О глупости.
http://uainfo.org/yandex/275535-o-neotv ... ydana.html

Рефрен «беркут тоже человек, ему семью содержать надо» - тупее не придумаешь. Потому что содержать семью методом наживания себе тысяч врагов (и кровников, пускай в меньшей степени, чем в тех восточных горах) - метод странный и самоубийственный.

Был уже прецедент с рижским ОМОНом, например. Их вместе с семьями пришлось очень срочно и скрытно вывозить в Россию. Потому что пошли гореть и умирать отнюдь не «на боевом посту». И отнюдь не сами комбатанты.

Я не знаю, насколько удастся замять процесс партизанского возмездия, когда Майдан победит. Или если силовики о чём-то там договорятся и отзовут всю эту братию.

Наверное, те, кто сам переберётся на сторону Майдана, получат мощную индульгенцию - даже если ты садист, то в конце концов, кто докажет, что это именно ты забил на фиг того дедушку или что твоя граната порвала этого пацана. Можно будет петь, насколько ты весь такой за права и свободы - и прикидывать планы на потом. Можно даже прослыть достойным человеком.

Но что совершенно точно - так это то, что в случае продолжения и усиления банкета попытки возмездия будут.

Даже не пофамильно - спецпризы накрошили себе вполне достаточно на общий винегрет: даже если ты не стрелял и старался ни в чём не замазаться, достаточно будет того, что кто-нибудь узнает - вон беркутовец с семьёй на отдыхе. Пляжик легко и непринуждённо превратится в адок.

Потому что, в отличие от России, спецприз воюет не против загадочных хачей, от которых легко дистанцироваться и которых относительно просто выкупить. Это свои - и одноклассники тоже.
Поди догадайся, что компания простых парней из твоего же Днепропетровска не просто вышла из ресторана покурить, а ждёт именно тебя, изрядно захмелевшего.

Что твою машину ждёт старый зилок колхозного пенсионера на повороте (а пенсионер так и не перерегистрировал ружья своего отца в 90-е).

Что улыбающаяся продавщица отправляет брату СМС «ушёл», и в окнах твоей квартиры загорается свет открытого огня, а стальная дверь уже заварена.

Ещё глупее - те, кто придаёт видимость легальности похищениям и пыткам. Прокуратура и судьи.

Да пусть хоть десять раз запрещён сбор информации о судьях - передадут тайно, без засветки в соцсетях. Пускай даже у твоей болонки Жюли есть новенький пистолет - тебе противостоит не засвеченный криминал, как-то связанный с делами, в которых ты участвовал.

Пока ты думаешь, что имеешь дело с какой-то там «бандой бендеровцев», твой респектабельный «небендеровский» сосед сдаёт график твоих передвижений своему куму и его товарищам. Потому что это ты нарисовал его крестнику по списку семь лет за... Да ты и не помнишь, за что. Массовые беспорядки, наверное.

Тебе дадут убежище и силовую защиту, ну ты в курсе.

Успеют ли? Сможешь ли ты высунуть хоть кончик носа за пределы убежища, не рискуя лишиться его в первую же минуту?

А сможешь ли ты не бояться предположения, что вполне вроде бы лояльный завхоз «безопасного места» давно уже начинил всё взрывчаткой - и только ждёт, когда же вас там побольше соберётся?
Потому что это уже не банда радикалов, а десятки тысяч обычных людей в каждом городе.

Обычных, но не прощающих.

ruda-pani

ну так блин, печенки-селезенки отбивают там с периодичностью тыща с чем-то человек в год, завтра берут нового и отбивают и ему тоже, дальше что освобождать? шли бы уже по домам

вопрос в том, чтобы вытащить и вылечить тех, кто до победы может не дожить
люди в плену (именно в плену) у нелюдей, перенявших передовой опыт советских и фашистских застенок

А приход к власти ,бандитским способом оправдывается? Или там уже не важно,за все заплачено?

