Сообщение, не относящиеся к теме

Інтернет-торгівля на сьогодні в Україні зростає дуже швидкими темпами. І це дає сильний поштовх для розвитку різних служб доставки в країні – від державної Укрпошти до приватних Нової Пошти та Міст Експресу.

Тепер їх основним видом діяльності стала не доставка листів чи документів, а товарів, які українці купують на Amazon, eBay, AliExpress та інших торгових майданчиках або магазинах по всьому світу.

Втім, всьому цьому незабаром може прийти кінець. Нещодавно в Кабмін направили законопроект про зниження порогу неоподатковуваного імпорту товарів зі €150 до €22. А ще до середини 2012 року цей поріг становив €300.

Ініціатором таких змін виступила Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), членами якої є великі дистриб'ютори, виробники і рітейлери, зокрема, Алло, Цитрус, Asus, Ringoo, Cisco, Intel, Microsoft, Dell, Epson, IBM, Intel, Lenovo, Logitech, Microsoft, Panasonic, Samsung та інші.

Про те, чи потрібно знижувати поріг неоподатковуваного імпорту і що в цьому випадку чекає ринок, НВ Бізнес розповів засновник і генеральний директор компанії Unitrade Group Володимир Колодюк.

– Розкажіть про зниження неоподатковуваного порогу імпортованого товару до €22. Як, на вашу думку, це вплине на ринок, на його учасників, як це відіб'ється на споживачах?

– Якщо цю ініціативу приймуть, це дуже погано відіб'ється на звичайних людях, які звикли купувати товари за кордоном на AliExpress, Amazon. Для них це стане шоком. Наша компанія є посередником для звичайних людей. При сьогоднішньому порозі в €150 можна багато замовити – від зубної пасти та шкарпеток до різних гаджетів. Якщо ж поріг опустять до €22, будь-яка більш-менш серйозна покупка вимагатиме сплати мита та ПДВ. Ця процедура настільки складна і громіздка, що призведе до хаосу і повної зупинки ринку.
– А хто лобіює цей закон?

– Асоціація АПІТУ. Це невелика кількість вендорів, дистриб'юторів і ритейлерів, яким невигідно, щоб люди робили покупки не в їхніх магазинах. Вони намагаються закрити останню легальну можливість для людей купувати товари значно дешевше. І тут питання не в податках.

– Але їх аргумент в тому, що в Європі та розвинених країнах діє низький поріг.

– Вони перекручують інформацію і замовчують правду до кінця. В ЄС близько 30 країн, всередині яких немає обмежень. Так, дійсно, між Європою і Китаєм цей поріг існує.

Але, наприклад, в Америці поріг був підвищений з $200 до $800, причому в цьому році. Але про це ніхто не говорить. В Америці рахують адміністрування податків, вони стежать за світовою тенденцією крос-борду. В Україні два роки тому був поріг €300. Чому б його не повернути, щоб люди змогли більше купувати?

У всьому світі виступають за глобалізацію. Люди звикли робити покупки без зайвих складнощів, незалежно від того, в якій частині світу вони знаходяться. Адже тут мова йде не про комерційну діяльність, а про особисті покупки.

Тобто ті, кому цікаве зниження порогу, беруть вирваний з контексту шматок фрази і лобіюють виключно свої інтереси. Вигадали якусь суму в мільярди гривень надходжень. Але чомусь ніхто не згадує досвід Білорусі, де ввели поріг в €22. За рік ринок там впав майже вдвічі, всі пішли в "сіру" зону і ніякого збільшення податкових надходжень не сталося. При цьому люди, як купували, так і купують за кордоном. Тільки тепер доставка стала напівлегальною, наприклад, через Росію.

У нас станеться точно те ж саме. Почнеться нелегальна доставка, тому що люди не перестануть замовляти товари за кордоном. І це призведе до появи тисяч посередників і корупції, яка це забезпечить.

– А що зараз відбувається з ринком електроніки і побутової техніки? Які часи вона зараз переживає?

– Загалом, цей ринок переживає важкі часи. Але якщо порівнювати з дуже важким минулим роком, то можна знайти трохи оптимізму. З глибокої депресії ми переходимо в якийсь більш-менш стабільний стан. Якщо підсумувати, то в гривневому підрахунку ринок виріс на 25-30%. Особливо популярним став сегмент смартфонів, зростання якого склало до 50%.
Основним драйвером зростання в побутовій техніці було споживче кредитування, яке значно збільшилося. Це не означає, що люди стали багатшими. Просто тепер вони стали спокійнішими і знову беруть кредити.

