Сергей Веселовский
ВЕРТИКАЛЬ

Каждый, или почти каждый, наверняка задумывался над вопросами изменения системы управления государством в сторону справедливости распределения благ, ответственности чиновников перед народом и т.п. И каждый в конце концов упирался в глухую непробиваемую стену по имени СИСТЕМА.
Это мы проходили и во времена КПСС, когда правила страной так называемая "номенклатура", внутрь которой мог пробиться и подняться по ступенькам карьеры исключительно свой, проверенный кадр.
Сегодняшняя структура всех ветвей власти по большому счету мало чем отлична от прежней. Разве что скоростями взлётов "преданных кадров" на государственные посты. Кто-то из старых чиновников с сарказмом заметил, что раньше у них был "Закон курятника", а у нынешних всё больше действует "Закон петушатника".
Тем, кто всерьёз и быстро намерен что-то изменить, не следует "рубить хвосты", воюя с "дубинками" - мэрами, местными депутатами, судьями, милиционерами и т.д. Менять необходимо руку, держащую дубину - "ЗАДНИЦУ №1" и начинать сверху вниз ставить задачи по вертикали, убирая всякого, кто занимается саботажем.
И будьте уверены, выяснится что сотни тысяч чиновников, ментов, судей и остальных прокуроров, оказавшихся в рамках "новых правил игры" и под контролем сверху, будут работать строго в рамках заданного им алгоритма. Или лишатся должностей.
Вот такой вот "сталинско-управленческий менеджментпереходного периода" вырисовывается в условиях отсутствия работающих институтов народовластия и комы гражданского общества

Суд обязал Украину выплатить компенсации за долги 90-х годов

Сумма выплат стала рекордной для страны.

— 25.07.2013

Компания "Агрокомплекс", пострадавшей в процессе за просроченные долги против Лисичанского НПЗ, отсудила в Страсбурге 27 миллионов ​​евро. Об этом говорится в решении суда, передает УП со ссылкой на "Интерфакс-Украина".

Согласно решению, принятому 25 июля, ЕСПЧ обязал Украину выплатить "Агрокомплексу" 27 миллионов ​​евро справедливой компенсации и 30000 евро в счет покрытия расходов и расходов.

Сумма компенсации стала одной из крупнейших в истории суда и рекордной для Украины - в начале 2013 года судья ЕСПЧ от Украины Анна Юдкивская сообщила, что максимальная компенсация от Страсбургского суда составила 30 миллионов евро. Это было в 1994 году по жалобе двух нефтеперерабатывающих заводов против Греции.

Дело "Агрокомплекса" против одного из крупнейших нефтеперерабатывающих заводов в Украине касалась попытки компании восстановить просроченные задолженности за поставленную, но неоплаченную нефть.

В Одесской области бунт: люди взялись за вилы (ВИДЕО)
25.07.2013
Новая Врадиевка в Одесской области! С вилам и косами жители села Сарожинка отстаивают свое зерно и землю, на которой оно выросло.

Административный беспредел над простыми людьми организовывает депутат-регионал, председатель Балтской районной государственной администрации Василий Бабанский, он же директор агрофирмы «Сарожинка».

Глава МЗС: Лікування Тимошенко за кордоном неможливе
Вчора, 17:06

Новини України - Політичні новини - Кожара вважає неможливим відправити Тимошенко до Шаріте
Кожара вважає неможливим відправити Тимошенко до Шаріте
Reuters
Глава МЗС України Леонід Кожара заявляє, що міжнародне та національне законодавства не передбачають можливість лікування засудженої екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко за кордоном.

"З точки зору міжнародно-правових питань це неможливо. Адже якщо Україна звернеться до Німеччини про видачу ув'язнених - нам просто в обличчя посміються", - сказав міністр в ексклюзивному інтерв'ю Інтерфакс-Україна, відповідаючи на запитання про можливе лікування Тимошенко в Німеччині.

Міністр зазначив, що чиний договір про правову допомогу та угоди в рамках Ради Європи прямо не регулюють ці питання, а для того, щоб це стало можливим, повинна існувати відповідна правова база.

"Ми чуємо від сторони захисту Тимошенко аргументи, що це не заборонено, але оскільки ці відносини лежать у сфері кримінального та адміністративного права, то ці принципи тут не працюють. У цій сфері працює принцип: дозволено лише те, що наказано законом", - сказав глава МЗС.

Міністр зазначив, що державні органи не будуть надходити за принципом "все, що не заборонено - дозволено", оскільки мова йде про зовсім інші правові відносини.

Відповідаючи на питання про те, чи можуть бути прийняті зміни до українського законодавства, що дозволяють лікування екс-прем'єра за кордоном, Кожара відповів: "На рівні національного законодавства не можна прийняти закон про Тимошенко, адже закони - це універсальні загальнообов'язкові правила поведінки".