вопрос прихода к власти ты муссируешь

я же говорю о бандитах, от которых давно пора избавиться
это не только овощи, но повылазившая и обнаглевшая нечисть, типа мусоров, прокуроров, судей, чинуш и т.д.

Я 2 руками за,лживая и двуличная власть достала.Вот когда вспоминаешь грузинский вариант с ментами,хотя и у них не все гладко(верхи все равно воровали)

Белоруссия отдыхает.

«Правий сектор» звернувся до ООН, США та ЄС щодо звинувачень в екстремізмі: ЗАЯВА



Представники об’єднання «Правий сектор» звернулись до ООН, США та ЄС, аби розвіяти звинувачення в екстремізмі та нібито терористичній спрямованості організації.

Про це йдеться в офіційному зверненні правих радикалів на їхній сторінці Вконтакте.

Нижче наводимо повний текст заяви:

Звернення до світової та європейської спільноти

Ми, представники «Правого Сектору» Майдану, звертаємося до світової спільноти (ООН, США, ЄС та окремих європейських держав) з метою висвітлити нашу позицію щодо останніх подій в Україні.

Держава Україна перебуває у глибокій системній економічній та суспільно-політичній кризі. У фінансово-господарській сфері країна перебуває практично у стані дефолту, що ускладнюється надзвичайним загостренням політичного протистояння між повсталим проти суцільної корупції та репресіями народом та режимом В.Януковича. Практично, держава перебуває на межі внутрішнього збройного конфлікту, продукованого владою, що цілеспрямовано штовхає країну до масштабного кровопролиття і загрожує дестабілізацією не лише пострадянському просторові, але й Центрально-Східній Європі.

Ми доконано заявляємо, що наші активісти, як і мільйони українців, вийшли у листопаді 2013 року на мирні громадянські протестні акції проти влади (в особі В.Януковича та Партії регіонів), що погрузла у корупції у всіх сферах адміністративно-політичного та господарського життя, і яка, злочинно порушуючи чинні Конституцію та закони України, де-факто знищила в державі демократичні інституції, незалежну судову систему й демонстративно стала на шлях узурпації усіх гілок влади. У країні було спаплюжено демократичні засади, право вибору та бути обраним, свобода думки та преси, за гратами перебувають численні політичні діячі та в’язні совісті. Було вибудовано диктатуру однієї партії кланового типу, що фактично має усі ознаки мафіозної структури, й цілеспрямовано вибудовується тиранія однієї особи — В.Януковича.

Як наслідок, режим жорстоко розправлявся з чисельними мирними акціями громадян, що цілком обґрунтовано вимагали відновлення в країні верховенства права, чесних виборів, припинення суцільної корупції та зубожіння, підзвітності влади та гарантії своїх законних прав. Арештів та ув’язнень зазнали численні активісти, політики, правозахисники. У листопаді-грудні 2013 р. та в січні 2014 р. режим Януковича остаточно перейшов межу не лише закону, а й здорового глузду. Увесь світ став свідком жорстоких розправ і терору тиранії проти мирних громадян.

З огляду на вищезазначені акції терору з боку влади та безрезультатність спроб представників парламентської опозиції припинити суцільне й неконтрольоване насилля шляхом перемовин, патріотичні організації та партії, об’єднані в революційний рух «Правий Сектор», вимушені були самоорганізуватися й стати на захист громадянських прав і свобод українців перед загрозою масового терору, викрадень та катувань невинних людей, безпідставних арештів та ув’язнень, здійснюваних воєнізованими спецпідрозділами («Беркут», «Грифон» та ін.), а також винайнятими режимом кримінальними бандформуваннями (т.зв. «тітушками»). Країну та столицю України режим кинув на поталу свавілля, терору та беззаконня!

Відтак, керуючись ст.5 Конституції України, яку було зухвало попрано тиранією Януковича, активні громадяни, об’єднані у «Правий Сектор» Майдану вчинили опір каральним загонам режиму. Адже саме народ, згідно з Конституцією, є «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні» і «право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами». «Ніхто не може узурпувати державну владу», — зазначається Основним Законом України!

