича. Наприклад, тут розташована фірма "Танталіт", яка обслуговує "Межигір'я". Це на Подолі – вулиця Волоська, 11-а.

Окрім того, за кордоном розташовані офіси компаній, що належать старшому сину Януковича – MAKO Trading S.A. у Женеві: (Rue de Moillebeau 56, 1209 Genève) та MAKO Holding BV у Гаазі: (Alexanderstraat 23, 2514 JM Den Haag)

Сьогодні часто лунають голоси розчарованих – ЄвроМайдан стоїть вже два тижні, а Янукович досі на посаді. Але ніхто не обіцяв, що кінець авторитаризму настане швидко. І давайте згадаємо, про що ми говорили місяць тому? Що Янукович прийшов назавжди. Що він точно обереться на другий строк, а третій – будемо бачити. Що Захід закриє на безчинства Януковича очі, тому що він підпише з ними Угоду про асоціацію.

Що ми маємо сьогодні? Янукович – кульгава качка в очах українських олігархів. Янукович – ворог половини України. Янукович – президент, який часом не може доїхати до свого офісу та змушений керувати державою з дачі. Так, він все ще сильний. Але тепер порядок денний в державі змінився. Мова не йде про те, скільки ще термінів буде Янукович президентом. Мова іде про те, чи добуде він перший – і який сценарій чекає його в самому кінці.

Волонтер Лиза. Человек неограниченных возможностей


16.12.2013
Анастасия Береза
Лиза Шапошник, 27-летняя инвалид детства, до встречи с журналистом не знала, что отряд волонтеров, работающих на кухне Евромадана, а это, ни много, ни мало, тысяча шестьсот человек, решили назвать в ее честь.

Безработной девушке с Донбасса также было не известно, что она успела стать героиней Фейсбука, блогов и Живых журналов, да и вообще – одним из символов волонтерской самоотдачи на Евромайдане.

Лиза, маленькая брюнетка с приятным голосом и грамотной речью, приехала в столицу буквально накануне революционных событий - в поисках лучшей жизни и хоть какой-то работы.

За спиной у нее непростая жизнь ребенка инвалида (ДЦП легкой формы) – появление на свет в Кемеровской области, переезд с матерью в Одессу, учеба в интернате, окончание обычной общеобразовательной школы – начало самостоятельной жизни в 17 лет, попытки найти себя в России и утешиться в монастыре, жизнь в Сочи и, наконец, оседлость на Донбассе.

"Мой отец и бабушка украинцы, из Харьковской области, а мама русская. Я много лет жила одна в России – это кошмар какой-то, куда не приедешь– всюду пьют. Только на Кавказе понравилось – там уважают родителей, чтят традиции. Поэтому и остановилась в Сочи. Но в какой-то момент захотелось домой, на Украину. Так я переехала в Дружковку, на Донбасс. Там мой дом, там я выбила себе комнату в общежитии, по крупице собрала мебель".



Тот факт, что девушка, выросшая в Одессе и поселившая в Донецкой области, стала активной участницей Евромайдана, только на первый взгляд кажется необъяснимым.

"Мне многое помогли понять ребята, друзья, которые ездили за границу. Я узнала от них, что в странах Европейского союза инвалиды – это часть общества, им помогают, их не шарахаются, их поддерживает и государство, и благотворительные организации. А тут я даже положенные мне льготы выбить не могу. Я просто мечтаю хоть раз в жизни обследоваться у врача-специалиста, а не у того, кто купил свой диплом. Хочу получить положенную мне путевку в санаторий и бесплатный массаж".

На митинге 24 ноября Лиза тоже услышала много разного от стоящих рядом людей, что-то поняла, что-то переосмыслила и поэтому решила остаться 29 ноября на ночь в центре Киева.

"Это (силовой разгон митингующих спецназом - УП) было не страшно, а жутко. Мы с оставшимися ребятами ждали какую-то технику для проведения митинга, звуковую, кажется. Пели гимн, водили хороводы, а потом приехали коммунальщики - елку устанавливать, якобы. Нас взяли в кольцо и начали избивать всех подряд. Спастись удалось только благодаря стеклянной поверхности торгового центра – по ней мы все съезжали вниз и убегали. Они гнались за нами, бросали дубинки. К счастью, мне не досталось".

В 8 утра, 30 ноября, Лиза уже была на Михайловской площади, там и ночевала. Пришла она на Майдан Независимости и в первый день зимы, а уже на второй не выдержала и попросилась в волонтеры.

