вот мой иск в Суворовский суд г. Одессы против инспектора ДПС.

Суворовський районний суд
вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса, 65003
тел.: (0482)723-33-77, 717-45-38

позивач - *** Олександр
651**, вул. ****, б.*, к**

відповідач – IДПС ВДАI м. Одеса Картовий Володимир Володимирович

65110, м. Одеса , вул. Розкидайлівська, 67а



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
ВН № 191418 від «5» травня 2010р.



«5» травня 2010 року стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ВН № 19418 (додаток №2) за порушення правил дорожнього руху.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки в моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:


1. «5» травня 2010 року, о 20 год. 40 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-2108 державний номер ВН***АС, я рухався по вул. Генерала Бочарова. На пiдїздi до регульованого перехрестя, проспект Добровольського, зупинився на червоне світло світлофора. На зелене світло світлофора, побачивши що пішоходів на переході немає, повернув направо та продовжив рух.

В моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення тому що в цей час пішоходи не змінювали ні напрямок руху, ні швидкість.

2. Інспектор ДПС Картовий Володимир Володимирович порушення фіксував за допомогою звичайної побутової відеокамери JVC яку тримав у руках.

Таким чином, ІДПС використав відеокамеру в якості автоматичного засобу відеофіксації, що заборонене чинним законодавством.

3. Склавши протокол, та виносячи постанову по справі, інспектор наказав мені поставити підпис у протоколі з порожніми полями для свідків. На мій намір погасити ці поля, інспектор почав погрожувати мені що доставить до райвiддiлу за псування документу. Я відмовився підписувати протокол без свідків та потерпілих. Другий інспектор провокував мене, кажучи що я, нібито ображав їх.

4. На мою спробу зафіксувати на камеру мобільного телефону процес оформлення адміністративних матеріалів інспектор активними рухами категорично заперечив, погрожуючи що доставить мене до райвiддiлу.

5.Iнспектор подзвонив по мобільному телефону до старшого и прокоментував мою відмову, получивши вказівки по телефону, інспектор зупинив двох водіїв, які засвідчили у протоколі мою відмову від підпису незаповнего документу.

6. Крім розглянутого вище відеозапису, не було ніяких свідків, які би підтвердили факт порушення. Навпаки в машині перебували мої родичі, які можуть підтвердити що я ПДР не порушував, а з боку працівників ДАI були спроби неправомірних дій.


ПРОШУ:
1. Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВН № 191418 від «5» травня 2010року, винесену відповідачем стосовно мене – скасувати, а справу закрити на підставі вищевикладеного.

2. Від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст.288ч.5 КУпАП звільнити. (ст. 288ч.5 «Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита»).

3. На час розгляду справи в суді, призупинити дію постанови ВН № 191418 від «5» травня 2010р.




Додатки:
1. Копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ВН № 277378 від 5.05.2010 року;

2. Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВН № 191418 від «5» травня 2010 року;

3. Копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.







__________ 2010р.

по этому иску состоялось три заседания на которые инспектор неявился. суд я выиграл. решение выложу.

Позивач:
Відповідач:Інспектор..........................................................


ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про скасування Постанови Серія ХХ №1111111 по справі
про адміністративне правопорушення від ......... 2010 року)