"Тобто якщо ми говоримо про те, що в Україні перебуває понад 200 тис. засуджених, то це має стосуватися усіх, і кожен матиме право поїхати до Німеччини в клініку Шаріте на лікування", - підкреслив міністр.

Нагадаємо, раніше адвокат Олександр Плахотнюк заявив, що лікарі клініки Шаріте наполягають на якнайшвидшому проведенні операції екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.
За матерiалами: Інтерфакс-Україна

За різними підрахунками міжнародних організацій, Україна посідає чи то друге, чи то четверте місце у світі за кількістю міліціонерів на душу населення.



У найоптимістичнішому (для нас) варіанті, ми пропускаємо поперед себе Росію, Білорусь та султанат Бруней – до речі, а де це? Звідси два запитання: 1) Хіба ми настільки багаті? 2) Хіба ми настільки захищені?



Передумови загальнонаціональної правоохоронної кризи – а як іще назвати низку майже синхронних бунтів у Врадіївці, Смілі, Ніжині, Фастові, Бучі, столичному Святошині? – закладено не сьогодні. Органи хворіли давно, Янукович із командою тільки довів ситуацію до логічного абсурду.



Радянську міліцію, «народжену революцією», було створено заради охорони режиму, а не громадян! У міліцейських відділках катували і тридцять, і сорок років тому – можливо, не ґвалтували, але лупцювали від душі, вибиваючи зізнання (якщо хтось вірить, що цього не було, можу лише поспівчувати). Але в радянську систему, хай там як, було закладено низку запобіжників: паралельна структура влади у вигляді партійної вертикалі давала шанс достукатися кудись нагору, поскаржитися на хабарі й зловживання, сподіватися, що начальство відреагує, тому менти намагалися все ж таки не зариватися. Боялися. Тепер боятися нема чого: нагорі свої, класово близькі. Тільки надто вже зажерливі.



Своїх вірних слуг тримають на голодному пайку: 3 тисячі гривень платні й казенна форма раз на три роки, черга на квартиру, якщо не рипатимешся, 80 літрів пального на одну патрульну машину раз на квартал. І залізна дисципліна в сенсі виконання будь-яких протизаконних вказівок від начальства. І, як правило (кажуть, не скрізь, але саме як правило, а не як виняток), – план зі здачі готівки туди ж, нагору. Інакше кажучи, за відсутності закону відтворюється архаїчна система стосунків за типом Великого князівства Московського, коли воєводу відправляли в провінцію «на кормлєніє».



Нічого дивного: вся адміністративна машина української держави побудована на відтворенні радянської бюрократичної піраміди – мінус запобіжники. Чому міліція має бути винятком? Диво, що в ній подекуди залишилися окремі сумлінні професіонали, яких панівний порядок речей дедалі вичавлює у безпечніші й комфортніші сфери діяльності. Невпинно відбувається негативна селекція, коли на заміну фахівцям-ідеалістам приходять хлопці без освіти, без необхідних психологічних якостей, без моралі й переконань, а система виховує в них користолюбство та соціопатію, жагу самоствердження за рахунок ближнього. Усе це об’єктивно, незалежно від чиєїсь волі, перетворює органи на осередок зловживань, хабарів і садизму. Іншими словами: організоване злочинне угруповання. Надто категорично?



Почекаю, що ви скажете, коли самі потрапите в ці лещата. Я спілкувався в різний час із кількома людьми, яким «пощастило» отримати екстремальний досвід спілкування у райвідділках. Навіть слухати їхні розповіді – з документами, медичними довідками, свідченнями – мало не здасться. На перший погляд, варіантів виходу з кризи небагато: розформувати повністю прогнилу структуру й набрати заново за прибалтійським чи грузинським зразком, саме на тих принципах, які тепер декларує колишній міністр внутрішніх справ і які він не спромігся впровадити, коли був при владі. Але скидається на те, що влада має власний план дій стосовно силових структур – якщо припустити, що вона взагалі здатна на системні стратегії. Адже для неї проблема в тому, що всередині органів визріває невдоволення існуючим порядком.



Ще б пак, у будь-якій спільноті, навіть штучно відформатованій, шахраї і збоченці не можуть складати більшість. Рік тому, випадково потрапивши до однієї з частин внутрішніх військ, автор чув досить відверті зізнання – ну хіба що не на диктофон: мовляв, раптом що, не будемо ми їх захищати. Ми теж люди, в нас є діти, родини, друзі, ми хочемо, щоби нас поважали! Гасло 2004 року «Міліція з народом» швидко не забувається.



