4 липня 2014 року в студію «Громадського ТБ» була запрошена Урядовий уповноважених з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол. З огляду на те, що Урядовий уповноважений – це ключова фігура в державній кампанії по викореню корупції, цікавість журналістів була природньою, а запитання очікуваними. Але Тетяна Миколаївна лише бубоніла, що в неї маленька зарплатня – 6 тисяч гривень на місяць – замість того, щоби розповісти про свої трудові здобутки. Очевидно, здобутків катма. Втім, про зарплатню вона також збрехала – насправді Чорновол одержує на місяць 13 тисяч гривень.
На посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики колишня журналістка Чорновол була призначена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 року №120. Відповідно до «Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року №949, Урядовий уповноважений наділяється чималими можливостями для системної боротьби з корупційними схемами в державі.
Наприклад, підпунктом 1 пункту 4 цього Положення до компетенції Уповноваженого віднесено «розроблення і внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо спрямування і координації роботи органів виконавчої влади із запобігання і протидії корупції». Це – дуже серйозне повноваження, яке дозволяє порушувати перед Кабміном питання про скасування корупційних нормативно-правових актів, проведення цілеспрямованих перевірок міністерств і відомств, утворення міжвідомчих груп зі здійснення антикорупційних заходів. Головне – аби уповноваженому було що подавати.
Для цього Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики має здійснювати головну свою функцію – бути координатором інститутів громадянського суспільства, що працюють на антикорупційному напрямку. Саме на підставі зібраних активістами та журналістами матеріалів Урядовий уповноважений має вносити пропозиції Кабінету Міністрів України та подавати (цитую підпункт 3 пункту 4 Положення) «спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції інформацію про виявлені факти, що свідчать про корупційні правопорушення».
Для того, щоби в Урядового уповноваженого в самого не було корупційних спокус, за рахунок платників податків йому забезпечується безтурботне життя. Процитуємо пункти 3 та 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №484», про які Чорновол забула розповісти глядачам «Громадського ТБ»:
«3. Прирівняти Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за умовами оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення до посади заступника Міністра.
4. Віднести посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики до першої категорії посад державних службовців».
Втім, якщо навіть давати корові шоколад, все однаково какао не видоїш… Те, що Тетяна в принципі не здатна до будь-якої системної роботи, не є секретом для людей, які її знають. І ніяка зарплатня не може цьому зарадити. Але хто ж міг подумати, що колишня журналістка, призначена на хвилі Майдану державним службовцем 1-ї категорії, дуже швидко навчиться приторговувати своїми повноваженнями й почне отримувати з чиновників, яких вона мала б контролювати, усілякі матеріальні блага?
Впродовж кількох років журналістка Чорновол писала про розгул корупції в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту України (нині – Міністерство молоді та спорту України), таврувала його колишнього міністра Сафіулліна, оприлюднювала злочинні схеми грошових поборів, якими чиновники міністерства – передусім, директор Департаменту неолімпійських видів спорту Артем’єв – обклали навіть неповнолітніх спортсменів. Ба більш того, у ході журналістського розслідування було з’ясовано, що шахраї з цього міністерства підробили документи, на підставі яких була видана постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 №975 про звільнення від сплати земельного податку цілої низки аеродромів, на яких начебто проводились міжнародні та всеукраїнські змагання з авіаційних видів спорту. Насправді ніяких змагань там не було, а гроші, що мали йти до бюджету, просто розкрадались.
Здавалося б, ставши Урядовим уповноваженим, чому б Чорновол, наприклад, не порушити питання про внесення змін у цю постанову Кабміну з вилученням з переліку пільговиків тих об’єктів, які туди були внесені шляхом службового підроблення? Для цього достатньо, аби Чорновол внесла подання «жертві російського спецназу» Булатову, який нині очолює міністерство, що стало ініціатором прийняття згадуваної постанови. При цьому Тетяні Миколаївні навіть утруднювати себе б не довелось – у Києві достатньо громадських активістів, які обізнані з цією проблематикою й які підготували б для Чорновол проект відповідного листа.