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
........2010р. близько 14 годин я рухався у м. Коммунарськ по тунелю у напрямку центра . Перед тунелем, згідно з п. 19.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) я увімкнув ближній світ фар, про що відбулася бесіда с моєю дружиною, що їхала поруч із мною на пасажирському сидінні. Приблизно в середині туннелю я поровняв з велосипедистом, який рухався в попутному напрямку й поморгав йому фарами, що дозволено п.9.6 ПДР, щоб попередити його про небезпеку й запобігти ДТП. Після цього я помітив, що на проїжджій частині не помітно відблиск моїх фар. Про це теж відбулася розмова з моєю дружиною. Тому що зупинка в тунелі заборонена п.15.9 (в)ПДР, я продовжив прямування. Лічу, що в моїх діях немає події злочину, а світ потухло з невідомих мені причин, які я не міг передбачити . На виїзді з тунелю я був зупинений інспектором ................ Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно з його слів, стало порушення мною вимог пункту 19.1 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП. У якості доказів, зі слів інспектора є відеозапис, але мені не було представлено ні самого відеозапису, ні яких-небудь документів на прилад, яким цей відеозапис був зроблений, на підставі чого на мене був складений протокол сер. ХХ1 №111111 (копія додається). Але ні в протоколі, ні в постанові не вказано цього приладу. Також така фіксація розпочалась в завершальній стадії здійснення маневру, та не дає змоги перевірити виконання вимог підпункту19.1. ПДР при здійсненні маневру взагалі.
У кабінеті начальника ВДАІ я вперше побачив цей відеоматеріал, на якому видний тільки кінець маневру, тобто доказів невключення близького світла фар при в'їзді в тунель, а також до того миті, як у мене виключилося світло (за невідомими мені причинами) на відеозапису сумнівної якості немає. Не вислухавши ніяких моїх показань, на підставі лише вищевказаного відеозапису, розширивши перелік приладів, зазначених у Наказі №33, тим самим перевищивши свої службові повноваження та порушуючи Наказ МВСУ №77 від 26.02.2009, а саме: ...2.13. Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП) а також розд.ІІ ст.7 Дісциплінарного статута ОВС України, затверженного Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІV
- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
склав постанову сер. ХХ №111111 (копія додається), яка теж викликає сумнів відповідності вимог до виконавчого документа згідно зі ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження", зокрема: немає дати набрання чинності рішення та строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, на підставі чого винесена постанова (копія відповіді на мій інформаційний запит щодо вимог до виконавчого документа додається) Також у рядку «посаду, П.І.Б. посадової особи, яка виносить постанову» разом з відповідачем описаний і я, у такий спосіб виходить, що я наділений повноваженням сам собі виносити постанову.
Також відповідачі посилаються на п.12 ст.11 Закону «Про міліцію», але цей підпункт дозволяє використовувати кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб, наприклад диктофон, чим інспектор і скористався.
Щодо контролю за дотриманням водіями ПДР, згідно п.21 ст.11 того ж Закону «Про міліцію» дозволяє використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Слід зазначити, що таким нормативно-правовими актами є Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р , який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010р. за № 262/17557 та Наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 576/16592.
Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р. містить вичерпний перелік засобів якими дозволено користуватися для виявлення та фіксування порушень ПДР, а п.18.10. ст.18 Наказу МВС України №111 від 27 березня 2009р прямо забороняє використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. Також в мене є сумніви щодо відповідності цього приладу ст.8 Закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» метою якого є захист інформації, яка є власністю держави.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Так у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім відеозапису, зробленому невідомим і не передбаченим чинним законодавством пристрієм, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачєм у протоколі про адміністративне правопорушення не надано доказів правомірності застосування відеокамери, на яку був здійснений запис маневру позивача. Таким чином, інспектор ДАІ вийшов за межі своїх повноважень, встановлених законом, з чого випливає, що такий запис на відеокамеру не може братись до уваги як доказ у цій справі. При цьому, у відповідача відсутні інші докази порушення позивачем ПДР: з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, що за наявності неспростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не надано доказів на підтвердження законності оскаржуваної постанови, відтак, вона є протиправною. Крім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, яки б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за які законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Я категорично не погоджуюсь з винесеною стосовно мене постановою, вважаю її незаконною та такою, яка має бути скасована. Вважаю, що доказів, здобутих на законних підставах про моє правопорушення немає.
Враховуючи те, що я не вчинив правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, та постанова не відповідає вимогам закону, а також «докази» якими керувався співробітник ДАІ є незаконними та були здобуті з порушенням ст.62 Конституції України та Наказу МВС України №111 від 27.03.2009р., то така постанова має бути скасована. Для захисту від незаконних, безпідставних обвинувачень у мій бік я був вимушен звернутися до суду.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме: від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов, до свого впровадження;
2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, відповідача, свідків.................... Стаття 272 КУпАП. Свідок. Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
3. Оскаржувану постанову серія ХХ №111111 від .....2010 року скасувати, як таку, що не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам до виконавчого документа згідно зі ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження" і ґрунтується на незаконних доказах а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутності у моїх діях складу правопорушення.
Додаток:
Позовну заяву викладено на трьох аркушах.
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення сер. ХХ1 №111111 .
2. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення сер. ХХ №111111 . 3. Копія відповіді щодо інформаційного запиту стосовно вимог до виконавчого документа.
4. Копія наказу МВС № 33 від 01.03.2010р., зареєстррованного. в М.Ю.У. 30.03.2010р.
5. Копія аркушів паспорту.
6. Копії позовної заяви та поданих до неї документів для відповідача

Виїзд на трамвайну колію зустрічного руху
по вул. Коперніка, Львів (загальновідома кормушка)
В суд інспектор відеозапис не надіслав (бо не здійснював ). Постанову скасували.


----------------------- суд
(адреса суду)

позивач:
---------------------------------
відповідач 1:
Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області
79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19
відповідач 2:
Ст. інспектор БДПС ВДАІ м. Львова
XXXXXXXXX
79015, м. Львів, вул. Городоцька, 124

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
(на постанову ВС № XXXXXX по справі про
адміністративне правопорушення від XX.10.2010 року)

