Цитата:
Донецкие правооханители, отправившие невиновного студента в тюрьму, совершили бурный карьерный рост
09:25 / 29.07.2013 — Новости Донбасса
В пятницу набрал силу закона оправдательный приговор 25-летнему донетчанину Сергею Тольскому, который 2,5 года просидел в тюрьме за убийство человека, с которым не был знаком. Об этом сообщает Gazeta.ua.
Как пишет издание, "убийство 46-летнего Григория Полушкова в 2008 году совпало с проверкой МВД из столицы. Чтобы отчитаться о раскрытии преступления в первые сутки, сотрудники Калининского райотдела милиции Донецка схватили студента Сергея Тольского. Пытали самого Сергея, свидетеля его алиби и даже потерпевших. По мере расследования уничтожили улики, которые указывали на настоящих убийц. А чтобы заткнуть рты родственникам, которые боролись за освобождение невиновного, заводили уголовные дела и на них".
"Апелляционную жалобу прокурора оставить без удовлетворения, оправдательный приговор суда первой инстанции - без изменения", - объявил председатель "тройки" в Донецком апелляционном суде 26 июля.
Перед этим адвокат Татьяна Матяш заявила, что присутствующий в качестве государственного обвинителя прокурор Калининского района Рифат Такташов оказывал давление на судью райсуда.
"Под охраной 20 сотрудников "Грифона" судья Ирина Гладкая объявила, что вина Сергея Тольского не доказана. Мы не знаем, что происходило между судьей и прокурором. Но ей били машину, ей угрожали. Пришлось обратиться с заявлением в спецподразделение "Грифон". "В связи с давлением прокурора", - так судья мотивировала просьбу об охране", - сообщила Татьяна Матяш.
"Дело Тольского показывает, что любой человек может быть ложно обвинен в любом преступлении, - комментирует адвокат Татьяна Матяш. – Но оправдательный приговор говорит о том, что правосудие в Украине все-таки есть".
"Редкий случай, когда приговор законный и справедливый!", – прокомментировал защитник потерпевших Александр Кудинов.
Гособвинитель Такташов от комментариев отказался, сославшись на свои внутренние убеждения. Он просил признать Тольского виновным и наказать 9 годами колонии.
Григория Полушкова убили 9 октября 2008 года. Мужчина среди ночи заглянул в соседнее с домом кафе и подрался с незнакомцами. Наутро его нашли с перерезанным горлом и 22 другими ножевыми ранами. Одна из соседок слышала, как с погибшим громко ругались двое пьяных пожилых мужчин. Но, по версии следствия, Полушкова убил 21-летний возлюбленный его дочки. Таня Полушкова стеснялась познакомить жениха с отцом, так как покойный любил выпить. По мнению милиционеров, студент Киевской юридической академии подстерег Полушкова у дома и отомстил. За то, что тот якобы приставал к собственной дочке.
"Мы слышали разговор: "Погоны полетят, если не раскроем", - вспоминает события пятилетней давности жена погибшего Полушкова - Галина, - Из-за этого пострадал мой ребенок. Пока у нас в квартире делали обыск, мы с понятыми стояли в подъезде – можно было подбросить что угодно. После обыска Таню попросили заглянуть в райотдел на 5 минут. Как была в халатике, так и поехала. И пропала. Искали повсюду, а в милиции говорили: "Ушла". На следующий день я туда ворвалась и стала бегать по кабинетам. В одном из кабинетов нашла дочь измученную. Тане не давали сутки пить и ходить в туалет. "Хочешь выпить? Писяй и пей", - так говорили. Били по щекам. Таскали за волосы. Я пожаловалась начальнику райотдела, а он меня схватил за шиворот и выкинул за порог с матами: "Чтобы эту тварь сюда не пускали!".
Сергея Тольского работники милиции убедили признаться после того, как показали ему избитую Таню и пригрозили изнасиловать.
"В Калининской прокуратуре нас предупредили: "Будете жаловаться - посадим дочку", - утверждает потерпевшая Галина Полушкова.
Все причастные к скандальному делу совершили карьерный рост. Молодой следователь, который задерживал Тольского, работает в горотделе милиции старшим следователем. Его называют талантом, который умеет раскрыть любое запутанное преступление. Прокурор Олег Поляков, который направлял дело Тольского в суд, занимает место прокурора города Макеевка. А работавший начальником Калининского РОВД Донецка Руслан Бугринец дорос до главы МВД Кировоградской области.
Суд отпустил Тольского на свободу еще 18 марта 2011 года. Но он незаконно просидел 2,5 года. Адвокаты считают, можно требовать с государства 30 - 60 тысяч евро компенсации (исходя из практики Европы, по 30 - 90 евро за каждые сутки в тюрьме).
