Бегущая строка SMSок на канале НОВИНИ-24


_____________________________________________________________

Ну i так далi...

Головне, що слід пам’ятати, що між першим і другим читанням можна вносити і обговорювати поправки щодо співвідношення державної та інших мов, термінів набуття чинності чи інших норм, які запропоновані у законопроекті і є результатом консенсусу членів робочої групи.

Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Закон «Про державну мову» встановлює статус та сфери застосування державної мови, а також передбачає умови для її збереження та подальшого розвитку – стандарти, іспити, правописи, механізми перевірки рівня володіння державною мовою, а також адаптації до сучасних потреб.

Володіння Державною мовою є обов’язковим для: 1) набуття громадянства (іноземцями); 2) високопосадовців, депутатів, державних службовців та ін. (осіб, які виконують функції держави).

Ці особи мають скласти іспит та подати сертифікат про володіння державною мовою. Норми наберуть чинності через 2 роки, томі всі матимуть достатньо часу аби скласти іспит.

Органів державною влади: Державна мова є мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, нормативно-правових актів та правових актів індивідуальної дії, внутрішніх актів, всіх органів влади.

Читайте: Жебривский обязал сотрудников Донецкой ОВГА перейти на украинский язык
Статус російської: Такий самий, як інших мов національних меншин.

Нові органи: Національна Комісія зі стандартів державної мови: - стандарти державної мови (Правопис, стандарти термінології тощо) та методи перевірки рівня володіння державною мовою; Уповноважений із захисту державної мови – розгляд скарг щодо порушення Закону.

Освіта: Держава забезпечує кожному громадянинові України право отримати освіту державною мовою в державних та комунальних дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних, позашкільних і вищих навчальних закладах.

Закон не заперечує застосування інших мов в освітньому процесі, тим більше, вивчення іноземних мов.

Наука: Державна мова та мови Європейського Союзу: під час публікації наукових видань, виконанні та захисті дисертацій.

Фільми: Фільми, вироблені в Україні, демонструються українською. Іноземні фільми демонструються в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою. Репліки іншою мовою мають бути озвучені або субтитровані (не більше 15% всіх реплік).

Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою (не більше 10% від загальної кількості сеансів на місяць).

Передачі на телебаченні: 90% - державна мова - для загальнонаціональних мовників (10% від часу добового – інші мови), 80 % державна мова - для регіональних та місцевих мовників (20% - інші), 40% державна мова - для суб'єктів державного іномовлення України (60% - інші).

Друковані видання: Друковані ЗМІ можуть видаватися українською мовою, або іншими мовами, але тоді має бути мовна версія державною мовою (не менше 50% сукупного тиражу).

Книжки: Книжки видаються державною мовою, за винятком: видань, видані за кошти державного чи місцевих бюджетів з метою задоволення потреб осіб, що належать до національних меншин; словники та підручники з вивчення мов.

Фото: www.facebook.com/Mystetskyi.Arsenal
Повний перелік винятків затвердить Міністерство культури, де буде іноземна класика, туристичні путівники, мистецькі видання, тощо.

Програмне забезпечення: Державні установи, навчальні заклади, комунальній підприємства мають використовувати програмне забезпечення з версією інтерфейсу державною мовою. На час створення (закупівлі, перевстановлення) такого програмного забезпечення державною мовою може використовуватися програмне забезпечення з версією користувацького інтерфейсу офіційними мовами Європейського Союзу, тобто якщо воно є державною мовою, то воно використовується, якщо воно щойно створюється, то до моменту виникнення перекладу використовуються мови ЄС.

Обслуговування споживачів: Обслуговування здійснюється державною мовою. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Торгові знаки: Знаки для товарів і послуг наводяться у тому вигляді, в якому вони зареєстровані. Coca-Cola залишиться Coca-Cola, Apple залишиться Apple.

Діловодство приватних кампаній: Державна мова є обов’язковою лише для внутрішніх документів, статутних документів, рішень керівних органів, документів, що підтверджують господарську діяльність, листування з органами державної влади, податкової та іншої звітності тощо. Тобто, листування з партнерами, звітність перед донорами, поточна операційна діяльність для реалізації проектів ведеться зручною мовою, прийнятною для партнерів.

Набуття чинності:

іспит на знання мови - через 2 роки;

мова освіти – з 1 вересня наступного року;

мова культури, друкованих ЗМІ, охорони здоров’я, у сфері електронних інформаційних систем – через 1 рік;

мова телебачення та радіомовлення, інформації про товари та послуги, реклами, транспорту, діловодства, документообігу громадських об’єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права – через 6 місяців,

Відповідальність: Кримінальна відповідальність вводиться за публічне приниження чи зневажання державної мови. Вносяться зміни до статті 338 Кримінального кодекс, де визначена відповідальність за публічну наругу над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України.