XX.10.2010р. відносно мене складено постанову ВС№XXXXXX ст. інспектором БДПС ВДАІ м. Львова XXXXXXXXX (далі за текстом Інспектор ДПС).
Як вбачається зі змісту, постанова складена відносно мене за те, що нібито я XX.10.2010р. о XX год. XXхв. у м. Львові на вул. Коперніка, здійснив виїзд і рух по трамвайній колії зустрічного напрямку, тобто скоїв правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідно до даної постанови на мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
XX.10.2010р. я дійсно рухався у своєму автомобілі по вул. Коперніка у м. Львові зі швидкістю близько 20км/год. Повернувши із вул. Степана Бандери, що прилягає до вул. Коперніка і проїхавши близько 250 метрів вулицею Коперніка був зупинений Інспектором ДПС, який повідомив мені, що я порушив Правил дорожнього руху - здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного руху, та попросив надати мої документи для перевірки. Після того, як я передав посвідчення водія та інші документи я пояснив Інспектору ДПС, що не вчиняв правопорушення, оскільки рухався другою смугою попутного напрямку і на трамвайну колію зустрічного руху на виїзджав. Потім я запитав Інспектора ДПС чи зафіксував він технічними засобами фото- і кінозйомки, відеозапису «правопорушення» Правил дорожнього руху. Інспектор ДПС відповів ствердно. На прохання пред’явити докази мого «правопорушення» зібрані таким технічний засобом Інспектор ДПС відмовився. Згодом Інспектор ДПС запропонував мені пройти до службового автомобіля ДПС для «складання протоколу». Я категорично відмовився, заявивши Інспектору ДПС що маю право залишатися в салоні власного автомобіля. Після чого Інспектор ДПС попрямував до службового автомобіля. Через декілька хвилин Інспектор ДПС передав мені для ознайомлення протокол про адміністративне правопорушення. Під час ознайомлення мною із протоколом Інспектор ДПС почав знімати мене побутовою відеокамерою Соні Хендікам. Я запитав Інспектора ДПС чи саме цим пристроєм він зафіксував моє «правопорушення» Правил дорожнього руху. На що Інспектор ДПС відповів ствердно. Також я попросив Інспектора ДПС пред’явити постову відомість та документи, які підтверджують що дана відеокамера Соні Хендікам сертифікована в Україні, пройшла належну повірку і є службовим інвентарем Інспектора ДПС. Інспектор ДПС відмовив у цьому проханні. Згодом Інспектор ДПС виніс постанову ВС№XXXXXX по справі про адміністративне правопорушення.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведенним з наступних причин:
1).я не порушував Правил дорожнього руху України, повернувши із вул. Степана Бандери, що прилягає до вул. Коперніка, рухався по другій (лівій) смузі попутного напрямку вулицею Коперніка, оскільки перша (права) смуга була зайнята транспортними засобами, що рухались по ній. Кількість смуг визначив згідно п. 11.1 Правил дорожнього руху враховуючи ширину проїзної частини, габаритів транспортних та безпечних інтервалів між ними. На трамвайну колію зустрічного напрямку не виїзджав, про що зазначив у Протоколі;
2). на моє запитання якими доказами моєї вини володіє інспектор згідно ст251 КУАП, працівник міліції відповів, що порушення ПДР зафіксоване на побутовий пристрій Соні Хендікам. Згідно п.21 ст.11 Закону «Про міліцію» для контролю за дотриманням водіями ПДР, дозволяється використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Слід зазначити, що таким нормативно-правовими актами є Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р , який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010р. за № 262/17557 та Наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 576/16592.
Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р. містить вичерпний перелік засобів якими дозволено користуватися для виявлення та фіксування порушень ПДР, а п.18.10. ст.18 Наказу МВС України №111 від 27 березня 2009р прямо забороняє використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р не містить жодної згадки про технічний засіб Соні Хендікам;
3). В Протоколі не зазначено жодних доказів «правопорушення». Вважаю, що суб'єктивна думка, припущення та бажання Інспектора ДПС скласти протокол для «статистики» не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення мною адміністративного правопорушення;
4). у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство), він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова ВС № XXXXXX по справі про адміністративне правопорушення від 12.10.2010 року прийнята з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПРОШУ:
1.Прийняти адміністративний позов до розгляду.
2.Призупинити дію постанови ВС № XXXXXX до розгляду справи.
3.Скасувати постанову ВС № XXXXXX від XX.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
4.Визнати дії відповідача інспектора XXXXXXXXX по складанню постанови та притягнення мене до адміністративної відповідальності – неправомірними.
5.Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Додатки:
1.Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВС № XXXXXX від XX.10.2010р.;
2.Копія протоколу про адміністративне правопорушення від XX.10.2010  ВС1 № XXXXXX;
3.Копія наказу МВС 01.03.2010  № 33 на 2 аркушах;
4.Копії адміністративного позову на 4 арк. в 2-х прим. та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі;
5.Доказ сплати судового збору – квитанція установи банку; (непотрібно по позовах в справах адмін.порушення)


«XX» жовтня 2010 року            ________________        -----------------

До Автозаводського районного суду
міста Кременчука Полтавської області

ПОЗИВАЧ: М К С,
адреса: просп. 50 років Жовтня, , кв. ,
м. Кременчук, Полтавської обл., інд. 39600,
зв'язок поштою