"Будем судиться и с государством, и с работниками МВД. Я потеряла работу в банке, после того как сына обвинили. За пять лет потратила 20 тысяч долларов на юридическую помощь. Моральный вред пока оценить не могу, но с учетом того, что пережили наши две семьи, миллиона мало, – говорит мама Сергея - Елена Щербакова".
Оправдательные приговоры в Украине составляют меньше 1 процента. Случаи оправдания обвиняемых по статье "Умышленное убийство" являются исключительными.
"Смогу начать нормальную жизнь, закончу высшее образование, найду работу, буду радоваться семье и нашей с Таней дочке. Ей 17 июня исполнился 1 годик", - сказал оправданный.
http://novosti.dn.ua/details/207158/Прокуроров и следаков на нары..и компенсацию ЕСПЧ пусть заплатят со своего кармана.
Цитата:
29.07.13 08:55
ЕЩЕ ОДНО МАЖОРСКОЕ ДТП. ПРОКУРОРЫ НАЕЗЖАЮТ
На дороге будьте осторожны! По встречной полосе может ехать мажор. Это правило хорошо усвоила Наталья Глузд, которая в марте попала в ДТП. Наверное, женщина легко доказала бы свою правоту в суде, потому что у нее было двое свидетелей, что ее визави ехал на красный свет. Но за рулем был сын заместителя прокурора Киевской области. Решением Апелляционного суда, на который Наталью не позвали, женщина признана виновной, и теперь она выплачивать 20-летнему водителю 180000 убытков за его автомобиль.
ДТП сталося на перехресті вулиць Чорновола і маршала Рибалки, якими Наталія Глузд постійно їздить на роботу. Вона зупинилась на світлофорі, і коли для зустрічної смуги загорілось червоне, стала робити лівий поворот. Автомобілі першої і другої смуг стояли, коли раптом з-за них вилетіла "Тойота" Олександра Бабенка, 20-літнього сина заступника прокурора Київської області.
Зачепивши автомобіль Наталії, "Тойота" розвернулась і врізалась у стовп.
- Я їхав слідом за "Тойотою". Побачив жовте світло, автомобілі лівої і середньої смуг стали зупинятися. "Тойота" теж скинула швидкість, а потім раптом рвонула з місця. Видно, хлопець вирішив проскочити, - розповідає свідок ДТП Роман.
Він впевнений, що "Тойота" їхала на червоне.
- Я бачив, як з машини вийшов хлопець. Його друг і подруга. Я психолог, і знаю, що в такій ситуації у людей різні емоції. Але вони виглядали так, як виглядають винні люди, - додає свідок.
За словами Романа, після цього він припаркувався, підійшов до Наталії і лишив їй номер телефону. А далі поїхав у справах. Крім нього лишив свій телефон і інший свідок, який потім виступив у суді.
- Я взагалі здивувалась, коли до мене підійшли ці люди. Я була розгублена, і не знала, що треба хапати всіх, хто стоїть, за руки, і просити стати свідками, - каже Наталія Глузд.
Цікаво, що незважаючи на те, що Наталія їхала на зелене світло, а син прокурора, за словами свідків, на червоне, протокол склали саме на неї. Як пояснив жінці прапорщик ДАІ, "вона не може знати, яке світло горіло для іншого учасника ДТП, а от дорогою вона йому не поступилася".
- Як це я не поступилася? Я зупинилася, коли його побачила, але він нісся так, що не зміг вирулити. Дякувати Богу, в мене є свідки, які їхали за мною і за ним, і підтверджують, що він летів на червоне світло, - обурюється жінка.
Наталія переконана, що протокол склали на неї, бо ДАІшники одразу знали, хто потрапив у ДТП.
- Міліція приїхала на місце аварії через півтори години. Оскільки в міліціонерів є їхня база, то, вже виїжджаючи на ДТП, вони знають, з ким матимуть справу. І тому, коли я почала говорити про те, що для "Тойоти" горіло червоне, прапорщик заявив, що я цього знати не могла. Він також звинуватив мене в тому, що я не зупинилася. Але я зупинилася! Просто прокурорський син летів на такій швидкості, що зачепив бампер мого авто, врізався у стовп і ледь не розніс машини, які їхали по іншій смузі.
Незважаючи на позицію міліції, Глузд вдалося виграти справу у Шевченківському райсуді.
Наталія Глузд. Фото ТСН
- Там був такий смішний епізод, коли я стала говорити, що за кермом я вже 16 років, і їжджу дуже обережно. І тут хлопчик каже: "Ну так, порівняно з вами, я молодий і зелений, і права в мене тільки півтора роки. Але тато з 10 років саджав мене за кермо". Потім він зрозумів, що сказав щось не те, і виправився, що з 14, - розповідає Глузд.
