Образцы и примеры исков по статье ст. 122 ч. 1 КУоАП

ОБСУЖДЕНИЯ В ТЕМЕ НЕТ

До Індустріального районного суду
міста Дніпропетровська
49100, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети Правда, буд. 84
т. 34-38-19

Позивач: __________________________________________

Відповідач:
Інспектор ДПС Софіївського взводу ДПС ДАІ прапорщик
міліції ………………
53100 Дніпропетровська обл., смт.Софіївка, вул. Жовтнева,
б.95, (05650) 2–95–77
інші засоби зв’язку невідомі



ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови Серія ________ в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року


Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«01» травня 2010 року близько 15 год. 40 хв. я рухався автомобілем ДЕУ Ланос, державний номерний знак __________, у напрямку м. Миколаїв по автомобільній дорозі в с.Вишневе.
Приблизно в цей час мене зупинив інспектор ДПС Софіївського ВДПС ДАІ. Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора ……….. та згідно з його слів за показниками приладу Радіс, стало порушення мною вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Але мені не було пред'явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень.
На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2010 р. В протоколі зазначено, що я, Позивач, нібито порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Радіс № 2090».
Також, не зважаючи на мої заперечення, про що було вказано в протоколі, і врахувавши свої думки достатніми Відповідач, інспектор ДПС Софіївського ВДПС ДАІ ………………, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 285 грн., та виніс постанову серія …………. в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року (копія додається).
Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час на приладі, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду мене, позаду чи навіть в кількох десятках метрів від мого автомобіля в зустрічному напрямі. Проконтролювати напрям дії прибору в руках інспектора, я, їдучи за кермом свого автомобіля не міг. При цьому маю зазначити, що у момент, близький до вимірювання швидкості, в напрямку міста Миколаїв поблизу мого автомобіля позаду рухався та наздоганяв мене автомобіль з міліцейськими синіми номерами. На зустріч також рухалось декілька автомобілів. Свої заперечення я виклав у поясненнях до протоколу. Згідно показань спідометру фактична швидкість мого автомобіля була 60 км/год.
Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративној відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що вимірювач «РАДІС № 2090» не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути визнаний доказом по справі.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки. Фіксування вручну не відповідає вимогам закону.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «РАДІС № 2090» в порушення наведеного положення.
Також маю зазначити, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується на величину швидкості зустрічного руху інспектора або його руки з приладом в напрямку автомобіля, швидкість якого вимірюється. Коректне показання прибору можливе тільки при нерухомій його фіксації. Свідків того, яким чином інспектором було здійснено вимірювання і швидкість саме якого автомобіля він вимірював не було.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс № 2090» будь-яких інших доказів не наведено.

Отже протокол від 01.05.2010 р. мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. У протоколі мною зазначено зауваження про незгоду з висновками інспектора, адже Правила дорожнього руху України я не порушував; а також зазначено, що я рухався автомобілем з фактичноюі швидкістю 60 км/год, а отже виміряна швидкість може належить будь-якому з автомобілей, що рухались в цей час на 107 км. траси Дніпропетровськ - Миколаїв. Доказів про те, що швидкість на радарі належить саме моєму автомобілю, пред`явлено не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

рухаючись по автомобільній дорозі в с. Вишневе я виконував вимоги Правил дорожнього руху України щодо дозволеної швидкості; жодних доказів порушення саме автомобілем, яким керував я, не наведено.
За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія ……… в справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ……….. в справі про
адміністративне правопорушення від 01 травня 2010 р.
3. Витребувати в процесі досудової підготовки із Софіївського взводу ДПС ДАІ протокол про адміністративне правопорушення від 01.05.2010р., виписаний відносно мене.

Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії …………… в справі про адміністративне правопорушення від
01.05.2010 р.


«05» травня 2010 року______________________________

Дарницький районний суд м. Києва
вул. О. Кошиця, 5 а
Позивач:
----------------ПІБ-----------------
м. Київ, вул. ------------------------
--------------
Відповідач:
Шусть Андрій Володимирович

Ст 1 ДПС Яготинського взводу ДПС
при УДАІ ГУМВС України в Київській області

про оскарження постанови по справі
про адміністративне правопорушення


ПОЗОВНА ЗАЯВА

25.07.2010 о 11:00 перебуваючи в місті Яготин, Київської області я, керуючи автомобілем Опель Астра (д/н АА 6869 ІР), був зупинений Ст 1 ДПС Яготинського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області старшим лейтенантом міліції Шусть Андрієм Володимировичем (далі – інспектор ДПС) нібито за порушення правил переїзду нерегульованих перехресть.
Як стверджує інспектор ДПС, я, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дав дорогу мопеду. Правомірність рішення, що прийняв інспектор ДПС, викликає сумніви, адже немає жодних фото та відео доказів, свідчень свідків даного, нібито, порушення.
Побачивши виїжджаючий, з київськими номерами автомобіль, з узбіччя другорядної дороги, що веде до базарної площі на головну (план перехрестя приведено в мал. 1), інспектор ДПС поспішив у сторону, яку я вказав сигналом повороту, випередивши мене (я чекав, коли проїдуть всі транспортні засоби і пішоходи, що рухались по головній дорозі), підійшов до припаркованого мопеду відразу за перехрестям (в час, коли я виїжджав на головну смугу, інспектор знаходився спиною до мене, повернувся боком, і вказав мені зупинитися.) Відразу записавши на клаптик паперу прізвище, ім’я та по батькові жінки, що сиділа на мопеді (потім він вписав це в протокол), він попросив моє посвідчення водія та тех. паспорт на авто, та наказав мені прослідувати до автомобіля ДПС, щоб там «вирішити» всі питання.
Я не погодився з постановою інспектора ДПС і сказав, що я маю повне право не слідувати з ним до його службового авто «вирішувати» всі питання, і що я не скоював порушення. При цьому всьому я маю свідчення двох свідків, вони у додатку.
Не зважаючи на це інспектором ДПС було складено протокол, нібито відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), та на підставі нього винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення АІ 279004 (далі – постанова 279004).
При цьому довести, що я дійсно порушив правила проїзду нерегульованих перехресть інспектор ДПС не зміг.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вищезазначені вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України інспектором ДПС дотримані не були.
Разом з цим, частиною першою статті 122 КУпАП передбачено межі відповідальності від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою 279004 інспектор ДПС постановив притягнути мене до відповідальності у розмірі 510 гривень, що становить 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і жодних пояснень з цього приводу мені надано не було.
Вважаю, що суб‘єктивна думка, припущення та бажання інспектора ДПС скласти протокол для «статистики» чи «звітності» не відповідає положенням статті 251 КупАП та є недостовірною.
Разом з цим вважаю, що інспектором ДПС порушено вимоги Основного Закону нашої держави, Конституції України, згідно з частиною другою статті 19 якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись статтями 19 та 55 Конституції України, статтями 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтями 2, 4, 7, 17 Кодексу адміністративного судочинства України

ПРОШУ:

1. Прийняти справу до розгляду.
2. Розглянути справу по суті.
3. Скасувати постанову в справі про адміністративні правопорушення АІ 279004.

Додатки:

1. Копія протоколу про адміністративні правопорушення АІ 312076.
2. Копія постанови в справі про адміністративні правопорушення АІ 279004.
3. План-схема перехрестя, на якому нібито скоєно порушення




«____» ___________2010 Підпис..........



http://i.piccy.info/i5/63/74/337463/Protokol.jpg
http://i.piccy.info/i5/65/74/337465/Postanova.jpg
http://i.piccy.info/i5/68/74/337468/Dodatok_mal_1.jpg

До:
Деснянського районного суду
м. Києва
02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, 5-в

Позивач:
Шумахер Мікаель Петрович
02222, м. Київ,
вул. Леніна 2, кв. 2
Тел.: +38-095-555-5555
Адреса електронної пошти: [email protected]

Відповідач:
Інспектор дорожньо патрульної служби
Кагарлицького відділу
Державної автомобільної інспекції
Старший сержант міліції
Скуйбіда Віктор Павлович
09200, м. Кагарлик, вул. Комсомольська, 13
Тел. +38-04573-61449
Інші засоби зв’язку невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 02.07.2010 №АІ296130.

Обгрунтування підсудності, територіальної підсудності. Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи. Шумахер М.П. прописаний за адресою м. Київ, вул. Леніна 2, кв. 2, що належить до Деснянського району м. Київ. На підтвердження додається копія паспорта.

Обгрунтування поновлення строку оскарження. 02.07.2010 ІДПС Скуйбіда В.П. було складено щодо мене протокол про адміністративне правопорушення №АІ311458, копію якого надано не було всупереч вимог ст.256 КУпАП. Постанова на місці не виносилась. Дані обставини можуть бути підтверджені свідком – Шумахер Антоніною Іванівною, що проживає за адресою м. Київ, вул. Леніна 2, кв. 2, тел. +38-050-2222222, а також аудізаписами розмов з сином від 02.07.2010 (додаються на компакт диску). Більше того, про намір оскарження говорить і те, що негайно по поверненню з дачі 05.07.2010 був направлений запит у ДАІ про копію матеріалів по справі (копія додається). 23.07.2010 я вперше отримав і був ознайомлений з копією постанови №АІ296130 (додається копія конверту НЕ рекомендованого листа зі штемпелем від 19.07.2010). Підпис у графі «Примірник постанови отримав» є підробленим, у зв’язку з чим 27.07.2010 направлена заява до служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України (копії додаються), за результатами службового розслідування будуть передані матеріали до прокуратури для порушення карної справи проти винних осіб. Тобто за початок відліку строку оскарження слід вважати 23.07.2010. Прошу на підставі ч.2 ст. 100 КАС України поновити строк оскарження та прийняти позовну заяву до провадження.

2 липня 2010 року близько 17 год 30 хв я, керуючи автомобілем Bentley Continental, державний номер АA0000IB, який належить мені, рухався по м. Кагарлик в напрямку виїзду до м. Канів. Рухаючись з дотриманням правил дорожнього руху, о 17.30 я був зупинений інспектором ДПС Кагарлицього ВДАІ старшим сержантом міліції Скуйбіда Віктором Павловичем.