– А що ви можете сказати про монополізацію цього ринку? Кажуть, що він поділений між кількома великими гравцями. Чи це так?

– На жаль, в Україні так і є. У нас немає вільного ринку, він монополізований. Причому допомагає українським монополістам недосконалість законодавства. Наприклад, потрібно обов'язково сертифікувати товар при ввезенні. Це досить дорога процедура. А взагалі, це просто смішно. Наприклад, товар вироблений компанією Apple або іншим виробником, на нього вже є міжнародний сертифікат. Але чомусь в Україні потрібно звертатися в якийсь древній інститут, де сидять дідусі зі своїми іржавими викрутками.

Для мене сертифікація в Україні виглядає просто маразмом. Це перша перешкода, при якій без українського сертифікату немає можливості завезти товар. Але є ще одна, більш глобальна перешкода – це неврегульоване вичерпання авторських прав. Тобто, якщо ви є правовласником і у вас є контракт з якоюсь торговою маркою, ви вносите себе в реєстр, і ніхто більше не може завезти цей товар в країну. Що це дає? Можливість підняти ціну хоч на 50% і заробляти на людях, а всіх інших вважати негідниками.

Якщо прибрати ці перешкоди, ринок наблизиться до світових стандартів, де він легкий і вільний.

– А які зараз умови імпорту? Наскільки складно працювати з митницею? Чи є якісь перешкоди?

– З самою митницею проблем немає. Є проблеми з правилами. Коли виходив iPhone 7, ми зробили акцію "безкоштовна доставка з Apple Store". На жаль, це закінчилося великим фіаско. Але не з нашої вини, а тому, що митниця затримувала товар, нібито для перевірки, чи не контрафактний він. Вони морочили голову цілий місяць. Це просто смішно. В кінцевому підсумку, багато покупців просто відмовилися від товару.
Все це відбувається тому, що в Україні є одна компанія, яка нікому не дає можливість завозити телефони навіть таким чином. А потім всі дивуються: чому у нас телевізори чи телефони дорожчі, ніж в інших країнах.

– А чи можна вирішити це на законодавчому рівні?

– Навіть є прецеденти. Наприклад, щодо ліків скасували сертифікацію. Але питання навіть не в скасуванні, а в тому, щоб визнати міжнародні стандарти – європейські, американські і так далі. На будь-якому телефоні є маркування "СЕ" або "FCC". У всьому світі, якщо телефон має таке маркування, то його можна продавати незалежно від того, є контракт з виробником чи ні.

В Україні має бути те ж саме, повинен бути вільний ринок. Це автоматично опустить ціни, тому що з'явиться справжня конкуренція.

– Якщо порівнювати з ситуацією, яка була до 2013 року, тобто до Майдану, чи змінилося щось на ринку?

– В цілому, як би сумно це не звучало, але стало навіть гірше. Ринок не виріс. Нашій компанії 23 роки. Колись ми починали разом з українськими компаніями, а тепер перейшли на міжнародні стандарти. Але в Україні залишилися ті компанії, які вросли в ринок, не хочуть нічого змінювати, а хочуть монополію.

– Якщо в Україні все-таки буде вільний ринок, наскільки можуть впасти ціни?

– На деякі групи товарів – на половину. Наприклад, на великі телевізори. На смартфони менше – на 10-15%. Є також багато брендів, які взагалі не представлені в Україні, тому що вони не можуть вийти на цей ринок через все ту ж сертифікацію, вичерпання авторських прав тощо.
– За цією системою стоять тільки підприємці чи у них є підтримка в уряді?

– Складно сказати про політичне заступництво. Але, коли ми ще рік тому підготували законопроект про скасування сертифікації та інших бар'єрів, нам повідомили, що на той момент це не найважливіше питання. Тоді було багато інших реформаторських законопроектів, і наш не потрапив навіть у першу десятку.
Я вважаю, що для поповнення бюджету якраз треба прибрати ці бар'єри і менше говорити про контрабанду, а не опускати бар'єр до €22. Я не кажу про те, що контрабанда повністю зникне, але якщо дати можливість нормально завозити товар і продавати його, то ми побачимо куди більший ефект.