В Сумах студент, который раздавал презервативы с Януковичем, получил моральную компенсацию от суда

Рыбалко должен получить три тысячи гривен
Фото: Корреспондент.net

Сегодня, 17:52

В Сумах активист Андрей Рыбалко, который ранее раздавал презервативы с именем Януковича, получит из местного бюджета три тысячи гривен моральной компенсации за неправомерные действия милиции, сообщает местное издание.


В частности, такое решение принял Ковпаковский районный суд. Ранее, 20 июня, действия милиционеров, которые проводили задержание, были признаны неправомерными.

«В случае если решение суда вступит в законную силу, 3000 грн будет израсходовано на помощь общественным активистам, которых преследуют правоохранительные органы, а также на покрытие расходов за услуги адвоката, который защищал меня во всех делах в связи с привлечением к ответственности », - подчеркнул Рыбалко.

Напомним, 6 марта утром в Сумах милиция задержала председателя областной организации Молодий Народний Рух, студента Андрея Рыбалко, который 29 февраля раздавал презервативы с изображением Президента Виктора Януковича.

По материалам Всі Суми

Влада продовжує переслідування Бабусі й Кота

У Дніпродзержинську міліція більше не слідкує за громадським порядком і не шукає злочинців.

Головною задачею місцевих правоохоронців, поставленою їм на найвищому рівні, є боротьба з повторною появою агітаційних матеріалів, що містять хоч якийсь натяк на відомий усій Україні плакат з бабусею онука-регіонала і котом.

Як повідомляє автор плакату Максим Голосний, оголошений після появи першого бігборда у всеукраїнський розшук, в ніч з 14 на 15 вересня активісти однієї з молодіжних організацій вирішили поширити самостійно роздрукований плакат формату А3 в чорно білому виконанні із зображенням Бабусі й Кота.

Втім, виконати заплановане їм не дали - міліція затримала трьох хлопців від 19 до 22 років ще під час розгортання плакату.

Співробітники міліції під'їхали до них на джипі "Санг Йонг" з написом «програма губернатора» і одразу ж направили на них табельну зброю, після чого змусили стати на коліна.

Навколішки із заведеними за голову руками під стволами двох пістолетів хлопців протримали 15 хвилин, погрожуючи фізичним та сексуальним насильством.

Після цього громадських активістів завантажили в авто і доправили до Заводського районного відділу міліції, де продовжували знущатися, не давали сходити в туалет, читали смс-повідомлення та допитували про контакти з їх телефонів. Обіцяли відлупцювати і розвести по різних кімнатах.

Хлопців відпустили лише після опівдні 15 вересня, хоча з самого ранку на запит щодо їх долі у Заводському райвідділі відповіли, що подібних затриманих у них немає.

За даними ДНІРОГРАД

Семью Януковичей сфоткали бы, и дешевле, и чем не "Счаслива родина"?

Декілька реальних цифр, або про нову міфологію партії регіонів
Ігор Жданов, для УП _ Середа, 19 вересня 2012, 13:07