Отже, дії «Правого Сектору» в січні 2014 р. були не лише обумовлені життєвою потребою, почуттям гідності та самозбереження, а конституційними нормами!

Крім того, вони є обумовлені й низкою світових та європейських декларацій та хартій, зокрема Загальною декларацією прав людини, ухваленою резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, «приймаючи до уваги, що необхідно, аби права людини охоронялися владою з метою забезпечення того, щоби людина не була вимушена долучатися, в якості останнього засобу, до повстання проти тиранії та пригнічення».

У відповідь режим вдався до війни із власним народом. У розпал зими, при температурі −15 сє було застосовано водомети, хоча згідно із постановою від 27 лютого 1991 р. № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», водомети не можна застосовувати при температурі нижче 0 градусів. Спецзагін «Беркут» застосував не лише світлошумові гранати, порушуючи при цьому правила їх використання, а й гумові, а згодом і бойові набої, холоднокровно розстрілюючи протестувальників. Свавілля сягнуло нечуваної жорстокості, коли людей, що лежали на землі, бійці спецзагонів жорстоко добивали, в тому числі й лікарів Червоно Хреста, коли людей викрадають, катують, нищать їхнє майно, захоплюють у заручники тощо. Коли людей почали убивати! Нечувані ознаки тиранії, терору та перманентного геноциду в країні, що знаходиться у центрі Європи!

Тож усі звинувачення на адресу «Правого Сектору» в екстремізмі та провокаторстві є абсолютно безпідставними.
Разом з тим, ми заявляємо, що готові усіма доступними нам засобами боронити право народу на вибір та гарантію народовладдя.

Водночас ми усвідомлюємо небезпеку втягування держави у громадянську війну, а відтак заявляємо про готовність пошуку шляхів до розв’язання становища, що склалося. При цьому, з огляду на крутійство злочинної влади, її політику брехні, залякувань та терору вимагаємо у якості початкової стадії до перемовин та розв’язання протистояння:

1. Безумовного звільнення усіх заручників. «Правий Сектор» готовий з цього приводу вступити у перемовини щодо виконання зобов’язань та вироблення гарантій з обох боків (позаяк режим усіма засобами намагається затягнути час і вкотре обманути народ, адже не гарантує зняття з заручників кримінальних обвинувачень після тимчасового звільнення).
2. Вимагаємо відставки В.Януковича та призначення дати нових виборів Президента України.
3. Вимагаємо негайного призначення дати виборів до Верховної Ради України та Київської міської ради.

«Правий Сектор» готовий включитися у політичні процеси в країні, висловлюючи спільну позицію патріотичних та націонал-консервативних партій та організацій.

З огляду та на підтвердження вищесказаного доводимо до відома суспільства та світового співтовариства, що «Правим Сектором» сформовано Політичну раду, члени якої готові взяти на себе пошук точок дотику з Об’єднаною опозицією. Ми переконані, що демократична парламентська опозиція, якщо вона дійсно такою є, зобов’язана (як з огляду єдності опозиційних сил та ролі «Правого Сектору» у революційних подіях в країні, так і з огляду політичної та моральної відповідальності перед народом та історією) розпочати з Політрадою «Правого Сектору» консультації щодо участі його представників в спільному політичному процесі щодо розв’язання протистояння в державі.

Цим Зверненням «Правий Сектор» висловлює представникам світової спільноти (ООН, ЄС, ОБСЄ, урядам європейських країн та США) свою готовність безпосередньо донести Вашим представникам власне бачення ситуації в країні та шляхи її врегулювання, висловити свої політичні та ідеологічні засади, розвіяти безпідставні звинувачення в екстремізмі та нібито терористичній спрямованості організацій — членів «Правого Сектору», а також висвітлити свою позицію щодо В.Януковича та уособлюваного ним режиму.