На моє прохання назвати причину зупинки він відповів, що я перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі "Іскра-1" швидкість 84 км/год. Після того, як я не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму автомобілю, і у відповідності зі ст.251 КУпАП попросив надати докази приналежності швидкості саме моєму автомобілю інспектор Скуйбіда В.П. проігнорував моє законне прохання і пішов складати адміністративний протокол за перевищення швидкісного режиму в населеному пункті. Під час складання протоколу інспектор заборонив записати у графі «Свідки» Шумахер Антоніну Іванівну, що знаходилась у авто разом зі мною, наказував мені у графі «Пояснення» написати «Порушив ненавмисне», з чим я не погодився. Інспектор вихопив протокол, не надав його копії та заявив «Отримаєте поштою у відділ ДАІ за місцем проживання». Постанова на місці не виносилась. Дані обставини може підтвердити Шумахер Антоніна Іванівна, що проживає за адресою м. Київ, вул. Леніна 2, кв. 2, тел. +38-050-2222222.

Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

1. Правопорушення я не скоював, оскільки рухався у населеному пункті з дозволеною швидкістю (близько 58 км\год) із дотриманням Правил дорожнього руху України.

2. У момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду мого автомобіля з більшою швидкістю рухався автомобіль Ніссан, якому ймовірно і належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом Іскра-1. Проте, попередній автомобіль інспектор не зупинив. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору та проігноровані ним.

3. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості Іскра-1 №6443-В, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі Беркут швидкість належала саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість та час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою мене інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду мого автомобіля.
З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач «Іскра-1» не може бути використаний як належний доказ по справі.
Більше того, винесення постанови без достатніх доказів суперечить п.1.6 Розпорядженню МВС України від 21.05.2009 № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

4. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

5. Крім того ані в протоколі, ані в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Слід нагадати, що у відповідності до ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.

6. На порушення ч.2 п. 2.8 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України №77 від 26.02.2009 (далі «Інструкція 77») мене не було повідомлено про дату і місце проведення розгляду справи. Ці дані ймовірно були дописані після неправомірного захвату обох копій протоколу інспектором.

7. Підпис у графі «Примірник постанови отримав» постанови №АІ296130 сфальсифікований, про що зроблені відповідні звернення до компетентних органів, як згадувалось раніше.

8. На компакт диску додається відео експертів, що доводить високу недостовірність приладу Іскра-1, який зокрема показує швидкість 30-60 км\год у автомобілю, що стоїть.

Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова №АІ296130 по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71,100 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ПРОШУ:
1. Поновити термін оскарження постанови №АІ296130 і прийняти позовну заяву до провадження.
2. Відповідно до ч.5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
3. Витребувати з Відповідача докази приналежності швидкості, зазначеної у протоколі №АІ311458 саме автомобілю Bentley Continental, згідно вимог ст. 251 КУпАП та п.1.6. розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009.
4. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 року №АІ296130, про накладення на мене – Шумахера М.П. адміністративного стягнення по ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 255 (двохсот п’ятидесяти п’яти) гривень визнати протиправною та скасувати.
5. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

ДОДАТКИ:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2010 року №АІ296130 – 1 аркуш.
2. Копія протоколу №АІ118053 – 1 аркуш.
3. Копія паспорту (з аркушем реєстрації) – 1 аркуш.
4. Копія заяви до Деснянського відділу ДАІ від 05.07.2010 – 1 аркуш.
5. Копія конверта зі штемпелем 19.07.2010 відповіді Деснянського відділу ДАІ – 1 аркуш.
6. Копія заяви до Cлужби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України – 2 аркуші.
7. Компакт диск з аудіо записами розмов з сином від 02.07.2010 та відео експертів щодо правдивості приладів Іскра-1 – 1 компакт диск.

«27» липня 2010 року Шумахер М.П.

Спасибо всем, кто дочитал!

В доказательства буду прикладывать протокол:

Полный размер: http://img-fotki.yandex.ru/get/4803/miroslavkiev.8e/0_39d84_b079a83a_orig.jpg

Постанову:

http://img-fotki.yandex.ru/get/5401/miroslavkiev.8e/0_39d83_c8343b56_orig.jpg

Два аудиофайла.
Разговор с родителями 02.07.2010 20:36:53 http://video.yandex.ru/users/miroslavkiev/view/42/
Разговор с отцом 03.07.2010 08:59:54 http://video.yandex.ru/users/miroslavkiev/view/43/

Видео о Искре-1: http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=69&t=2536

«7» липня 2010 року я керуючи автомобілем Форд Транзит державний номер ВВ рухався по селу Харитонівка Коростишівського – р-ну для відпочинку на річці Тетерів, на перехресті біля мосту через річку Терерів, зважаючи на дії дорожніх знаків: 3.29 «Обмеження максимальнои швидкости» , 1.37 «Дорожни роботи», 1.5.3 «Звуження дороги» та 2.5 «Перевага зустрічного руху» зупинився на узбіччі з дотриманням правил дорожнього руху. Через пару хвилин до мого автомобіля підійшов співробітник ДАІ та повідомив мені вимогу передати йому для перевірки документи.
Після того як я згідно ПДД передав водійське посвідчення та інші документи котрі дають мені право керувати вказаним транспортним засобом для ознайомлення , ІДПС повідомив мені, що я порушив вимоги знака 3.1 «Рух заборонено» зразу узяв мої документи та пішов до службового автомобіля виписувати протокол про адміністративне правопорушення. О 16 годині 00 хвилин мені було передано для ознайомлення та підпису протокол про адміністративне правопорушення АМ1 №017729 та постанову про адміністративне правопорушення АМ №143337. Зі змісту протоколу я дізнався, що цим інспектором є працівник міліції . У протоколі зазначено, що я своїми діями порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Зважаючи на вимоги Національного стандарту України
ЗНАКИ ДОРОЖНІ,Загальні технчні умови , правила застосування ДСТУ 4100-2002
10.5.1 Заборонні знаки ( до яких відноситься знак 3.1) застосовують, щоб ввести обмеження руху або їх скасувати.
10.5.2 Заборонні знаки, окрім спеціально обумовлених даним стандартом випадків, повинні установлюватись безпосередньо перед ділянками доріг, на яких необхідно ввести відповідне обмеження.
Знак 3.1 «Рух заборонено» повинен застосовуватись, щоб заборонити рух усіх транспортних засобів на окремих ділянках доріг.

Рухаючись територією села Харитонівка я не виявив жодного встановленого заборонного знаку
3.1 який я міг би порушити. На території пївничної частини села Харитонівки встановлені знаки 3.1 станом на 16-00 07-07-2010 року відсутні.
Постанову про адміністративне правопорушення серії АМ №143337 вид 07.07.2010 р. вважаю незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

По-перше, відсутній сам факт вчинення адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова не містить в собі докази наявності моєї вини. Зазначені докази могли бути встановлені шляхом фото фіксації чи показаннями свідків, відомості про яких в оскаржуваній постанові відсутні, що лише підтверджує той факт, що інспектор на власний розсуд без доведеності мої вини вирішив притягнути мене до адміністративної відповідальності.
В п. 1.6 розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року зазначено, виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

По – друге, необґрунтовано мене притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Складаючи оскаржувану постанову інспектором не було враховано мої пояснення та дійсні обставини справи, що дають підстави додатково вважати оскаржувану постанову незаконною.
По - трете, потрібно врахувати, що оскаржувана постанова містить в собі інші порушення які полягають в наступному
Мені не було роз’яснено зміст статей 63 Конституції України, 268 та ч.2. ст. 130 КУпАП, про що, мною було додатково заявлено.
Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, а саме, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, згідно якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і обтяжують відповідальність, а також вимог ст. 278 КУпАП, згідно п. 4 якої орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про аміністративне правопорушення вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали, суб’єкт оскарження не з’ясував ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність, не витребував, при цьому, необхідних документів,.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серії АМ №143337 вид 07.07.2010 р по справі про адміністративне правопорушення від 07.07.2010 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає визнанню її не дійсною.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст., ст. 55, 64 Конституції України, ст., ст.. 268, 280, 285, 288 - 289 КУпАП, -
ПРОШУ:
Скасувати постанову серії АМ №143337 вид 07.07.2010 р складену .
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

До Лисичанського міського суду
93100, м. Лисичанськ, вул. Совєтская, б. 38


Позивач:
___________________


Відповідач: Відділ ДАІ при УМВС України в Луганській області
в особі ІДПС Лисичанської роти ДПС сержанта міліції
Внукова Дениса Олександровича
93100, м. Лисичанськ, вул. Совєтская б.8
тел.: 7-26-35
інші засоби зв’язку невідомі



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про скасування Постанови серія ВВ №220676 по справі про адміністративне правопорушення від 29 травня 2010 року