"Економічне чудо" за Януковичем, або зростання без добробуту,
"Економічне чудо" Януковича – 2 Або покращення нашого життя було вчора,
"Економічне диво Януковича – 3" або лідерство без результатів
Як тільки країна наближається до чергових виборів – чи то парламентських, чи то президентських, Партія регіонів вперто творить та просуває нові політичні та економічні міфи. Про ці міфи у різних їх варіаціях я вже неодноразово писав у своїх попередніх статтях, які можна узагальнено назвати як економічні дива від регіоналів або лідерство без реальних результатів.
Дивлячись сьогоднішню рекламу Партії регіонів та її лідерів, хочеться в черговий раз навести декілька реальних цифр та фактів, які спростовують ті міфи, які розповсюджують казкарі з Партії регіонів.
МІФ ПЕРШИЙ: ЗА ПОМАРАНЧЕВИХ БУЛА РУЇНА, А ЗАРАЗ У НАС СТАБІЛЬНІСТЬ І НЕЗАБАРОМ НАСТАНЕ ДОБРОБУТ
Спочатку про пенсії та пенсіонерів. Велике здивування викликає наполегливість відомого регіонала Нестора Шуфрича, який вперто переконує нас, що за помаранчевих весь час виплачували пенсії у розмірі 498 гривень, а зараз регіонали виплачують захмарні пенсії при мінімальних цінах.
Напевне, пан Шуфрич вперше трошки переплутав і не в сторону збільшення, а в сторону зменшення. Більшості пенсіонерів, наприклад, запам’яталася дещо менша цифра у 332 гривні. Чому? Тому, що перший уряд Тимошенко у 2005 році збільшив мінімальну пенсію у 6,5 разів – з 50 грн. (ця сума була встановлена у липні 2003 року за часів Уряду Віктора Януковича і протягом півтора року не переглядалася, хоча за декілька місяців до виборів 2004 року уряд ввів спеціальні доплати) до 332 грн.
А звідки ж взялася цифра 498 гривень, якою постійно оперує Шуфрич? Дійсно, у такому розмірі була затверджена мінімальна пенсія на 1 січня 2009 року, однак цю цифру некоректно використовувати з двох причин.
По-перше, через декілька місяців мінімальну пенсію за віком виплачували разом з доплатою вже у розмірі 572 гривні, а з 1 листопада 2009 року – 601 грн.
По-друге, якщо говорити про пенсійне забезпечення в цілому, то потрібно порівнювати співставні цифри: наприклад, темпи зростання мінімальної або середньої пенсії за часів урядів Юлії Тимошенко та Миколи Азарова (дані по Уряду Тимошенко наведені на 1 січня 2008 року, оскільки він фактично запрацював з 2008 року та станом на 1 січня 2010 року, оскільки вже у лютому 2010 року відбулася інавгурація президента Віктора Януковича).
Різниця зростання мінімальної пенсії за часів Юлії Тимошенко та Миколи Азарова далеко не на користь регіоналів
Таблиця 1. Темпи зростання мінімальної пенсії у 2008-2012 роках
Уряд Юлії Тимошенко, рівень мінімальної пенсії
На 1 січня 2008 року
470 грн.
Збільшення на 225 грн., на 48%
На 1 січня 2010 року
695 грн.
Уряд Миколи Азарова, рівень мінімальної пенсії
На 1 січня 2010 року
695 грн.
Збільшення на 127 грн., на 18%
На 1 січня 2012 року
822 грн.
Аналогічна ситуація і із зростанням середньої пенсії: як видно, темпи її зростання за часів Тимошенко були вище, ніж зараз.
Таблиця 2. Темпи зростання середньої пенсії у 2008-2012 роках
Уряд Юлії Тимошенко, рівень середньої пенсії
На 1 січня 2008 року
798,9 грн.
Збільшення на 241 грн., на 30%
На 1 січня 2010 року
1039,6 грн.
Уряд Миколи Азарова, рівень середньої пенсії
На 1 січня 2010 року
1039,6 грн.
Збільшення на 207 грн., на 20%
На 1 січня 2012 року
1246,3 грн.
Можна заперечити, що у 2008 році курс долара зріc з 5 до 8 грн., однак таке зростання не потягнуло автоматичного і негайного зростання цін у такому ж розмірі на продукти і товари, які купляють пенсіонери. Підвищилися ціни, перш за все, на імпортні товари, електроніку тощо.
Заради справедливості слід відзначити, що одночасно рухнули у 2-3 рази ціни на квартири, землю, оренду житла (хоча, це теж мало торкалося пенсіонерів). Значне зростання цін на продукти харчування відбулося у 2010 році, вже за часів президента Віктора Януковича та уряду Миколи Азарова.
Велике значення для нормального функціонування пенсійної системи має так зване "осучаснення" розмірів пенсій, коли їх перерахунок здійснюється з урахуванням середніх зарплат в країні. Останній такий перерахунок проводив Уряд Тимошенко у 2008 році, коли до уваги бралися показники 2006 року. До речі, Уряд Азарова відмовився від цієї практики.
Наприклад, Арсеній Яценюк пропонував провести новий етап осучаснення пенсій у 2011 році. Зрозуміло, що його поправка зусиллями регіоналів не пройшла, а всі пенсіонери сьогодні недоотримують 334 гривні щомісячно.
Про підвищення пенсійного віку для жінок в рамках пенсійної реформи від Партії регіонів зусиллями регіоналів, напевне, знає кожний, хто цікавиться політикою, хоча представники нинішньої влади воліють про це мовчати.