Теоретично для феодалів з Банкової воно мало б стати постійною лякачкою, страшним сном. Тому завданням чинної влади має бути не реформа, а, навпаки, експлуатація поточних тенденцій. Традиційна, інстинктивна ненависть до представників влади з боку «простих» українців, помножена на ексцеси, робить з правоохоронців окрему замкнену касту з шаленими комплексами. Звідси й декларації в соціальних мережах окремих емоційних сержантів: треба давати відсіч (протестувальникам), треба відкривати вогонь на ураження, «якщо зараз не перетяти, будемо потім ліхтарі прикрашати».

Под Киевом милиционер довел до самоубийства 19-летнего парня.

Жители села Дубрава-Ленинская под Киевом обвиняют участкового милиционера и местного лесника в доведении до самоубийства 19-летнего односельчанина. В своей предсмертной записке покойник якобы указал на своих обидчиков. Об этом идет речь в сюжете ТСН.

Источник: МедиаИнфо

В Украине возможен либо бунт, либо авторитаризм - Портников

Происходящее в Болгарии не так уж сильно интересует украинских наблюдателей - и тем более рядовых граждан. А если и начинает интересовать, то исключительно с точки зрения успешного противостояния общества коррумпированной власти. На первый взгляд, в Болгарии все просто: на парламентских выборах победила придерживающаяся прозападной риторики партия ГЕРБ бывшего премьера Бойко Борисова, однако социалистам - то есть бывшим коммунистам - в сотрудничестве с партией болгарских турок удалось сформировать правящую коалицию. Эта коалиция начала делать то, что обычно делают все посткоммунисты, приходя к власти - назначать олигархов на ответственные должности, разводить коррупцию и договариваться с Москвой. Болгары, чтобы это все предотвратить и отправить олигархическое правительство в отставку, вышли на улицу и требуют смены власти и досрочных выборов. Посткоммунисты сопротивляются уже 43-й день. Требования восставшей улицы поддерживает и оппозиция во главе с ГЕРБом.

Но при пристальном рассмотрении ситуации все оказывается сложнее. Ведь и сам нынешний лидер оппозиции Бойко Борисов вынужден был подать в отставку с поста главы правительства еще в феврале, на фоне критической ситуации в болгарской экономике. Народные выступления против его власти, некомпетентной и популистской по сути экономических подходов, в Европе тогда окрестили болгарской весной - по аналогии с арабской весной. Правда, нашлись и скептики, которые говорили, что не в народных выступлениях дело, а в хитрости Борисова, решившего отказаться от ответственности за дальнейший крах экономики и вести предвыборную кампанию как оппозиционер - при том, что контроль за ситуацией в стране оставался за парламентским большинством, за его партией. Расчет прожженного популиста оправдался почти на сто процентов - те же люди, которые в феврале воспринимали его как могильщика болгарской экономики, в мае отдали ему свои голоса. Этих голосов не хватило, буквально чуть-чуть, для возвращения к желанной власти, но Борисова и это не смутило. Он прекрасно знал, что социалисты не могут не дать повода для критики и начала нового бунта - так уж они устроены - а экономическую ситуацию после его правления не улучшит и сам Господь, не то что какой-то премьер-министр. Повод для массовых протестов нашелся быстро, когда новым главой Государственного агентства национальной безопасности назначили Деляна Пеевского, политика, замешанного в коррупционных скандалах прошлых лет. Даже отставка сомнительного назначенца не могла уже остановить уличных выступлений - тем более что целью протестующих был не его уход, а отставка власти как таковой. При этом формально политическая оппозиция не является лидером этого протеста. Но все в Софии прекрасно понимают, какое влияние на происходящее имеет «уличная партия», ассоциированная с целым рядом специально создаваемых под протест общественных организаций и имеющая доступ к средствам бизнесменов, заинтересованных в смене власти. Если протестующие добьются своего, а Борисов получит большинство на новых выборах и сформирует правительство, у социалистов останутся те же возможности для уличных протестов - и у них есть и «свои» общественные организации, и свои недовольные, и свои бизнесмены.
Болгария обречена на бунт. Как потенциально обречена на него и Украина.

То, что мы сегодня наблюдаем в нашей стране, выглядит временным затишьем. Вариантов развития страны всего два - либо бунт, либо авторитаризм. Элиты не хотят - и не могут - договариваться между собой, общество не самостоятельно, протест очень легко организовать, стихийный гражданский протест легко использовать в политических целях - происходящее вокруг последних акций должно убедить в этом даже самых больших оптимистов. Добавим к этому фактор России - в Болгарии он, кстати, тоже есть в виде энергетической заинтересованности Москвы - и получим знакомую картину. Преимуществом болгар является наличие относительно независимых крупных СМИ - они не так аффилированы с олигархическим капиталом, как наши. Есть и еще одно очень важное преимущество - это членство в Европейском Союзе и НАТО.

