Сообщение, не относящиеся к теме

Сообщение, не относящиеся к теме

В Москви був час пристосуватися до економічних обмежень за чотири роки з того часу, як Євросоюз і США вперше ввели санкції. Хоча останнє повідомлення про санкції призвело до падіння курсу рубля до найнижчого з грудня 2016 року рівня і зниження індексу торгової системи в Росії на 13%, обидва показники відновилися протягом декількох днів.

Російська економіка стабілізується після багатьох років рецесії, а Фонд національного добробуту країни на 1 квітня становив 65,9 млрд доларів. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов навіть сказав, що цей рік Кремль може закінчити з бюджетним профіцитом, в залежності від доходів з енергетики. Основний тягар нових економічних обмежень доведеться нести тим, хто опинився у списку санкцій, але це не означає, що Кремль не відповість.

Під тиском

У найбільш несприятливому становищі опинилася алюмінієва компанія "Русал", власник якої олігарх Олег Дерипаска колись був найбагатшою людиною Росії, а зараз став головною мішенню додаткових санкцій. Акції "Русала", який у минулому році продукував 5,7% світового алюмінію, впали більш ніж на 50% з моменту оголошення санкцій, а акції головного холдингу EN+ Дерипаски – більш ніж на 25%. Враховуючи, що на частку Штатів припадає значна частина бізнесу "Русала" (1,4 млрд доларів в 2017 році), нові санкції, ймовірно, вдарять по компанії сильніше, ніж по інших фігурантах санкційного списку. Щоб компенсувати втрачений прибуток, "Русал" буде розробляти плани з переспрямування більшої частини свого продукту клієнтам в Азії та на Близькому Сході. Однак маржа при експорті на ці ринки, ймовірно, буде нижчою, ніж якби продукція експортувалася в США.

Ще більше ускладнює проблеми "Русала" той факт, що, згідно із законом, іноземні компанії можуть опинитися під санкціями за сприяння великим угодам для російських компаній з санкційного списку. Транснаціональна гірничо-металургійна компанія Rio Tinto вже оголосила акціонерам, що вона "переглядає" свої відносини з "Русалом", а трейдер Glencore почав скорочувати зв'язки з компанією Дерипаски. Інші компанії по всьому світу можуть також з обережністю поставитися до бізнесу з "Русалом" через останній санкційний режим.

У світлі цих подій російський уряд запропонував допомогти "Русалу", в якому працює понад 70 тисяч осіб. Силуанов оголосив, що Кремль може надати компанії короткострокову ліквідність, але держава не планує купувати частку в "Русалі" або створювати держфонд для покупки його алюмінію. Тим не менш допомога уряду, ймовірно, зробить Дерипаску – досі одного з найбільш незалежних російських олігархів, що має зв'язки із Заходом – підконтрольним Володимиру Путіну і його адміністрації.

Але наслідки обмежень проти "Русалу" будуть відчуватися і за межами Росії. Глобальні ціни на алюміній зросли на 14% після рішення США про санкції – найбільше тижневе зростання цін на товар за 30 років – і вони все ще ростуть. І оскільки американським клієнтам доведеться припинити купувати в "Русала" після набуття чинності санкцій, все більше з них звернуться за алюмінієм в Китай. Країна, найбільший в світі виробник металу, є найбільш логічною заміною для "Русала" на міжнародному ринку, незважаючи на більш високі мита, що адміністрація США нещодавно наклала на імпорт алюмінію. Оскільки інші країни стикаються з ризиком вторинних санкцій з боку Штатів, вони теж будуть шукати інших постачальників алюмінію, в результаті чого глобальні алюмінієві торговельні потоки змінять напрямок.

Москва вдарить у відповідь

Тим часом Росія буде зважувати свої можливості для відповіді на нові санкції США. Так, до Держдуми внесли законопроект про заборону імпорту товарів американського виробництва, в тому числі сільськогосподарської продукції, програмного забезпечення, медикаментів, алкоголю і тютюну (що, на думку багатьох, вдарить передусім по населенню самої РФ, - "Апостроф"). Також запропонували законодавчо заборонити участь США в російських приватизаційних угодах і припинити продаж титану американському виробнику літаків Boeing Co.