ВІДПОВІДАЧ: Пенюта Віталій Борисович
Лейтенант міліції
Ст. ІДПС ВДАІ м. Кременчук
Адреса: 39631 м. Кременчук,
Полтавська область
проїзд 40 років ДАІ б.3
зв’язок поштою

А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й П О З О В
про визнання протиправною та скасування постанови
по справі про адміністративне правопорушення

01 лютого 2011 року ст..інспектором ДПС відділу Державтоінспекції м. Кременчук Пенюта В. Б. винесено постанову серія ВІ1 № 0000000 по справі про адміністративне правопорушення. Даною постановою мене визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.
Згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови, я 01 лютого 2011 року о 18 год. 00 хв. на вул.60р.Жовтня м .Кременчук керуючи автомобілем Кіа Ceed, державний номер ВІ 0000 АO здійснив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху.
Проте при складення протоколу та винесенні оскаржуваної постанови відповідачем проігноровано мої пояснення та не взято до уваги пояснення свідка: Г Г М, адреса: м. Кременчук квартал б.г кв. , який знаходився зі мною в транспортному засобі та пояснював, що в дійсності подія адміністративного правопорушення не мала місця. Свідок може надати обґрунтовані свідчення в ході судового розгляду позову.
В дійсності, рухаючись по вул.. 60р.Жовтня в районі зуп. «Електростанція» виконував поворот ліворуч на вул. Хорольську, виїзд на перехрестя здійснював на зелений сигнал світлофора, в момент повороту сигнал світлофору перемкнувся на жовте світло. Враховуючи що на вулиці було мінус п’ять градусів морозу(-5 С) та була можливість,в разі екстренного гальмування, заносу мого авто могла скластися аварійна обстановка, я керуючись п. 8.11.( Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.) Правил дорожнього руху України, продовжив рух. Навіть якби мені вдалося зупинити авто шляхом екстреного гальмування, я зупинився б посеред перехрестя чим завадив би руху авто з інших напрямків. Ймовірно, відповідач, перебуваючи на значній відстані від місця де мною було здійснено поворот, не зміг повністю оцінити обставини дорожнього руху.
За ч.2 ст.71 КАС України орган владних повноважень, інспектор ДАІ, зобов'язаний довести правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В якості доказу правопорушення мені було пред’явлено відео запис зроблений побутовою відеокамерою, яка не входить до переліку спец. засобів ДАІ та не може бути використана як доказ, що неодноразово підтверджувалось Вищим Адміністративним Судом України.
Щодо використання побутової відеокамери в якості технічного пристрою існує цілий ряд нормативно-правових актів:
Згідно з п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» інспектор має право «використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», а згідно Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. розділ 18 «18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється:» … «18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув», та згідно розділу 20 п.20.2. «…Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув…». На моє прохання інспектор не надав мені документів на сертифікацію, та на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації відеокамери, та не зазначив у протоколі серійний номер пристрою, тип і модель камери, що унеможливлює встановлення справності та відповідності пристрою стандартам, це виключає використання запису в якості доказів у справі про адміністративне порушення.
Згідно розпорядження МВС № 466 від 21.05.2009 п.1.7. «У ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника». Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Між тим, ст.14-1 КУоАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео- зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
На сьогоднішній день Наказом МВС № 33 від 01.03.2010 року затверджено чіткий перелік сертифікованих в Україні технічних приладів, які мають право застосовувати працівники ДАІ, і в цьому списку ніяких побутових камер немає. Отже фіксація правопорушень цифровими відеокамерами не є доказової базою.
Таким чином, порушаючи ст.19 Конституції України «…Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», та ст.62 Конституції України «…обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях…» і супереч п.3 ст.70 КАС України «Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги» інспектором був складений протокол на підставі незаконних доказів, та виписана протизаконна постанова.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ст.280 КоАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Саме в наслідок невиконання вимог ст.ст.245, 280 КоАП інспектором ДПС, залишились не з’ясованими обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
У п.3 ч.1 ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, зокрема, постанови інспектора ДПС відділення ДАІ, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Саме тому, цей адміністративний позов мною подається до місцевого Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
Відповідно до ст.289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.122, 245, 247, 251, 280, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.19, 71 ч.2, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П Р О Ш У :

1. Визнати протиправною та скасувати постанову ВІ1 № 000000 від 01 лютого 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою мене визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.
2. Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.


Додаються копії постанови по справі про адміністративне правопорушення протоколу, пояснення свідка, копія позовної заяви та доданих документів для відповідача, квитанція про сплату судового збору.


0 лютого 2011 року К. С. М.



Ещё подложу "пояснення свідка",и спрвку с МЧС о погоде в этот день.

