 |
Постоялец |
Зарегистрирован: 05 ноя 2012, 11:37 Сообщений: 455
Авто: Пеший
Город: Харьков
|
2010 годСправа № 2а-1482/10/13

Сообщение, не относящиеся к теме
Справа № 2а-1482/10/13 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2010 року . Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Сенаторова В.М. при секретарі - Русановій Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: 14.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову АХ № 306700 д 12.09.2010 року у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що 12.09.2010 р. інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова Мозговим І.С. був складений протокол у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП та винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 12.09.2010 р. близько 21-31 год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «ВАЗ» державний номер НОМЕР_1, рухався по пр. Московському у м. Харкові, зі швидкістю 84 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 24 км/год. На підставі зазначеного протоколу, інспектор ДПС Мозговий І.С. виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та наклав стягнення у розмірі 340 грн. Швидкість руху вимірювалася приладом «Радіс 2242». Протокол позивачу інспектор не надав, в звязку з чим позбавив можливості надати до нього пояснення. Позивач з зазначеною постановою не погодився, що зафіксував в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що рухався відповідно до Правил дорожнього руху, а поряд з ним рухалися автомобілі з більшою швидкістю. Прилад « Радіс» не має функцій фото - і кінозйомки або відеозапису, а тому доказів, які б свідчили про перевищення швидкості руху саме ним інспектором не надані . З урахуванням наведеного позивач вважає вказану постанову не обґрунтованою та винесеною з порушенням діючого законодавства. У судове засідання позивач зявився, викладене в адміністративному позові підтримав. Представник відповідача в судове засідання не зявився, належним чином був повідомлений про день розгляду адміністративної справи. Суд вислухав пояснення сторони, перевірив матеріали справи, приходить до наступного. У відповідності зі ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. На підставі ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний суд. Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В судовому засіданні встановлено, що 12.09.2010 р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення по ст. 122 ч.1 КУпАП. На підставі протоколу відносно ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАп та накладено стягнення у розмірі 340 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 12.09.2010 р. близько 21-31 год., керуючи транспортним засобом «ВАЗ» державний номер НОМЕР_1, рухався по пр. Московському у м. Харкові, зі швидкістю 84 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 24 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом «Радіс № 2242». Позивачу протокол про адміністративне правопорушення інспектор не надав, в звязку з чим, позивач свою незгоду з вказаним правопорушенням відобразив в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди зобовязані перевірити оскаржене рішення на предмет його прийняття на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілям, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. При цьому, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України обовязок доведення обґрунтованості прийнятого рішення покладається на відповідача субєкта владних повноважень. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають зокрема функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення від 12.09.2010 р. АХ № 306700, швидкість руху вимірювалась приладом « Радис №2242», який не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст. 251 КУпАП, ця норма носить імперативний характер щодо можливості використання тільки тих технічних приладів та засобів, які мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі. Таким чином, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст. 280 КУпАП. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху « Радис 2242» будь-яких інших доказів не наведено. Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з”явився, доказів доведеності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надав, суд вважає, що постанова АХ № 306700 від 12.09.2010 р. винесена з порушенням діючого законодавства і підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 10, 11, 160, 161, 163, 167 ч.1, ч.4, 171-2 КАСУ, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити. Скасувати постанову АХ № 306700 від 12.09.2010 р. року по справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 340 грн. Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити. Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст рішення виготовлено 30.11.2010 р. Суддя - Справа № 2а-1482/10/13 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ( вступна та резолютивна частина) 26 листопада 2010 року . Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Сенаторова В.М. при секретарі - Русановій Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, повязаного з потребою у обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини. Повний текст рішення буде виготовлено 30.11.2010 р. Керуючись ст.ст. 10, 11, 160, 161, 163, 167 ч.1, ч.4, 171-2 КАСУ, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити. Скасувати постанову АХ № 306700 від 12.09.2010 р. року по справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 340 грн. Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити. Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя - 30.11.2010 р. ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова сержант міліції Мозговий І.С. м. Харків, вул. Шевченко, 315-а С-13 Київський районний суд м. Харкова направляє Вам копію постанови суду від 26.11.2010 р. для відому. Додаток на 1 арк. Суддя Київського районного суду м. Харкова В.М. Сенаторов .11.2010 р. ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова сержант міліції Мозговий І.С. м. Харків, вул. Шевченко, 315-а С-13 Київський районний суд м. Харкова направляє Вам копію постанови суду від 26.11.2010 р. для відому. Додаток на 1 арк. Суддя Київського районного суду м. Харкова В.М. Сенаторов
Справа № 2 а 1109/2010 рік

Сообщение, не относящиеся к теме