Після програшу суду першої інстанції, Бабенко подав апеляційну скаргу. І Апеляційний суд став на його бік. Але ані Наталія, ані її адвокат Олександр Шевченко про це нічого не знали. Про засідання суду їх просто не повідомили. І про свою вину Глузд дізналась по факту.
- Мій адвокат зайшов до суду спитати про дату засідання, а натомість йому повідомили, що справу вже заслухали, і ми її програли, - каже в розпачі Глузд.
Глузд і її адвокат переконують, що жодних листів з суду не отримували. Хоча в справу підшита копія листа до них. Щоправда, це звичайний лист, а не рекомендований.
Дізнатися, чи був лист надісланий вчасно, неможливо, бо в апеляційному суді немає реєстру таких документів. Натомість київські юристи зі стажем кажуть, що в адміністративних справах на стадії апеляції це дуже часта практика, коли листи з повістками не доходять, і ти можеш дізнатися постфактум, що суд визнав тебе винним.
Але Глузд і її адвоката обурює те, що вони місяць намагалися дізнатися дату засідання, а її їм так і не повідомили. Звідси підозра, що все було заплановане так, щоб суд відбувся без них.
- Після того, як Бабенко подав апеляцію, я періодично заходив чи телефонував до суду, щоб дізнатись, коли буде засідання. Так сталось, що я там десь раз на тиждень бував у справах, і ще один раз на тиждень я телефонував. Тобто виходить, десь по два рази на тиждень. 3 липня я спитав у дівчини-секретаря, чи призначено справу. Вона подивилась по базі, сказала, що справа у судді Журавля, і що нам прийде повісточка. А коли я зайшов 11 липня, мені вже сказали, що все, слухання відбулися, - розповідає адвокат.
Розглянувши справу разом з 5 іншими, Апеляційний суд став на сторону аргументів Бабенка. Замість того, щоб слухати свідків, суд отримав у своє розпорядження експертизу, яка доводить, що син прокурора невинний.
Ось уривок судової ухвали:
"Насправді ж, вся досліджувана подія, на його думку сталася, внаслідок того, що власник автомобіля "Форд" Глузд Н.П. не пропустила його на перехресті, де він закінчував проїзд на миготливий зелений сигнал світлофора.
Також, в судове засідання апелянт надав додаткові докази, а саме висновок експертів Київського науково дослідного інституту судових експертиз №6013/13-52 від 20.06.2013 року.
Як видно з висновку експертів КНДІСЕ, з технічної точки зору пояснення водія Глузд Н.П. та свідків Чайки О.Д. та Ступницького Р.В., на пояснення яких послався суд першої інстанції, в сукупності мають невідповідності між собою.
Водночас твердження водія автомобіля "Тойота" з приводу проїзду досліджуваного перехрестя з технічної точки зору можуть вважатися спроможними".
- Вони ще в суді першої інстанції намагалися довести, що свідки не могли бачити сигнал світлофора. Наприклад, прапорщик Заїчковський казав, що лише міліціонер може знати, який сигнал світлофора. Це дуже здивувало суддю першої інстанції, яка спитала, а навіщо тоді взагалі світлофори, якщо в них розбирається лише працівник ДАІ, - іронізує Глузд.
Батько й син Бабенки у суді
На думку жінки, рішення суду є цілком замовним.
- Вони нічого не робили в першій інстанції, щоб не піднімати бучу. А в другій зробили все так, як їм треба. Не покликали нас і свідків, принесли свою експертизу, - вважає Наталія.
Її адвокат бачить в діях судді як мінімум чотири порушення. Перше і головне, це порушення права його клієнтки на захист. Друге, суд мав призначити засідання протягом 20 днів з дня отримання скарги. Натомість скаргу, подану 2 червня, розглянули 9 липня. Третє - незалежну експертизу мав замовляти суд або прокуратура, а не одна зі сторін.
- Якщо Бабенко звертався як фізична особа, то це може бути лише висновок спеціаліста, а не експертиза. Але річ навіть не в тому - частина 7 статті 254 адмінкодексу визначає, що Апеляційний суд може вивчити нові докази, якщо визнає необґрунтованим ненадання їх до місцевого суду. Виникає питання, що заважало Бабенку подати цей висновок ще в суд першої інстанції чи просити суд першої інстанції про проведення експертизи? - цікавиться адвокат потерпілої.
Найгірше в цій історії, що в справі про ДТП апеляційний суд - це остання інстанція. Все, що зараз може робити адвокат - це звертатися до Вищої дисциплінарної комісії суддів зі скаргою на дії судді Апеляційного суду Києва.