Пояснення свідка
Я Г Г М 00.00.1904р.народження паспорт КН 000000 виданий Автозаводським РВ КМУ 00.00.1907р.проживаю м. Кременчук квартал б.г кв.
01 лютого 2011р.о 18:00 я знаходився в автомобілі КІА CEED д/н ВІ 0000 АО за кермом якого знаходився водій М К.С. Рухаючись по проспекту 40 річчя Жовтня ми здійснили поворот ліворуч на вул. Хорольську. В момент проїзду перехрестя увімкнувся жовтий сигнал світлофору і, щоб не вдаватись до екстреного гальмування, водій М К.С. змушений був продовжити рух, адже в разі гальмування автомобіль могло занести,на вулиці був мороз мінус 5 градусів, або зупинився б посеред перехрестя, чим завадив би руху авто з інших напрямків. На вул. Хорольській нас наздогнав авто ДАІ та змусив зупинитись.
Водію М К.С. було пред’явлено звинувачення в проїзді перехрестя на червоний сигнал світлофора,що з моєї точки зору є безпідставним, адже момент проїзду перехрестя я добре бачив. Вимога внести мене до протоколу в якості свідка була проігнорована. На далі я змушений був покинути авто, тому що поспішав у справах,і що відбувалося далі мені не відомо.
Як свідок можу надати обґрунтовані свідчення в ході судового розгляду позову.

Проїзд на "нібито" червоне світло, залучення свідків після складення протоколу.
До протоколу було залучено додаткові пояснення, 3 письмових клопотання. Постанова на місці не виносилась, оскаржуємо неправомірні дії та протокол.
________________________________________________

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними та скасування протоколу


До: __ районний суд

Позивач:

Відповідач: Посадова особа - інспектор ДПС

Державне мито у розмірі 3,40 сплачено.
Квитанція № __ від __

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними
та скасування протоколу АА_______ від ____ 2010 року
в справі про адміністративне правопорушення
(в порядку адміністративного судочинства)


Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень чи бездіяльності. Відповідно ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. У ст. 19 КАС України зазначено, що адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Суть справи:

___ 2010 р. рухаючись на своєму автомобілі _____, д/н ____ по вулиці ____ м. Києва я побачив вимогу інспектора ДАЇ зупинити свій транспортний засіб. Виконавши вимогу інспектора ДАЇ, я зупинився біля правого краю проїзної частини. Щоб запобігти протиправним діям, я увімкнув відеозапис на мобільному телефоні для фіксування процесу спілкування з інспектором ДАЇ.
Підійшовши до мене, інспектор ДАЇ представився ____ та наказав передати йому документи без зазначення підстави для зупинки мого автомобіля, як того вимагає п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», де чітко вказані підстави для зупинки транспортних засобів.
Я вказав інспектору, що він діє всупереч Закону. Після цього інспектор зазначив, що підставою для зупинки стало нібито проїзд на червоне світло світлофора. На моє прохання чітко повідомити, який пункт Правил дорожнього руху мною порушено та сутність п. 8.11. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР), інспектор не надав відповіді, а лише ще раз наказав передати йому документи. Після цього я передав інспектору своє водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тимчасовий реєстраційний талон та оригінал полісу про обов’язкове страхування транспортних засобів.
Після отримання документів відповідачем було складено протокол АА1 № ____ від від ____ 2010 року в справі про адміністративне правопорушення (далі - протокол). В протоколі зазначено що я порушив пункт 8.7.3(е) ПДР, а саме, проїхав перехрестя вул. ____ – вул. ____ в м. Києві на заборонений сигнал світлофора.
Під час оформлення протоколу я підготував додаткові пояснення до протоколу на окремому аркуші та письмово заявив 3 клопотання: про розгляд справи за місцем моєї реєстрації проживання, про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю підготовки документів, які характеризують мою особу та майновий стан, та про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю звернення за додатковою юридичною допомогою.
В додаткових поясненнях я вказав, що не погоджуюсь зі звинуваченням в правопорушенні, оскільки рухався з додержанням вимог ПДР, а саме на виконання п. 8.11. ПДД завершив рух через перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофора.
Після заявлених клопотань відповідач зазначив, що для залучення вказаних клопотань до матеріалів справи, я повинен знайти двох свідків. Однак, на моє прохання відповідач не зміг вказати норму законодавства України, якою передбачена дана вимога.
Більше того, відповідач одразу змінив свою позицію та, отримавши зазначені додаткові пояснення та клопотання, почав зупиняти транспортні засоби з метою залучення свідків. Таким чином, зазначені в протоколі свідки, не є свідками правопорушення і невідомо правомірність їх залучення та які саме обставини справи вони засвідчили.
Відповідач відмовив мені передати протокол для ознайомлення та надання пояснень по суті. Таким чином я був змушений ознайомитись з протоколом та поставити свій підпис в руках інспектора, що відображено на відеозаписі.