Але екс-журналістка вирішила, що життя дається один лише раз і прожити його треба яскраво. Бажано – на бюджетні гроші. Замість того, щоби зажадати від Булатова припинення розкрадання коштів та наведення елементарного порядку в організації спортивних заходів, вона стала торгувалась з «героєм Майдану»: якщо Булатов влаштує її дітей безкоштовно (тобто, за гроші платників податків) у літній табір, вона «забуде» все те, що раніше писала про його відомство.
Тетяна Миколаївна виявилась людиною слова. Отримавши від Булатова бажане, вона не тільки миттєво згорнула антикорупційну перевірку цього міністерства, але ще й влаштувала істерику по телефону автору цих рядків, – мовляв, у країні війна й треба припинити всі розслідування про побори зі спортсменів, щоби «не лити воду на млин ворогів». А я, наївний, думав, що коли війна, то треба менше красти.
Уявімо на хвилинку, що в якийсь з країн Європи, з якою так хочуть об’єднатися професійні революціонери на кшталт Чорновол, журналісти з’ясували, що урядовий чиновник влаштував своїм дітям літній відпочинок на державні гроші, залишивши «за бортом» малозабезпечену родину. Думається, що в такому разі людина з моральними принципам Чорновол вилетіла б з роботи, як корка з пляшки. А якби ще й би при цьому з’ясувалось, що державну пільгу їй незаконно надав інший урядовець, якого Чорновол має контролювати, то обидва б вони не тільки позбулись посади, але й були б притягнуті до відповідальності. Оскільки, те, що вчудила Чорновол, отримуючи від Булатова безкоштовні путівки для своїх дітей, і є корупцією в чистому вигляді – тобто одержання неправомірної вигоди з використанням службового становища.
Але Тетяна Миколаївна йти з роботи не збирається. Натомість роздає інтерв’ю про свої маленькі статки та розсилає знайомим СМС-ки, в яких стверджує, що безкоштовні путівки їй були видані через низький дохід – мовляв, заробляє лише 6 тис. грн. на місяць. Очевидно, Таня просто не уявляє, що таке, дійсно, маленька зарплатня й яким категоріям населення призначені безкоштовні путівки.
Так ось, щоби закрити питання з доходами пані Чорновол, а також встановити, чим вона займається в службовий час, я направив інформаційний запит у Секретаріат Кабінету Міністрів України, текст якого подаю нижче.
Секретаріат Кабінету Міністрів України
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2
ЗАПИТ ПРО НАДАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Відповідно до п.п.2, 4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» прошу повідомити кількість осіб, підлеглих Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики Чорновол Т.М., та загальну суму заробітної плати, виплачену Чорновол Т.М. з моменту призначення на посаду до цього дня.
Окрім того, прошу повідомити, чи надано Чорновол Т.М. допуск до державної таємниці, якщо надано – то якої форми.
Також прошу повідомити про виконання Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики Чорновол Т.М. обов’язків, покладених на нею п.4 Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, затвердженого Постановою КМУ від 04.12.2013р. №949, за перші три місяці своєї роботи, а саме:
– скільки пропозицій щодо спрямування й координації роботи органів виконавчої влади із запобігання та протидії корупції Чорновол Т.М. розробила й внесла Кабінетові Міністрів України;
– скільки подань Чорновол Т.М. направила спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції про виявлені факти, що свідчать про корупційні правопорушення;
– скільки Чорновол Т.М. проведено досліджень із проблем, пов’язаних з корупцією, яким чином ці дослідження оформлені (висновки, довідки тощо);
– які саме заходи, пов’язані із залученням громадськості до діяльності із запобігання і протидії корупції, були здійснені Чорновол Т.М.
Запитувану інформацію прошу направити поштою на мою домашню адресу в строк, встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
БОЙКО В.М.
