Свежак из Харькова. Я просто в акуе — среди дня люди в штатском без доков похищают человека. Наши здобутки?

Товарищ в розовой рубашке Денис Дорожкин заместитель председателя администрации района по социальным и гуманитарным вопросам Администрации Коминтерновского района Харьковского городского совета

можно было ебашить по еблу. Интересно почему он, такой крутой, досихпор не в АТО?

Перед відправленням в зону АТО бійця потрібно не лише підготувати фізично та морально, а й надати йому необхідний перелік речей в умовах бойових дій. Місцеві військкомати в силу свого фінансування Міністерством оборони України забезпечують лише базовим: формою та бронежилетом.

Решту ж бійці змушені купувати або брати напрокат самостійно. Так, списки потрібного військовослужбовцям на фронті дали лучанину - одному з бійців Мостиського прикордонного загону Державної прикордонної служби України оперативно-бойової комендатури «Мостиська-1».

Військового, імені якого Інформаційне агентство Волинські Новини не розголошує з міркувань конфіденційності, на початку липня відправляють на схід захищати рубежі нашої держави.

Попередньо, в лютому 2015-го лучанина призвали по мобілізації у Луцькому міському військовому комісаріаті. Тоді йому одразу ж видали форму, бронежилет, куртку, шапку, берци, теплу майку, дві пари шкарпеток та навіть спідню білизну.

З таким обмундируванням боєць поїхав на 3 тижні в зону АТО. Коли повернувся, сім’я власними силами докупила додаткову форму (розповідають, витратила близько 2000 гривень). Як розповіла дружина військового, придбали її без проблем на одному із луцьких ринків, причому на вигляд вона була така ж, як і видали в частині.

На прохання жінки до продавця надати відповідні дозвільні документи на продаж спеціалізованого військового (натівського, як стверджує) одягу, продавець просто зникла. Відтак, виникає додаткове питання, яким чином форма з частин потрапляє на ринки.

Після кількох тижнів в АТО лучанина та ще двох волинян, направили в Шегині – патрулювати кордон. Зауважимо, що на таку роботу брали лише тих, в кого була закінчена вища освіта. «Там поселили в гуртожитку, дали окрему кімнату, забезпечили чудовим харчуванням», – поділився спогадами військовий.

Опісля служби в Шегинях, його та товаришів перевели в місто Мостиська Львівської області. Наразі чоловіки проходять там тренування, бо на початку липня знову їдуть на схід.

Саме в Мостиській комендатурі лучанину дали список того, що знадобиться надалі. Водночас, ніякого обмундирування, як це було у Луцькому військовому комісаріаті, не видали. Перелік, кажуть в родині військовослужбовця, вражає
На запитання чоловіка до регіонального військового керівництва, де знаходяться вказані речі хлопців із попередньої ротації, яких вони зараз їдуть заміняти, йому відповіли, що багато бійців після служби в АТО забрали їх собі додому. Це стало можливим тому, що так званий інвентар не перебував на балансі військової комендатури, бо їх купували волонтери, відтак претензії виставляти немає законних підстав.

У такій ситуації і справді, допомога волонтерів – єдиний вихід, бо для бюджету однієї середньостатистичної сім’ї придбати хоча б декілька речей із переліку, хоча б такі, наприклад, як коліматорний приціл, гідратор, термобілизну, тепловізор тощо – справа нереальна. Хоча саме останній дружина військовослужбовця готова купити за власні кошти, придбати ж все - дісйно конче необхідна допомога.

Незважаючи на ось такі списки, боєць каже, що на Луцький міський військовий комісаріат та Львівську комендатуру нарікати не варто. В умовах та при фінансуванні, які склалися, командири намагаються робити все від них залежне, щоб якнайкраще спорядити бійців. Відтак, за це їм можна тільки подякувати. Варто, переконує, шукати підтримки у всіх небайдужих та стимулювати державу до оптимального планування.

Насамкінець чоловік зізнався: попри те, що в нього вдома сім’я, чекає цієї ротації та морально готовий продовжувати захищати країну. Віриться, що з такими захисниками в Україні вже скоро настане мир.

Зауважимо, офіційний коментар від Мостиського прикордонного загону ІА Волинські Новини отримати не вдалося. Там ствердили, що жодних коментарів не надають.