При складенні протоколу відповідачем було здійснено ряд порушень.
Із зазначеним протоколом не погоджуюсь, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав:

1. Згідно з пунктом 15.1. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 N 111 (далі - інструкція), у разі прийняття працівником підрозділу ДПС рішення про зупинку транспортного засобу він повинен врахувати всі його наслідки (причину зупинки, дорожні умови, інтенсивність руху, освітлення або видимість ділянки дороги, можливий досвід водія).
Проте, відповідач зажадав зупинити транспортний засіб, керований мною, в місці, де це непросто недоцільно, а прямо заборонено ПДР, а саме безпосередньо на перехресті з інтенсивним рухом. Такі дії інспектора ДАІ в свою чергу спричинили ускладнення руху всього транспорту та обмеження обзору дороги учасниками руху, що могло призвести до ДТП. Зауважу, що все це відбувалося в місці крупної транспортної розв’язки, в умовах надзвичайно інтенсивного руху, а додаткове його ускладнення є більш ніж недоречним.

2. Згідно абзацу «в» пункту 2.4. ПДР водій транспортного засобу має право знати причину зупинки посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду. Згідно з пунктом 15.5. інструкції працівник Державтоінспекції МВС під час звернення до водія зобов’язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.
Проте, перше, що повідомив мені відповідач, це було те, що я порушив ПДР. Отже, причину зупинку відповідач мені не повідомив. Неповідомлення дійсної зупинки згідно пункту 28.5. Інструкції можливе лише, якщо водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину або причетності до ДТП. Проте такі факти повністю відсутні.
Представився та надав своє посвідчення відповідач вже коли я його про це попросив.

3. Згідно з пунктом 16.5.3. інструкції працівник підрозділу ДПС встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій особи.
Натомість в протоколі в якості свідків відповідачем зазначено прізвища осіб, яких було залучено вже після складення протоколу, а саме на етапі залучення моїх додаткових пояснень та клопотань.
Таким чином, відсутні свідки правопорушення, а зазначені в протоколі особи жодним чином свідками правопорушення не являються, про що мною здійснено запис в протоколі.

4. Відповідачем грубо порушено вимоги ст. 256, 268 та 278 КУпАП, а саме:
4.1. Не було роз’яснено мої права під час розгляду адміністративної справи.
4.2. Не надано для ознайомлення протокол АА1 № 372388 від 11 грудня 2010 року.
4.3. Не повідомлено про результат розгляду заявлених мною клопотань

5. Згідно з пунктом 18.7. інструкції працівникам ДАІ заборонено пред’являти безпідставні звинувачення.
В даному випадку мені було пред’явлено безпідставне звинувачення про проїзд перехрестя вул. _____ – вул. ____ в м. Києві на заборонений сигнал світлофора.

Більше того, інспектор зупинив мене на вул. ____ за поворотом на відстані 300 м. від місця де, на його думку, було вчинено правопорушення.
Враховуючи місцезнаходження інспектора та дислокацію патрульного автомобіля, відповідач взагалі не міг бачити, що сталося, а той факт, що свідки правопорушення відсутні, свідчить про неможливість відповідача дати об’єктивну оцінку обставинам справи.

Таким чином, докази, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП, відсутні.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Замість того щоб визнати факт відсутності правопорушення відповідач це правопорушення вигадав.
Вищенаведені факти свідчать про свідомий тиск на позивача з метою штучного створення проблеми та вирішення питання «на місці».

Вважаю дії інспектора ДАІ, що склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення неправомірними та незаконними за таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 5 Закону України «Про міліцію» зазначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Згідно п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою.

Тобто, існує виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Проте, при прийнятті інспектором ДАІ рішення про зупинку мого транспортного засобу жодних доказів на підтвердження цих підстав наявно не було. Правил дорожнього руху я не порушував, мій автомобіль був технічно справний та використовувався у точній відповідності із законом. Відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу підтверджується тим, що інспектором ДАІ не було висловлено жодного обвинувачення з приводу перелічених підстав для зупинки автомобілю. Отже, ще на етапі зупинки транспортного засобу інспектор ДАІ грубо порушив Закон України «Про міліцію».

Також, інспектор ДАІ порушив процедуру перевірки документів у громадян. Відповідно до п.2 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції надається право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. В даному випадку, інспектором ДАІ безпідставно було висловлено на мою адресу підозру у вчиненні правопорушення.

Зупиняючи мій транспортний засіб та перевіряючи в мене документи без законних на те підстав, інспектор ДАІ прямо порушив моє право передбачене ст. 19 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Такі дії інспектора ДАІ принизили мене як громадянина України. Законодавство України чітко передбачає, що така процедура може проходити по відношенню лише до правопорушників, або осіб які підозрюються у правопорушенні.
Отже, зупиняючи мій автомобіль та перевіряючи документи, інспектор ДАІ відніс мене до категорії саме цих осіб, хоча я законів не порушував та керував транспортним засобом у точній відповідності з правилами дорожнього руху.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Як вбачається з вищевикладеного, в моїх діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, таким чином відповідачем відносно мене було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення АА1 № ____ від ____2010 року.
Більше того, даний протокол складений за повної відсутності доказів з численними порушеннями вимог чинного законодавства України.
З мого боку в повній мірі виконано вимоги п.п. 8.11., 12.9 (г), 16.8. ПДР.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106, 171-2 КАС України, ст.ст. 247, 287, 288 КУпАП,

ПРОШУ:

1. Визнати дії інспектора ДПС __ неправомірними під час зупинки транспортного засобу.