Лише здивування та справедливе запитання "а як?" викликає твердження регіоналів, що їм вдалося підвищити орендну плату за 1 га земельного паю з 145 до 400 грн. Для довідки "професіоналам": плата за оренду – це добровільний договір між фермером (або великим сільськогосподарським підприємством) та селянином-власником паю. Після таких заяв уява наочно малює картинку: Партія регіонів за допомогою специфічних методів 90-х примушує орендаря платити селянинові підвищену плату за використання ріллі.
На додаток відкрию велику таємницю: окремі сільгоспгосподарства Вінницької області вже виплачують орендну плату у розмірі 5-6 центнерів пшениці за один га або більше як одну тисячу гривень, правда, при цьому їх керівники точно не консультувалися ані з Партією регіонів, ані з творцями рекламних роликів про доцільність таких виплат.
Не "проходить" й теза про суттєве скорочення безробіття. Так, Партія регіонів стверджує, що за помаранчевих в 2009 році було 1 мільйон 950 тисяч безробітних - це у розпал світової фінансово-економічної кризи, коли за даними Міжнародної організації праці число безробітних у всьому світі за весь час проведення спостережень сягнуло рекордної позначки у 212 млн. осіб.
Але, напевне, автори цього "шедевра" просто забули подивитися скільки ж зараз безробітних в країні. За розрахунками, які здійснюються по методології Міжнародної організації праці, – їх 1 мільйон 845 тисяч осіб (і це у часи стабільності за версією Партії регіонів!). От такий добробут по-регіонівськи: безробіття суттєво не скоротилося, а нам розповідають, що "руїну подолано, попереду добробут". Перефразуючи трошки рекламу: майже 2 млн. чоловік залишаються у 2012 році без роботи.
Сумнівним є меседж про мільйони закордонних заробітчан з України. Вперше про це заговорили ще за першого уряду Віктора Януковича у 2003 році. Тому говорити про відповідальність за це лише помаранчевих, більш ніж сумнівно.
Коли Нестор Шуфрич згадує про стрибки цін, то перше, що приходить на згадку, то це ціни на гречку, яку так полюбляють кандидати та виборці. Вони у позаминулому році складали 22-25 гривень за один кг, а уряд Януковича – Азарова навіть прийняв рішення завозити її з Китаю.
Нинішній владі необхідно було б замислитися над тим, як вирішувати серйозні соціальні проблеми, адже за методологією ООН для розвинутих країн за межею бідності в 2011 році в Україні жило 80% населення, тобто кожні четверо із 5 українців. При цьому за останній рік українці збідніли на 10% (за цією методикою у розвинутих країнах бідними вважаються люди, які мають менше ніж 14 доларів на день).
Співвідношення доходів 10% найбагатших людей в Україні до доходів 10% найбідніших становить 40:1 (у країнах ЄС близько 5:1-7:1), за розрахунками соціологів, кожному десятому українцю бракує грошей навіть для того, щоб поїсти, ще сімнадцяти мільйонам коштів вистачає тільки на їжу. Згідно з дослідженням Федерації профспілок України, бідні громадяни сплачують у 50 разів більше податків, аніж багаті (у розрахунку на гривню доходу).
Натомість, нещодавно Уряд Азарова затвердив проект державного бюджету, у якому передбачається, що у наступному році темпи підвищення соціальних стандартів будуть значно скорочені. Вибори пройшли, забудьте?
Жонглюючи цифрами, регіонали хочуть довести нам, що життя, попри наші об’єктивні відчуття, покращилося, а попереду світла мрія добробуту, до якого нас веде Партія регіонів. Однак, дійсність інша і вона доводить, що "професіонали" лише гарно говорять, а не працюють.
МІФ ДРУГИЙ. ЗА ДАНИМИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПАРТІЯ РЕГІОНІВ ВПЕВНЕНО ВИПЕРЕДЖАЄ "БАТЬКІВЩИНУ" НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ПЕРЕГОНАХ
Практично кожні вибори в Україні проходять під знаком боротьби різних даних соціології з метою довести, що твоя партія (кандидат) випереджає конкурентів та впевнено проходить до парламенту. З цієї метою використовується класична технологія: наводяться дані структури одноденки або структури, назва якої є подібною до назви авторитетної української соціологічної фірми. Не стали виключенням і нинішні парламентські перегони.
Останнім часом в Україні привернули увагу результати соціологічного дослідження GFK NOP, яка є британським філіалом світової корпорації GFK. Рекламні статті та банери з їх даними опубліковані у всіх масових газетах, проголошені на телеканалах та розвішені по всьому Інтернету, навіть на Українській правді, про що може пересвідчитися будь-який читач цієї статті. Однак, є декілька "але" і питань, які змушують замислитися щодо опублікованих британцями результатів.
По-перше, дані британців кардинально суперечать нещодавнім даним опитування українського філіалу GFK, яке воно проводило на початку серпня 2012 року разом з іншими відомими соціологічними фірмами: Центром Разумкова, групою "Рейтинг" та "Социсом" (було опитано 10 979 респондентів). Так, за даними цих компаній, якби вибори відбулися найближчим часом, найбільше голосів виборців отримали би Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", за яке готові проголосувати 26,2% тих, хто має намір взяти участь у виборах, і Партія регіонів (24,6%). GFK NOP дає ті ж 24% Партії регіонів, але рейтинг "Батьківщини" чомусь падає у них на 9 пунктів до 17%.