«29» травня 2010 року близько 11 год. 00 хв інспектором ДПС Внуковим Д.О. стосовно мене було складено протокол ВВ 305926 про адміністративне правопорушення згідно ч.1 ст. 122 КУпАП та винесена постанова ВВ №220676 про накладання на мене штрафу у розмірі 255грн. З притягенням мене до адміністративної відповідальності інспектором Внуковим Д.О. не згоден за наступних міркувань:
«29» травня 2010 року близько 11 год. 00 хв. я рухався власним автомобілем Ніссан Максіма, державний номерний знак _____, містом Сєвєродонецьк у напрямку прохідной №1 ЗАТ «АЗОТ» по пр. Хіміків та здійснив поворот ліворуч на вул. Півоварова не порушуючи Правил дорожнього руху України, зупинившись перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Проїхавши по вул. Півоварова метрів 30, був зупинений інспектором ДПС Лисичанської роти ДПС сержантом Внуковим Денисом Олександровичем, який з’явився на проїзній частині з приватного автомобіля ВАЗ 2110 держ № ВВ8865ВО. Інспектор повідомив мені, що нібито я не виконав вимог дорожнього знаку 2.2, чим порушив вимоги п.8.4 Правил дорожнього руху України. Але п.8.4 ПДР прямо не забовязує водія зупинятися перед знаком 2.2, а лише роз’яснює групи дорожніх знаків:
«8.4. Дорожні знаки поділяються на групи:
а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;
в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;
ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;
д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування;
е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.»
Виходячи зі змісту п. 8.4 ПДР можна прийти висновку, що цей пункт не можливо порушити, оскільки в ньому відсутня пряма заборона чи забовязання для водіїв на вчинення будь яких дій.
Я не погодився з припущеннями інспектора та попросив надати мені докази порушення (показання приладів с функцією фото або відеозапису, свідків). Мені було надано фотокамеру з відеозаписом на якому зафіксовано якийсь автомобіль сірого кольору, що рухався у тому ж напрямку, що і я. З того відео не зрозуміло, який саме автомобіль рухається, тому що не видно ні марку автомобіля, ні його номерного знаку.
Хочу звернути увагу на той факт, що Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 1 березня 2010 року N 33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» містить виключний перелік технічних засобів, якими можуть користуватися співробітники ДАІ, та ні яких фото- та відео- камер він не передбачає.
Маю зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ніяких показань технічних приладів до нього не додається.
Так, у ст. 254 КупАП зазначено , що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред’явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином , як того вимагає чинне законодавство, з врахування допущених правопорушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини), і за таких обставин відповідно до п. 1 ст.247 КупАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, інспектор ДПС Внуков Д.О. не відреагував та пішов складати протокол до приватного автомобіля ВАЗ 2110 д.н.з. ВВ8865ВО , чим порушив п.18.15. наказу №111 від 27 березня 2009р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», який забороняє використовувати для несення служби приватні транспортні засоби.
Також маю зазначити, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС ДАІ було грубо порушено п.1.6 розпорядження №466 МВС України від 21.05.2009 р. в якому виключається складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення я написав клопотання згідно ст..268 КУпАП про перенесення дати розгляду справи на 8.06.10р у зв’язку з необхідністю звернення за юридичною допомогою на ім’я інспектора, що складав протокол. Про що був зроблений запис в протоколі. Інспектор прийняв моє клопотання, та сказав, що про час та місце розгляду справи мене буде письмово повідомлено. Постанову мені не надали, але у протоколі був зроблений запис, що до нього додається постанова серія ВВ №220676.
10.06.2010р недочекавшись виклику до Лисичанської роти ДПС для розгляду справи про адміністративне правопорушення я написав інформаційний запит на ім’я начальника Лисичанської роти ДПС ДАІ Савченко Андрія Олександровича.
23.06.2010 року замість відповіді на мій запит я отримав на пошті лист від Лисичанської роти ДПС ДАІ в якому знаходилась постанова ВВ 220676 від 29.05.2010р про накладання на мене штрафу у розмірі 255грн. Таким чином мені не надали можливості скористатися юридичною допомогою та проігнорували моє клопотання, чим грубо порушили ст..268 КУпАП. Такі дії інспектора є грубим порушенням вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічності, повноти і об'єктивності розгляду справи. Цим також порушено вимоги ч. 2 ст. 279 КУпАП щодо дослідження доказів при розгляді справи. Тобто я не мав змоги повноцінно захищати свої права. Як наслідок, необхідність відстоювати свої права в судовому порядку.
Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст.ст. 7, 245, 251, 252, 268, ч.2 ст.279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпорядження № 466 МВС України, наказ №111, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був я винний у правопорушенні, враховуючи, що будь-яких доказів правопорушення не наведено.
Враховуючи вище викладене, співробітником ДПС не правомірно звинувачено мене в порушенні п.8.4 ПДР - оскільки він (п.8.4) прямо не забовязує водія зупинятися перед дорожнім знаком 2.2, а лише роз’яснює групи дорожніх знаків. По-друге, звинувачуючи мене в порушенні ПДР, інспектор грубо порушує мої права на захист.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 280, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним та складені з порушенням чинного законодавства.
За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова ВВ №220676 по справі про адміністративне правопорушення від 29.05.2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та такою, яка підлягає скасуванню.

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати дії інспектора роти ДПС Внукова Д.О.неправомірними
3. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення скасувати
4. Викликати мене у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату та час.



Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії ВВ №220676 по справі про адміністративне правопорушення від 29 травня 2010 р в 2-х прим.
3. Копія протоколу серії ВВ № 305926 про адміністративне правопорушення від 29 травня 2010 р в 2-х прим.
4. Копія інформаційного запиту на ім’я начальника Лисичанської роти ДПС ДАІ в 2-х прим
5. Копія повідомлення про отримання інформаційного запиту на ім’я начальника Лисичанської роти ДПС ДАІ в 2-х прим
6. Фото зображення приватного автомобіля, яким користувався інспектор ДПС при несенні служби – 2фото в 2-х прим.
7. Копія реєстраційного свідоцтва на автомобіль
8. Копія паспорта





«___» червня 2010 року підпис

До Новомосковського районного суду
в Дніпропетровській області
Позивач: ххххххххххххххх
ххххххххххххххххххххххххх
Новомосковського району
Дніпропетровської обл..
00000
8000000005
Відповідач: начальник ДАІ м.Новомосковськ
та Новомосковського району
ххххххххххххххххххх
та інспектор ДАІ ххххххххххххх

ПОЗОВНА ЗАЯВА
на постанову серія АЕ №000000
по справі
про адміністративне правопорушення від 00.00.2009 року
Постановою інспектора Державної автомобільної інспекції м.Новомосковськ та Новомосковського району сержанта міліції ххххххххх. (надалі по тексту – інспектор) серія АЕ №00000000 по справі про адміністративне правопорушення від 00.00.2009 року мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.
Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч.4 ст.122 КУпАП. Але інспектор поза межі своєї компетенції склав протокол серія АЕ №000000 про адміністративне правопорушення (надалі по тексту – протокол) передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
2. Згідно ч.2 ст.276 КУпАП:
«Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 80, 81, 121 – 126, 127-1 – 129, частинами першою, другою,
третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення
вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем
обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників».
Виконуючи вимоги КУпАП, інспектор вказав в протоколі місце розгляду справи –Новомосковськ Радянська. Чим грубо порушуючи свій незаконний протокол не вказавши адресу яка повина виглядати як: М.НОВОМОСКОВСЬК ВУЛ.РАДЯНСЬКА
3. Також звертаю увагу суду на те, що мною не порушено п. 15.9 Правил Дорожнього руху, а саме я зупинився на відстані більш ніж 30 метрів від зупинки громадського транспорту. Зі мною в автомобілі знаходились громадяни України ххххххххх Олександр Володимирович та ххххххх Сергій Володимирович, яких я прошу визнати свідками подій того дня.
Протокол був складений інспектором в 13 годин 50 хвилин, в такий час на вулиці дуже великий потік автомобілів та пішоходів та неможливо «на глаз» встановити відстань від зупинки громадського транспорту, але інспектор не застосовував ніяких засобів вимірювальної техніки, яка пройшла метрологічну повірку згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а просто написав в постанові 1,5 метри без здійснення будь яких замірів.
4. Також звертаю увагу, щодо фото, яке нібито, додається до протоколу. Не буду заперечувати, що у вказаний день та час я дійсно зупинився за вказаною адресою для загрузки пасажирів та багажу, про що свідчить чек з магазину, на відстані більшій ніж 30 метрів до автобусної зупинки, але я побачив, що інспектором було проведено фотографування на мобільний телефон окремо мого автомобіля та окремо знаку «місце зупинки автобуса», що дає змогу за допомогою сучасних комп’ютерних технологій зробити фото монтаж. Прилад, яким нібито проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ та інспектор керується ним безпосередньо.

Між тим, ст.14-1 КУпроАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Ненадання мені паперових фотографій з результатами фотофіксації при складанні протоколу та винесенні постанови про накладення штрафу носить ознаки порушення наказу Міністерства Внутрішніх Справ України N1217 .
Крім того, ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
5. Також я спостерігав співробітника ДАІ хххххх особистий номер ДН 1000008 який не реагував на порушення ПДР пішоходами, які відбувалися у безпосередній близькості до його місцезнаходження, та створювали перешкоду та небезпеку для руху транспортних засобів.
Також зазначеним співробітником ДАІ вживалися заходи для зупинки транспортних засобів, водії яких проїздили пішохідний перехід, на якому спостерігався суцільний потік пішоходів (через наявність місць концентрації людей поряд), тому перетнути його без порушення ПДР було взагалі неможливо, замість регулювання руху на зазначеному переході, для забезпечення руху транспортних засобів та пішоходів.
У відповідності до п.3.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС від 13.11.2006 N 1111), завданням ДПС є, зокрема:
3.3. Забезпечення безпечного й безперебійного руху
транспортних засобів.
Більше того. До обов’язків співробітників ДПС та ж Інструкція прямо відносить:
7.1.2. Організовувати безпечний та безперешкодний процес
дорожнього руху.
Більше того. Відповідно до цієї ж Інструкції співробітник ДПС зобов’язаний:
7.1.9. Регулювати дорожній рух, у тому числі з використанням
відповідних жестів, які наведені в переліку жестів інспектора

7.1.5. Постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього
руху установлених правил, норм і стандартів, діючих у сфері
безпеки дорожнього руху.
Слід обов’язково зазначити, що до цих учасників руху, безумовно, відносяться і пішоходи, і чому зазначений співробітник ДАІ не реагував на порушення вимог ПДР з їх боку, незрозуміло.
7.1.6. Попереджувати та припиняти злочини, а також
адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції
застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та
примусу.
Відповідно до вимог Інструкції, одними з основних методів несення служби є:
12.7.3. Застереження учасників дорожнього руху від порушень
правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху.
12.7.4. Втручання при правопорушеннях.
Очевидно, що цього співробітник ДАІ у даному випадку не виконав.
Аналогічним чином співробітником ДАІ не вживалося заходів для забезпечення безперешкодного процесу дорожнього руху, замість цього провокувалися умови для вчинення адміністративних правопорушень, а не здійснювалися профілактичні дії з метою їх запобігання. Такі дії співробітника ДАІ, як і самоусунення від обов’язку регулювати дорожній рух, не можуть бути прийнятними.
Очевидно, що такі дії порушують законодавство, нормативні документи, які регулюють діяльність підрозділів ДПС та МВС взагалі, а також порушують права учасників дорожнього руху.
Також інспектори хххххх та хххххх не реагували на водіїв які зупинялися під знаком «зупинку заборонено», слід також зазначити, що інспектори під час нібито патрулювання пересувались на автомобілі без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів, що порушує вимоги пп..12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111)
На підставі викладеного, керуючись стст.5-7 Закону України „Про звернення громадян”,
ПРОШУ:
1). Вжити заходів дисциплінарного характеру до службової (посадової) особи ДАІ, яка вчинила дії, що порушують законодавство, та керівників підрозділу ДАІ, які допускають такі порушення працівниками при організації несення ними служби;
2). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України „Про звернення громадян”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ПРОШУ
1. Встановити відсутність компетенції інспектора Державної автомобільної інспекції м.Новомосковськ та Новомосковського району сержанта міліції ххххххх по складанню протоколу серія АЕ №050000000 про адміністративні правопорушення від 30.08.2009 року.
2. Скасувати повністю постанову серія АЕ №000000 по справі про адміністративне правопорушення від 30.08.2009 року та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень
3. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
4. Зобов’язати управління ДАІ викреслити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ст..122, ч1.