Тобто за висловлювання: «Не понимаю телячьего языка» - можна притягнути до кримінальної відповідальності, а за «підарунки під йолкою» або «кішачі магазини» - ні.

Чим він відрізняється від альтернативних із тієї ж теми

У нашому законопроекті Державна мова є невід’ємним атрибутом конституційного ладу України, таким, як герб, прапор, гімн, тому державна мова має окремий статус та регулюється окремим законом, як у більшості країн, які мали загрозу державній мові в ті чи інші часи (Литва, Латвія, Естонія, Хорватія, Польща, Франція, Угорщина інші.) Така концепція була обговорена і прийнята членами робочої групи при Мінкульті, яка з червня 2016 року працювала над цим законопроектом під головуванням проф. Василенка. Використання термінів «мови», «мовна політика» було штучно нав’язане для того, щоб послабити захист державної мови.

Важливо зрозуміти дуже просту річ - усі три зареєстровані законопроекти не є альтернативними, бо мають абсолютно різну концепцію та предмет регулювання.

Захист мов національних меншин відбувається в рамках захисту прав людини, тому це потребує окремого регулювання. Мови національних меншин мають бути однаково захищені та мати однакові можливості для розвитку, так само, як і інші права національних меншин, бо право на мову – це не єдине їх право. Для цього потрібен окремий закон, який зараз опрацьовується і буде поданий до ВР найближчим часом.

Фото: Alexey Grygorenko
Чому саме зараз його потрібно розглянути та ухвалити

По-перше, цей Законопроект слід розглядати не у політичній, а у правовій площині, тоді всі безпідставні істерики і використання політиканами питання мови осядуть. Це питання інтелектуальної зрілості суспільства і його здатності опиратись маніпуляціям.

По-друге, обиватель звик читати заголовки, а не текст – це великий дефіцит освіти в Україні, про відсутність у людей критичного мислення не говорив уже тільки лінивий.

По-третє, в незалежній Україні впродовж останніх двадцяти шести років, ба більше: навіть якщо взяти початки формування державності 1917 року, то ста років - не відбулося перезаснування інститутів влади, відповідно до модерних викликів, незважаючи на перекроєння карти світу, змін державних устроїв, окупацій, воєн…Це спричинило виникнення больових точок, пов’язаних з державністю, які використовуються політиками виключно для піару, а не для спокійного і державницького врегулювання, тому питання державної мови в Україні завжди було «не на часі». Дотепер.

По-четверте, на моє переконання, такий закон треба приймати між виборами або одразу після виборів, щоб хоч трохи убезпечити суспільство від вакханалії політичних крикунів.

По-п’яте, навіть свідома і безвідповідальна політична інструменталізація питання державної мови не може зробити ситуацію в Україні гіршою чи загострити її – у нас з 2014 року війна, жертвами якої стали понад 10 тисяч людей, а заручниками весь народ.

Тому, спокій, опанування, вдумлива дискусія у правовому полі і з гарантією дотримання прав людини – це те, що в стані забезпечити зрілий український народ.

Ірина Подоляк Ірина Подоляк , Народний депутат України

Ну еще бы не хватало!
Кстати, учитывая твою упорную мономовность, тот факт , что ты пишешь исключительно на русском, выглядит легким диссонансом. Может быть это потому, что русский твой родной язык, но ты вовремя просто осознал, что твоя мама, певшая тебе колыбельные по-русски, есть никто иной, как специально засланный агент русского мира?
Даже дурачок планировщик выглядит как-то более последовательно.

значіть нада трєтій гасударствєнний вєнгерскій, кто ещьо против?

1. Законопроект № 5670 “Про державну мову” напрацьований робочою групою під керівництвом професора Володимира Василенка при Міністерстві культури. До робочої групи входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики. Співавторами законопроекту виступили понад 30 народних депутатів з різних фракцій. Широкі кола громадськості вже виступили на підтримку законопроекту.

2. Враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства (Литва, Латвія, Польща, Росія, Білорусь, Франція, Австрія) та досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності.

2. Регулює тільки вживання державної (української) мови. Законопроект не стосується мов національних меншин (в лютому буде зареєстровано інший законопроект – “Про права осіб, що належать до національних меншин”, в якому, зокрема, буде й про мовні права). Виокремлення державної мови до окремого закону — це типова європейська практика, яка підкреслює важливість державної мови саме як державного інституту та елементу конституційного ладу. Протягом 25 років в українському законодавстві порядок використання усіх мов змішувався в одному законодавчому акті, і це завжди ставало підґрунтям для маніпуляцій.

3. Не стосується приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Таким чином, для пересічного громадянина закон не введе жодних додаткових обмежень чи обтяжень (окрім обов’язку володіти державною мовою).

