Багато людей, які бажають отримати Карту Поляка, часто цікавляться питаннями, які може задати представник консульства Польщі, перевіряючи рівень знання польської мови, історії, культури і традицій. Їх кількість і тематика може бути дуже різноманітною. Найголовніше – відповідати необхідно тільки на польській мові і чітко знати відповідь на питання «Для чого Вам потрібна Карта Поляка?». Пам’ятайте, що Карта Поляка видається людям, які відносять себе до польського народу і відчувають себе поляками, а не для того, щоб з’їздити до Польщі на заробітки. Поставтеся до співбесіди серйозно.

В даній статті розміщені питання на співбесіді ( іспиті, екзамені ) на Карту Поляка на українській мові, також можливий варіант на польській мові: Частина 1, Частина 2.


Часті питання на іспиті при отриманні Карти Поляка:

1) Як виглядає прапор Польщі? (Відповідь: Біло-червоний)
2) Як виглядає герб Польщі? (Білий орел з золотою короною на червоному тлі)
3) Дата хрещення Польщі? (966 рік)
4) День Конституції Польщі? (3 травня, прийнята в 1791 році)
5) День Незалежності Польщі? (11 листопада)
6) Перша столиця Польщі? (Гнєзно до 1041 року, Краків (перша столиця Речі Посполитої) – до 1596 року)
7) Які Ви знаєте польські національні страви? (Наприклад, бігос)
8)) Які тістечка належать до традиційних десертів у Польщі? (Фаворкі, галаретка, сірники, шарлотка і ін)
9) Хто з видатних поляків є Нобелівськими лауреатами? (Марія Склодовська-Кюрі, Лех Валенса, Хенріх Сенкевич, Владислав Станіслав Реймонт, Чеслав Мілош, Віслава Шимборська)
10) Перерахуйте відомих польських композиторів (Фредерік Шопен, Гражина Бацевич, Станіслав Манюшко, Кароль Шимановський)
11) Перерахуйте відомих польських режисерів (Роман Поланскі, Анджей Вайда та ін)
12) Видатні польські літератори (Адам Міцкевич, Хенрік Сенкевич)
13) Відомі польські політики (Лех Качиньскі, Войцех Ярузельський, Олександр Кваснєвський, Адам Єжи Чарторийський, Лех Валенса та ін)
14) Перерахуйте імена президентів Польщі після 1989 року (Войцех Ярузельський, Лех Валенса, Олександр Кваснєвський, Лех Качиньскі)
15) Де живе Вавельський дракон? (В Драконовій ямі, докладніше в легенді про Вавельський дракон)
16) Що ви знаєте про гімн Польщі? (Гімном Польщі є композиція «Мазурка Домбровського» (Марш Домбровського), гаданий автор – Юзеф Вибіцкий)
17) Перерахуйте головні національні свята в Польщі (1 січня – Новий Рік, 1 травня – День Праці, 3 травня – День Конституції, Великдень, 15 серпня – Свято війська польського, 1 листопада – День Всіх Святих, 11 листопада – День Незалежності, 25 -26 грудня – Різдво Христове)
18) Хто такий папеж (Papież)? (Папа Римський Ян Павло II)
19) Через які міста протікає річка Вісла? (Краків, Варшава)
20) Назвіть найбільші міста Польщі (Варшава, Лодзь, Краків, Вроцлав, Гданськ, Познань, Люблін)
21) У Польщі є вихід до моря? (Так, Балтійське море на півночі країни)
22) Де знаходиться Вавель? (У Кракові)
23) Назвіть відомі Вам річки і озера в Польщі? (Річки: Вісла, Одра, Варта, Буг; озера: Влоцлавське, Марузі, Червоне, Мальта)
24) Назвіть відомі польські патріотичні пісні («Первша бригада», «Варшав’янка», «Боже! Цошь Польське»).

