як вам перша трійка

Олег Ляшко

Я не голосував за так званий меморандум про мир і порозуміння, який сьогодні підтримала Верховна Рада. Вважаю це національною зрадою, бо мєморандум передбачає позаблоковий статус України, особливий статус російської мови, закон про місцеві референдуми - це найстрашніше, оскільки він розв'язує руки сепаратистам, які хочуть розколоти Україну. До речі, автором меморандуму є олігарх Вадим Новинський, який до останнього служив Януковичу, а сьогодні підконтрольний Москві. У час, коли Україну треба захищати і визволяти від окупантів, парламентська більшість іде на поступки державі-агресору.
Соромно за тих депутатів, які голосували за цей антиукраїнський документ. Це зрадники. Батько Шевченко писав про таких: "Раби, подножки, грязь Москви"

Вчора, 20 травня, Верховна Рада прийняла т. зв. «Меморандум національної єдності». Вважаю за необхідне сказати декілька слів про цей меморандум. Я не буду коментувати кожне твердження з прийнятого Радою документу і зупинюся, натомість, на головному.

Не хочу говорити, що меморандум – це тотальне зло. Водночас очевидним для мене є наступне: люди, які його складали та за нього голосували, мають дуже туманне уявлення про націю, національну ідею та національну єдність. Якби вони мали більш чітке уявлення – меморандум дійсно спрямовувався на зміцнення національної єдності. Наразі ж прийнятий Радою документ є спрямованим на консервацію стану, притаманного для панування режиму внутрішньої окупації, і є дуже схожим на меморандум, підписаний восени 2005 року Ющенком та Януковичем…

Якби депутати мали достатнє уявлення про націю та національні інтереси, то не плутали б національну єдність із пошуком компромісу з ворогами української державності.

Якби депутати мали достатнє уявлення про націю та національні інтереси, то мали б адекватне розуміння питання мови.

Якби депутати мали достатнє уявлення про націю та національні інтереси, то розрізняли б децентралізацію, спрямовану на утвердження режиму національного народовладдя, та поступки в бік імперських інтересів іноземної держави і місцевих кримінально-бізнесових «князьків».

Дійсно, не можна усіх мешканців східної України, котрі стали жертвами путінської пропаганди, вважати ворогами. Одначе не можна їх вважати і виразниками національних інтересів. Ці люди стали жертвами не лише московської пропаганди, але й української бездержавності. Вони стали жертвами того, що замість побудови національної держави та солідарного суспільства у нас протягом більш, ніж двадцяти років спостерігалася побудова неоколонії та суспільства з крайнім соціальним розмежуванням, побудова такої системи, в якій байдужість до національних інтересів поєднувалася зі взаємною інтеграцією політики, бізнесу і криміналітету. Як вирішити цю проблему? Твердо триматися свого – українського – шляху. Наведемо лад на своїй землі, вирішимо соціально-економічні проблеми, впровадимо ефективну систему всебічного національного відродження – повернемо схід країни. Наразі ж нам варто діяти послідовно і, часом, жорстко, а не потурати інтересам не так маргіналізованого населення, як «князьків», котрі бояться операції «відрізання рила від корита».

Питання мови. Дерусифікація України – необхідна річ. Лиш до вирішення цього завдання неможна підходити інфантильно. Зрозуміло, що нам, націоналістам, не йдеться про те, щоб усі російськомовні громадяни України в одну мить заговорили українською. Серед багатьох бійців «Правого сектора» – як рядових, так і командирів – достатньо російськомовних патріотів, котрі готові віддати життя за, не побоюся цього сказати, націоналістичну Україну. Процес повернення українцям їхньої мови має передбачати далекосяжну стратегію, розраховану на десять-п’ятнадцять років, а повноцінно реалізувати цю стратегію можна знову ж таки лише у справжній національній державі. Натомість надання російській мові якогось особливого статусу, як це робиться у меморандумі, – це крок назад, у колоніальне майбутнє. Сотні тисяч українських громадян – у тому числі російськомовних, в тому числі етнічних росіян – стояли на Майдані не за це.

Децентралізація. Ми, націоналісти, роками висували гасло децентралізації як необхідної передумови встановлення режиму національного народовладдя. Бюрократичний державний механізм не повинен втручатися у ті сфери, у яких може дати собі раду сама громада. Але повноцінно запустити механізм децентралізації можна буде лише тоді, коли переможе Національна революція, коли національна ідея стане основою державотворення, коли буде знищений симбіоз політики, бізнесу і криміналітету, коли агенти іноземного впливу будуть сидіти в тюрмах. Натомість не важко здогадуватися, про чиї інтереси подбали автори меморандуму…

Автори меморандуми на жаль не розуміють, що нація – це щось монолітне і об’єктивне, щось вище за суму громадян, за населення. Вони цього не розуміють, бо думають переважно категорією не нації, а електорату. Натомість ми, націоналісти, розглядаємо націю як те, що є вищим нинішнього суспільства, як єдність минулого, нинішнього і майбутнього.