4. Передбачає обов’язок володіти державною мовою для обіймання державних посад, для педагогів, медичних працівників. На підтвердження володіння мовою видаватиметься безстроковий державний сертифікат за результатами іспиту. Для всіх громадян України перша спроба складання іспиту — безкоштовна.

5. Регламентує порядок застосування державної мови в державних органах та в публічних сферах суспільного життя (реклама, ЗМІ, освіта, науки, культурні заходи, інформація про товари, обслуговування, охорона здоров’я, транспорт тощо). Трактування поняття “державна мова” як “мова, обов’язкова до застосування у публічних сферах суспільного життя” (а не тільки в діяльності державних органів) відповідає Конституції України, Рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року, рекомендаціям Венеційської комісії, рішенням Європейського Суду з прав людини, рекомендаціям Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин від 20 грудня 2010 та європейській законодавчій практиці.

6. Передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:

Національна комісія зі стандартів державної мови

Центр української мови

Термінологічний центр української мови

Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів)

7. Служба мовних інспекторів Уповноваженого із захисту державної мови здійснює мовні експертизи та мовне інспектування. Інспектування стосується лише порушення вимог обов’язкового застосування державної мови і не має стосунку до порушення стандартів української мови. Існування служби мовних інспекторів відповідає європейському досвіду. Цікаво, що на початку 90-х в Києві на рівні міста також існувала аналогічна служба.

8. Скасовує чинний закон “Про засади державної мовної політики” (“Ківалова-Колесніченка”) і вносить зміни до 51 законодавчого акту, зокрема,

вводить адміністративну відповідальність за порушення вимог закону;

вводить кримінальну відповідальність — але тільки за публічне приниження чи зневажання державної мови (нарівні із наругою над державними символами).

9. Закон набуває чинності через 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такі терміни, з одного боку, дають можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону — а з іншого боку, унеможливлюють розтягнення в часі реалізації закону на десятиліття.

2. Враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства (Литва, Латвія, Польща, Росія, Білорусь, Франція, Австрія) та досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності.

2. це типова європейська практика, яка підкреслює важливість державної мови саме як державного інституту та елементу конституційного ладу.

3. Не стосується приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Таким чином, для пересічного громадянина закон не введе жодних додаткових обмежень чи обтяжень (окрім обов’язку володіти державною мовою).

4. Для всіх громадян України перша спроба складання іспиту — безкоштовна.

5. Регламентує порядок застосування державної мови в державних органах та в публічних сферах суспільного життя (реклама, ЗМІ, освіта, науки, культурні заходи, інформація про товари, обслуговування, охорона здоров’я, транспорт тощо).

6. Передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:
Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів)

7. Існування служби мовних інспекторів відповідає європейському досвіду. Цікаво, що на початку 90-х в Києві на рівні міста також існувала аналогічна служба.

вводить адміністративну відповідальність за порушення вимог закону;

вводить кримінальну відповідальність — але тільки за публічне приниження чи зневажання державної мови (нарівні із наругою над державними символами).

вот это и есть навязывание ждал подобного коммента) украинофобы палятся

какая прелесть

planirovsshik
да мне насрать на педерацию, вот реально, это у вас голова на 360 градусов вертится, поэтому делаете все как на кацапии, но рассказываете о какой-то "европейской практике", а у меня нет, я нормальный человек

Какая цена соборной Украины?

Почему потеря Донбасса - вопрос недалекого времени

Все, кто говорят, что сегодня в Польше один язык и все отлично, забывают, что в 20-30-е годы прошлого века РП была многонациональной страной, которая проводила политику "одна страна-один язык-одна культура". Польша запрещала украинский, преследовала украинцев, колонизировала Волынь и в целом всхудні креси.

Как следствие, Польша получила ОУН-УПА, Бандеру, Волынскую резню, а потом благополучно, точнее говоря, не совсем благополучно пришла к моностране: потеряв Литву, западную Беларусь и западную Украину, изгнав немцев из западной Польши, изгнав и переселив украинцев из восточной. Это была цена соборной Польши с одним языком, одной культурой, одной нацией.

Так вот, если мы будем продолжать в том духе, как предлагают авторы мовного закона, то вопрос потери востока это не вопрос вероятности, а вопрос времени. Причем недалекого. Это просто приглашение к федерализации явочным порядком. И не той федерализации, что в Германии, той, что в Боснии и Герцеговине. И тогда таки да, в конце концов, мы получим монострану, а Харьков и Одесса будут восприниматься украинцами как поляками сегодня воспринимаются Львов и Франковск.

Как писал О'Генри: "Мужчина закурил сигарету и наклонился над бочкой с бензином. Покойному было 25 лет"