Код суду 2023 Справа № 2 а 1109/2010 рік ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.10.2010 року. Купянський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Гетьман Л.В. при секретарі - Кузьміній О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Купянську справу за адміністративною позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ : Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, вказуючи, що 11.08. 2010 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою серія АХ № 219418 про адміністративне правопорушення по ст. 122 ч.1 КУпАП відповідачем. Мозговим І. С. інспектором УДПС БДПС і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. В постанові вказано, що він по пр. Гагаріна, керуючи транспортним засобом ВАЗ державний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 82 км/ годину , перевищення на 22 км/ годину РАДІС Д2242, чим порушив п. 12.4 Правил Дорожнього Руху України. Він рухався в загальному потоці транспорту по правій крайній смузі зі швидкістю дозволеною для даної ділянки дороги, а саме 58 км/ год., що відповідає п.12.4 Правил Дорожнього Руху України. Прилад, яким проводилося вимірювання швидкості не є автоматичним засобом фото чи відеофіксації, а швидкість руху зазначена в постанові по справі не належить його автомобілю. Вважає, що вищезазначені обставини свідчать про необгрунтованість накладення адміністративного стягнення. У судове засідання позивач не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує. Представник відповідача субєкт владних повноважень в судове засідання не з»явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, тому згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Суд, дослідивши матеріали справи , прийшов до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено у судовому засіданні, інспектором УДПС БДПС Мозговим І. С. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АХІ 022678 згідно якого він 11.08.2010 року о 12 год 42 хв. по пр. Гагаріна, керуючи транспортним засобом ВАЗ державний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 82 км/ годину , перевищення на 22 км/ годину. РАДІС Д2242 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 219418 від 11.08.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності по 122 ч.1 КУпАП. Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України (із змінами згідно Законом № 808-УІ від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 288 КпАП України постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим кодексом. Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України. Статтею 289 КпАП України передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У відповідності до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі у судовому засідання, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст. 128 КАС України. Доказів того, що позивач дійсно порушив п. 8.4 Правил Дорожнього Руху України відповідачем не надано, оскільки відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення скасуванню. Керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 158-163 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.08.2010 року серії АХ № 219418 відносно ОСОБА_1 скасувати. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя Гетьман Л.В.
Справа № 2-А-3607/2010рік

Сообщение, не относящиеся к теме
Справа № 2-А-3607/2010рік ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2010 року Суддя Московського районного суду м. Харкова Зінченко Ю.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС в Харківській області Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з вищевказаний позов, в якому зазначив, що 07.04.2010р. керуючи автомобілем «Мітсубісі» д.н. НОМЕР_1, по пл. Конституції, не виконав вимог дорожнього знаку 3.34 ПДРУ (зупинка заборонена). За дане правопорушення інспектором ДПС Мозговим І.С. була винесена постанова серії АХ № 242266 від 07.04.2010р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 260грн. В позивних вимогах позивач посилається на те, що керуючи вищезазначеним автомобілем у нього спустило ліве переднє колесо, в звязку з чим він був вимушений зупинитися для усунення даної проблеми, Таким чином позивач посилається на те, що він дія у межах п. 15.14. ПДР України. На підставі вищевикладеного просить скасувати постанову АХ № 242266 від 07.04.2010р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП. Позивач надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином. Суд, дослідивши надані суду докази прийшов до наступного. Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення АХ № 242266, винесеної інспектором Мозговим І.С., 07.04.2010р. позивач керуючи автомобілем керуючи автомобілем «Мітсубісі» д.н. НОМЕР_1, по пл. Конституції, не виконав вимог дорожнього знаку 3.34 ПДРУ (зупинка заборонена) і на нього було накладено адміністративне стягнення у сумі 260 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП. В позивних вимогах позивач посилається на те, що керуючи вищезазначеним автомобілем у нього спустило ліве переднє колесо, в звязку з чим він був вимушений зупинитися для усунення даної проблеми. Згідно п. 15.14. ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил. Згідно вимог ст.70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст.288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП. Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя направив копію адміністративного позову, копію ухвали про відкриття провадження та витребування адміністративного матеріалу відповідачу, які були отримані відповідачем, проте справа про адміністративне правопорушення до суду надіслана не була. Згідно ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що дії позивача відповідали ПДР України. У суду відсутні матеріали, які спростовували б твердження позивача про відсутність у його діях адміністративного правопорушення. Згідно вимог ст.247 КУпроАП при не встановленні складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Керуючись ч.1 п.1 ст.247, ч.1 п.3 ст.284, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 3, 122, 159-163, 167 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити. Скасувати постанову АХ 242266 від 07.04.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя Ю.Є. Зінченко
Справа № 2-а-844/10

Сообщение, не относящиеся к теме
Справа № 2-а-844/10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2010 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: Головуючого - судді Журавель В.А. При секретарі Бєлєнчук С.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення В с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що 25 квітня 2010 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 171173, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративний штраф в розмірі 300 грн. Вважає цю постанову необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. Так, позивач зазначив, що рухався зі швидкістю не більше 60 км/год., але при цьому повз нього на великій швидкості проїхав автомобіль БМВ 5 серії. Тому на приладі вимірювання швидкості могла відбитися швидкість саме цього автомобілю, а не автомобілю під керуванням позивача. При цьому співробітник ДАІ не представився позивачу, не назвав номер та засіб вимірювальної техніки та не вказав їх ні у протоколі, ні у постанові по справі про адміністративне правопорушення. Крім того, при винесенні постанови відповідач не роз»яснив позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Тому позивач просив скасувати постанову серії АХ № 171173 від 25 квітня 2010 року про адміністративне правопорушення, закрити справу про адміністративне правопорушення та перевірити компетентність співробітника ДАІ Мозгового І.