Також представник консульства задає питання щодо головних історичних осіб і подій у становленні Польщі (деякі з них):

1) Хто був першим королем Польщі? (Болеслав Хоробрів – 1025 рік)
2) Розкажіть про статут Болеслава Кривоустого
3) Чи знаєте Ви легенду про короля Попеля?
4) Ким був Пяст Колодзей?
5) Ким був Ян Матейко (художник), Микола Коперник (астроном)
6) Коли відбувся шведський потоп? (1655-1660 роки)
7) Назвіть дати поділів Польщі (1772, 1793, 1795)
8)) Коли сталося листопадове повстання? (1830 рік)
9) Назвіть дату січневого повстання (1863 рік)
10) Де і коли загинув король Владислав Варненьчик? (10 листопада 1444 році в битві під Варною близько Чорного моря)
11) Хто був першим королем з династії Ягеллонів? (Владислав II Ягелло(Ягайло))
12) Хто був останнім з династії Ягеллонів? (Зигмунт II Август).

Після успішного проходження співбесіди, представник консульства видасть вам рішення про видачу Карти Поляка. В середньому Карту Поляка виготовляють 2-3 місяці. Після отримання документа можна відразу ж подавати прохання про видачу мультивізи «Д» на річний період, що дає можливість вчитися та працювати на території Польщі без спеціальних дозволів.

Після трьох поділів 1772, 1793 і 1795 рр. Річ Посполита перестала існувати як держава, а її території розділили між собою Австрія, Пруссія та Росія. Відновлення Польської держави відбулось більше як за сто років у 1918 р., проте, справжня незалежність розпочалась після переходу від тоталітаризму до демократі, переходу від Польської Народної Республіки до справді незалежної, демократичної Польщі. Впродовж цих двохсот років, як пише професор Адам Павловський, “…за відсутності власної території та суверенних державних інститутів, важливим або й найважливішим визначником національної ідентичності була мова”. Станом на сьогодні, за різними даними, польською мовою розмовляє від 39 до 48 мільйонів осіб.

Польща значну увагу приділяє захисту своєї мови. Конституція Польщі у ст. 27 визначає, що єдиною державною мовою є польська мова. В статті наголошено, що це не порушує прав національних меншин. Закон Польщі про мову прийнятий 7 жовтня 1999 р. після втрати чинності попереднього закону від 30 листопада 1945 р. про державну мову та мову здійснення влади органами публічної адміністрації та місцевого самоврядування. В преамбулі закону про мову зазначено, що “польська мова є основним елементом національної ідентичності і є багатством національної культури” та “врахувавши історичний досвід, коли боротьба ворогів та окупантів з польською мовою була інструментом знищення народності”. Також, в преамбулі сказано, що з огляду на глобалізацію існує необхідність захисту польської мови, а також, що збереження польської культури можливе лише через захист польської мови. В Поясненні до урядового проекту закону про мову зазначено, що польську мову потрібно охороняти зокрема з огляду на те, що мова є важливою економічною категорією, яка впливає на рівень життя її користувачів у сфері торгівлі, туризму та на ринку праці. Всі державні органи Польщі та громадяни зобов’язані захищати польську мову.

Важливі положення містяться у ст. 3 Закону, де сказано, що захист польської мови полягає в правильному використанні польської мови та протидії її вульгаризації, поширенні знань з польської мови та пошані до діалектів, поширенні польської мови у світі та підтримці вивчення польської мови за кордоном. З практики видно, що зазначені у цій статті положення справді виконуються. Є надзвичайно багато безплатних курсів вивчення польської мови для іноземців, мовних центрів з вивчення польської мови для іноземців у різних містах Польщі, а також різноманітні онлайн курси. Також, є державні програми та стипендії для осіб, які хочуть приїхати в Польщу та вивчати польську мову. Держава пропонує різні гранти для реалізації проектів пов’язаних з поширення польської культури та мови, а також культурні обміни, за якими до Польщі приїжджають іноземці знайомитись з польською культурою та вивчати польську мову, в свою чергу польські громадяни їдуть за кордон знайомитись з культурою інших держав. Зокрема, польська мова є дуже популярна у Південній Кореї, звідки лише цього року до Кракова для вивчення польської мови приїхало 50 студентів.