2. Визнати протокол про адміністративне правопорушення АА1 __від __ 2010 року протиправним та скасувати його, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

3. Справу розглянути за участю позивача, належно повідомивши про час і місце судового засідання.

Додатки:

1. Копія паспорта __ на 1 арк. в 1 прим.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення на 1 арк. в 2 прим.
3. Копія додаткових пояснень на 1 арк. в 2 прим.
4. Копія клопотання про розгляд справи за місцем реєстрації проживання на 1 арк. в 2 прим.
5. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю підготовки документів, які характеризують особу та майновий стан на 1 арк. в 2 прим.
6. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю звернення за додатковою юридичною допомогою на 1 арк. в 2 прим.
7. Копія позовної заяви для надіслання відповідачу на 5 арк. в 1 прим.
8. Оригінал квитанції про сплату державного мита від __ № __ на 1 арк. в 1 прим.


Позивач ..................... підпис ................... ПІБ

„___”__________ 2011 р.

________________________________
Позов, відформатований у Word.
http://www.ex.ua/view/5008212

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

Обгін на перехресті

Хмельницький міськрайонний суд
вул. Театральна, 54
м. Хмельницький
29000

Позивач:
Тарас Шевченко
вул. Пушкіна
м. Хмельницький
29000

Відповідач:
ВДАІ УМВС України в Хмельницькій області
вул. Купріна, 48/1
м. Хмельницький
29000


ПОЗОВНА ЗАЯВА
щодо оскарження постанови
про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС ВДАІ м. Хмельницького від. 09.02.2011 року (яка складена сержантом міліції Загородним Ю.А.) мене, Тарас Шевченко, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Вважаю вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа — закриттю з наступних пістав:

По-перше, я не вчиняв порушення, зазначене у постанові: не порушував правил обгону транспортного засобу, що могло би допускати застосування адміністративної відповідальності.
Про те, що я не згідний з протоколом, за наслідками якого стало винесення вищевказаної постанови від 09.02.2011 року я зазначив також в змісті самого Протоколу (від. 09.02.2011р. ВХ1 № 111111).
По-друге, обставини справи були такі:
1) 09.02.2011р. керуючи автомобілем “Фольцваген” д/н ВХ1111ВХ я, Тарас Шевченко, рухаючись по Проспекту Миру здійснив поворот ліворуч на перехресті Пр. Миру та вул. Свободи. Дорога, по якій я рухався, має дві смуги для руху в одному напрямку, із горизонтальною розміткою, у вигляді переривчастої лінії. Під час руху я приділяв достатньо уваги дорожній обстановці та рухався згідно п. 11.3 ПДР.(схема руху транспортного засобу додається)
Завершуючи маневр (поворот ліворуч), я був зупинений працівником ДАЇ. Мені було повідомлено, що я порушив правила обгону.
2) Я повідомив, що не здійснював обгону, тобто випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху (п.1.10 ПДР).
3) Однак працівник ДАЇ вислухав мене неуважно і склав Постанову, не з’ясовуючи при цьому усіх обставин, що важливі при винесені постанови про адміністративну відповідальність.

Такими діями працівник ДАЇ порушив внутрішні нормативні документи, що встановлюють порядок патрулювання, а також і норми законів, що встановлюють порядок з’ясування обставин події та кваліфікації її як адміністративний проступок, а також порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначене слідує з наступного:
1. В протоколі від 09.02.2011р. ВХ1 № 111111 зазначено прізвище одного свідка (Шумахер, м. Хмельницький), який нібито, засвідчує факт мого правопорушення. Проте пояснення свідка до протоколу не додається. Крім того, свідок Шумахер. Підписав Протокол, ще до того, як Протокол був заповнений. Звертаю увагу суду, що в протоколі також не зазначена адреса (місце проживання) свідка.

2. При винесенні постанови, були порушенні мої права та перевищено повноваження працівника ДАЇ, які випливають з наступного:
-Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

-Відповідно до ст. 245 КупАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

-Відповідно до ст.280 КупАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено правапорушення, чи винна особа у чого вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матереалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

-Відповідно до ст. 283 КупАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову по справі. Постанова повинна містити : найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Разом з тим, при розгляді адміністративного матеріалу про притягнення мене до адміністративної відповідальності не було належним чином враховано обставини передбачені ст. 33 КупАП України, у зв'язку з чим незрозуміло чому інспектор прийшов до висновку про визнання мене винним та накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вищевказане, вважаю, що Постанова ВХ1 №011111 від 09.02.2011р. Є необгрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП, винесена з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень, і яка підлягає скасуванню, у зв'язку з відсутністю події проступку, за який наступає адміністративна відповідальність.
Отже, відповідно ст. 288-289, п.1 ч.1ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПРОШУ:
1. Скасувати Постанову ВХ1 № 111111 від 09.02.2011р. по справі про адміністративне правопорушення відносно Тарас Шевченко, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425грн.
2. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Тарас Шевченко
3. Про дату та час розгляду справи повідомити мене.