Многим в Украине кажется, что стоит достичь этого членства, как многие проблемы решатся сами собой - ну хотя бы проблемы с демократией. Это совсем не так. Членство в ЕС, как видим, не защитило Болгарию от перманентного бунта, а Венгрию - от фактического авторитаризма. Членство в ЕС - это лишь внедрение ценностного набора в законодательство. А вот стоит ли придерживаться этих ценностей на деле, решает уже само общество. Если оно не изменится на самом деле, никакая ассоциация с Евросоюзом и даже членство в ЕС не застрахуют Украину от смены бунта авторитаризмом, авторитаризма бунтом - и далее по кругу до бесконечности.

Колесников скрывается от гнева Януковича



Экс-вице-премьер Борис Колесников вероятно пополнил ряды украинской «диаспоры» в Москве. Похоже, причины для эмиграции у него очень весомые

Вообще-то, некоторые СМИ пишут, что Колесников просто сломал ногу; произошло это с месяц назад. Если это так, неприятность случается с ним второй раз: Виктор Борисович уже имел такое приключение в 2007 году, катаясь на лыжах.

Однако, как стало известно «ПиКу» из надежного источника, бывший вице-премьер отсутствует в Украине чуть ли не два месяца, поскольку уехал в Москву. И возвращаться на Родину пока у него нет желания. То есть здесь мы его увидим нескоро.

Впрочем, Борис Викторович якобы и присутствует. Так, он виртуально комментирует ситуацию о хоккее на форумах. Однако в парламенте депутат не светился примерно со второго апреля текущего года, о чем свидетельствует хронология Верховной Рады.

Также 21-23 июля он должен был выступать на очень важном форуме авиаперевозчиков Routes CIS 2013. Как председатель парламентского комитета по вопросам транспорта и связи Колесников должен туда хотя бы наведаться. Однако мероприятие он проигнорировал.

«Грехи мои тяжкие»

Об украинской диаспоре в Москве — не преувеличение. После Оранжевой революции в Россию мигрировал с десяток «известных общественных деятелей». Среди них экс-мэр Одессы Руслан Боделан, бывший губернатор Киевщины Анатолий Засуха, экс-первый заместитель главы СБУ Владимир Сацюк и, наконец, экс-руководитель Государственного управления делами АП Игорь Бакай и бывший вице-премьер Валерий Хорошковский.

Они бежали не по своей воле, а под давлением политических обстоятельств. Правда, потом некоторые вернулись. Однако, например, Сацюк и Бакай неплохо обосновались в Москве. Сацюк якобы стал советником директора ФСБ, а Бакай купил несколько колхозов в Ярославской области, чтобы разводить коров, а еще занимается недвижимостью.

Колесников также имеет в России кондитерскую фабрику, поэтому на чужбине НЕ бедствовует. Тем более, что ему разрешили продать в Украине ЗАО «Конти». В предприятие входят несколько кондитерских фабрик, которые по мощности занимают второе место в Украине и четвертое в России. Стоит этот бизнес около $ 1 млрд, и данная сделка может стать сделкой года. Это может означать, что экс-вице-премьер срочно переводит свои активы в наличность. Что, как подсказывает история современной Украины, очень плохой знак.

Итак, что заставило такую ​​сильную фигуру наводить мосты с Москвой, аргументируя свое исчезновение с политического Олимпа лечением пострадавшей ноги? Последнее появление Колесникова на людях произошла 25 мая в Донецке, где ему снова отдали руководство областной организацией ПР. Тогда же он сцепился с другим авторитетным регионалом — Ефимом Звягильским. Когда Звягильский отметил, что воровать надо меньше, председатель партийной ячейки обозвал его ветераном Рейха. Нехорошо говорить такое старом еврею. Говорят, об инциденте стало известно Януковичу, что, конечно, не прибавило счастья Колесникову.

Да и вообще, в последнее время за что бы ни брался Борис Викторович, везде его преследуют неудачи. На организацию Евро-2012, которую полностью отдали ему, потрачено около $ 5 млрд, а в казну вернулось $ 1 млрд. Содержание построенных стадионов стало дополнительной нагрузкой на бюджет, а новенькие аэродромы, реконструированные под Евро-2012 — ненужные авиакомпаниям из-за сверхвысокой арендной платы.

Взялся Колесников строить дороги к Евро-2012, а уже через полгода они начали разрушаться. В феврале текущего года Азаров был вынужден дать команду на выделение средств на их ремонт.

Последней каплей терпения стали многочисленные аварии поездов Hyundai, закупка которых была проектом Колесникова. За это прокол его лишили хлебного места в Кабмине, а позже президент публично выпорол виновника.

Одгако, главное в этой истории находится в тени. Так, эксперт European Council on Foreign Relations Эндрю Уилсон в своем блоге на сайте Financial Times утверждал, что только на выполнение работ для Евро-2012 «откаты» достигали 40%. Отечественные СМИ называли другие цифры — от 60 до 80%. «Белые» потоки также впечатляют: контролируемое Колесниковым Нацагентство по вопросам подготовки Евро-2012 в 2011-2012 годах согласовало 304 закупки, проведенные по неконкурентной процедуре «у одного участника», на общую сумму 18,8 млрд гривен.