Згідно з положеннями закону всі міжнародні договори, які підписує Польща, мають бути перекладені на польську мову. Стаття 7 закону покладає обов’язок використання польської мови у відносинах зі споживачами, в обігу без участі споживачів, а також у трудових відносинах. Звичайно, з цієї норми є винятки, наприклад якщо працівник є іноземцем тощо. Назви всіх товарів та послуг, а також всі пропозиції, гарантійні умови, чеки, застережна інформація для споживачів обов’язково має бути на польській мові. Якщо продукти імпортовані з-за кордону, незалежно, чи з держави-члена ЄС чи з-поза, обов’язково має бути наклейка з перекладеною характеристикою товару. Реклама також має бути лише на польській мові.

Контроль за дотримання використання польської мови у відносинах зі споживачами, в обігу без участі споживачів та в трудових відносинах здійснює Голова Управління Захисту Конкуренції та Споживачів, Торгова Інспекція та Уповноважений в справах споживачів повіту, а також Державна Інспекція Праці. Ці норми також чітко дотримуються, оскільки без знання польської мови знайти постійну роботу в Польщі досить важко. Можна працювати на сезонних роботах чи за цивільно-правовим договором, але для працевлаштування за трудовим договором знання мови є обов’язковим. Наприклад, лікар з України, який бажає працювати за трудовим договором в Польщі, окрім проходження спеціалізованих курсів повинен здати екзамен з польської мови. Вимога ця є обов’язковою. Незнання мови для іноземця, який хоче працевлаштуватися, є проблемою, оскільки всі документи складаються на польській мові, і несовісні працедавці часто користуються незнанням мови працівником, а останні потрапляють в пастку і часто працюють, в кінцевому результаті, без винагороди або за меншу, ніж передбачалося.

Відповідно до ст. 9 закону, “польська мова є мовою навчання та мовою екзаменів, дипломних робіт у державних та недержавних школах всіх типів, в закладах освіти та в інших освітніх інституціях, якщо законом не передбачено іншого”. З цього правила звичайно існують винятки, оскільки в університетах за згодою наукового керівника студенти-іноземці мають право писати дипломну роботу або докторську дисертацію на іншій, ніж польська, мові.

Поширення польської мови та захист її правильності є законодавчим обов’язком публічного телебачення та радіо. Всі телепрограми та фільми на телебаченні лише на польській мові. Фільми в кінотеатрах показують в оригіналі з польськими субтитрами. Книжки на польській мові займають левову частку книжкового ринку Польщі.

Всі назви та інформація в органах публічної адміністрації, місцевого самоврядування, а також в публічних місцях та публічному транспорті обов’язково мають бути польською. У Польщі є Державна Комісія Підтвердження Знання Польської Мови як іноземної, де можуть здавати екзамен з польської мови іноземці або громадяни Польщі, які постійно проживають за кордоном.

Дорадчим органом з питань вживання польської мови та її стану є Рада Польської Мови. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону про мову Рада кожні два роки подає до Сейму та Сенату звіт про стан захисту польської мови.

Мова для поляків є своєрідною кам’яною стіною, яка захищає їхню культуру та національну ідентичність. У сімдесятих – вісімдесятих роках ХХ століття мовна політика Польщі була зосереджена на боротьбі з запозиченими словами та з не-польськими формами слів. Наприклад, у польській мові, на противагу поширеним у світі назвам та іменам, є суто польські назви, зокрема: Італія це Włochy, Мікеланджело Буанаротті — Michał Anioł, Рене Декарт — Kartezjusz і багато інших прикладів.