По-друге, в поширеному прес-релізі GFK NOP про результати опитування, не міститься даних по статистичній похибці. Хоча мережа для дослідження була тимчасово "орендована" британцями в українських колег з GFK, обробка даних відбувалася у Болгарії. Сама британська GFK NOP більше спеціалізується на маркетингових дослідженнях.
Окрім проблеми соціологічних війн існує ще інша проблема. Проблема під назвою страх, побоювання, опаска. Вперше ця проблема постала у повний зріст під час президентських виборів 2004 року, коли виявилося, що респонденти не в захваті від того, що хтось буде знати про їх президентський вибір. Особливо це стосувалося кандидата Віктора Ющенка. Багато громадян просто боялися зазначити в анкеті пункт про його підтримку, навіть за умови гарантованої анонімності. Тоді соціологи запропонували наступний вихід: проводити не квартирне, а вуличне опитування, що суттєво підвищувало рівень анонімності респондента.
Результати вуличного опитування, проведеного у жовтні 2004 року Центром Разумкова, відразу засвідчили вищий рівень підтримки Віктора Ющенка.
Таблиця 3. Порівняння намірів голосування опитаних у помешканні і під час вуличного опитування у 1 турі президентських виборів 2004 року, % усіх опитаних
За кого Ви збираєтеся голосувати на виборах Президента України?
Вуличне опитування (24–26 жовтня 2004 року, опитано 2016 респондентів)
Опитування у помешканні (20–23 жовтня 2004 року, опитано 2016 респондентів)
Віктор Ющенко
31,6%
27,8%
Віктор Янукович
28,3%
29,9%
Нажаль, зараз ситуація повторюється, а страх повертається до наших осель. У червні 2012 року Центр Разумкова одночасно провів два опитування: вуличне та у помешканні (більш детально з їх результатами можна ознайомитися на сайті Центру).
Таблиця 4. Порівняння намірів голосування опитаних у помешканні і під час вуличного опитування на парламентських виборах 2012 року, % тих, хто збирається взяти участь у виборах
Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради і до виборчого бюлетеню були включені такі партії, за яку партію Ви б проголосували?
Вуличне опитування (16-25 червня 2012 року, опитано 2009 респондентів)
Опитування у помешканні (16-25 червня 2012 року, опитано 2009 респондентів)
Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"
27,9%
26,2%
Партія регіонів
23,9%
28,3%
Вуличне опитування у червні 2012 року зафіксувало трохи вищий рейтинг "Батьківщини", порівняно з опитуванням в помешканні. І навпаки, Партія регіонів за опитуванням в помешканні мала вищий рівень електоральної підтримки, ніж за результатами вуличного опитування.
МІФ ТРЕТІЙ. У ВСЬОМУ ВИННІ ПОПЕРЕДНИКИ, ЗОКРЕМА ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ЯКА УКЛАЛА НЕВИГІДНИЙ ГАЗОВИЙ КОНТРАКТ
Звинувачення попередників у розвалі всього і вся – класична і стара як світ політтехнологія. Але останнім часом вона вже набридла всім. Тезу "у всьому винна Тимошенко та її уряд" сприймала значна частина суспільства у 2010 році, вже у 2011 до неї ставилися досить критично та скептично.
Але сьогодні на дворі 2012 рік і, напевне, регіоналам треба про неї забути та оприлюднити власні досягнення. Однак, вони замість того, щоб готувати славнозвісні "три конверти" для своїх наступників, вперто розповідають як їм тяжко працювати із-за цих негідних попередників.
Реклама регіоналів переконує, що за газові контракти 2009 року платять прості люди, що ціни на газ настільки великі, що економіка їх не витримує (Партії регіонів треба все ж визначитися: скільки ми платимо за тисячу кубів російського газу: 510 дол. США як у рекламі, або ж 428 дол. США як повідомив нещодавно Держкомстат України? І чи врахована при цьому стодоларова знижка?). Нагадаємо, що Юлія Тимошенко у 2009 році купувала російський газ за середньорічною ціною 232,98 дол. США. За даними експертів, які опубліковані у впливовому аналітичному тижневику "Дзеркало тижня", на той час це була найнижча ціна в Європі.
А тепер про простих людей, якими так опікуються регіонали. Спочатку декілька запитань. Наприклад, яку кількість газу споживають українські громадяни? Відповідь проста: потреби громадян України складають 20 мільярдів кубів газу на рік.
А скільки видобуває газу Україна? Правильно – 20 мільярдів кубів газу на рік, вартістю від 50-90 доларів за тисячу кубометрів.
Тобто потреби людей можуть забезпечуватися за рахунок дешевого газу власного виробництва: при Юлії Тимошенко ціни на газ для населення не збільшувалися. При Вікторові Януковичу ж, попри його передвиборчі обіцянки і обіцянки після підписання Харківських угод, ціна на газ вже була підвищена на 50%, а житлово-комунальні тарифи загалом зросли у 2 рази. Нове підвищення очікується після виборів.