Додаток:
- копія скарги від 30.08.2009 року – 1 примірник
- копія протоколу серія АЕ №05000000 про адміністративні правопорушення від 30.08.2009 року – 2 примірника
- копія постанови серія АЕ №0000000 по справі про адміністративне правопорушення від 30.08.2009 року – 2 примірника
31.08.2009 _________хххххххх

Голові Деснянського районного суду міста Києва

Позивач :
ЛКВ,
02097 м. Київ вул. Радунська.
моб. тел: (063)_______

Відповідач:
Сержант СРД
Який працює: інспектором ДПС роти ДАІ Дніпровського району м. Київ.
02090, Лобачевського вул., 23а, тел. 574-18-13
Домашня адреса та інші засоби зв’язку невідомі.

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 04.02.2010 №АА111111.

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.

Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Згідно п. 2 ст. 19 КАС України Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Хочу зазначити, що визначення «проживання» та «перебування» згідно ст. 8 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» вимагають реєстрацію місця перебування особи, що не відноситься до місця «знаходження» позивача. Підтвердження того, що я маю право знаходитися за вище вказаною адресою є договір купівлі-продажу вказаної квартири. Копію цього договору додаю до заяви.
Я, ЛКВ, паспорт АА123456, ідентифікаційний номер 1234567890, 04.02.2010 року близько 14 год. 00 хв. на власному автомобілі ВАЗ 21114 д/н ВМ7777АІ рухався у м. Київ по пр-ту Возз’єднання зі сторони Ленінградської площі у напрямку до моста Патона. Наближаючись до зупинки «Вулкан» мені необхідно було переглянути карту для того, щоб знати куди мені їхати далі. Мною було вибране місце неподалік зупинки громадського транспорту «Вулкан», але так, щоб не порушувати п. 15.9 правил дорожнього руху про заборону зупинки – я від’їхав на 30 метрів від зупинки маршрутних транспортних засобів. Одразу після зупинки біля моєї машини припаркувався службовий автомобіль ДАІ, з якого вийшов Інспектор роти ДПС Дніпровського району СРД (далі - інспектор) і сказав, що я порушив правила зупинки. На мої аргументи, що я дотримався Правил дорожнього руху при зупинці, вони (з напарником) відповіли, що дві години перед цім вони регулювали рух на Ленінградській площі, дуже змерзли, промокли, їм скоро час змінятися, але вони ще не виконали норму по протоколам, тому їх начальство не змінить доти, доки вони не складуть необхідну кількість протоколів. І їм байдуже за що писати на мене протокол – хоч за не пристебнуті паски безпеки, хоч за стоянку у недозволеному місці. І ним був складений Протокол про адміністративне правопорушення №АА222222. Постановою інспектора серія АА №111111 по справі про адміністративне правопорушення від 04.02.2010 року мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 255, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч.4 ст.122 КУпАП. Але інспектор поза межі своєї компетенції склав протокол серія АА №222222 про адміністративне правопорушення (надалі по тексту – протокол) передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
2. Також звертаю увагу суду на те, що мною не порушено п. 15.9 Правил Дорожнього руху, а саме я зупинився на відстані більш ніж 30 метрів від зупинки громадського транспорту. Протокол був складений інспектором в 14 годин 15 хвилин, в такий час на вулиці дуже великий потік автомобілів та пішоходів та неможливо «на глаз» встановити відстань від зупинки громадського транспорту, але інспектор не застосовував ніяких засобів вимірювальної техніки, а тим більше тих, які пройшли метрологічну повірку згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а просто написав в протоколі «на зупинці» без здійснення будь яких замірів.
3. Також звертаю увагу, що інспектори фотографували мою машину. Не буду заперечувати, що у вказаний день та час я дійсно зупинився за вказаною адресою для уточнення маршруту руху, на відстані більшій ніж 30 метрів до зупинки, але я побачив, що інспектором було проведено фотографування мого автомобіля. Прилад, яким нібито проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ та інспектор керується ним безпосередньо. Між тим, ст.14-1 КУпроАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Ненадання мені паперових фотографій з результатами фотофіксації при отриманні копій протоколу та постанови про накладення штрафу носить ознаки порушення наказу Міністерства Внутрішніх Справ України N1217. Крім того, ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
4. При складанні протоколу мені не було роз’яснено мої права та обов’язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, через що я і відмовився підписувати складений протокол.
Також прошу зазначити, що свідки, вказані в протоколі засвідчили лише те, що я відмовився підписувати протокол по вище вказаній причині.
У даному випадку незаконними діями відповідача мені спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що я зазнав значних душевних страждань внаслідок необґрунтованого звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та винесення незаконної постанови. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, що принизило мою честь і гідність як громадянина правової держави. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади внаслідок їх незаконних вимог і дій, що принизило і завдало мені душевних страждань. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я був змушений витрачати час на складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях, втрачаючи заробіток по своєму основному місцю роботи. У мене зірвалися життєві плани, я внаслідок цього не зміг своєчасно закінчити ремонт у себе вдома, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою і впливає на мій психічний стан, завдаючи душевних страждань.
Отож, я зазнав значних душевних страждань внаслідок протиправних дій відповідача, а це відповідно до п.2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України і складає зміст моральної шкоди, яку я оцінює в 5000 (п’ять тисяч) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 18, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ПРОШУ
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. До винесення рішення у справі - призупинити дію постанови у справі про адміністративне правопорушення Серії АА № 111111.
3. Звільнити мене від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КУпАП.
4. Постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії АА № 111111 від 04.02.2010 визнати недійсною та скасувати, а протокол про адміністративне правопорушення серії АА №222222 щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
5. Зобов’язати управління ДАІ викреслити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ст.122, ч1.
6. Про результати розгляду повідомити скаржника у встановлені законодавством терміни.
7. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 5000 (п’ять тисяч) гривень.

Додатки:
1. Копія позовної заяви – 1 примірник (на 3 арк.)
2. Копії протоколу про адміністративне правопорушення – 2 примірника
3. Копії постанови в справі про адміністративне правопорушення – 2 примірника
4. Копія паспорта – 1 примірник
5. Копія ідентифікаційного коду – 1 примірник
6. Копія договору купівлі-продажу квартири – 1 примірник


«___» __________ 2010 року ________________ / ЛКВ /

Мой иск на постанову об остановке "на остановке"
Дело выйграл!
....

В Центрально-городской районный суд г.Макеевки
Истец:
проживающий по адресу: 86132,
Донецкая обл., г.Макеевка,
тел
Ответчик: Областное управление ГАИ
в Донецкой области
83003 Г.Донецк, ул. Ходаковского, 10
средства связи отсутствуют

АДМИНИСТРАТИВНЫЙ ИСК

Сотрудником Дорожно-постовой службы роты ДПС ОГАИ г.Макеевки прапорщиком милиции Федосовым Г.П. составлен Протокол об административном правонарушении от 10.03.2010г серия АН 363830 и принято Постановление по делу об административном правонарушении от 10.03.2010г серия АН 265419,согласно которому на меня наложено административное взыскание в виде штрафа в размере 255 гривен.
Согласно указанного протокола, мной 10.03.2010г в 13-30 по ул.250-летия Донбасса в районе остановки общественного транспорта «Студенческая» при управлении автомобилем КИА, с номерным знаком АН 7927Е совершил остановку на площадке для остановки маршрутных транспортных средств, чем нарушил п.15,9 «е» Правил дорожного движения.
С указанным Протоколом и Постановлением не согласен, так как он составлен с нарушением норм процессуального и материального права, а именно:
Согласно статьи 9 Кодекса Украины о административных правонарушениях административным правонарушением (поступком) признается противоправное виновное (умышленное или неосторожное) действие или бездействие которое посягает на гражданский порядок, собственность, права и свободы граждан, на установленный порядок управления и за которое законом предусмотрена административная ответственностью.
Административная ответственность за правонарушения, предусмотренная этим Кодексом, наступает, если эти нарушения по своему характеру не несут за собой ответственности в соответствии с законом об уголовной ответственности.
Согласно моих пояснений, зафиксированных сотрудником ГАИ в протоколе про административное правонарушение от 10.03.2010г серия АН 363830, я произвел остановку транспортного средства, т.к. во время движения неожиданно заглох двигатель, в результате чего я был вынужден совершить «вынужденную остановку», включив при этом аварийную сигнализацию.
Таким образом в данном случае мной была совершена вынужденная остановка транспортного средства, предусмотренная пунктом 1.10 Правил дорожного движения.
При этом была включена аварийная световая сигнализация предусмотренная пунктом 9.9 Правил дорожного движения.
В результате вынужденной остановки я действовал в соответствии с п.15.14 Правил дорожного движения и предпринял все меры для того, чтобы не препятствовать движению других транспортных средств(припарковался между сугробами снега), и не создавать аварийную ситуацию – о чем свидетельствует отсутствие записей в протоколе про административное правонарушение от 10.03.2010г серия АН 363830.
Коме того при составлении протокола об административном правонарушении работник ГАИ не принял во внимание требования статьи 33 Кодекса Украины об административных правонарушениях, согласно которой взыскания за административные правонарушения накладываются в пределах установленных этим кодексом и другими законами Украины
При наложении взыскания учитывается характер совершенного правонарушения, личности нарушителя, степень его вины, материальное положение, обстоятельства, которые смягчают или усугубляют ответственность.
В моем случае не учтено то, что правонарушение было совершено по независящим от меня причинам, из-за технической неисправности автомобиля и я принял все меры, предусмотренные Правилами дорожного движения для того, чтобы не препятствовать движению других транспортных средств, и не создавал аварийную ситуацию.
На основании вышеизложенного, руководствуясь ст. 9, 33 Кодекса Украины об административных правонарушениях, прошу:
1. Отменить Постановление по делу об административном правонарушении от 10.03.2010г серия АН 265419, признав меня невиновным в данном правонарушении
2. Прекратить производство по данному административному делу

Приложения:
1. Копия Протокола об административном правонарушении от 10.03.2010г серия АН 363830.
2. Копия Постановления по делу об административном правонарушении от 10.03.2010г серия АН 265419.
3. Копия Административного иска.
4. Копия квитанции об оплате госпошлины.