Але швидкість розгляду таких скарг дуже низька. Минулого місяця з 48 було розглянуто лише 5 скарг, тому Наталія просить журналістів про підтримку, щоб все таки якось домогтися цього розгляду.
Інакше Наталії доведеться платити компенсацію за прокурорську "Тойоту.
Цікаво, що до виходу сюжету про ДТП на одному з центральних телеканалів, до його журналістів стали дзвонити працівники прокуратури Київської області і вимагати не ставити сюжет. Вони також цікавились, чи Глузд не є працівницею телекомпанії.
Сам же Олександр Бабенко каже, що все навпаки - не його батько, а саме Наталія Глузд використовує службові зв'язки у цій справі.
- Чому сюжети вийшли на "1+1" та Першому національному? Бо Глузд працює на "1+1", а її чоловік на Першому національному, - зауважує прокурорський син, учасник ДТП.
Він вважає, що журналісти зманіпулювали розмовою з ним і навіть погрожували йому.
- Ніхто не представився мені, не сказав, з приводу чого цей дзвінок, була розголошена приватна інформація щодо мене, моє ім'я без моєї згоди не могло використовуватися. Крім того, частина розмови була щось на кшталт розмови - що ви собі дозволяєте, - розповідає він.
Хоча журналіст "1+1" Валентина Доброта каже, що нікому не погрожувала, а вся її розмова з хлопцем збереглася в запису. І в ній хлопець відмовляється від коментаря. Щодо потерпілої, то Наталія Глузд працює режисером монтажу новин на НТКУ, на "плюсах" вона працювала раніше.
- Та й яке це відношення має до суті справи? - дивується журналістка Валентина Доброта.
Однак Бабенко переконує, що журналісти в сюжетах спеціально перекрутили інформацію, та ще й ухопились за посаду його батька.
- Дуже багато було перекручено інформації по цій справі. Ні в який стовп я не врізався. Були показані тільки її свідки, а інформація моїх свідків до уваги не бралася. Та й взагалі це більше сюжети про мого батька, ніж про ДТП, - обурюється Бабенко.
20-літній хлопець наполягає, що нічого не порушував.
- За всіма документами я їхав по крайній лівій смузі, швидкість була 65-70. Там був свідок Чайка - це знайомий Глузд, і це вказано в протоколі. І він каже, що бачив, що моя швидкість була 120. Але ж даїшники, тобто працівники ДАІ, якби було таке перевищення швидкості, це б зафіксували. А вони її не зафіксували, - розповідає свою версію Бабенко.
Він переконує, що його невинуватість доведена науковою експертизою, з якою він прийшов у суд, тоді як словам свідків Глузд не варто довіряти, бо вони розходяться з реальністю.
- Один стояв з протилежного боку, 7-ма машина в черзі. Чому не 6, не 8-ма? А інший свідок каже, що рухався за мною зі швидкістю 30-40 км, але був у кількох метрах від мене. Як це можливо?
Більше того, Бабенко наголошує, що цих свідків взагалі не було на місці ДТП в момент складання протоколу.
- Я взагалі цих свідків не бачив, вони з'явились лише в залі судових засідань, і при складанні протоколу вони були відсутні. Я зразу сказав, що такі свідки не можуть давати покази. Якби вони поспішали, то могли б потім приїхати в ДАІ і написати пояснення, а вони цього не зробили, і з'явились лише в суді, - зауважує Бабенко.
- Їх правда не було під час складання протоколу. Вони лишили мені телефони і поїхали, - визнає Глузд.
- Я бачив вперше і її, і того пацана, - каже свідок Чайка. - Я стояв сьомим на перехресті, і все бачив, бо їхав згори. Залишив їй телефон і сказав, що можу бути свідком.
Поки Наталія Глузд думає, як платити компенсацію за авто сина прокурора, той вже їздить на новій "Хонді". З номерами попередньої машини. "Тойоту", каже, вже зняв з реєстрації.
До Шевченківського суду Бабенко приїхав на новій "Хонді"
Звідки гроші на авто, Бабенко-син воліє не відповідати. На наше питання, чи хтось в родині займається бізнесом, хлопець каже: "ні".
- Це машини наші сімейні. Інколи я їх беру. Але я не хотів би коментувати це питання, - знічується він.
Машини дорогими не вважає - "це ж попередні моделі".
Однак Наталії Глузд від того не легше. Зараз вона думає, де взяти гроші на відшкодування. Страхова при найкращому прогнозі виплатить 50 тисяч. На "попередню модель" явно не вистачить.
Татьяна НИКОЛАЕНКО, УП
http://censor.net.ua/news/248756/esche_ ... _naezjayut