Російський же газ споживають переважно великі приватні підприємства. Нагадуємо, що попри всі заяви про непідйомність цін на російський газ, масового банкрутства не спостерігається, навпаки, статки українських олігархів за останні 2 роки збільшилися в 3-4 рази. Якщо видумаєте, що хтось з них палає бажанням поділитися з робітниками своїми доходами, то ви трохи помиляєтеся. Частка заробітної плати працівника в собівартості продукції українських підприємств, за даними Національної академії наук, становить лише 6,3%, тоді як в європейських країнах цей показник більше 30%, а в деяких - 45%.
І ще одне закономірне питання: якщо регіонали вважають газовий контракт невигідним для України, чому вони його не спробували розірвати у Стокгольмському арбітражі? Навпаки, Віктор Янукович, заключивши Харківські угоди, підвищив статус цього контракту з договору між двома суб’єктами господарювання до міждержавної угоди, яку ратифікував парламент.
А тепер безпосередньо про те, що ж було підписано у Москві у січні 2009 року та про декілька "газових" парадоксів.
Парадокс перший – це рівень правового невігластва до якого дійшли судді і прокурори у вироку по газовій справі Юлії Тимошенко, аби все ж таки винести їй звинувачувальний вирок.
Спочатку необхідні пояснення: окрім об’єктивної сторони злочину є ще суб’єктивна сторона, яка полягає в тому, що слідству необхідно доводити мотиви, якими керувався злочинець при здійсненні злочинних дій (бездіяльності). За версією правоохоронців і суддів, один із таких мотивів – створення власного політичного іміджу Юлії Тимошенко. При Кучмі за це лише звільняли з посади (саме з таким формулюванням з посади прем’єра був звільнений Євген Марчук). При Януковичу за це вже садять до в’язниці.
Парадокс другий – судді і прокурори або хворіють на короткострокову амнезію, або живуть у "безповітряному" інформаційному просторі. Коротко нагадаю, що відбувалося наприкінці 2009 – на початку 2010 року: Росія припинила постачання газу до Європи, України та не збиралася відновлювати його, президент Ющенко самовідсторонився від вирішення цієї проблеми та поїхав кататися на лижах, Європа здійснювала шалений тиск на Україну, європейці замерзали у своїх оселях, невідомо, скільки часу українська газотранспортна система могла працювати в реверсному режимі, температура вночі досягала 20-22 градусів морозу. Колапс ГТС означав перетворення всієї України на один великий Алчевськ.
Юлія Тимошенко залишилася сам на сам з цією купою питань, відповіді на які необхідно було давати негайно. Не враховувати ці об’єктивні обставини під час слідства та винесення вироку неможливо.
Однак, наші суди довели, що вони є самими "справедливими" у світі. Як знущання сприймаються положення вироку про те, що вона діяла в особистих інтересах, умисно, усвідомлювала безпідставність та необґрунтованість вимог російської сторони, допускаючи при цьому задіяння майнової шкоди державі.
Парадокс третій - навіщо знову витягати з комори явно шиту білу нитками справу про нібито існування державних гарантій боргу корпорації ЄЕСУ перед Міністерством оборони РФ?
Державний борг України і так достатньо великий. Для довідки наводжу динаміку зростання розміру загальнодержавного боргу, який вже досяг значних величин.
Таблиця 5. Динаміка зростання Державного боргу України у 2010-2012 роках (за даними Міністерства фінансів)
Станом на 1 січня 2010 року
Станом на 1 серпня 2012 року
Збільшення/зменшення порівняно з 1 січнем 2010 року
Державний борг/ відношення державного боргу до ВВП
227 млрд. грн. /24,9%
390,7 млрд. грн. / дані Міністерства фінансів відсутні. Зараз за розрахунками автора, відношення державного боргу до прогнозованого у 2012 році ВВП складає 26%
На 163,7 млрд. грн., або на 72%
Державний та гарантований державою борг
317,9 млрд. грн.
496,9 млрд. грн.
На 179 млрд. грн., або на +56%
Здається, що у влади сьогодні газово-політична шизофренія: з одного боку, регіонали знову витягли зі старої комори цю справу і розповідають про неї на всіх ефірах, з іншого – Кабінет Міністрів, а не лише Міністерство фінансів і Міністерство юстиції уряду Миколи Азарова чітко заявили, що ніяких державних гарантій щодо боргу ЄЕСУ не існує.
Нинішня влада хоче і рибку з’їсти, і кісткою не подавитися, перебуваючи одночасно і розумною, і красивою.
***
Здається, що існуючий клубок проблем нинішня влада або не хоче, або не в змозі розв’язати. У будь-якому випадку вибори і існують для того, щоб люди змогли оцінити роботу нинішньої влади, їх попередників та зробити вибір на користь кращих.
Будемо сподіватися, що попри всі тривожні сигнали щодо намірів фальсифікації парламентських перегонів, попри те, що лідер опозиції Юлія Тимошенко внаслідок політично мотивованих рішення суду знаходиться у в’язниці, результати виборів будуть відповідати реальному волевиявленню громадян. У протилежному випадку нам гарантована повна міжнародна ізоляція та масовий протесний соціально-політичний вибух, який відбудеться у такому випадку неодмінно.
Питання буде лише у часі та розмірах народного гніву.
Ігор Жданов, Аналітичний центр "Відкрита політика"

