Ще одне зовнішньополітичне фіаско – головування України в ОБСЄ
Віталій Портников

Українське головування в ОБСЄ завершилося непомітно для самих політиків і дипломатів країни, яка ще рік тому мала намір перетворити цю місію в демонстрацію своєї ролі на європейському континенті і у світі. Головування призвело до гучного фіаско. Велика частина керівників зовнішньополітичних відомств вирішила не приїжджати до Києва на конференцію ОБСЄ, а гості скористалися нагодою, щоб відвідати Майдан і бойкотувати українське керівництво.

По суті, це була зовсім не демонстрація української політичної ролі, а непоганий привід для протесту проти авторитаризму. І вже ясно, що на європейському континенті з потенційного гравця Україна перетворилася на справжнісінького аутсайдера – так, до її на громадян на Майдані ставляться із симпатією, але її влада викликає почуття, яке в одній із недавніх заяв американського Держдепартаменту було охарактеризовано словом «відраза».

І не тільки, до речі, внаслідок авторитарних тенденцій у діяльності Віктора Януковича і брехливості оточення українського президента. Є ще й проблема абсолютної некомпетентності можновладців – те, що вже призвело до краху в економіці і відносинах із суспільством, не могло не привести до краху і в зовнішній політиці. Прекрасний приклад – якраз українське головування в ОБСЄ.

У Києві чомусь вирішили, що одним із головних результатів цього головування стане просування в питанні придністровського врегулювання. При цьому абсолютно не врахували той факт, що самопроголошена Придністровська Молдавська Республіка практично повністю залежить від російської підтримки, будучи політичним і економічним утриманцем Кремля.

Вже сам факт оприлюднення українських амбіцій – та ще у той рік, коли Україна і Молдова робили кроки по просуванню європейської інтеграції – російське керівництво просто розлютив. У результаті в Москві зробили все можливе для того щоб позиції нового керівництва Придністров’я, спочатку налаштованого вельми конструктивно у взаєминах з Кишиневом, придбали відтінок нескінченної конфронтації і непоступливості. Україна ж не добилася – і не могла добитися – нічого. При цьому наслідки російських дій на придністровському напрямі неважко було прорахувати. Як, втім, і зрозуміти те, що ніякої альтернативи Москві Київ не представить – у нас просто немає грошей на утримання Придністров’я.

Можливо, якби пошук варіантів врегулювання проходив би в повній тиші, українським дипломатам вдалося б домогтися більшого. Але, з іншого боку, яка може бути тиша, коли потрібна показуха? І яка може бути тиша, коли російські спецслужби знають про наміри українських керівників більше, ніж їхні власні помічники – а нерідко ці наміри самі й формують?

Так що з придністровським конфліктом не вийшло нічого. І з головуванням в ОБСЄ теж. Залишається хіба що покладати надії на майбутнє: поки до нас дійде черга наступного разу, ми зуміємо сформувати гідну і компетентну владу, яка буде поважати власних громадян і працювати на реальний результат.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
http://www.radiosvoboda.org/content/art ... 20071.html

,,Ни у одного министерства и ведомства по состоянию на формирование бюджета текущего года не было ни одного бизнес-плана, ни одной программы повышения эффективности своей работы, все только доказывают, что им нужно все больше и больше. Причем не на изменение функций, а только на содержание — ремонты, реконструкции, увеличение штатов и т. д. Это очень печально.
После собеседования с министерствами и ведомствами я, когда был председателем бюджетной комиссии, ходил в Азарову и то же самое ему сказал, что я сделал три вывода. Первый — запрашиваемых денег не существует в природе. Второй — выделяемые деньги используются крайне неэффективно и бесполезно для общества. И третий — никто и ничего не собирается менять. Вот это очень печально.,,(В.Баранов).

,, И денег всегда будет не хватать. При этом мы должны прекрасно понимать, что численность растет, а это приносит только огромный вред обществу и никакой пользы. Ну, кому-то приносит пользу.
Я приведу пример. У нас численность различных управленческих структур выросла от 6 до 12 раз. Например, численность работников прокуратуры выросла в шесть раз — с 2,5 до 15 тыс. человек. За два последних года бюджет прокуратуры вырос на 100%. С одной стороны, можно говорить о том, что идет укрепление законности и порядка, а с другой стороны, мы понимаем, что это не так. Поэтому административно-территориальная реформа — это приведение системы управления государством к здравому смыслу.,,(В.Баранов).

(В.Баранов)

Жители Луганска продают все, что есть в доме: "Как собаки! Жить не на какой хрен!". ВИДЕО

Тяжелое экономическое положение в Украине заставило жителей Луганска выйти на трамвайные пути и продавать там свои вещи.

Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Донбасс.

Горожанка говорит, что людям не за что жить, поэтому приходится продавать все, что есть дома.

Люди организовывают распродажу Луганске, по ул. Ленина, в районе рынка на 3-м километре.



Источник: http://censor.net.ua/v265653

зачем говорить про тротил. теперь точно запретят

ой забыл про яйца

Юрий Касьянов поделился фотографией Саида Исмагилова.
"Порядочные" гаишники отмахиваются: "Чего вы от меня хотите?.. Я на дежурстве, мне сказали, что машина совершила наезд на инспектора... Я ничего не знаю, и знать не хочу. Меня ваши флажки не волнуют..." Порядочные" вэвэшники, закрывая собой проход на Грушевского говорят: "Не напирайте!.. Я на службе. Меня политика не интересует..." Спасибо Саиду Исмагилову за урок мудрости:

Отец украинской Конституции считает, что у Януковича нужно срочно отобрать полномочия

Чтобы Украина прогрессировала, у президента стоит отобрать его нынешние полномочия. Такое мнение высказал один из «отцов Конституции», профессор права Виктор Мусияка в интервью «Главкому».

«При нынешней системе власти смена лиц в правительстве ничего на самом деле не даст. Новый состав Кабмина, будто пазл, вмонтируется в существующую систему власти - и страна не почувствует никакой разницы, – считает эксперт. – Важно понять одну вещь - именно диктаторская система латиноамериканского типа и вызвала этот политический кризис. Того политического и правового монстра, которого мы имеем сейчас в государстве. Вот почему столь важно вернуть конституционный порядок в стране. И первый шаг на этом пути - возвращение в действие Конституции 2004 года. Тогда бы правительство формировалось парламентом, и оно было бы ответственно перед парламентом за свои действия. А значит, в любой момент Верховная Рада могла бы принять немедленное решение в отношении правительства. В парламентско-президентской модели государства есть все возможности такого влияния.

При этом Мусияка считает, что добиться отставки президента в нынешних условиях невозможно.

«Что касается отставки президента, к сожалению, в наших законодательных условиях это практически недостижимая вещь. Когда нет нормальной реакции властей на события, даже в отношении определенных должностных лиц, не говоря уже о правительстве, это свидетельствует лишь об одном - нынешняя авторитарная система очень далека от действительности. А это в свою очередь привело к пониманию важного тезиса, который выкристаллизовался на Майдане: такая система власти неприемлема», – подытожил эксперт.