Апеляційний суд Донецької області
83015, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 163

через Куйбишевський районний суд м.Донецька
83012, м.Донецьк, вул.Соколінна, 1


Апелянт
Позивач ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦ
ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ

Справа № ______________
Суддя Гаврилов В.А.
Заява про апеляційне оскарження подана 29.06.09р.


А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
в порядку адміністративного судочинства

22 червня 2009 року Куйбишевським районним судом було винесено постанову по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу. Вказаною постановою суду в задоволенні позову було відмовлено.
Підставою для винесення інспектором ЫЫЫЫЫЫ постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 відносно мене стало те, що я - ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, державний номерний знак АААААА, на вул.Куйбишева у м.Донецьк, проїхав на жовте світло світлофору на пішохідному переході, чим, на думку інспектора ДАІ, порушив п.8.7.3 ґ ) Правил дорожнього руху (надалі – ПДР), яким визначено, що жовтий сигнал забороняє рух.
Вважаю, що судом було неповно з’ясовано обставини справи, постанову Куйбішевського районного суду м.Донецька від 29.06.09 винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Судом порушено принцип законності.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС) закріплено, що «суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Пункт п.8.7.3 ґ ) ПДР, який інспектор ДПС визнав порушеним в оскаржуваній постанові та в якому викладено значення сигналів світлофора, передбачає, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Тобто цей пункт правил має загальне значення (наприклад, як п.1.10 ПДР, який визначає термінологію), перелічує види сигналів світлофору, та не містить норм, які б зобов’язували учасників дорожнього руху утриматися від вчинення будь-яких дій чи, навпаки, зобов’язували виконати певні дії або надавали б будь-які переваги учасникам дорожнього руху.
В той же час як пункти 8.10 та 8.11 ПДР зобов’язують водіїв зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62. «Місце зупинки» перед світлофором, пішохідним переходом та надають право водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР, рухатися далі, не вдаючись до екстреного гальмування за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху для всіх випадків, які можуть статися з учасниками дорожнього руху, чітко визначені норми, які зобов’язують учасників виконувати певні дії або містять заборону щодо їх виконання. Так пунктом 12.9 г) ПДР водієві забороняється різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Суд прийняв рішення про порушення мною норми закону, якої не існує.

В мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду суддею було встановлено, що я вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУаП. Але ж, вчинення правопорушень, передбачених п ч.1 ст.122 КУаП , карається накладенням штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 255грн. до 340грн. В той час, як в постанові адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 027107 зазначена сума штрафу 425грн.

2. Судом порушено принцип диспозитивності здійснення правосуддя.
Один із основних принципів судового процесу, за яким сторони мають можливість розпоряджатися процесуальними засобами захисту своїх прав і інтересів, бути вільними у наданні доказів, рівноправними у їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом є принцип диспозитивності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В постанові суду від 22.06.09 на підтвердження факту адміністративного правопорушення суд врахував такі докази:
1. пояснення позивача, відповідача;
2. пояснення свідка;
3. копію протоколу.

Вважаю, що судом були використані недопустимі докази. В якості свідка суд вбачив за можливе залучити УУУУУУУ, який є співпрацівником ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька та 22.12.08р. ніс чергування разом із відповідачем. Обставини справи стали йому відомі під час виконання службових обов’язків. У відповідності до ст.65 КАСУ не можуть бути допитані як свідки представники в судовому процесі про обставини справи, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника. Знаходячись 22.12.08 на вулиці Куйбишева, УУУУУУ виконував функції представника Державної патрульної служби, тому його об’єктивність та неупередженість свідчень, даних проти мене в судовому засіданні, викликають сумніви.
Також у відповідності до ст.256 КУпАП відомості про свідків повинні бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. В протоколі від 22.12.08 № АН 027107 жодних даних про свідка УУУУУУУ не міститься.
Слід наголосити, що деякими нормативними актами, що регулюють діяльність ДПС в Україні, містять пряму заборону участі працівника ДПС в процесуальних діях в якості свідка. Так, наприклад, Постановою КМ України від 17.12.08 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» зазначено, що «огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо упередженості яких є сумніви». В даному випадку працівник ДПС може виступати тільки як співвідповідач.

Копія протоколу про адміністративне правопорушення також не може бути використана судом в якості доказу моєї провини, оскільки саме цей протокол є предметом скарги. В якості доказів можуть бути використані дані, свідчення, речі та інші фактичні дані, які встановлюють наявність або відсутність обставин справи.
Враховуючи положення п.п.8.10, 8.11, 12.9 г), я намагався довести суду, що для того, щоб виконати вимоги пункту 8.10 ПДР та зупинитися після ввімкнення жовтого сигналу світлофору, я мав би бути змушений здійснити екстрене гальмування, в той час як мокре покриття дороги могло спричинити занос автомобіля та створення для мене аварійної ситуації. Мої пояснення не були прийняті судом з причини ненадання доказів необхідності такого гальмування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Чинне законодавство, в тому числі Правила дорожнього руху, не містять будь-яких правил застосування екстреного гальмування. Водії зобов’язані самостійно визначати необхідність екстреного гальмування в кожному окремому випадку, виходячи з обставин дорожньої ситуації. Зокрема треба враховувати якість дорожнього покриття, освітлення, погодні умови, близькість споруд, інженерних комунікацій та інш., а також наявність поруч інших учасників дорожнього руху.
Такі обставини, які змусили мене не вдаватися до екстреного гальмування, були мною наведені суду, але судом не враховані, посилаючись на те, що вони не передбачені п.8.11 ПДР. Але ж, навпаки, п.8.11 надає право водієві проїхати на жовтий сигнал світлофору та не вдаватися до екстреного гальмування, незалежно від причин уникнення такого гальмування.
Слід відмітити, що п.12.9 ПДР забороняє водіям перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.04-12.7 ПДР, та на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 ПДР. Також п. 12.1 ПДР зобов’язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. По вул.Куйбишева я їхав з допустимою швидкістю 50км/год, враховуючи погодні умови грудня (мокрий сніг, низька температура повітря, крига на дорозі). На пішохідному світлофорі горіло зелене світло для автомобілів та поблизу переходу пішоходи, чи інші машини були відсутні. На цьому пішохідному світлофорі зелене світло перемикається одразу на жовте, без миготіння. Тобто мною були враховані всі обставини для безпечного руху автомобіля, як того вимагають приписи Правил дорожнього руху. В той час як екстрене гальмування могло б призвести до заносу автомобіля, яким я керував, та зіткнення із бетонною опорою, на якій кріпився світлофор.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Фактично при розгляді справи, в порушення п.2 ст.71 КАСУ, судом на мене було покладено обов’язок доказування своєї невинуватості, що грубо порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений в статті 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

3. Судом порушено принцип рівності сторін.
Виносячи оскаржувану постанову суд не оцінив належним чином докази, керувався власною суб’єктивною думкою, яка ґрунтувалася лише на усних свідченнях працівників ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька. Фактично при розгляді справи, в якості доказів, судом було протиставлено свідчення двох працівників ДПС проти моїх свідчень. Причому, за основу винесення рішення суддею була прийнята кількісний показник свідчень з боку кожної сторони. Два свідчення працівників проти мого одного. В той час, як жодне із свідчень не підкріплено жодними матеріальними доказами.
З цього можна зробити висновок, що суд не об’єктивно підійшов до оцінки доказів та надав перевагу одним, нехтуючи іншими.
На твердження ЫЫЫЫЫЫЫЫ, що правопорушення було зафіксовано відеозаписом, я заявив клопотання суду в усному порядку про надання відеозапису для огляду в судове засідання. Це надало б змогу суду бути більш об’єктивним при вирішенні спору. Але в наступне засідання відповідач не надав належних доказів, тому суд надав перевагу міліцейським погонам при оцінці свідчень.

4. Судом порушено порядок видачі судового рішення (постанови).
Як встановлене ст.ст.160,167 КАСУ суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.
У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.
Суддею Гавриловим В.А. в судовому засіданні 22 червня 2009 року не було проголошено рішення суду по адміністративній справі за адміністративним позовом до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫ Не було надано і копії рішення наступного дня. Протягом 10 днів я неодноразово звертався до суду з проханням надати мені копію постанови для реалізації свого права на оскарження незаконного рішення.
Ч.3 ст.160 КАСУ надає право суду у виняткових випадках залежно від складності справи скласти постанову у повному обсязі протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи. Навіть, якщо припустити, що розгляд мого адміністративного позову був дуже складною справою, суддею був порушений 5-денний строк підписання постанови. Копію постанови я отримав лише ______________ після того, як змушений був вже звернутися із письмовою заявою до суду (копію додаю).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2,3,7-11,69-72,86,87,94,98,185-187,195,196,198 КАС України, ст. ст.254,256,288,289,293, КУпАП,

П Р О Ш У С У Д:

1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
2. Розглянути апеляційну скаргу у моєї присутності, повідомивши про дату і час розгляду.
3. Скасувати постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 22.06.09 по адміністративній справі за адміністративним позовом ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу.
4. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ до інспектора ДПС ВОДТП ДАІ м.Донецька ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22.12.08 № АН 000000 та накладення штрафу задовольнити.
5. Покласти судові витрати на позивача.