Віктор Янукович пішов війною на журналістів
Сергій Лещенко, УП _ Вівторок, 18 вересня 2012, 19:25

Зачистивши політичне поле від опозиції, Партія регіонів зосередилася на нейтралізації нового небезпечного для них середовища - журналістів.

У вівторок парламент ухвалив у першому читанні закон, яким поновлюється кримінальна відповідальність за наклеп.

Законопроект влітку цього року вніс депутат Журавський. Тоді ж на сайті Партії регіонів було оприлюднено коментар депутата Лук'янова. Він заявив, що це була особиста ініціатива несвідомого колеги, який навіть не обговорив свої репресивні ідеї на засіданні ради фракції.

"Для Партії регіонів право журналістів на свободу висловлювання - непорушно і принципово. Особисто я, наприклад, ніколи не був прихильником посилення позиції по відношенню до ЗМІ. Я вважаю їх одним з найважливіших елементів демократії", - наполягав Лук'янов.

Оскільки така реакція вийшла на офіційному сайті Партії регіонів, могла виникнути ілюзія, що законопроект Журавського - просто тимчасове загострення у одного окремо взятого народного обранця.

Але словоблуддя викрилося під час голосування у вівторок - за законопроект Журавського проголосували 188 зі 195 депутатів Партії регіонів включно з тим самим Лук'яновим, який двома місяцями раніше ледь не клеймив свого колегу ганьбою.

Крім того, закон про наклеп підтримала фракція комуністів у повному складі (25 осіб) та майже в повному фракція Литвина (19 з 20 осіб). З групи Рибакова проголосував тільки Іван Плющ, з позафракційних - вихідці з блоку Тимошенко: Буряк, Губський, Шепелєв, Писаренко, Пилипенко, Осика...

ЧИТАЙТЕ ПОІМЕННО, ХТО ПІДТРИМАВ ОДІОЗНИЙ ЗАКОН

Опозиція не дала жодного голосу, але і ніяк не перешкоджала ухваленню цього закону.

Отже, законом Журавського до Кримінального кодексу вноситься нова норма - стаття 145-1 "Наклеп", яка пропонує саджати журналістів у тюрму на три роки:

Розділ III. Злочини проти волі, честі та гідності особи

Стаття 145-1. Наклеп

1. Наклеп, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки,

карається штрафом в розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене шляхом публічного демонстрування у творах або засобах масової інформації, або вчинене слідчим, прокурором чи суддею -

карається штрафом в розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

3. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, поєднане з обвинуваченням особи у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Примітка. Тяжкими наслідками у цій статті, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Журавський, який виконав лише технічну функцію автора законопроекту, у пояснювальній записці посилається на "передовий" досвід сусідньої держави: "У Російській Федерації прийнято закон, яким відповідальність за "наклеп" повернута із сфери адміністративних правопорушень до кримінальних злочинів".

Також у пояснювальній записці Журавський посилається на те, що "кримінальна відповідальність за "наклеп" передбачена у законодавстві багатьох європейських країн, зокрема Німеччини, Австрії, Франції, Чехії, Польщі".

Журавський забув уточнити, що в цих країнах судді не працюють хлопчиками за викликом, а в рейтингу корупції Transparency International ці держави на сто позицій вище від України (Німеччина - 14, Австрія - 16, Франція - 25, Україна - 152). І закон про наклеп в державі Януковича автоматично стане інструментом розправи над інакомисленням та переслідування журналістів.

Але "Українська правда" зацікавилася цим уточненням про "європейський досвід".

На сайті Верховної Ради, прямо на сторінці законопроекту Журавського, розміщено цікавий документ, який називається "Додаток 12.09.2012", всередині якого - "довідка щодо відповідальності за поширення неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію особи".


Цей документ може завантажити будь-хто прямо із сайту парламенту. Ми перевірили "властивості файлу" цієї довідки та зі здивуванням побачили там знайоме буквосполучення STPU.