Оксана Чорна
Приключения аватаров.

Первый раз видела как выдергивается чека из гранаты. Нет не Фка. РГД. Но все равно страшно. Бухой, безумный аватар, в порыве пьяного угара бегал по штабу и искал справедливости. У него видите ли стресс от того, что он несколько дней назад помогал мне нести убитых бойцов с позиции и до машины. А еще он вспомнил что ему уже полтора месяца не платили зарплату и решил всех наказать.

Зачем я это пишу? Зачем оскверняю имя нашей армии? Почему эти вопросы не решаются по тихому?

А все потому, что этих аватаров, этих безмозглых животных дорвавшихся до оружия и власти в воспитательных целях пиздят. Сильно. Сажают в клетки и ямы. Но это как показывает практика абсолютно не помогает. Потом они выходят, обращаются к волонтерам и правозащитникам и такие все в сияющих доспехах и на коне хаят командиров и побратимов. Обязательно снимается жалобный сюжет о несправедливости офицеров, "нас сливают" и "я один такой Рэмбо, а все говно".
Я пару раз после таких сюжетов пробовала связаться со счастливыми авторами этих сюжетов, чтобы подкорректировать и внести ясность. А в ответ тишина.

Этот припадочный аватар с позывным Хомяк вчера так и не получил на орехи и его так и не закрыли в клетке. А все потому, что комбат дал слово, что если он отдаст гранату и не будет никого взрывать то ему ничего не будет. А так как комбат слово держит, то это быдло продолжает безнаказанно лазить по штабу. Оно уже приходило к медикам с претензиями, что его плохо лечат.

Я девочка. И по своей женской природе добрая девочка. Но единственное желание, которое у меня возникает при виде это грязного пьяного чмошника угрожающего меня взорвать гранатой это выстрелить ему в коленку, запихать гранату …, а потом … ну, в общем вы ход моих мыслей поняли.

И не надо мне тут о гуманности и работе психолога. Есть те кто действительно нуждается в помощи, те кто в состоянии адекватно реагировать, те у кого есть мозг. А есть просто алкаши, которые непонятным образом оказались на фронте и просто постоянно нажираются. Им плевать на окружающих, они будут всячески изощряться лишь бы достать бутылку, а война вокруг или что-то другое им плевать.

Основная проблема с аватарами в том, что их некуда деть. С передовой и вопов их отправляют в штаб. И комбат резонно заметил, что на передовой таким дебилам не место. Они могут положить целый взвод. В штабе они заняты на разных работах. Их проще контролировать. Но штаб то находится в 5 км от передовой. И иметь взвод безумных аватаров, которым ни при каких условиях нельзя давать оружие, несколько небезопасно. А механизма списания таких, не могу подыскать правильного слова, не существует.

Я бы предложила ломать колени. И списывать их как 300, но с пометкой "в следствии пьянки".

И вот не надо тут снова о гуманности. Знаете как выглядит 8-300 от взорванной в палатке гранаты. За что бросившему эту гранату ничего не было и его отправили снова служить. Где он постоянно бухал, буянил и проебывался. А сейчас он в бегах, т.к. его спугнули когда он пытался изнасиловать восьмилетнюю девочку.

Это все я пишу к тому, чтобы вы не очень велись на слова солдат, которые пишут о том что их все бросили и они все такие герои. Настоящий герой об этом говорить не будет. И это аксиома. А эти постоянные сообщения в личку "Это правда что их из 40 человек осталось в живых 3. Они отступили к Курахово и геройски держат оборону". "Их все кинули. Нет воды и еды. Раненных не вывозят" Значат лишь то, что аватар все деньги пропил, аватара закрыли в клетке и периодически пиздят. За что аватар осерчал на побратимов и командира. Но если аватару добрые люди передадут еды, то аватар сможет эту еду поменять на водку.

Зы. На фото аватаромобиль - москвич показательно раздавленный бэхой. Бойцы были пойманы с поличным и уличены в очередной раз в аватаризме. В данном случае - нет машины, не на чем ездить за бухлом.
Если вы передаете транспорт на фронт, следите очень внимательно к кому он попадает.

пиздец, где такое написано что обязан явиться в военкомат сам, без повестки? совсем шизонулись ублюдки