"Нафтогаз" в 2,5 раза завысил цену на газ, которую он хочет установить для населения
Рассчитанная "Нафтогазом" экономическая себестоимость добычи газа в Украине на уровне 5430 грн (320 долларов) за тысячу кубометров при курсе 17 грн/долл. является явно завышенной.
Проведя расчеты, автор выяснила, что средневзвешенная цена газа, учитывая импорт по рыночным ценам объема, которого не хватает для внутреннего потребления, составляет 2222 грн/тыс. куб. м, или 130,7 долл.

Симонова в своей статье приводит произведенные расчеты стоимости газа:

"И если мы говорим, что в Украине для населения есть газ собственной добычи и исходим из себестоимости этого газа, то необходимо учесть, что газа, добываемого "Укргаздобычей", всего 13,5 млрд кубометров. Остальной газ продается по рыночным ценам и неважно, откуда он — из Украины или России.

Таким образом, к 13,5 млрд кубометров нужно докупить еще 7 млрд (тепло для населения), 0,7 млрд (бюджетных учреждений) и 15,1-13,5=1,6 млрд кубометров для населения (частных домохозяйств). Итого дополнительно нужно приобрести 9,3 млрд кубометров.

Сказать, какой должна быть себестоимость газа на сегодняшний день, весьма сложно из-за ошибок, необоснованности и некорректности в приведенном расчете. Но попробуем пересчитать эти цифры и хотя бы немного приблизить их к декларируемой экономической себестоимости.
При этом не будем учитывать амортизацию прав пользования недрами, так как НАК за это не платит и не должна платить. Цену капитала посчитаем по корректной формуле: от стоимости активов в размере 74,2 млрд грн, а ставку цены капитала возьмем как для общественного сектора в размере 3%. Тогда цена капитала в себестоимости составит 165 грн/тыс. куб. м, или 2,22 млрд грн, что даже в два раза больше, чем средства, необходимые НАКу на новые вложения. Думаю, что эту цифру вполне можно было бы уменьшить вдвое, особенно если правильно определить справедливую стоимость активов.

Налог на прибыль в этой ситуации составит 36,2 грн. Добавляем к нему 552,2 грн (прямые затраты плюс сомнительная амортизация основных средств, рассмотренные выше) и цену капитала в себестоимости в размере 165 грн и получаем 753,4 грн/тыс. куб. м. Учитывая, что плата за недра составляет 20% от цены, решаем нехитрую алгебраическую задачку и получаем 941,75 грн/тыс. куб. м, где плата за недра — 188,35 грн.

Кстати, население первой категории уже платит немного больше полученной нами цены, а именно — 1075 грн/тыс. куб. м, а второй категории — почти в два раза больше! Странно при этом, что "Укргаздобыча" продает газораспределяющим компаниям газ по фиксированному тарифу — 450 грн/тыс. куб. м. Если бы газораспределяющие компании оставались государственными, то разница в цене все равно попадала бы НАКу. Но в ситуации, когда газораспределяющие компании на 50, а то и на все 100% частные, хотелось бы задать вопрос: на каком основании эти компании получают 50% от разницы между 1075 и 450 грн, т.е. 625 х 50% = 312,5 грн на каждой тысяче кубометров? Надеюсь, несложно умножить на объем газа, чтобы понять, что 4,2 млрд грн улетают в частные руки без всякого на то основания? И это при продаже газа для населения первой категории, про остальные вообще промолчу.

Если предположить, что дополнительные 9,3 млрд кубометров будут закупаться по рыночной цене, которая в январе—марте составит 4080 за тысячу кубометров, можно посчитать средневзвешенную цену газа: (941,75х13,5+4080х9,3) / (13,5+9,3) = 2222 грн/тыс. куб. м, или 130,7 долл. Обращаю внимание на то, что это средняя цена, которая не учитывает категории плательщиков. Если знать процент по каждой категории, можно было бы более точно рассчитать эту величину, и, вероятно, окажется, что можно не повышать цену для первой категории, она и так на сегодня достаточно велика".
Известно, что в Украине три основные категории газопотребителей, то есть плательщиков за газ. Для первой категории, при использовании до 2 тыс. кубометров газа в год, его цена составляет 1089 грн/тыс. куб. м, или 64 долл.; вторая категория при использовании до 6 тыс. кубометров платит 1788 грн/тыс. куб. м, или 105,2 долл.; третья категория потребляет свыше 6 тыс. кубометров в год. "Очень хотелось бы иметь возможность зайти на сайт НАКа и посмотреть, сколько у нас и какой категории плательщиков за газ. Но пока такой возможности нет, совершенно очевидно, что первая категория — это наиболее незащищенные слои населения, так как уложиться в 2 тыс. кубометров удается, как правило, небольшим сельским домикам либо квартирам, в которых собственники перешли на автономное отопление. И именно эта категория никак не сможет перейти на рыночную цену газа, так как уже сегодня у многих из них половина пенсии уходит на его оплату", - пишет Симонова. http://maanimo.com/news/events/129066-naftogaz-v-2-5-raza-zavysil-cenu-na-gaz-kotoruyu-on-hochet-ustanovit-dlya-naseleniya