Ми, націоналісти, мріємо про таку Україну, у котрій українська нація не лише зміцніє матеріально, але й відновиться духовно, яка змиє ганьбу історичних поразок, буде гідною найкращих із наших предків і, водночас, забезпечить славне майбутнє нашим нащадкам. Водночас ми пропонуємо суспільству таку систему, котра забезпечить кожному чесному громадянину незалежно від національності всебічні свободу, справедливість, порядок. Ми боремося за українську національну державу, у якій зникне крайнє соціальне розшарування, будуть задоволеними базові потреби громадян, корупція буде суворо каратися, а замість задоволення інтересів кримінально-олігархічних кланів буде спостерігатися турбота про інтереси народу. Хіба ідея створення такої держави не зможе об’єднати усіх громадян нашої держави від Львова по Луганськ, від Чернігова по Сімферополь? Звичайно ж зможе. Лиш наші старі політики, на жаль, звикли мислити і діяти зовсім іншими категоріями…

Кандидат в президенты Украины Петр Порошенко заявляет, что в случае, если президентские выборы не будут проведены в один тур 25 мая, то второй тур может вообще не состояться
«Сегодня реально, если не будет выборов в первом туре — второго тура может не быть. Уровень дестабилизации, возможно, будет такой, что нам придется бороться за легитимность», — приводит слова Порошенко.
Он также отметил, что сейчас уровень политической активности граждан чрезвычайно высок, и явка 25 мая на избирательные участки в день президентских выборов будет высокой.

У пети деприсняк!
«Если не будет выборов в первом туре — второго тура может не быть», — Порошенко

Поэтому я и все мои знакомые будем голосовать за него (за Ляшко).

Мужики, а как думаете, даже если быть хорошим человеком этого достаточно, чтобы управлять страной?

Избрание Президента Украины на выборах 25 мая может хоть в какой-то мере помочь выходу из кризисной ситуации, сложившейся в Луганской и Донецкой областях
Такое мнение высказал глава фракции Партии регионов в Верховной Раде Украины, глава Луганской облорганизации ПР Александр Ефремов во время заседания «круглого стола» по ситуации в Украине, которое прошло в Госдуме Российской Федерации, передает «Луганск.Комментарии».
«Учитывая то, что никто из ныне действующей украинской власти не желает конкретно заниматься проблемами, которые есть на востоке Украины (я в этом глубоко убежден), то выходом хоть каким-то из ситуации могло бы быть все-таки проведение выборов и избрание Президента», - считает Александр Ефремов.
Что касается легитимности выборов, то, по мнению политика, об этом можно судить по явке украинцев.
«Моя точка зрения, какая была по референдуму на востоке Украины, такая остается и по выборам Президента. В зависимости от того, какое количество людей придет на выборы, как они вольно выскажут свою точку зрения, мы можем давать оценку по поводу результатов этих выборов… Если придет большое количество людей на президентские выборы и проголосуют, это будет одно. Если людей придет мало и они не будут голосовать, это другое. Это та оценка, которую дадут люди тем выборам, которые у нас будут проходить 25 числа», - заявил Александр Ефремов.
Вместе с тем он опасается за развитие ситуации, если украинцы не выберут Президента и придется ждать несколько недель второго тура выборов.
«Процессы, которые происходят на востоке Украины, развиваются настолько динамично и трагично, что я не знаю, насколько хватит запаса прочности для того, чтобы там удержать ситуацию», - подчеркнул политик.
По его словам, положение дел на востоке страны усугубляется тем, что перестают работать предприятия, закрываются многие бизнес структуры, люди становятся безработными.
«И вы можете сами предполагать, когда у тебя есть с одной стороны автомат в руках, а с другой стороны нет денег, чтобы прокормить свою семью, к чему это в дальнейшем может привести. Это самое страшное, что может быть», - подчеркнул Александр Ефремов.
По его мнению, выйти из кризисной ситуации Украине может только путем переговоров. Причем в них также должны принять участие представители Европы и России.
Александр Ефремов также заявил, что он не хотел бы для жителей Луганщины «участи южан»: «Все-таки мы живем на этой земле испокон веков. У меня все мои предки в поколениях родились на этой земле. Я считаю ее для себя родной».
Как сообщалось, вчера состоялось заседание фракции Партии регионов, на котором поднимался вопрос смены главы фракции Александра Ефремова на Вадима Новинского. Однако под предлогом того, что Ефремова не было, было принято решение перенести на будущее рассмотрение данного вопроса.

Странно, и Порошенко и Ефремов поют в один голос. К чему бы это?

«круглого стола» по ситуации в Украине, которое прошло в Госдуме Российской Федерации

Полностью поддерживаю шоколадного зайца! Выборы нужно провести в один тур и выбрать Ляшко. Поэтому я и все мои знакомые будем голосовать за него (за Ляшко).