По одной из версий, сам Колесников «откатил» лишь часть обещанного пирога. Поэтому, наверное, кто-то задал простой вопрос: а где остальные? Денег нет, и поэтому Борис Викторович продает свой бизнес.

Первый пошел

Источник утверждает, что в дружественной среде экс-вице-премьера с пониманием отнеслись к неприятному повороту в его судьбе. Кто-то, может, пожалел его, но заступиться не решился. Да и чего заступаться, если виноват он сам. Кроме того, позиции бизнес-группы, к которой принадлежит Колесников, сохранены. Активы даже приумножаются — недавно Ахметов купил «Укртелеком».

Вообще случай Бориса Колесникова интересен тем, что впервые репрессируют своего донецкого (если точно, первым был Хорошковский, но он был не совсем «своим») такого высокого ранга. Напомним, Колесников неоднократно возглавлял избирательный штаб Партии регионов, его считали одним из главных идеологов партии, а это высокий уровень признания.

Однако времена меняются, меняются и нравы. В свое время Кучма мог прижать кого-то из своих, но никого не выбрасывал из страны. Нынешний глава государства, похоже, придерживается иного подхода. Выгнать прочь грешников, конечно, круто. Но что произойдет, если «эмигранты» сговорятся и сбросятся на еще одну оранжевую революцию? А денег там — хватит на пять мятежей. Януковичу есть над чем подумать: коллективный «Березовский» в изгнании же может наломать дров, особенно если этими обстоятельствами воспользуется Кремль

Громадський журналіст: “Банда у пагонах”. Як міліціонери на Тернопільщині мстять за своїх

Автор: adminна Лип 25, 2013 08:32 |

Rating: 5.0/5 (2 votes cast)

Насамперед хочу розказати про себе. Звати мене Леник Назар Олегович, проживаю у смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області. Навчався у м. Чортків. Після закінчення школи вступив у дяківсько-катехитичну академію м. Чортків. Після року навчання був направленний на студії до риму, після чого працював за світською професією будівельником. Зараз із дружиною Ольгою ростимо двох донечок.

Повернувшись на Україну, захоплений будівництвом, я вирішив займатись даною справою. Здобув професію будівельника у Криворізькому технічному університеті. Ми оформились у податковій інспекції, взяли кридит у банку і почали свою особисту справу. Все складалось добре, працювали на повні груди. Вчасно оплачували податки, оформляли працівників і навіть гадки не було про якісь там скарги. В нас місто маленьке, один одного знає, так що працювали із людьми щиро.

Однак так було не завжди. Нас побачили зі сторони, почали нами цікавитися: що ми робимо, чим займаємося. В той час ми вже були сформованою будівельною організацією, мали свою власну технічну базу досвідчених працівників, отримали ліцензію на будівництво. Через нашу організацію пройшов ряд перевірок, є усі підтверджуючі документи. Звичайно, як на кожному підприємстві, були порушення, накладалися штрафні санкції, писалися приписи та нами усувалися виявлені порушення. Однак так було не завжди. Близько кінця травня 2013 року до нас зателефонували із податкової міліції Тернопільської області і сказали що направляються до нас.

При зустрічі мене сильно вразила їх нахабна поведінка. Представившись, повідомили, що нібито ми сховали від держави 4 млн. гривень. Для нас із дружиною це був неабиякий шок. Як це виходить: все оплатили, все задекларували, а тут таке. Звичайно ми одразу почали передивлятися кожен документ, кожну подану нами декларацію. Вище вказаних 4 млн., які ми ніби то приховали, ми не бачили.

А тепер хочу розповісти про поведінку міліціантів-податківців коли вони розмовляли зі мною. Вони поводили себе зверхньо і погрожували нам, мов якщо не будеш платити то відкриємо кримінальну справу на твою дружину (в той час виконавчим директором товариства була дружина), доводили і переконували, що ми є злісні порушники і ми ніяк не викрутимося без них, і вони зроблять все самі як захочуть; розмовляли по телефону і постійно щось комусь доповідали, мов тут ще нічого не ясно, що тільки залишили припис на виконання. Потім мені повідомили що для мене може бути 2 варіанти: або ми платимо їм, або вони відкривають проти нас кримінальні справи. Потім додали, що зі мною зв’яжуться їх люди.

Після цього я не зміг спати декілька ночей. Весь час думав як бути, чи звернутися в правоохоронні органи. Але хто б мені там допоміг? Написав би заяву, але мені було чітко вказано: як ворухнешся то “всьо”.