«Пришло время очищать Государственную миграционную службу.
Сотрудников Государственной миграционной службы заставляют принудительно сдавать по 500 гривен на день рождения главы ведомства Сергея Радутного, сообщает внефракционный народный депутат Борислав Береза в публикации на своей странице на Фейсбуке.

«Позвонили сотрудники ДМС(Державна міграційна служба України) и сказали, что вчера и сегодня с них собирают в принудительном порядке деньги на день рождение Радутного Сергея, руководителя всей службы.
День рождение в понедельник, собирают по 500 гривен.
Знает об этом Радутный или нет, но людей это достало и они созрели дать показания.
Официально и под камеры.
Даже страх увольнения ушел на второй план. Так что теперь я знаю с кем мы будем общаться в ближайшее время на комитете по противодействии коррупции», написал Береза.

Народный депутат отметил, что необходимо очищать данную структуру и что он готовит обращение в прокуратуру: «Некоторое время назад они уже «высветили» так называемый пятничный билет.
Но ДМС выводов не сделало. Поборы с сотрудников и принуждение к коррумпированию продолжается.
Пришло время очищать это структуру. Депутатское обращение в прокуратуру уже готовим».

Валерія Гонтарева, глова Національного банку України, під час дискусії, що розгорнулася на Українському сніданку в Давосі заявила, що боротьба з корупцією не надто складне завдання для влади, як усім намагаються довести, адже корупція є вертикально-інтегрованим процесом.

«Відтепер про корупцію в Національному банку навіть не йдеться, але, певна річ, розпочаті перетворення потрібно поширювати на нижчі рівні – підрозділи закупівель і логістики», - цитує прес-служба банку свого керівника на сторінці в Facebook.

Валерія Гонтарева також висловила впевненість, що запобігання корупції в державних органах залежить винятково від їх керівництва і «якщо немає замовлення зверху, то на кожному ієрархічному рівні, рухаючись все нижче і нижче, необхідно намагатися викорінювати корупцію».

За її словами, під час реформування Національного банку їй вдалось «визначити слабкі місця, трансформувати організаційні процеси, посилити перевірки», а тепер просто «здійснюється постійний нагляд».

Полный сюр.

1. Требуют ввести санкции, а сами не вводят.
2. Требуют учреждение трибуналов по события на востоке Украины, а сами не ратифицируют Римский статут Международного уголовного суда.
3. Требуют признать ЛНР и ДНР террористическими организациями, а сами не признают.

Дедалі більше українців переховуються від мобілізації за кордоном
Аби уникнути призову та мобілізації чоловіки західних областей залишають межі України. Прикордонники не вправі їх затримувати, але "сюрпризи" можливі.

30-річний львів’янин Роман двічі на рік їздить до Польщі на заробітки, зараз повернувся і чекає нової візи. На його адресу уже приходило кілька повісток, але бажання йти на фронт у чоловіка немає. Категорично проти мобілізації і його дружина. "В армію він не піде, - каже в інтерв’ю DW дружина Ольга. – У нас двоє малих дітей. Я не вірю, що влада проведе цю мобілізацію цивілізовано. Немає жодної гарантії, що за два тижні чоловік мені не подзвонить вже з-під Донецька". Жінка каже, що боїться за його життя та здоров’я, бо начувана про відсутність забезпечення воїнів, про їх абсолютну неготовність протистояти навченим військовим. Втеча за кордон, до найближчої Польщі, видається жінці єдиним вирішенням цієї проблеми. "Хай їде, і там сидить, поки все не закінчиться", однозначно заявляє жінка.