1. Політики кажуть: обирай, твій голос важливий. Ми відповідаємо: нам потрібна не зміна панів, а кінець самого панування. Революція – це початок прямої влади народу. Політики не вірять в народ. Проте ми знаємо, що люди здатні самотужки і спільно вирішувати політичні, громадські та господарські питання. Без начальників і багатіїв, які завжди приймають рішення лише на свою користь.

2. Капіталісти переконують: господарству потрібні власники. Ми пам’ятаємо: чия власність, того і влада. І навпаки. Організований трудовий народ може самоврядно керувати та планувати виробництво, розподіляючи продукти своєї праці між споживачами, замість того щоб вони осідали в кишенях директорів і бізнесменів.

3. Генерали запевняють: сильна держава захистить народ. Ми не такі наївні, щоб в це вірити. Ніхто не захистить людей, окрім них самих. Силові структури – гарант рабства, тоді як всезагальне озброєння і ополчення народу – гарант його свободи.

4. Депутати проголошують: влада народу – це рішення його представників. Ми не згодні: влада народу – це рішення самого народу, які приймаються не депутатами, а колективами громадян за місцем їх проживання і праці. Рішення колективів із загальнонародних питань повинні доносити і узгоджувати виборні делегати, які можуть бути швидко відкликані колективами і повинні діяти за їх точною інструкцією.

5. Партії кажуть, що нашій країні потрібно обирати вектор інтеграції. Але ми розуміємо, що Україна не отримає незалежності, допоки існує імперіалізм. Український народ здобуде свободу не входженням до західних чи східних блоків, а визвольною боротьбою проти них, спільно з усіма народами світу.

6. Багато хто шукає проблеми народу в тих чи інших мовах, національностях і країнах. Однак ми знаємо, що справжній ворог народу – це капітал. Русифікація та американізація України – справа рук ринку і глобалізму. Лише їх знищення дозволить громадам українців і громадам інших національностей самостійно визначати, зберігати та вільно розвивати свої культури.

7. Церковні ієрархи обкрадають і дурять людей, розповідаючи що «всяка влада від Бога». Ми проголошуємо: народовладдя в країні – народовладдя в церкві. Влада та майно в церкві мають належати громаді вірян, а не бюрократам та підприємцям від релігії.

8. «Моя хата з краю» – каже раб старого суспільства. «Всі за одного, один за всіх» – відповідає вільна людина майбутнього. Революція не тільки знищує стару суспільну мораль, але і створює нову.

9. Противники називають наші ідеї утопією. Ми зазначаємо, що здійснення наших вимог – це не більше, не менше, але питання виживання людини як виду. Гонитва за прибутком, як основний та незмінний закон сучасного суспільства, призводить до нищення природи, деградації людського здоров’я і загрози світової війни, тому ставить людство перед вибором: відмова від капіталізму або загибель.

10. Правителі розповідають: користуйтесь наданими правами і не забувайте про обов’язки. Ми заперечуємо: права не дають, права беруть. Здійснити наші вимоги можна тільки шляхом прямої дії та самоорганізації народу, без посередництва політичних партій і просистемних профспілок. Це значить самим творити своє майбутнє, замість того, щоб раз на 5 років безнадійно «виконувати обов’язок», заповнюючи бюлетень. Це значить поширювати революційні ідеї словом і ділом, шляхом протесту та опору. Потрібно вести боротьбу, підриваючи авторитет можновладців і власників. Створювати своє контр-суспільство – альтернативні економічні, культурні та політичні об’єднання громадян, які стануть зародком нового ладу. В часи кризи вони здійснять справжній переворот суспільних відносин і свідомості через повстання трудових мас. Саме це ми називаємо революцією.

Обираючи «менше зло», на виході зло і отримуємо. Тільки не озираючись на «політичні еліти» і усвідомивши свою здатність до самоорганізації, можна якісно змінити себе, свою країну і весь світ!

OPIR.INFO