Додатки:
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________




18.06.2009р. Позивач

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову судді Iндустрiального районого суду м.Днiпропетровськ
від 21 травня 2010 р. у справі за адміністративним позовом № 2а-665/10

Постановою судді Iндустрiального районого суду м.Днiпропетровськ ХХХХ В.П. від 21 травня 2010 р. у справі за адміністративним позовом № 2а-665/10 відмовлено повністю у задоволеннi позовудо інспектора Новомосковськоi роти ДПС Зайченко В.В. «про скарження постанови серії АЕ 248094 у справі про адміністративне правопорушення від 18.04.2010р. за ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 800,00 грн.
Я,П.І.Б. Позивач,вважаю що постанова, Iндустрiального районого суду м.Днiпропетровськ від 21 травня 2010 р. у справі за адміністративним позовом № 2а-665/10, винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права,неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, ,що призвело до неправильного вирішення справи щодо вимог позивача.
1.Згідно п.1 ст. 11 КАСУ Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості,п.2 ст.71 КАСУ 2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так у позовній заяві мною було надано до суду протокол № АЕ 347873 складений відповідачем 18.04.2010.У позовній заяві до суду першої інстанції я вказав що протокол № АЕ 347873 від 18.04.2010 складений з порушенням нормативно правових актів,і Законів України,якими повинен керуватись посадова особа при здійсненні владних повноважень,згідно ст..19 Конституції України.
Так згідно ст..25 КУпАП Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених
ст. 258 КУпАП.Але у ст..258 КУпАП відсутнє зазначення ч.1ст..122,ч1.ст.126 КУпАП.
Тому я вважаю,а суд першої інстанції не з’ясував чому і з яких підстав,що відповідач неправомірно склав один протокол з зазначенням двох правопорушень .
2. Згідно ст..256 КУпАП У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушенн, інші відомості, необхідні для вирішення справи
Так у протоколі протоколі № АЕ 347873 вказано про порушення ч.1 ст.122 КУпАП,а саме порушення швидкості,встановленої знаком 3.29,і що швидкість вимірювалась приладом «Радіс».
Згідно Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд,а у п.1 ст.10 Вимірювання та використання їх результатів 1. Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.
Як вбачається,при вивченні, у протоколі відсутні докази того,що вимірювана швидкість належить моєму автомобілю,данні про правові підстави використання приладу «Радіс» у якості вимірювального приладу,не вказано про час і термін перевірки приладу,не зазначено про відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань
З не зрозумілих причин,суд не дослідив правові підстави допустимості доказів по правопорушенню виявленому відповідачем.
3 Крiм того вiдповiдно до п. 2.18 Методичних рекомендацiй щодо практичних дiй працiвникiв дорожньо-патрульноi служби ДАI під час документування порушень Правiл дорожнього руху допущених водiями транспортних засобiв (2008 року), якщо пiд час оформлення виявленого порушення ПДР протоколом про адмiнiстративне правопорушення працiвником ДАI допущенi механiчнi пошкодження або виявлені типографський брак, оформлення правопорушення продовжуеться на наступному за нумерацiею бланку протоколу. Тобто цiєю нормою передбачена цілісність протоколiв про адмiнiстративне правопорушення. Данi вимоги не були дотриманi iспектором Зайченко В.В. при складаннi протоколу про адмiнiстративне правопорушення (а.с.5) вiд 18.04.2010 року, тобто порушено порядок складання бланку сувороi звiтностi, а судом першоi iнстанцii не враховане це порушення.
4. Згідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
21.2. Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється:
Державтоінспекцією МВС України під час проведення державного технічного огляду, реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, а також при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
Тобто,відповідач мав право перевірити договір лише у випадках визначених нормами спеціального нормативного акту,і право відповідача перевірити договір наступає лише у випадку складання протоколів щодо порушень ПДД.
Згідно ст..254 КУпАП,відповідач виявивши порушення повинен скласти ще один протокол,у якому повинен був зазначити суть правопорушення,інші обставини справи,,згідно ст..256 КУпАП.
Відповідач,діючи з порушенням вимог КУпАП і самовільно розширивши свої повноваження, щодо виявлення правопорушень і складання протоколу,своїми діями позбавив мене права гарантованого у ст..268 КУпАП.
5. Відповідач склавши протокол № АЕ 347873,порушивши НПА і ЗУ,виніс постанову
АЕ 248094,по справі про право порушення ч.1 ст.122,ч.1ст.126 КУпАП.Постанова АЕ 248094 винесенна з порушенням п.2,п.3 ст.278 Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
Відповідач порушив мої права визначені у КУпАП,а саме –не з’ясував мій матеріальний стан, обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Також в порушення норм права зазначеній у ст.251 КУпАП, Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з постанови,у описі обставин справи відсутнє зазначення підстав з яких покази приладу «Радіс» були прийняті як належні,і в порушення ст.283 КУпАП про зміст постанови,відповідач вказав не з’ясовані обставини справи
6. Так у п.24 постанови ПВСУ №14 від 23.12.2005 йдеться про недопущення судами спрощеного розгляду справ про адміністративне правопорушення-
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Я вважаю,що відповідач повинен у своїх діях враховувати ці положення постанови ПВСУ №14 ,так як відповідно змін у КУпАП,внесених ЗУ , N 586-VI відповідачу делеговано право розглядати справи про адміністративні правопорушення,згідно ст.222 КУпАП.
7.Згідно п.3 ст.2 КАСУ,суд першої інстанції повинен був перевірити,що прийняте відповідачем рішення відповідає НПА і ЗУ,обґрунтовано,неупереджено,добросовісно, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття
рішення.
8. У дванадцятому абзацi постанови суд посилаеться на п. 4.1 та 4.2 Iнсрукцii з дiяльностi пiдроздiлов дорожно-патрульноi служби Державтоiнспеекцii МВС Украiни яка була затверджена Наказом МВС 13.11.2006 №1111. Хочу звернути увагу суду на той факт що дана інструкція вратила чиннiсть 17.07.2009 на пiдставi виходу нового наказу №111 вiд 27.03.2009 . Це свідчить що суд першої інстанції неповній мірі з’ясував усі обставини прийняття відповідачем рішення по справі про адміністративне правопорушення.
9.Окрім наведеного при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інши обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП. Як видно iз протоколу (а.с.5), i я пiдтверджую цей факт зараз, я тимчасово непрацюючий, i є єдиним годувальником у родині з непостійним доходом, i сплатити штраф у розмiрi 800 гр. я не можу у зв'язку скрутного фінансового становища.
Разом з тим звертаю увагу, що адміністративне стягнення було накладене на мене без урахування характеру вчинених мною правопорушеня та майже у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно матеріалів справи обставини, які б обтяжували мою відповідальність, відсутні.
Зважаючи на викладене постанова судді Iндустрiального районого суду м.Днiпропетровськ Мороз В.П. від 21 травня 2010 р. у справі про адміністративне правопорушення № 2-а-665/10 є незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує норми матеріального та процесуального права України, а також право позивача, ХХХХХ, на справедливий розгляд безстороннім судом (п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод).
Відповідно до вищевикладеного і згідно ст., ст. 1, 9, 17, 18, 247, 251, 252, КУпАП, ст., ст. 6, 9, 185, ч. 4 ст. 187, ст., 198, ст. 202 КАС України.

ПРОШУ :

1. Скасувати постанову судді Iндустрiального районого суду м.Днiпропетровськ Мороз В.П. від 21 травня 2010 р. у справі за адміністративним позовом № 2-а-665/10 та прийняти нову постанову суду про скасування постанови серії АЕ № 248094 від 18.04.2010.
2.. Провадження по адміністративній справі 2а-665/10 – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
3. Звільнити від сплати державного мита, як особу , що оскаржила Постанову про адміністративне правопорушення відповідно до ст.288 КУпАП.

Додаток:

1Квитанція про надіслання поштою копії апеляційної скарги до апеляційного суду.(не знаю)
2. Копія відповідачу.
http://draff.org.ua/viewtopic.php?f=16&t=89&p=154#p154

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська
--------------------------------------------------------
КОПІЯ: Відділ ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Токмака та Токмацького району запорізької області


Позивач:
Скиф
51900, м. Дніпродзержинськ,
_________________________
Тел. 8(067)689-_________

Відповідач:
Відділ ДАІ з обслуговування адміністративної
території Токмакського району та
АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області
В особі старшого інспектора ДПС старшого
лейтенанта міліції Мільчева Андрія Олександровича.
71700, м. Токмак, Запорізької області, вул. Воровського,87.
Телефон: (06178)22141

Адміністративний позов (скарга)
Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії
суб’єкта владних повноважень у справах про
притягнення до адміністративної відповідальності.

31 липня 2010 р. відповідачем – старшим інспектором ДПС Мільчевим Андрієм Олександровичем, нагрудний жетон ЗП 0473, службовий автомобіль з державними номерами №1021 серії 08 (надалі - Відповідачем) винесено постанову АР № 300895 (надалі - Постанова) на підставі протоколу про адміністративне порушення АР1 № 011147 (надалі - Протокол), у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 9 ст.133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я:
• рухався у місті Токмак, по автодорозі Р37, 117 км, з перевищенням встановленої швидкості на 24 км/годину, а саме зі швидкістю 84 км/годину;
• не пройшов щоденного передрейсового медичного огляду водіїв, при перевезенні пасажирів.
Сумма штрафу зазначена в Постанові склала 510 грн, без розподілення суми по кожному окремому правопорушенню.
В спілкуванні зі мною, під час складання Протоколу та Постанови також приймав участь невідомий працівник ДПС, працюючий разом з Відповідачем (надалі – Колега відповідача).