С. У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені ним позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення. Додатково позивач пояснив судові, що зразу ж після складання постанови звернувся із скаргою на дії відповідача до керівництва ДАІ ГУМВСУ в Харківській області, але письмової відповіді до цього часу не отримав. Відповідач у судове засіданні не з"явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, про причини неявки суд не сповістив. Суд, вислухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріли справи, вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню. Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2010 року інспектором ДПС БДПС м. Харкова молодшим сержантом міліції Мозговим І.С. було винесено постанову серії АХ № 171173 по справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що 25 квітня 2010 року ОСОБА_1 о 20 год. 10 хв., керуючи автомобілем КІА державний номер НОМЕР_1 по пр. Московському, рухався зі швидкістю 97 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 37 км/год. та порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. У зв'язку із чим на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 300 грн. / а. с. 4/. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. В постанові інспектора ДПС від 25 квітня 2010 року взагалі не зазначено, який вимірювальний прилад працював під час фіксації правопорушення, не зазначено ні його номер, ні його назва. У звязку із чим у суда нема підстав визнати дії працівника ДАІ обгрунтованими, оскільки при винесенні постанови він не зазначив, при застуванні якого вимірювального приладу він встановив факт перевищення позивачем встановленої швидкості. Ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій інспектора ДПС БДПС м. Харкова Мозгового І.С. при розгляді адміністративної справи, притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без дотримання всіх прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. Відповідно п.3 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення. Пунктом 3 ст. 293 КУпАП передбачено, що одним з рішень, яке приймає орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення є скасування постанови та закриття справи. Тому суд вважає за необхідне постанову від 25 квітня 2010 року скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. При цьому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо перевірки компетентності співробітника ДАІ Мозгового І.С. задоволенню не підлягають, оскільки у суда нема повноважень на проведення такої перевірки і це не входить до компетентності суду. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2-7, 69, 70, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. ст. 14-1, 247, 251, 254, 258, 283, 284, п.3 ст.288, п.3 ст.293 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 171173 від 25 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 300 грн. - скасувати. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити. У задоволенні інших вимог відмовити. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя В.А.Журавель
Справа № 2-А-4514/2010рік

Сообщение, не относящиеся к теме
Справа № 2-А-4514/2010рік ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2010 року Суддя Московського районного суду м. Харкова Зінченко Ю.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Харківській області в особі Інспектора ДПС БДПС ДАІ Мозгового Іллі Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що згідно постанови АХ № 310223 він був притягнутий до адміністративної відповідності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на нього накладено штраф у розмірі 260 грн. за те, що він 28.09.2010 р. керуючи автомобілем «Хюндай Соната» д.н. НОМЕР_1 по вул. Матюшенко в напрямку від вул. Пушкінській до вул. Шевченко не виконав вимогу дорожнього знаку 3.29 (обмеження швидкості 40), рухався зі швидкістю 64 км/год., чим порушив п. 8.4 ПДР України. В позовних вимогах позивач посилається на те, що правила дорожнього руху не порушував, оскільки знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно з законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, в звязку з чим просить визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову АХ № 310223 від 28.09.2010р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП. Позивач надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином. Суд, дослідивши надані суду докази прийшов до наступного. Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення АХ № 310223, винесеної інспектором Мозковим І.С., позивач 28.09.2010 р. керуючи автомобілем «Хюндай Соната» д.н. НОМЕР_1 по вул. Матюшенко в напрямку від вул. Пушкінській до вул. Шевченко не виконав вимогу дорожнього знаку 3.29 (обмеження швидкості 40), рухався зі швидкістю 64 км/год., чим порушив п. 8.4 ПДР України, в наслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що правила дорожнього руху не порушував. Згідно вимог ст.70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Згідно ПДР України, знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. Згідно п. 12.10 ПДР України, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст.288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП. Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом направлено копію адміністративного позову, копію ухвали про відкриття провадження відповідачу, які були ним отримані, проте доказів на підтвердження законності та обґрунтованості винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення відповідач суду не надав. Згідно ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що дії позивача відповідали ПДР України. У суду відсутні матеріали, які спростовували б твердження позивача про відсутність у його діях адміністративного правопорушення. Крім того судом встановлено, що інспектор ДАІ при складанні постанови та протоколу про адміністративне правопорушення проігнорував п. 12.10 ПДР України, який прямо зазначає неможливість притягнення до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Згідно вимог ст.247 КУпроАП при не встановленні складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Керуючись ч.1 п.1 ст.247, ч.1 п.3 ст.284, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 3, 122, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити. Визнати дії інспектора ДАІ Мозгового Іллі Сергійовича протиправними. Скасувати постанову АХ 310223 від 28.09.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Є. Зінченко
2-А-1014/2010 рік.