Через кілька днів мені подзвонили і сказали, що зі мною хоче зустрітися певна людина для вирішення моїх проблем. Було чітко вказане місце зустрічі і час. Я під’їхав в місто, де мене вже чекав знайомий мені чоловік. Я знав, що він із чортківського відділу міліції. Це все що я про нього знав (пізніше мені стане відомо що це начальник Чортківського підрозділу по боротьбі з економічними злочинами). Відразу він мені повідомив: “Чуєш я не знаю що там сталося, але хлопці із податкової міліції (сказав прізвища) хочуть від тебе 40 тисяч, і в тебе все буде нормально.” Я спитав: “Чого 40 тисяч?” Він відповів: “Гривень.” Я відповів: “Як це так, та ж у мене є усі підтверджуючі документи,” і хотів йому їх показати. Він відповів: “Я нічого не знаю, мені сказали 40 тис.гривень.” Він мені дав свій номер телефону. Ще спитав, чи маю я гроші зараз, на що я відповів що не маю такої сумми, шо потрібно підзбирати, а дещо навіть допозичити, на що він відповів “ну що, давай так: 20тис. гривень у середу, а 20 тис. гривень через тиждень”. І запевнив мов ти дивися: якщо грошей не буде то я за себе не відповідаю. Я злякався ще більше за свою сім’ю бо ж ці хлопці у погонах можуть все, та й погодився. В подальшому виявилось, що мене врятував мій власний диктофон, на який я записав нашу розмову. Хто мені б повірив без запису? Рано наступного дня я вже сидів у Тернопільському управлінні Служби Безпеки України і писав заяву про вимагання коштів працівниками МВС України та зловживання службовим становищем, на що працівники СБУ відреагували миттєво.

А тепер уявіть собі моє звернення в міліцію, що б із цього вийшло. Їм би відразу повідомили їхні колеги про заяву на їх ім’я, і порушники залишилися б не покарані. А які дії були б в мою сторону, хто б захистив тоді мою сім’ю, нажаль важко відповісти.

Управлінням СБУ у Тернопільській області був розроблений план дій, у якому відображені усі порушники законодавства. Це заступник начальника податкової міліції області, начальник чортівського району по боротьбі з економічними злочинами, високопосадовець у Тернопільській області по борбі з корупцією. До цього списку навіть включена чортківська та обласна прокуратура, адже у стінах чортківської прокуратури я передавав першу сумму коштів. Не аби де, а у заступника прокурора. Як бачите, вище хлопці працювали, мабуть, вже не вперше і не перший рік поспіль. Я навожу тут тільки факти зафіксовані мною особисто. То скажіть, будь-ласка, про що говорити і кому жалітися простій смертній людині? Цікаво, хто її почує.

При першій передачі коштів я побачив, що прокурор вийшов із свого робочого кабінету та направився вниз сходами до 1-го поверху. Я залишився в кабінеті із працівником підрозділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю (далі ДСБЕЗ) у Чортківському районі, який інформував мене раніше про кошти. Він мене запитав, чи я приніс гроші, на що я відповів ствердно та поставив купюри номіналом по сто гривень на стіл, дві пачки перевязаних гумкою. Також я поставив свої документи, про які при першій зустрічі наголошували працівники із податкової міліції Тернопільської області. Працівником підрозділу ДСБЕЗ було відкрито вікно, куди він неодноразово заглядав. Гроші, що лежали на столі, він боявся брати в руки, то ж поставивши іх на папку із документами, що я приніс, викинув гроші у вікно, запитав, чи все нормально. Потім повернувся до мене обличчям та почав мене запевняти що все добре, і що завтра він відвезе гроші у Тернопіль. Говорив, що мені не варто хвилюватись, що ніякого тиску не буде, і не буде ніяких позапланових перевірок. Також перед тим, як передати кошти, я неодноразово приїжджав у тернопільську податкову миліцію та привозив документи для перегляду, на що мені було відмовлено та вказано що я іх маю передати із грошима працівнику підрозділу ДСБЕЗ із м.Чортків що оголосив сумму.

Під час передачі коштів у суммі 20 тис. грн. я вже зрозумів, що це групова банда у погонах, і що вони будуть робити все що завгодно, щоб тільки помститися. Їх зловили на гарячому, як я дізнався пізніше, у Тернополі та Чорткові. Це сталося 2 липня 2013 р. приблизно о 18:00. Як виявилося, до цього злочину були причетні високопосадовці із обласної податкової міліції, заступник начальника податкової міліції Ясінський В. Л. та Хайко А. Й., що безпосередньо приїжджали до нас у перший день. Їх поведінка при першій зустрічі відразу їх видала. Поводилися хамовито, погрожували розправою, якщо не буду платити та здавати своїх товаришів по роботі; говорили що вони мене знайшли, хоч я і не ховався. Борис С., начальник Чортківського підрозділу ДСБЕЗ, був надісланий до мене як субєкт, що проводить переговори для того, щоб ближче зі мною познайомитися та зрозуміти, що все відбувається спокійно. Гуска І., начальник Тернопільського підрозділу по боротьбі з корупцією виступав як передавач коштів та інформації безпосередньо податквівцям. Прокурор Дем’янюк Б. І., двіччі фігурував у злочині. Перший раз кошти передавалися у його кабінеті, а другий раз я передавав гроші безпосередньо йому у папку. Мабуть гроші зарас вирішують людські долі. Після затримання проводиться досудове розслідування. Важко проаналізувати подальший хід подій, але мені відомо, що кримінальне провадження відкрито тільки по трьох працівниках, а куди ж ділися інші, мені не відомо. Кожен з них на протязі 1 години практично в залі суду вніс заставу за своє звільнення у розмірі 300 тисяч гривень. Дозвольте тоді питання: Звідки у міліціантів та податківців такі кошти? Мабуть, із зарплатні. Під час слідства мене та мою дружину неодноразово допитували; слідчий прокурор записував, як і все відбувалося насправді.