І контрсанкції можуть бути лише початком. У цьому місяці напруженість між Москвою та Вашингтоном посилилася у зв'язку з війною в Сирії. У той же час загострився конфлікт на Сході України. Оскільки США посилюють санкції проти Росії, Москва може піти на асиметричну відповідь у цих конфліктах, створивши політичні наслідки і наслідки для безпеки, чого Вашингтон, ймовірно, зовсім не мав на увазі, поглиблюючи економічну ізоляцію Росії від Заходу.
https://apostrophe.ua/ua/article/world/ ... ssha/18048

Сообщение, не относящиеся к теме

"Президент офісу може накласти на підприємство штраф до 10% від виторгу за рік, що передує року, протягом якого накладається штраф, якщо підприємство зробило угоду в сфері концентрації без отримання згоди від президента управління. Якщо концентрація вже реалізована, UOKiK може вимагати продажу частини активів підприємства, продажу контрольного пакета акцій або розпуску підприємства", - погрожує польський регулятор.

У 2016 році польські чиновники проаналізували клопотання про створення цими шістьма компаніями спільного підприємства для будівництва "Північного потоку 2" і вирішили, що створення СП може призвести до обмеження конкуренції.

UOKiK зробив висновок, що "Газпром" і так домінує на польському ринку газу, а новий проект може ще більше зміцнити його переговорну позицію із польськими клієнтами. Учасники консорціуму відкликали повідомлення, яке UOKiK трактує як "заборону на об'єднання".

Президент UOKiK Марек Ніхчал (Marek Niechcial) виявив, що партнери із консорціуму почали фінансувати проект: "На жаль, як підтверджують дані попереднього розслідування, суб'єкти вирішили фінансувати цей проект, незважаючи на заперечення UOKIK. Це може стати порушенням антимонопольного законодавства, і тому ми висуваємо обвинувачення щодо "Газпрому" і п'яти інших організацій", - цитує керівника відомства його прес-служба.

Польський регулятор вважає, що метою "Газпрому" та його партнерів - Engie, Uniper OMV, Shell, Wintershall - було обійти відсутність схвалення UOKiK. А між тим, і не відбулася створення СП, і нинішні кроки із організації фінансування - усе спрямовано на одне - фінансування будівництва "Північного потоку 2".

Сообщение, не относящиеся к теме

Ну и понятно, что пациенты, не имевшие доступа к «спирту питьевому 96%» пили суррогаты типа одеколона, а сейчас – боярки. Автор лично наблюдал, как сослуживец по срочной службе, глушил из кружки разведенный одеколон, выглядевший ка молоко. Но чуть позже, уже на гражданке, когда началась борьба с алкоголем, в ход пошел самогон. Понятно, что дрожжи и сахар исчезли повсеместно и тотально. Но специалисты находили нужные ингредиенты, и таки гнали продукт на продажу. Поскольку приходилось экономить на дефицитных компонентах, в ход шли такие продукты, о которых мы просто писать не будем. В соседнем доме жила самогонщица Кобылкина, так ее сын рассказывал, что мамаша добавляла в самогон, чтобы валил с ног. Ну а с наркоманами – все в курсе и так. С чего бы не начинали, а заканчивают поиском вены в паху, чтобы ширнуть туда черное варево. Потом уже в морге, все удивлялись, как по этим остаткам сосудов вообще что-то могло проходить.

Так и с ядовитой информацией. Подсадить пациента на эту дурь – не трудно. Особенно если пациент по жизни не привык думать своими мозгами и в сущности, они ему не нужны. Будь в РФ нормальная медицина, там давно бы имплантировали телевизор прямо в мозг россиян, а возможно – поставили бы его вместо мозга. Но более или менее способные россияне быстро оказываются В Калифорнии или Баварии, что им не мешает любить Путина и кричать «спасибо деду за мопеды». Именно по этой причине – трудно понять, насколько легко сглотнула публика цирк с мостом.