Усім охочим радимо переконатися в цьому просто зараз, поки цей файл не замінили на сайті парламенту з уже виправленими даними. Просто натисніть на лінк Додаток 12.09.2012 та перевірте властивості вордівського файлу, що завантажиться з веб-сторінки Верховної Ради.



Ця абравіатура - STPU - розшифровується як "секретаріат президента України". Такі "властивості файлу" стоять на комп'ютерах адміністрації президента. Наприклад, з такими самими "властивостями файлу" журналістами надходять відповіді на запит з АП.

Детально про це ми писали ще рік тому, коли так само викрили, що Банкова готувала прес-реліз стосовно показу свідків по справі Тимошенко.

Таким чином, є всі підстави стверджувати, що супроводження цього дикунського закону здійснювалося адміністрацією президента Януковича. Тому можливі спроби Банкової самоусунутися від цієї новели законодавства наперед виглядатимуть непереконливо.

Ця ситуація з посиланням на "європейський досвід" у питаннях наклепу демонструє подвійні стандарти Партії регіонів. Адже в інших випадках вона "європейський досвід" просто не помічає. Трьома днями раніше Інна Богословська на засіданні Ялтинської європейської стратегії, коли мова зайшла за справу Тимошенко, наводила протилежний аргумент - мовляв, серед країн Європи немає одностайності щодо кримінальної відповідальності за перевищення влади, тому Партія регіонів не буде голосувати за скасування цієї норми.

Можна не сумніватися, що, з огляду на одіозність закону, у довірливих розмовах з журналістами його активно почнуть критикувати представники конкуруючих таборів у Партії регіонів. Так, представники донецьких та групи "РосУкрЕнерго" будуть розповідати, що ініціатива виходить з протилежного боку.

Але факт залишається фактом - за антижурналістський закон проголосували і Рінат Ахметов, і сестра Сергія Льовочкіна, і перший заступник голови комітету зі свободи слова Олена Бондаренко, і постійний представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко.

Вони можуть безкінечно довго пояснювати, що голосування відбулося за їх відсутності, але для історії це не має жодного значення – їх руками кримінальна відповідальність для журналістів уже схвалена у першому читанні.

За досвідом, можна прогнозувати, що регіонали в цих самих довірливих розмовах будуть травити байки, що закон проголосовано тільки в першому читанні, а до другого він не дійде.

Насправді, це саме вони казали щодо мовного закону, який тепер масово імплементують по всій державі.

Щоб не втомлювати читачів роздумами на тему, чим шкідливий цей закон, краще послатися на висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Там детально все описано.

Якщо коротко - радянський Кримінальний кодекс 1960 року уже містив статтю "наклеп". Протягом підготовки нового кодексу в 2001 році вирішили виключити цей пункт з огляду на те, що "честь, гідність та репутація відносяться до предмету регулювання цивільного права", тобто відновлення справедливості має відбуватися шляхом звернення до суду, а не порушення кримінальної справи.

"У цивільному законодавстві досить детально виписано механізм захисту немайнових благ особи, а тому всі, хто вважають, що на них було зведено наклеп, можуть скористатись його положеннями для свого захисту. Таким чином, цивільне законодавство забезпечує особі достатній захист у разі поширення неправдивої інформації про неї", - ідеться у висновку парламентських юристів.

"Крім того, поняття "наклеп", "образа", як і "честь", "гідність" та "ділова репутація" мають суб'єктивний індивідуально визначений характер. Відповідно й рішення про звернення до суду в цьому випадку має приймати особа, котра зазнала негативних наслідків від поширення завідомо неправдивих, недостовірних та негативних відомостей або інформації чи від образи".

І, зрештою, повернення статті "наклеп" до Кримінального кодексу, як попереджає науково-експерте управління Ради, "призведе до порушення міжнародних зобов’язань щодо дотримання стандартів свободи слова, взятих Україною перед Радою Європи".

Своїм висновком науково-експерте управління Ради пропонує "відхилити" законопроект Журавського.

Але Партія регіонів зі своїми союзниками наплювала на цю рекомендацію. Ахметов, Льовочкіна, Бондаренко, Мірошниченко і ще 184 депутати-регіонали зробили наступний крок до знищення своєї репутації в очах цивілізованого світу. Вони дала новий поштовх для звинувачень у згортанні свободи слова. Вони продовжують закатувати країну в асфальт.


P.S. Українська правда звернулася по коментар до прес-секретаря президента Дарки Чепак щодо цього законопроекту, але на момент публікації відповіді не отримала.

Бу-га-га.Лучшего объекта для сатиры не найти.Ярко выраженное чучело. даже Витёк проигрывает в пёрлах.

