Канадська компанія припинила співпрацю з Україною щодо запуску телекомунікаційного супутника через зникнення 8 млн доларів у офшорах. Про це йдеться у розслідуванні проекту «Слідство.Інфо».

У травні 2010 року державне підприємство Укркосмос і канадська компанія MDA підписали контракт зі створення першого українського телекомунікаційного супутника «Либідь». Від моменту підписання контракту з канадцями минуло 7 років, однак донині український супутник на орбіту так і не вийшов.

«Його задумували ще для того, щоб пропустити через нього весь трафік телеканалів під час Євро 2012. Цей супутник не тільки дозволив би користуватись українським каналам ресурсом українського апарату, а й продавати частину ресурсу», — розповідає Павло Дегтяренко, очільник Державного космічного агентства.

Канадці мали виготовити супутник для Укркосмосу, після чого супутник «Либідь» на українській ракеті «Зеніт» мав вийти на орбіту з космодрому Байконур. Фінансувала проект канадська експортна агенція EDC, що видала Україні кредит у 292 млн доларів під гарантії українського уряду.

«Попри те, що супутник уже зроблений, він два роки перебуває на зберіганні, ми не можемо здійснити пуск. Ми втратили час. Ми втратили ринок, загальмували розвиток телекомунікаційного супутника», — розповів працівник Державного космічного агентства Едуард Кузнєцов.

Причина, чому супутник так і не вийшов на орбіту, – в небажанні канадської компанії MDA продовжувати роботу над проектом.

Чому MDA вирішило вийти з проекту, пояснив колишній голова Державного космічного агентства Любомир Сабадош: «Реально, була проблема — утрачені гроші на Кіпрі... Кошти, взяті під державні гарантії України, в Канаді рухалися через фінансового посередника. Саме це, на мою думку, і на думку фахівців, було основною причиною провалу проекту й відсутності старту у 2012 році».

Гроші, про які розповів екс-голова космічного агентства, — це 8 мільйонів доларів США, які втратила сейшельська компанія-посередник Briklin Limited. Фірма з Сейшельських островів з’явилася в проекті у 2011 році за ініціативи української сторони. Сейшельський офшор став посередником між канадською стороною та українським підприємством «Південмаш».

Останнє мало збудувати ракету-носій «Зеніт» для виведення супутника на орбіту. Однак частина канадських грошей, а саме 8 млн доларів, які сейшельська компанія мала передати «Південмашу», зникла. Через це збирання ракети зупинилося.

«Утрачені гроші на Кіпрі не дали можливості нашому підприємству Південно-машинобудівному заводу збудувати ракету й поставити її на космодром Байконур, щоб супутник був виведений на заплановану орбіту», — додав Любомир Сабадош.

Українські чиновники стверджують, що не знають, звідки в проекті взявся сейшельський посередник. «Я собі це питання ставлю всі два з лишком місяці мого перебування на посаді голови Космічного агентства. Відповіді в мене наразі немає», – пояснив чинний голова Державного космічного агентства Павло Дегтяренко.

Журналісти зазначають, що роботу над проектом тоді доручили Михайлу Гріншпону — бізнесменові зі скандальним минулим. У 2000-х він устиг побувати радником міністра оборони України Кузьмука, а також радником голови Космічного агентства, нині покійного Олександра Зінченка. Поява Михайла Гріншпона викликала неоднозначну реакцію працівників агентства, адже багато хто сумнівався в його професійності й обізнаності в космічній галузі.

За інформацією «Слідства.Інфо», в період роботи в Космічному агентстві України, саме Гріншпон мав стосунок до сейшельського офшору, де зникли гроші для ракети-носія. Сам бізнесмен цього не заперечує. «Так, компанією Briklin Limited я повністю керував. Пам’ятаєте, на Кіпрі, коли банки всі накрилися? І офіційно все там. Ми ж наймали аналітиків», – сказав Гріншпон.

На питання, чи можна було напряму гроші перерахувати, бізнесмен відповів: «Можна було. Але у 2008 році, коли готувався тендер... ти ж розумієш, що Україна — це великий ринок. Не хотіли, щоб у нас був свій супутник. Було багато перешкод».

В супермаркет зашел мужчина лет 35, который заказал в отделе кулинарии салат за 23 гривны.
Блюдо ему упаковали в коробку, и с ней горожанин пытался пройти через кассу, ничего не заплатив.

Когда сработала система предупреждения, охранник хотел задержать воришку.
Тот ударился в бега, закрылся в туалете, и не вышел оттуда, пока не съел весь салат до последней крошки. Лишь после этого он открыл дверь со словами: «Я три дня ничего не ел. Делайте со мной, что хотите»

А работники херсонских супермаркетов и гастрономов самообслуживания отмечают, что в последнее время таких вот набегов на прилавки стало больше. Оголодавшие и безденежные посетители украдкой вскрывают пакеты с мясной нарезкой, и тут же поедают их содержимое, поглощают куски сыра, и норовят стащить хлеб при его выгрузке из хлебовозок.

Кроме того, Нацгвардии разрешено использовать водометы и бронемашины (без штатного вооружения). При этом запрещено их использование, если температура воздуха ниже +10 градусов.

Осознавая, что применение водометов на морозе против людей - это уголовное преступление (ч. 2 ст. 365 УК Украины "Превышение власти или служебных полномочий"), Кабмин 22 января этого года внес изменение в Правила, которым разрешил стрелять по демонстрантам из водометов на морозе снял запрет на использование водометов при температуре ниже нуля.

Фрукты к новогодним праздникам украинцам обойдутся на 17% дороже, чем полякам.

Об этом сообщил директор Украинской ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко на своей странице в Facebook.

По его информации, апельсины в Украине стоят на 46% дороже, чем в Польше, или на 14,1 грн. за килограмм. Так, в частности, средняя цена в нашей стране составляет 45грн. за килограмм, тогда как у соседей — 30,9.

«Украинские» мандарины дороже «польских» на 15%, то есть на 3,9грн за килограмм. Стоимость составляет 30 грн. и 26,1грн. за килограмм соответственно.

Лимоны «по-украински» выше в цене на 14%, чем лимоны «по-польски». Цена в нашей стране — 45грн. за кг., а у соседей — 39,4грн. за кило. Поляки покупают лимоны на 5,6грн. дешевле. Только бананы в Польше на 6% дороже, а именно 30,9грн. против 29грн. за килограмм.

«Как видим, «фруктовая корзина» у поляков будет стоить 127,3грн. за килограмм, тогда как наша — 149грн. Таким образом, украинская «фруктовая корзина» на 17% дороже. А о разнице в заработной плате в 4 раза лучше не напоминать», — отметил Дорошенко.

Он прогнозирует, что в следующем году практически все продукты в Польше будут дешевле, чем в Украине, несмотря на 4-х кратное различие в наших средних зарплатах.

Это РФия .[/size][/b]