Фокус в том, что мостик оказался если не золотым, то уж хрустальным – точно, как в старинном мультике про Ваньку, которому змея Скарапея подарила волшебное кольцо и с помощью его он построил царю-анпиратору «мост анжинерной системы». Смех китайцев или американцев, которые тратят на порядок меньше средств на стройку, подобного масштаба, в Московии конечно не услышали. Но все же, там следовало услышать небольшую речь Хизер Нойерт, официального представителя Госдепартамента США. Заявление было настолько коротким, что не стоило бы даже минуты времени, потраченного на его прочтение или прослушивание, а выглядело оно так:

«Соединенные Штаты ввели санкции в отношении многочисленных физических и юридических лиц, участвующих в этом проекте. Эти и другие наши санкции, связанные с Крымом, будут оставаться в силе до тех пор, пока Россия не вернет контроль над полуостровом Украине.

Мы вновь подтверждаем свою приверженность суверенитету и территориальной целостности Украины и напоминаем о том, что международное сообщество выразило эту приверженность в резолюции Генеральной Ассамблеи ООН 68/262.»

Между прочим, это означает все более ощутимо проявляемую позицию, гласящую: «Любой каприз за ваши деньги». То есть, 4 миллиарда долларов, которые ушли из бюджета РФ – не вся стоимость этого маскарада. Она прирастет соответствующими санкциями, которые будут вынимать из бюджета все большие суммы. Но самое смешное, что вот эта самая сумма, никогда не была бы так бездарно убита, если бы Путин не влез с войной в Украину. Вода, газ, электричество, автотранспортное сообщение, железная дорога и авиационные коммуникации, шли через Украину, были экономически вменяемыми и вполне надежными. Путин все это сломал и чтобы хоть как-то показать, что это была не тупая выходка питерского быдлака, а хитрая многоходовка, в топку заброшены эти средства, которые потрачены на очередную «потемкинскую деревню», что просто физически не может решить проблем, созданных нацлидером.

Но и это не все. Теперь этот мост станет постоянно просить денег на доработки и ремонт, а санкции – безусловно расширятся и если потери от них прибавить к смете, то мостик действительно станет золотым. Понятно, что Владимвладимыч тратит не свои личные деньги и тратит их так, что во вменяемой стране его давно бы вздернули вверх ногами. Ведь никто из россиян уже не помнит, что другое решение Путина, связанное с газовой удавкой для Украины, уже стоило 2,5 миллиарда долларов по решению Стокгольмского арбитража, но поскольку Путин не признал этого решения, то пеня в полмиллиона долларов, капает ежедневно с 1 марта текущего года. Только пени уже набежало около 40 миллионов долларов и она продолжает накапливаться. Это – решение международной инстанции, которую сам Газпром выбрал для решения споров, а потому – выплатить придется. Кроме того, 159 миллионов долларов уже отсудили украинские компании и частные лица, которые потеряли имущество и понесли убытки, в результате аннексии Крыма. Это – первая ласточка, дальше будет работать конвейер. Москва тоже не признает это решение уже третейского суда Гааги, что вызовет начисление соответствующей пени.

Это, и не только это – стоимость путинского решения, которое будут, никуда не денутся, оплачивать россияне. Следует заметить, что самые крупные иски еще впереди. Если бы Путин не присоединял Крым и не поставил под этим свою подпись, то взыскание было бы почти невозможно, а теперь – получи деревня трактор.

В общем, Украине уже надо внимательно следить за тем, что там в РФ делают ликвидные предприятия, очень скоро надо будет туда отправлять своих управляющих, по всем нормам международного права. Единственное, что хотелось бы прояснить сразу, если РФ будет отдавать за долги Кремль, на это нельзя соглашаться. Клоповник надо снести, а на его месте восстановить исконное болото с жабами, в особо крупных размерах. Пускай оно будет, как было. А Нафтогаз уже вышел на прибыли и вполне сможет контролировать газопроводы до Уренгоя и Ямала. Думаю, с этим проблем не будет.
http://defence-line.org/2018/05/o-rabote-s-dolzhnikom/