Здебільшого від служби у Збройних силах відлякують погане матеріальне забезпечення і недостатня бойова підготовка

Втеча за кордон – просте вирішення?
Так розмірковують чимало родин західного регіону, де в багатьох є багаторазові шенгенські візи. Особливо ті області, де нацменшини проживають великими групами, зокрема в Закарпатській та Чернівецькій областях. Днями, військовий комісар Чернівецької області Віталій Чурай, на своїй прес-конференції щодо четвертої хвилі мобілізації розповів, що чоловіки Буковини масово виїздять, аби втекти від військового обов’язку. "Головна проблема – це ухиляння від служби…Є вже цілі села, які замовляють автобуси, щоб з 20 січня чоловіки змогли виїхати за межі країни", - каже Чурай. Через це, військові цього регіону навіть готові йти на поступки місцевим громадам, запропонувавши їм самим вирішувати, кого відправляти на захист країни.

Проблема ще й у тому, що немало мешканців прикордонних областей мають паспорти сусідніх Угорщини, Словаччини та Румунії, каже в коментарі DW військовий експерт, керівник Аналітичного центру регіонального розвитку Володимир Гулима. Відтак, переховуватися за кордоном чоловіки можуть необмежену кількість часу. До того ж, на сьогодні немає ані урядового порядку ведення військового обліку громадян, які тимчасово перебувають закордоном, ані дієвого механізму, який би змусив їх повернутися на батьківщину, через отриману повістку, зауважує експерт.

Не скоординований процес
Крім того, мобілізаційне законодавство має багато прогалин і недосконалостей. Скажімо, призовники і мобілізовані чоловіки можуть безперешкодно перетинати кордон, навіть у час мобілізації, бо прикордонники не мають "мобілізаційної" бази даних, каже Гулима. В країні немає дієздатного органу, який би взяв це питання на контроль, кожен правоохоронний орган має свої функції: військомати, міліція, прикордонники, а загальної координації призовного процесу немає, додає керівник Центру.

Якщо людина має всі необхідні документи на виїзд, то прикордонна служба не вправі її не пропустити, каже в коментарі DW речник Держприкордонслужби західного регіону Володимир Шеремет. "Якщо прізвища особи, яка прибула на кордон, немає у Єдиній базі даних досудових розслідувань, проти неї не порушено кримінальної справи, немає спеціальних доручень щодо особи від правоохоронних органів, то вона вправі залишити країну", - пояснює речник. Іншої бази даних у прикордонників немає і вони не відслідковують потоки мобілізованих, додає Шеремет. Утім, несподіванки таки можливі, каже він, коли особа вже безпосередньо на кордоні дізнається, що її прізвище у базі даних досудових розслідувань. "Станом на початок четвертої хвилі мобілізації жодних додаткових розпоряджень щодо перетину кордону мобілізованими особами не надходило, правила залишилися ті ж, і жодних відміток від військового комісаріату від чоловіків теж не вимагають", - пояснює Володимир Шеремет.

Особливості призову на Львівщині
А от хто справді не зможе виїхати з країни – це 121 мешканець Львівщини, проти яких порушено кримінальні справи за ухиляння від службового обов’язку у 2014 році, інформують правоохоронці.

У четвертій хвилі мобілізації Львівщина планує призвати на службу три тисячі чоловіків, які впродовж місяця проходитимуть бойове злагодження на Яворівському полігоні, каже посадовець військомату Львівщини Роман Хардель. Утім, охочих уникнути служби є чимало, визнає військовий. Приміром, з тих, хто отримав повістки у час третьої хвилі мобілізації (липень-серпень 2014 року) лише кожен десятий прибув у комісаріат Львівщини. Військові навіть планують до процесу вручення повісток залучити співробітників міліції, повноваження яких є значно ширшими.

Захід не налаштований воювати
Хоча Львівщина і виконала план попередньої мобілізації, утім, загалом західний регіон недобрав до плану. "План мобілізації не виконано в повному обсязі. У першу чергу через збурення і невдоволення у західних областях України, де люди перекривали дороги, щоб зірвати мобілізацію", - підсумував результати попередньої хвилі представник Генерального штабу Збройних сил Сергій Масловський в інтерв’ю виданню "Народна армія".
Львівщина зробила план завдяки добровольцям, припускає експерт Гулима. Але загалом суспільні настрої щодо мобілізації у західному регіоні не надто високі, каже він. Навіть останні соцопитування показують, що третина мешканців налаштовані активно протестувати проти мобілізації, і лише 35 відсотків готові виконати військовий обов’язок, наводить дані Гулима. Він вважає, що цьогорічна мобілізація не вирізнятиметься активністю, бо настрої ті ж.