Сообщение, не относящиеся к теме
2-А-1014/2010 рік. П О С Т А Н О В А іменем України 09 листопада 2010 року м. Зміїв Зміївський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Нестерцової Н.В. при секретарі - Гордієнко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова молодшого сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, ВСТАНОВИВ: 11 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова Мозгового І.С. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 червня 2010 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Харкова Могзовим І.С. відносно нього була складена постанова серії АХ №191884 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. та протокол про адміністративне правопорушення серії АХ №226300. Копію вказаної постанови ним отримано 03 червня 2010 року в місці зупинки транспортного засобу. Із постанови та протоколу вбачається, що 03 червня 2010 року о 13 годині 35 хвилин він, біля м. Пролетарська керував автомобілем ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і не виконав вимог дорожнього знаку 5.16 «Рух напрямку по смугах». Постановою по справі про адміністративне правопорушення за порушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Позивач вважає, що складена постанова є незаконною, неконкретною, необґрунтованою, складеною на підставі субєктивних (помилкових) тверджень інспектора ДАІ та взагалі не відповідає вимогам ч.2 ст. 283 КУпАП, а тому не може бути доказом в суді з наступних підстав: - у постанові та протоколі не зазначено ряд суттєвих обставин: напрямок руху, час складання постанови, точне місце вчинення правопорушення, модель транспортного засобу, точне місце проживання, назву населеного пункту; - постанова складена на підставі даних, які не підтверджуються документально письмовими доказами (фото, відео зйомкою, поясненнями учасників дорожнього руху) та схемою правопорушення. Крім того, після зупинки транспортного засобу, він вказав інспектору на те, що не допускав порушення правил дорожнього руху, вказав на свідків події 2 особи, які знаходились в салоні автомобілю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, просив вказати на свідків (очевидців) однак інспектор ДАІ проігнорував та склав постанову. В порушення ч.1 ст. 268 КУпАП, інспектором не було розяснено права. ОСОБА_1, вказуючи на те, що не порушував правил дорожнього руху, будь-які докази, що підтверджують його винність, відсутні, просив скасувати постанову ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова молодшого сержанта міліції Мозгового І.С. 2. Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні позову. Належним чином повідомлений відповідач, ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова молодший сержант міліції Мозговий І.С. у судове засідання не зявився, будь-яких заперечень не надав, тому суд визнає необхідним розглядати справу за його відсутністю та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного: 03 червня 2010 року інспектором ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова молодшим сержантом міліції Мозговим І.С. відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії АХ №226300 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП за наступних обставин: 03 червня 2010 року близько 13 години 35 хвилин біля ст. Пролетарська в м. Харкові ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21113, реєстраційний номер НОМЕР_2, не виконав вимог дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугам», чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України. (а.с.5) Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АХ №191884 від 03 червня 2010 року на ОСОБА_1 за порушення, передбачене ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті пятдесят пять) грн. (а.с.4) У відповідності до ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідністю з ч.ч.1,3 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішенню справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. 3. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. У відповідності до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, 4. прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач у судове засідання на виклик суду не зявився, будь-яких заперечень та доказів, в підтвердження заперечень, не надав. Ухвалою суду від 27 липня 2010 року, відповідача було зобовязано надати до суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Ухвала суду не виконана. Інспектором ДПС не зазначено доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, відсутні точні дані про місце вчинення правопорушення, напрямок руху автомобілю, не зазначені докази на підтвердження цих даних. Тобто доказів, які б дали змогу суду в повній мірі зясувати обставини справи, визначити наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, спростувати чи підтвердити пояснення позивача, відповідачем надано не було. Наведене свідчить про те, що матеріалами справи жодним чином не підтверджено вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій, спрямованих на притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в звязку з чим позов підлягає задоволенню. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій. Оскаржена позивачем постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, через що позовні вимоги про скасування цієї постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 246, 251, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 70, 71, 72, 99-103, ч. 4 ст. 128, 158-163, 167, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова молодшого сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закриття провадження у справі - задовольнити. Скасувати постанову ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова молодшого сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича від 03 червня 2010 року серії АХ №191884 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті пятдесят пять) грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий:
|
|