• Постанова в частині перевищення встановленої швидкості на 24 км/годину не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
1. Я рухався на службовому автомобілі ВАЗ 21103 державні номери ХХ0000ХХ у напрямку міста Бердянську запорізької області, в межах дозволеної швидкості, і відповідно не перевищував швидкість, рухаючись по місту Токмак. Я принципово не дозволяю собі рухатися по місту зі швидкістю більше ніж 60-75 км/годину. Швидкість 84 км/годину, заявлена Відповідачем, як швидкість саме мого автомобілю, не має до мене ні якого відношення. Враховуючи що напрямок мого транзитного руху через місто Токмак зараз активно використовується автомобілістами для руху в бік Азовського моря, певен що швидкість, яку Відповідач безаргументовно зазначив, як така що належить мені, належала або транспортному засобу, рухаючимуся паралельно і одночасно зі мною, або транспортному засобу, що рухався раніше мене.
2. Відповідач не надав мені законних доказів порушення, і єдиним аргументом, яким він користувався під час складання Протоколу і винесення Постанови, були данні приладу вимірювання швидкості «Радіс». Використання Відповідачем зазначеного аргументу не законне, не може бути використовуватися як доказ при винесенні Постанови, так як суперечить статті 251 КУпАПу, яка чітко зазначає що доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути лише технічні прилади, «що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису». Прилад вимірювання швидкості «Радіс» не має таких функцій, а от же данні цього приладу не можуть використовуватися у якості доказів в справі про адміністративне правопорушення.
3. Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до Протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Зі змісту Протоколу вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «Радіс» в порушення наведеної Інструкції. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки. Фіксування «вручну» не відповідає вимогам закону.
4. Незрозуміло з якими намірами, але одночасно з використанням приладу «Радіс», Відповідач використовував, тримаючи у другій руці невідому мені побутову відеокамеру, погрожуючи мені «вот на ней тоже есть доказательства Вашей вины». Після мого роз’яснення Відповідачу, що використання побутової відеокамери як техничного приладу, що використовується в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху є суперечащим Наказу МВС України №33 від 01.03.2010 року, Відповідач перестав використовувати, як аргумент, моєї ніби-то провини, данні фіксації побутової відеокамери спочатку в розмові, а потім і в Протоколі.
5. Не маючи законних доказів моєї провини, Відповідач при винесенні Постанови скористався так званним «спрощеним підходом», бездоказовим, що є порушення пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року.
6. Відповідач порушив вимоги положення ст. 280 КУпАПу, адже Відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс» будь-яких інших доказів не наведено
• Постанова в частині не проходження мною щоденного передрейсового медичного огляду водіїв, при перевезенні пасажирів, не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
1. Стаття 133-1 КупАПу регламентує перелік порушень Правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом. Ця стаття не може застосовуватися що до мене апріорі, без документального підтвердження надання мною послуг з перевезення пасажирів.
2. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженні Постановою № 176 Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
3. Згідно до пункту 7 підпункту 3 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються службовими легковими автомобілями. Нагадую що я керую як раз службовим легковим автомобілем.
4. Звинувачую мене згідно до ч.9 ст.133-1 КупАПу, а саме, в не проходженні щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, що перевозить пасажирів, Відповідач, діяв упереджено, безпідставно і протизаконно. Так як будь яких доказів що власне я, або Маланська Всепідрядна біржа, співробітником якої я є, і на балансі якої знаходиться автомобіль, яким я керував, як директор філії балансоутримувача, надаємо Послуги з перевезення пасажирів. Враховуючи що я є водієм саме службового легкового автомобіля, спроба притягнення мене до відповідальності за порушення правил надання послуг з перевезення пасажирів вважаю ознакою непрофесійності Відповідача в галузі вимог законодавства.
• Окремо звертаю увагу на наступне:
1. КУпАП не дозволяє винесення Постанови з зазначенням більш ніж одного адміністративне правопорушення. Відповідач виніс Постанову одночасно за двома статтями КУпАПу, зазначивши суму штрафу по обох порушеннях єдиною загальною цифрою. Це унеможливлює наприклад при оспорюванні мною одного з двох порушень, дійти висновку яку саме частину суми штрафу треба сплатити. Постанова винесена з порушеннями законодавства є незаконною і має бути скасована.
2. Відповідач і Колега відповідача, виконуючи свої службові обов’язки самі виявилися злісними порушниками ПДР, так як для стоянки свого службового автомобіля вони обрали місце, яке знаходилося ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, (фото місця стоянки автомобіля Відповідача в Додатках) що є порушення п.15.9-ґ та 15.10-а ПДР, про що я зробив їм зауваження, і запропонував їм самим скласти відносно себе Протокол і Постанову, на що я отримав відмову і відповідь «нам начальство указывает места дислокации, по-этому стоим именно здесь».
3. Одночасно з порушення ПДР Відповідач порушив також Розпорядження №466 МВС України від 21.05.2010 року в частині 1.2, яка наказує Не допускати випадків здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху із місць, закритих для візуального огляду учасникам дорожнього руху (об'єкти дорожнього сервісу, зелені насадження тощо). А місце стоянки службового автомобіля (фото місця стоянки автомобіля Відповідача в Додатках) Відповідач вибрав як раз закрите для огляду учасникам дорожнього руху, які, в тому числі і я, рухалися по «головній дорозі».
4. Відповідач порушив знову ж Розпорядження №466 МВС України від 21.05.2010 року в частині 1.6., яка наказує «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».
5. На моє зауваження що всі вищезазначені незаконні дії Відповідача будуть беззаперечно оскаржені в судовому порядку, і в разі оскарження Постанови Відповідач, згідно чинного законодавства, обов’язково буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності, Колега Відповідача відповів: «Вы же будете судиться не лично с нами, а с Департаментом ГАИ. Вот и судитесь. Вы же понимаете, что мы на суд не прийдём. Если я буду выносить только законные Постановления, то мне придется «жить» сутками на дороге для выполнения планов. А про дисциплинарное взыскание Вы меня не пугайте, премии не лишат, так как её не платят, а погоны из-за Вас не снимут».
6. Обидва звинувачення проти мене, зазначені в Протоколі і Постанові, дії власне самого Відповідача є бездоказовими, непрофесійними, упередженими, і такими, що паплюжать честь Департамента ДАІ взагалі. Відсутність законних доказів при винесенні Постанови, порушення Наказів і Розпоряджень МВС, Постанов Пленуму Верховного Суду України, Постанов Кабінету Міністрів України, порушення норм ПДР, КУпАПу вказують на професійну непридатність Відповідача.

З огляду на викладене вважаю, що дії Відповідача були незаконними і непрофесійними.
За вищезазначених умов, у моїх діях відсутній склад правопорушеннь, зазначених у Постанові.
Свідком, присутнім при винесенні Постанови, про що я зазначив в появненнях у Протоколі, була гр-ка Скифия Г.В., проживаюча за адресою: ______________________________________
Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287 – 289,
292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,
99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати незаконними дії Відповідача, а саме старшого інспектора ДПС Мільчева Андрія Олександровича по складанню постанови та притягнення мене до адміністративної відповідальності – неправомірними.
3. Зазначену постанову АР № 300895 від 31 липня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
4. За непрофесійність, неправомірність дій, і попередження про це його мною, зобов’язати Відповідача, принести мені офіційне вибачення в друкованих ЗМІ м. Токмака, і зобов’язати надати мені поштою екземпляр друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу.


Дата підписання „01” серпня 2009р.


Скиф Андрій Валерійович _____________________ (підпис)


Додатки:
1. Адміністративний позов (скарга). На 4-ох аркушах
2. Копія Протоколу.
3. Копія Постанови про адміністративне правопорушення.
4. Роздрукована фотографії місця стоянки службового автомобіля Відповідача.
5. Копія моїх Водійських прав.
6. Копія техничного паспорту на мій службовий автомобіль.

Під час керування транспортним засобом хххххххххххххххххххххххххх мене було зупинено співробітником хххххххххххххх.прапорщiк ДПС,н.н.з.хххххххх методом «пiдрiза» на т.з.ВАЗ 2107,держ.ном.АН 9538 АХ без нiякiх опiзнавальних знакiв ДАi,чiм грубо порушив правила ДР, Після цього зазначений співробітник пред'явив мені вимогу відкрити салон та ба¬гажник автомобіля, порився у речах, які там знаходилися. Він вказав при цьому, що було проведено „огляд" транспортного засобу.Писля чего менi було висунуто обвенувачення у порушеннi правил дорожнього руху,яка передбачае ст.122 ч.1. проiзд на знак "въiд заборонено"Усi моi пояснення що до не причасностi к цому правопорушенню прапорщик проiгнорував.
Подавал жалобу 2 раза и 2 раза мне ее возвращали ссылаясь на ст 288 КУОАП,подскажите что им здесь не нравится.


До Калiнського суду м.Горлiвкi
84609 Донцькоi обл
вул.Горлiвськоi Дiвiзii 79
XXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXX
мешкаючего за адресою:м.Горлiвка,вул.XXXXXXXXXXXX
Тел.XXXXXXXXXXXXX
На постанову IДПС г.Славянска прапорщiка Вощалий П.Б.
Серii АН№XXXXXXXXXX
Номер нагрудного знаку ДОXXXXX
У справі про адміністративне правопорушення,
Передбачене ч.1 ст.122 КпАП України,
СКАРГА.
29 травня 2010р.
Під час керування транспортним засобом 12 травня ЗАЗ 1103 держ. ном.АН XXXXX ВХ мене було зупинено співробітником ДАІ XXXXXXXXXXXXX.прапорщiк ДПС,н.н.з.Д0XXXX методом «пiдрiза» на т.з.ВАЗ 2107,держ.ном.АН 9538 АХ без нiякiх опiзнавальних знакiв ДАi,чiм грубо порушив правила ДР, Після цього зазначений співробітник пред'явив мені вимогу відкрити салон та ба¬гажник автомобіля, порився у речах, які там знаходилися. Він вказав при цьому, що було проведено „огляд" транспортного засобу.Писля чего менi було висунуто обвенувачення у порушеннi правил дорожнього руху,яка передбачае ст.122 ч.1.Усi моi пояснення що до не причасностi к цому правопорушенню прапорщик проiгнорував.