Бу-га-га.Лучшего объекта для сатиры не найти.Ярко выраженное чучело. даже Витёк проигрывает в пёрлах.

Дуже жадібні оптимісти
Сергій Щербина

В понедельник на сайте Минэкономики было объявлено обсуждение малоинтересных, на первый взгляд, изменений, которые ведомство Петра Порошенко хочет внести в закон о таможенном тарифе.
В записке, которую подписал замминистра Анатолий Максюта, содержится понятная только профессионалам задача, которую предполагается решить принятием этого документа.
Если кратко, то законопроект разработан "с целью приведения законодательной базы Украины в соответствие с системой общепризнанных норм международного права".
Далее речь идет о внедрении новой версии Украинской классификации товаров внешнеэкономической деятельности и обязательствах перед Всемирной организацией торговли.
Продравшись через все мудреные аббревиатуры и номера регуляторных актов, можно увидеть саму суть изменений, которые предлагает Минэкономики.
"Законопроектом предусматривается уменьшение льготных ставок ввозной пошлины на некоторые готовые или консервированные ракообразные, моллюски и прочие водные беспозвоночные с 20 до 15%", - отмечается в записке.
Также предлагается снизить пошлины на приготовленные или консервированные плоды, орехи и другие съедобные части растений без добавления спирта и сахара с 15 до 10%.
Дальше - интереснее. Минэкономики хочет снизить пошлины на моторные транспортные средства, оборудованные для временного проживания людей с 6 до 5% и новые легковые автомобили с рабочим объемом цилиндров двигателя более 3 тысяч кубических сантиметров с 6 до 5%.
Под снижение пошлины с 8 до 7,5% подпадают также лодки и моторные катера.
В переводе с таможенного языка это значит, что в правительство решили удешевить названные товары. В записке даже есть табличка с графой "Ожидаемые результаты для населения" где отмечается следующее.
"Уменьшение цены на некоторые товары и продукцию за счет уменьшения их таможенной стоимости, и, как следствие - потребительской цены".
Попробуем разобраться, что же сможет выгодно купить население (оно же избиратели) в результате принятия этого документа.
Например, это дворец на колесах Bentley Continental GT, цена которому от 180 тысяч евро и до бесконечности. Или популярный в определенных кругах Porsche Cayenne Turbo, который может стоить каких-то 150 тысяч долларов. И так далее.
Также Минэкономики хочет удешевить для населения, например, креветки, мясо омаров, устрицы, мидии, прочие морские деликатесы, ананасы в собственном соку и так далее.
Выгодно купив Bentley и покушав дешевых устриц, украинцы смогут присмотреть себе какой-нибудь импортный катер, чтобы прокатиться вечерком по Днепру. И день можно будет считать удачным.

Бред скажите вы? Нет, Минэкономики в своем документе перечислило выгоды, которые получит отечественная экономика благодаря внедрению описанной инициативы.
Среди прочего, это, например, "ускорение и упрощение процедуры таможенного оформления товаров во время осуществления внешнеторговых операций". То есть Bentley для населения могут завозиться быстро и просто, чтобы украинцы не томились в ожидании своей машины.
По мнению Минэкономики, принятие этого законопроект также "будет способствовать развитию и оживлению международной торговли и, как следствие, увеличению поступлений в государственный бюджет Украины".
Впрочем, последнее утверждение более чем спорное. В самом описанном документе отмечается, что при сохранении импорта на уровне 2011 года поступления в бюджет от уплаты ввозной пошлины с товаров, указанных в законопроекте, могут уменьшиться на 4,4 миллиона долларов.
Однако, по мнению Минэкономики, компенсировать эти потери можно за счет увеличения объемов импорта и расширения базы налогообложения. То есть в ведомстве Порошенко считают, что украинцы начнут брать элитные внедорожники сумасшедшими темпами, компенсируя тем самым потери бюджета.
Занятно, что такая инициатива родилась в министерстве Петра Порошенко, который, если верить слухам, всерьез задумался о своих президентских перспективах.
Проведем несложные подсчеты. Потери бюджета планируются на уровне 35 миллионов гривен по курсу Нацбанка. Средняя зарплата в Украине, по данным Госкомстата за июль, составляла 3 151 гривна. То есть на устрицах бюджет потеряет больше 11 тысяч средних зарплат украинцев.
Не приходится сомневаться, что удешевление предметов роскоши ляжет на бюджет. Ведь рассчитывать на то, что продажи катеров, внедорожников и омаров резко возрастут, могут только очень большие оптимисты.
Выглядит все так, что "небожители" решили сэкономить на новых элитных машинках. Но это получается какая-то запредельная жадность.