Під час подій 22 липня 2013 року близько 18:00 до дому моїх батьків під’їхав міліцейський автомобіль, звідки вийшли три працівника міліції із допитами на кшталт “Де знаходиться зараз ваш син”, на що мати відповіла, що він не проживає з ними. Потім вони питали, чим я займаюсь, де працюю. Погрожували, що невдовзі мене посадять до в’язниці за вчиненя злочинів. Говорили, що я вчинив тяжкий злочин. Також із неофіційних джерел мені відомо, що дані працівники, які доптитували моїх батьків, шукали мене за місцем моєї приписки та проживання, тобто в смт. Заводське Чортківського району. На даний момент із метою безпеки я і моя сімя знаходимось поза межами Тернопільської області. Мною повідомлено старшого слідчого Тернопільської обласної прокуратури про моє тимчасове місце перебування. На моє імя та в мою сторону поступають погрози та повідомлення про якісь кошти, що я тепер винен. Мені відомо, що проти мене відкрито впровадження за вказівкою тернопільських правоохоронних органів. Мені висувають звинувачення про невиплату заробітніх плат працівникам, про це пишеться у статтях інтернет газет. Таким чином тернопільські міліціанти намагаються помститися за своїх колег. Дивно, що дана ситуація відбувається на очах у головного міліціонера області, генерала Сака В. М., якому не вигідні такі резонансні справи.

Можна зробити висновок, що нам, простим громадянам України, небезпечно звертатися про допомогу, а краще виступати в ролі “дійної корови у міліцейському стійлі”.

Я боюсь за свою сімю та батьків, але усвідомлюю, що мовчати — це не найкращий вихід. Я звертаюсь до всіх свідомих громадян України. Невже завжди в нашій країні люди, що повинні боротися зі злочинністю, самі будуть порушувати права людей?

Я звертаюся до всіх засобів масової інформації. Я звертаюсь в Генеральну Прокуратуру України та прошу вчинити певні дії щодо розслідування цієї справи.

Я звертаюсь до Головного Управління Служби Безпеки України та прошу забезпечити безпеку моїй сім’ї.

Назар Леник

На Днепропетровщине милицейское начальство «крышевало» наркоторговцев


26 июля 2013 11:55

На Днепропетровщине задержан милицейский начальник и его заместитель, покрывавшие наркоторговлю


Как сообщил «Днепропетровск. Комментариям» заместитель прокурора Днепропетровской области Олег Пахниц, 25 июля сотрудниками областной прокуратуры, управлением внутренней безопасности МВД, а также СБУ, «на горячем» были задержаны и.о. начальника сектора уголовного розыска одного из городских управлений Днепропетровской области и его заместитель в званиях капитан и старший лейтенант соответственно.

Правоохранители выяснили. Что сотрудники милиции на протяжении двух месяцев взымали дань с ранее судимого наркоторговца, еженедельно получая с него денежные средства в размерах, зависящих от объема продаж.

В обмен на деньги милиционеры не принимали никаких мер против торговца ацетилированным опием.

Милиционеры были задержаны на взятке в 1 тыс. гривен, всего, по данным правоохранителей, они успели собрать дани на 10 тыс. гривен.
О противоправных действиях милиционеров заявила родственница наркоторговца.

Открыто криминальное производств ч.3 ст. 364 УК Украины (злоупотребление служебным положением работниками милиции) санкция статьи предусматривает до 10 лет.

Милиционеры находятся на своих должностях с 2011 года.

Источник фото: PHL

«Днепропетровск. Комментарии»

В Днепропетровской области из милиции уволили 53 "оборотня"

26.07.2013 12:30


В Днепропетровской области началась кампания по очистке рядов милиции от нерадивых сотрудников. Об этом сообщил глава УМВД области Виктор Бабенко.

По его словам, с начала этого года из органов УМВД уволили 53 сотрудников, "подвиги" которых, мягко говоря, не ассоциируются с правопорядком и законностью.