Зазначений співробітник ДАІ представився нерозбірливо, на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України „Про міліцію", і усі вказанi даннi про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.
Вказані дії я вважаю незаконними з таких підстав.
Враховуючи той факт, що подібний огляд проводиться з метою виявлення заборо¬нених предметів, у тому числі й тих, за перевезення, зберігання або носіння яких перед¬бачено кримінальну відповідальність, до зазначених правовідносин слід застосовувати положення КПКУкраїни. Зазначений огляд не відповідав вимогам КПКз кількох підстав.
Так, до порушення кримінальної справи і, відповідно, не особою, яка проводить досудове слідство, може проводитися виключно огляд місця події і тільки у невідкладних випадках, як це прямо передбачено ч.2 ст.190 КПК. Мій автомобіль місцем будь-якої події не був, а співробітник ДАІ не був особою, яка проводить досудове слідство.
Автомобіль є володінням особи, а отже, його огляд, у відповідності до ч.4 ст.190 КПК, проводиться за рішенням суду. Такого рішення у даному випадку не було. Як не було і жодного з випадків, які передбачені як винятки з цього правила у ч.5 зазначеної статті.
На порушення ч.3 190, ч.1 ст.191 КПК, огляд проведено без складання протоколу та без залучення понятих
.Коли я написав пояснення у протоколi, прапорщiком XXXXXXXX.запросив водiя»свого танспортного засобу»розписатися у протоколi свiдка коли я передав йому його у руцi .Важаю вiн I е власником того автомобiля,на яком прапорщик виконував службовi обовьязки.його призвеще у протоколi написано не розбiрливо,вказана тiльки адреса.
По закінченню розгляду, у випадку вияснення факту непричетності вказаного свідка до даної справи, згідно ст. 253 КУпАП направити справу до прокуратури за порушенням ч.1 ст. 366 ККУ "Службове підроблення" та ст. 365 ККУ "Перевищення влади або службових повноважень

Більше того. Саме пред'явлення вимоги про відкриття салона та багажника автомобіля, які підпадають під визначення приміщення та іншого сховища, що передбачає отриман¬ня згоди або відмови їх відкрити, свідчить про те, що вказані дії були не оглядом (який характеризується тільки візуальним дослідженням предмету огляду), а обшуком, оскільки та¬кий порядок передбачений ч.2ст.183 КПКУкраїни тільки і виключно для цієї слідчої дії. Іншого випадку, коли співробітник міліції має право пред'явити такі вимоги до громадянина, ані КПК, ані інші законодавчі акти України не передбачають.
Між тим, у відповідності до ст.ст..177, 183 КПК, обшук володіння особи проводить¬ся також, за загальним правилом, за мотивованою постановою суду (обставин, які є підставою для виключення з цього правила, також не було у даному випадку). Обшук та¬кож проводиться із залученням понятих та складанням протоколу. Нічого цього викона¬но співробітником ДАІ не було.
Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що пря¬мо передбачені законом. Таким чином, такий обшуку цій ситуації у відповідності до зако¬ну не може бути проведено взагалі.
Більше того, співробітником ДАІ було запропоновано пред'явити для огляду та¬кож вміст кишеней. Що підпадає під визначення обшуку особи, відповідно до ст..184 КПК України, але його також проведено без належних підстав, передбачених зазначеною статтею закону, та із порушенням встановленого порядку.
Очевидно, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, подібні дії, порушують законодавство, а також грубо порушують мої права.
Також було порушено п. 13.7.3. цієї ж "Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", у якому вказано, що одним з основних методів несення служби підрозділами ДПС є: "Застереження учасників дорожнього руху від порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Застереження учасників дорожнього руху є впливом на їх поведінку самим перебуванням працівника підрозділу ДПС на найбільш напруженій ділянці маршруту, на місці пригоди або стихійного лиха, а також за допомогою роз'яснення водіям при зупиненні транспортних засобів." На моє запитання, чому наряд ДПС не попереджає порушення водіями вимог недавно встановленого знаку, а лише реєструє порушення, отримав відповідь: "Значить так треба".
Крім того, викликає подив той факт, що за час оформлення мого нібито адміністративного порушення без зупинки працівниками ДПС у забороненому напрямку прослідували сім автомобілів
Протокол АН 462741 заповнений нерозбірливо. Прізвище, ім’я, по-батькові інспектора прочитати неможливо. Даний факт є грубим порушенням п.11.17 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 №77 (Далі «Інструкція №77»).

В протоколі АН XXXXXX не вказано номер знаку, вимоги якого я нібито порушив. Втім, ці дані є істотною інформацією, що обов’язково має міститись у протоколах згідно ч.1 ст. 256 КУпАП.


Даний факт суперечить вимогам ст. 21 та ст. 24 Конституції України, п. 1.1 Правил дорожнього руху.
Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
У постанові про адміністративне правопорушення АН221343 окрім моїх даних знаходяться дані іншоi осіби, вона заповнена вкрай нерозбірливо, що суперечить п.11.17 Інструкції №77.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що постанова АН221343 по справі про адміністративне правопорушення від 12 квiтня 2010 року винесена з грубим порушеннями моїх прав та чинного законодавства, містить неправдиву інформацію, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Більше того, цей обов’язок відповідача підтверджено ч.2 ст. 62 Конституції України
Тому прошу зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення
Також з правами та обов’язками відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та ч.2 ст. 130 КУпАП мене ознайомлено не було.
Ця скарга підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до міського (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Ця скарга підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до міського (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

Враховуючи вищесказане, на підставі ст. 9, 23, 33, 245, 247, 268, 272, 279, 280, 283 КпАП України ПРОШУ, –
ПРОШУ:
1. Відкрити провадження по справі про скоєння мною адмінстративного правопорушення і викликати на судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Викликати у судове засідання по справі свідка відповідача (ст.272 КпАП)
3. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
4). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України „Про звернення громадян".

До заяви додаються:
1. Копія скаргi;
2. Копія протоколу АН№XXXXX від 12.04.2010 про адміністративне правопорушення.
3. Копія постанови АН№XXXXX від 12.04.2010 по справі про адміністративне правопорушення

“29“травня 2010 р.

До Дубенського міськрайонного суду
Позивач: гр. хххххххх Ігор Олександрович,
21.01.1981 р.н.
35604, м.Дубно, вул. хххххххх, хх
Тел. 03656- ххххххх
Відповідач: УДАI ГУМВС України в Львiвськiй областi
79053, вул.Перфецького, 19, м.Львiв,
Тел. (0322)- 64-69-41
e-mail: невідомий


ПОЗОВНА ЗАЯВА

про скасування Постанови ВС № 155911 від 28.04.2010р.
по справі про адміністративне правопорушення
(в порядку адміністративного судочинства)
Цей адміністративний позов підлягає розгляду у судах на підставі ч.3 ст. 288 Кодексу України про Адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП), яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
28 квітня 2010 року я,ххххххх Ігор Олександрович, рухався автомобілем ЗАЗ-ДЕО державний номерний знак ВК ххххх АК, по дорозі з одностороннім рухом, від митного переходу Рава-Руська у напрямку м.Жовква. Метрів за 300-400 від митного переходу, я був зупинений інспектором ДПС Жовкнянського взводу ОБДПС прапорщиком міліції Оренчуком Петром Володимировичем (надалі Інспектор), який вказав, що причиною зупинки мого транспортного засобу є начебто порушення мною вимог дорожнього знаку 4.7, додатку 1, Правил дорожнього руху «Об’їзд перешкоди справа», за що передбачена відповідальність у ч.1 ст.122 КУпАП. Щодо мене було складено протокол про адміністративне правопорушення ВС 201557 з грубим порушенням чинного законодавства, і винесено постанову в справі ВС155911, згідно якої мене оштрафовано на 250 гривень.
Вважаю дану постанову необґрунтованою, незаконною , такою що не відповідає нормам КУпАП , винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
Я не порушував жодного пункту правил дорожнього руху, рухаючись по дорозі з одностороннім рухом. Знаку 4.7 я не бачив, але і такий знак там стояти не може, оскільки на дорозі не проводились жодних дорожніх робіт, і не було ніяких перешкод. Про це я зазначив інспектору, який не зважаючи на мої пояснення незаконно притягнув мене до адміністративної відповідальності.
Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Жодних доказів, що відповідають ст..251 КУпАП, якіб свідчили про вчинення мною правопорушення надані не було.
При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:
• знайомитися з матеріалами справи;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, інспектор порушив Наказ МВС №77 від 26 лютого 2009року "Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" , де у п.11.17 зазначається, що «Записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки»
Даний протокол і постанова заповнені вкрай нерозбірливим почерком, що затруднює можливість його оскарження у судовому порядку. Для того щоб уточнити прізвище , дізнатися посаду , і місце роботи інспектора, мені прийшлось телефонувати на гарячу лінію УДАI ГУМВС України в Львiвськiй областi.
Крім того, бланки протоколів є документами суворого обліку ( п.11.1 Наказу МВС №77 від 26 лютого 2009року) у яких забороняється виправлення. В протоколі ВС 201557 Інспектор спочатку виправив статтю КУпАП з «121» на «122», а згодом, коли я вписав в графу «Свідки», свідка який їхав зі мною хххххх Олександра Яковича, 09.04,19хх р.н., який проживає у м.Дубно, вул..ххххххх.,, і може підтвердити правдивість моїх слів, інспектор обурився, замалював мій запис, вказуючи на те, що відповідну графу має право заповнювати тільки він. Згідно ст..272 КУпАП, свідком є будь яка особа, якій відомі які-небудь обставини даної справи. Причиною таких дій інспектора є незадовільне знання нормативно правових документів у відповідній галузі права.
Згідно ст..280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи»
Вважаю що інспектор в порушення вимог законодавства України свідомо неправомірно притягнув мене до адміністративної відповідальності.
Постанова не встановлює наявність адміністративного правопорушення та мою винність в його вчиненні.
З даною Постановою не згоден, вважаю що ПДР України не порушував, Постанова про адміністративне правопорушення серія ВС № 155911 від 28 квітня 2010 року є незаконна, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням Законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 251, 287, 288, 289 КУпАП та ст.. 6, 18, 104, 105, 106 КАС України
ПРОШУ:

1. Взяти позов до провадження та звільнити мене хххххххх Ігора Олександровича від сплати судового збору у відповідності до статті 288 КУпАП.
2. Викликати свідка- хххххххх Олександра хххххх, 09.12,19хх р.н., який проживає у Рівненській області, м.Дубно, вул..ххххххх, для підтвердження правдивості моїх слів.
3. Зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 155911 – визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене – закрити за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

ДОДАТКИ:
1. Копія Постанови ВС № 155911 в справі про адміністративне правопорушення від 28,04,2010
2. Копія Протоколу про адміністративне правопорушення ВС № 201557 від 28.04.2010р.






__________________ 2010 року Підпис ________________________________