Sanscho писал(а):
planirovsshik писал(а):
При оранжевих дороги були значно в кращому вигляді ніж зарас. Тавк що не треба пиз*ти.
Вам оттуда конечно виднее, в каком состоянии была придомовая территория в моем квартале

Да.
Був порядок, до речі при оранжевих зробили кап. ремонт у пд'їзді в перше з 90-х років. Організували капітальну уборку підвалів. газони біля під'їздів прибрали, висадили квіти. Хотіли створювати ОСББ. Тепер усе як було до того, пох*їзм на все. Автомобілі паркуються на газонах, хотіли зібрати народ щоб укультурити стоянку для автомобілів, прийшло 5 чол. - нема з ким вирішувати
Дружина працює на державній службі, кожен день вислуховую про довбо*бізм нової влади. Каже працювала при кучмі, при Ющенку, але такого дибілізма не було.
Зарас розкручують брєд каралєвської (постановка КМ №207 від 20.03.2013р). Баба видає ваучери на навчання осіб після 45 років, виділили 1 млрд під цю програму. Кожен працівник ЦЗ (згідно їхнього наказу) повинен знайти по одній такій особі, вже я підключився щоб допомогти бо залишать дружину без премії. Дзвонив по знайомих, ходив у себе на фірмі в кадри - не знайшов такого і дивляться на мене як дурня. Той перелік професій що вони надають - нікому не потрібний. У віці 45 років людина вже визначилась з професією, робочим місцем, нах*уй їм трати час на здобуття професії по якій вони можливо і не будуть працювати жодного дня, наху*йя викидати гроші на навчання цим людям, коли є армія безробітних віком від 20-60 років?
Позавчора директор не відпускав з роботи до 21.00, поки кожен не напише свого кандидата, ходив і махав наказом пскинутим з києва. Вже другий тиждень працівники ходять під страхом що їх можуть не пустити у відпустку, зняти премію якщо вони не приведуть "бажаючих" навчатися. Цей директор жополиз, він і при помаранчевий був директорм, але тоді такого довбо*бізма не було.
Тепер в цю суботу формують групу з 12 чол. на виїзд з палатками розказувати людям про свої здобутки і роздавати брошюрки.
От згадую я 2005р-середина 2008р, все таки жили і людям хотілося щось робити, відчували себе вільними, бачили своє майбутнє, а зарас усім на все насрати.