"Увольняли за езду в нетрезвом виде, за торговлю наркотиками, за "крышевание" торговли наркотиков. Кое-где были случаи пыток и избиения гражданских лиц" - рассказал Виктор Бабенко.

По его словам, таким милиционерам будет дана жесткая и принципиальная оценка. Но в то же время, главный милиционер области объясняет почему среди милиционеров попадаются "оборотни".

"Милиционеры - люди из того же общества, что и остальные люди, с теми же соблазнами и проблемами. Однако, это не значит, что при оценке их преступлений, мы будем проявлять либеральность" - заявил Виктор Бабенко.
Источник: 34 канал

Новий зам київської міліції бив на мітингу жінок (відео)
26 июля 2013
Новим заступником начальника київської міліції признчено Петра Федчука. Про це повідомляє прес-служба МВС.

Федчук з Хмельницької області, навчався в Одеському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ. В Києві працює з 1989-го - починав міліціонером патрульно-постової служби. Протягом останнього року займав посаду начальника управління громадської безпеки київської міліції. Власне, ці обов'язки він продовжуватиме виконувати, одночасно будучи замом.

13 жовтня 2011 року, на мітингу в підтримку екс-прем'єра Юлії Тимошенко, Федчук з розмаху вдарив жінку під Печерським судом. Це вдалося зняти на телекамери.

Джерело: Свідомо

Фирташа будут судить в США

26.07.2013, 12:45

На одного из крупнейших украинских олигархов Дмитрия Фирташа в Окружной суд Нью-Йорка подан судебный иск от братьев Вадима и Ильи Сегали (бывшие бенефициары банка "Надра").

По информации изданияForbes-Украина олигарха обвиняют в рейдреском захвате завода в Новой Каховке, который Сегали оценивают в $50 млн. Также братья Сегали считают, что Фирташ использовал связи с украинским истеблишментом, чтобы начать их преследовать. "В 2011 году Интерпол, якобы получив фальшивую информацию, включил братьев в так называемый "красный список", тем самым ограничив их свободу передвижения и ведения бизнеса, говорится в тексте иска", - пишет издание.

В тексте иска указываются связи Фирташа Януковича с Виктором Януковичем, вице-премьером Юрием Бойко и главой Администрации президента Сергеем Левочкиным. В документе фигурируют Валерий Хорошковский, бывший временный администратор банка "Надра" Валентина Жуковская, начальник Главного следственного управления МВД Василий Фаринник.

Соответчик по иску - банк "Надра", который, по утверждению братьев, подконтролен Фирташу. Текст иска размещен на сайте суда. Братья Сегалы требуют от Фирташа и банка возместить ущерб с процентами, величину ущерба должен определить суд.

Источник: РосБизнесКонсалтинг

24 августа. Вся милиция и НКВД выехали с города, бросили город на произволящее

27 августа. Ездил в Мену. Был в РК КП(б)У и в штабе Центрального фронта... В эту ночь удрали из района все работники НКВД и милиции.

Весь дневник: http://militera.lib.ru/db/popudrenko_nn01/text.html

Генералам МВС дарують мільйони гривень хабарів з нагоди отримання нових посад

Міліція занурилася у прірву корупції та непрофесіоналізму.

Придбати звання генерала міліції, що уможливлює отримання високих посад, вартує мільйони гривень, але ці суми можна сторицею окупити, повідомляє журнал Кореспондент. Колишній аналітик у сфері економічних злочинів Сергій Андрієнко, що 5 років пропрацював у апараті МВС, згадує розмову двох генералів, що почергово очолювали Дніпропетровську область: "До тебе приходила дівчина з 1 млн в кейсі після призначення?" - "Так, а до тебе?" - "Теж приходила". Андрієнко пояснює, що ця сума - сукупні хабарі, отримані всією вертикаллю УВС області, які традиційно вручаються новому начальнику. Хабарі розподіляються від нижчих чинів до вищих. Місце у піраміді хабарів визначає приналежність до того чи іншого клану. Кожен новопризначений генерал перетягує поближче до себе усіх своїх підлеглих, відтак вони отримують більший відсоток хабарів.
При цьому, всередині міліцейських кланів будь-яка повага повністю відсутня, особливо щодо підлеглих. "Матом так покриють, що у вухах свистить. І вважається, що чим грубіше, тим краще працюватимуть", - згадує Ростислав Федорей, який раніше був слідчим у Одесі. Коренем проблеми, як не банально, є невиплата зарплат правоохоронцям у далеких 1990-их. Багато правоохоронців були вимушені шукати злочинного підробітку. Найкращі професіонали, які не хотіли опускатися до рекету, фальшування справ і збору хабарів, покинули ряди міліції. Сьогодні працівник патрульно-постової служби отримує лише 2800 грн.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/ukrayina/generalam-mvs-da ... 03988.html