У Польщі існують свої мовні проблеми, наприклад, мешканці Шльонська мають свою “мову”, яка відрізняється від польської та яку особі, яка розмовляє чистою польською, зрозуміти досить важко. Між мовознавцями ведеться дискусія: шльонська мова чи все-ж шльонський діалект. У 2006 році був внесений проект закону про надання шльонському діалекту (чи, як часто пишуть у польській літературі, етнолекту) статусу регіональної мови, проте проект так і залишився на своїй початковій стадії. Також, свій діалект мають мешканці гір (górale), але не можна твердити, що це інша мова, хоча цей діалект має яскраві характеристичні ознаки, які створюють проблеми для розумінням жителів гір громадянами Польщі з інших регіонів.

Та все-таки, поляки бережуть та охороняють свою мову і кожен поляк, не зважаючи на те, в якій частині країни він живе, знає і розмовляє польською. Велику перевагу одномовності Польщі відзначив режисер фільму “Добровольці Божої Чоти”. Після показу цього фільму у Кракові одне з питань, яке отримав режисер Леонід Кантер, стосувалось мови, а саме: чи є проблема з українською та російською мовою на українському східному фронті. Відповідь була своєрідною: у Польщі всі розмовляють польською і ворогів польської цілісності та незалежності легко можна було б ідентифікувати. Натомість в Україні інакше: є багато російськомовних українців, які віддано борються за Україну, але є і противники територіальної цілісності України, які теж розмовляють російською. Тож буває важко встановити чи це російськомовний українець чи, насправді, ворог.

Польща завжди ревно оберігала свою мову, культуру та традиції, що стало запорукою її розвитку як держави та збереженню національної ідентичності. Цьому варто вчитися і переймати досвід сусіда, бо мова — це зброя, без якої дуже важко, чи радше неможливо, виграти боротьбу за незалежність.

В Україні не потрібно захищати права російськомовного населення.

Про це у соціальній мережі Facebook написала киянка Олена Яблонька.

Вона з народження спілкується російською і не відчуває жодних проблем через це.

"Там вже деякі у Верховній Раді репетують про захист прав російськомовних у зв'язку з новим мовним законом. Так шо я маю сказати? Я російськомовна з народження, росіянка за національністю, відповідально заявляю – йдіть ви в ж*пу зі своїм захистом! Мою російську захищати не потрібно, вона в абсолютному порядку і прекрасно себе почуває все моє життя в Україні. І якщо мені треба буде поговорити з родичами, російську мову я знаю і користуватися нею зможу. Хоча і родичі не переламаються, якщо я захочу, зрозуміють і мою українську мову", – зазначила Яблонька.

Олена Яблонька переконана, що в Україні варто подумати про захист саме державної мови, а не російської.

"Якщо і треба захистити в чомусь мої права, то це моє право в моїй країні вивчати мову, говорити і чути у відповідь саме українську. Доповідь закінчена", – зазначила киянка.

Ясно. Нахуй я в цю тему знову поліз?
...срач. Тьху, бридко.

Михаил Павлив
2 ч ·
26 из 33 авторов нового дискриминационного "мовного" законопроекта представляют Западную Украину и Киев.
Это география совершенно неслучайна.
Ультраправая, этноцентрическая, дискриминирующая другие этнические и культурные общности в стране доктрина украинского государства, ее этика и эстетика принятые на вооружение постмайданной властью и были сформулированы как раз на базе нездорового симбиоза нарциссизма и эгоцентризма столичного креативного класса и провинциальной галицкой политической мифологии и эпоса.
Именно носители этой нездоровой провинциальной столичности являются передовым отрядом доминирующей сейчас ультра-правой доктрины.

Думаю такі які з ненавістью ставляться до України, вже давно воюють на іншій стороні фронту

При чому, навіть, в нас, тут, на форумі є такі.

Легіонер, так чий же Крим???

Про всяких гумнадіїв, мусорів-жидів і облєфаних, я вже не говорю.

Не зная французского языка, вы бы во Франции даже батон не купили, не то что работу найти. Даже улицу бы не прибирали. Поэтому Франция – это сильное государство, и многие государства такие, кроме Украины. Поэтому Украина разваливается. О. Скрипка.

и арабы это понимают.