Про допуск до державної таємниці я спитав не даремно. Тетяна, коли в неї публічно цікавляться виробничими успіхами, любить переводити розмову в площину антитерористичної операції та розповідати, скільки військових вертольотів було на озброєнні сил АТО, скільки – збито, скільки перебуває в стані льотної придатності, скільки – в ремонті й на якому заводі.
http://ua.112.ua/suspilstvo/privatna-fi ... 74003.htmlОчевидно, що балакучості Урядового уповноваженого треба покласти край і зробити це можна, з огляду на небажання Тетяни Миколаївни стулити свою пельку, лише в один спосіб – виявленням і знешкодженням джерел її поінформованості.
Відповідь на запит надійшла майже вчасно. Секретаріат Кабінету Міністрі України листом від 01.07.2014 №17-14/727 повідомив щодо зарплатні Т.М.Чорновол наступне: «За період з 05.03.2014 по 30.06.2014 загальна сума нарахованої їй заробітної плати склала 51 632грн. 55коп.». Ділимо на 4 – виходить 13 тис. грн. на місяць (з урахуванням того, що в березні вона пропрацювала не повний місяць). М-да…
Як і очікувалось, допуску до державної таємниці Т.Ч.Чорновол не має, тож з’ясовувати, де вона довідалась про кількість вертольотів, що несуть бойове чергування в зоні АТО, слід шляхом відкриття кримінального провадження.
Апарат пані Уповноваженої – 3 особи (які також живуть коштом платників податків). Про підсумки її роботи за чотири місяці – нічого конкретного. Через це ми вже відправили інформаційні запити до Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ і Генеральної прокуратури України з проханням повідомити, скільки відкрито адміністративних проваджень на подання Т.М.Чорновол, скільки – кримінальних, яка кількість осіб була притягнута до відповідальності за корупційні правопорушення тощо.
Але найбільше нам сподобався останній абзац листа Секретаріату Кабміну.
"Одночасно повідомляємо, що з інформацією стосовно діяльності Урядового уповноваженого Ви можете ознайомитись в рубриці «Антикорупційна діяльність» Урядового веб-порталу за гіперпосиланням:
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publis ... =247029377 "
Дуже рекомендуємо шановним читачам зайти по цьому лінку й пересвідчитись, за що саме Чорновол платиться 13 тис. щомісяця: там вивішені «Методичні рекомендації щодо заповнення декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру» та ще кілька взірців подібної макулатури – ото й уся її антикорупційна діяльність.
Систематична брехня екс-журналістки стосовно власних доходів давно є предметом глузування в журналістському середовищі. Балотуючись у 2012 році до Верховної Ради, Тетяна Миколаївна подала в ЦВК декларацію, де зазначила, що вона взагалі не має ніяких, навіть суто символічних, джерел фінансування. Майбутній державний службовець 1-ї категорії навіть виступила тоді зі спеціальним роз’ясненням, заявивши, що всі її доходи є нелегальними й тому включити їх у декларацію вона не може.
Історія повторилась й у березні 2014 року. Заступаючи на посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, Чорновол точно так подала «нульову» декларацію і з тієї ж самої причини – людина, яка займається публічною політикою й кілька років поспіль намагається обійняти високу державну посаду, продовжує тримати всіх нас за бидло.
Як тут не процитувати журналіста Деніса Бігуса, який з приводу Таніних фінансових перформансів написав у себе на сторінці в ФБ:
«2012 году Чорновил можно было иметь нулевую декларацию, в 2013 можно, а в 2014 вы ей в этом праве отказываете? Негоже так. Я ей предлагаю разрешить вообще декларации не заполнять, выдать именной маузер и право брать все, что угодно в магазинах сети «Метро». Так надо! Или Вы считаете, что Таня мало сделала для революции?»
Треба ще Булатова таким правом наділити – і буде ілюстрація до відомого прислів’я про тих, хто революцію планує, тих, хто її втілює, і тих, хто користується її результатами.
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