"Я понимала, что полноценно работать не смогу, но надеялась, что какая-то работа для меня найдется. Когда пришла записываться в волонтеры, у всех глаза были удивленные, но меня приняли. Сперва я на разносе работала, а потом попросила что-нибудь полегче – все-таки сложно мне было, руки отваливались. Потом я один день лимоны резала, а теперь отрываю веревочки от чайных пакетиков. Знаете зачем? Они, если остаются, то спутываются между собой, и когда берешь один стакан с чаем с подноса, сразу переворачивает еще несколько".

С того дня, вот уже две недели, Лиза работает на кухне. Ее трудолюбие и преданность общему делу (спит девушка всего по несколько часов в день тут же – на четвертом этаже Дома профсоюзов) так впечатлила окружающих, что Степан Кубив, комендант Штаба национального сопротивления, решил назвать группу волонтеров кухни в ее честь.

Лиза эту новость приняла с удивлением поскольку сама себя героем она вовсе считает, уверяет, что трудится здесь ей в радость. Расстраивает революционерку только то, что президент не идет на условия митингующих, а временами еще и "Беркут" присылает. Во время последнего такого случая, 10 декабря, Лиза, конечно, была в Доме профсоюзов.

"Мужики отправили всех женщин на 7-ой этаж и вот тогда наступило самое сложное – не знать, что происходит и не иметь возможности помочь. Потом, часа в 3-4 ночи сказали, что нужны руки на кухню и я, конечно, вызвалась. В какой-то момент вышла покурить, а когда вернулась, то уже ни одной женщины на кухне было – всех увели, ждали штурма. Но я не испугалась. Села перед дверью и ждала".

К счастью, силового захвата Дома профсоюзов той ночью удалось избежать и Лиза трудится тут по-прежнему, и, как сама она думает, будет до победы. В отличии от многих евромайданцев, она не настаивает на непременной отставке президента. Считает, что главное подписать ассоциацию.



"Я, конечно, мало что смыслю в политике, но если он подпишет, то уже не сможет вести себя, как прежде, вынужден будет оглядываться на Европу. Словом, после подписания он тут надолго не задержится.

Я вообще не понимаю, зачем ему далась Россия? Что она нам дала, кроме самых высоких цен на газ? То, что таможенники говорят "О, хохол!", когда смотрят в паспорт на границе? Больше, кажется, ничего".

О поисках работы революционерке-Лизе, конечно, пришлось забыть. Хостел, в котором арендовала койку за 700 гривен в месяц, пока оставила, ночует в Доме профсоюзов.

Волонтеров там кормят. Сигареты тоже перепадают.

Недавно Лиза попросила мать, ярую сторонницу Партии регионов и России, прислать денег, но та лишь рассмеялась в ответ, мол, тебе ж там платят. Но тут не платят. Мама перепутала митинги, видимо.

"Работы для людей с ограниченными возможностями в Украине практически нет никакой. Разве только на рынке можно устроиться, если повезет. Сообщества для инвалидов (Лиза является членом такого у себя в Дружковке) не имеют ни денег, ни возможности помогать нам с трудоустройством. А в Европе, я точно знаю, это иначе".

Журналіст Дмитро Тузов поскаржився на погрози непроханих "нічних гостей".

Про це він повідомив "Українській правді".

"Сьогодні вночі до мене завітали "гості". І хоча вночі я гостей не приймаю, вони були наполегливими. На всі питання, що їм потрібно, пропонували (доволі грубувато, треба сказати), щоб я вийшов у коридор "поговорити", чимось погрожували", - заявив Тузов.

"Поки тривали переговори, невідомі (яких я записав на відео), встигли наслідити: з корінням вирвали камеру відеодомофону та підпалили килимок під дверима. Коли почала горіти гума і в коридорі багатоквартирного будинку почав поширюватись їдкий дим (килимок був гумовий), я вийшов з квартири, аби загасити пожежу", - додав він.

"Почувши сигнал тривоги, на поверсі з'явилася конс'єржка. Невідомих осіб вдалося затримати до приїзду наряду міліції. У присутності понятих було складено протокол про протиправні дії та пошкодження майна і встановлено особи візитерів", - зазначив Тузов.



"У одного із них в руці був металевий такелажний карабін. Сподіваюсь, слідство надасть відповідь на питання, хто ці люди і якою була мета їх нічного візиту. Інформую, що жодних конфліктів з громадянами, які могли б викликати агресію, у мене немає і не було", - додав журналіст.

Українська правда