Додатки:
1. Копія постанови ВХ №111111 від 09.02.2011р.;
2. Копія протоколу ВХ №222222 від 09.02.2011р.;
3. Копія позовної заяви з додатками;
4. Схема руху транспортного засобу.









16 лютого 2011р. Тарас Шевченко_____________

_________________
Никогда не жалей о том, что сделал, если в момент сделанного ты был счастлив!

ТЕМА: НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ РЯДНОСТИ

ИСК ВЫИГРАН сегодня, 23 ФЕВРАЛЯ, ДЕНЬ СА - и это СИМВОЛИЧНО !!!
Решение выложу пожже в соответствующей ветке. Пользуйтесь. Рад буду если кому помог

Адміністративний позов
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про
адміністративне правопорушення серія АТ № 11111 від 23.10.2010 року

Звільнено від сплати державного мита відповідно до ст.288 КпАП України.

23.10.2010 року стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АТ № 11111 за порушення передбачене ч.2, ст.122 Закон України „Про внесення змін та доповнень до КУпАП “ від 24.09.2008 року.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з пору- шенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з нас- тупних підстав.
23.10.2010р. під час керування транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номер 111111, в напрямку з м. Калуш до м. Долина мене, dystantnicа, в с.Креховичи Івано-Франківської області було зупинено інспектором ДАІ Андріком ( номер житона УІФ № 111111), який звинуватив мене, начеб то, в порушенні правил рядності п.11.2 Правил дорож-нього руху України.
Я стверджую, що не порушував жодних правил дорожнього руху, так як, в даному випадку, рухався по крайній правій полосі, і переді мною, на відстані 40-50м рухались два вантажні транспортні засоби.
Своє непогодження з діями інспектора Андріка я ретельно виклав в поясненнях до протоколу АТ1 № 1111111 від 23.10.2010р. (копія додається).
Дії інспектора ДАЇ Андріка вважаю неправомірними, так як :
1. Інспектор ДАЇ Андрік порушив ст.251 КУпАП не продемонструвавши мені жодних доказів відео-, фото- фіксації, які б встановлювали факт мого псевдопорушення:
Стаття 251. Докази
«Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність
адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про
адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями
технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням
правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.»
2. Інспектор ДАІ Андрік порушив ч. 8 ст.5 ЗУ «Про міліцію» позбавивши мене права на юридичну допомогу не роз’яснивши мені мої права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП про що свідчать мої запе-речення та відсутність підпису у відповідній графі в протоколі АТ1 № 11111 від 23.10.2010 р., а також відео (додається на лазерному диску CD-R Verbatim):

Ч.8 ст.5 ЗУ «Про міліцію»:
«Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:
... надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;»

3. Інспектор ДАІ Андрік порушив ст. 268 КУпАП виносячи постанову проігнорував заявлене мною в протоколі АТ1 № 11111 від 23.10.2010 року і подане на окремому аркуші клопотання (копія додається) про надання права на захист та в зв’язку з цим перенос розгляду справи на іншу дату (відео файл №2 на 12 хвилині 23-40 секундах):
Ст.268 КУпАП:
«Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ...заявляти клопотання;»
4. Інспектор ДАІ Андрік порушив ст.-ст.251, 256, 272 КУпАП не внесши до протоколу мого свідка вигаданого правопорушення Мусю, яка може підтвердити все вищеописане, про що я вказав в протоколі АТ1 № 11111 від 23.10.2010 року.
5. Інспектор ДАІ Андрік порушив ст.256 КУпАП внесши до протоколу АТ1 № 11111 свого загадкового свідка, Максимовича Романа Михайловича, про якого відомо тільки те , що він мешкає в с. Голинь і який на справді був відсутній на момент мого затримання и складання протоколу, що можуть підтер-дити мій свідок і відео зйомка (копія додається на окремому лазерному диску CD-R Verbatim), яку я вів безпосередньо в салоні свого транспортного засобу. Коли я спитав де цей свідок і що це за свідок, інспектор саркастично відповів: «Єгови!» (відео №2 4 хвилина 40 секунда та 10 хвилина 30 секунда).
Цими діями Інспектор ДАІ Андрік вчинив неправомірні дії, які класи-фікуються як «Службове підроблення», ст.366 Кримінального кодексу України:

1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до
офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше
підроблення документів, а також складання і видача завідомо
неправдивих документів -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з
позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років.
6. Інспектор ДАІ Андрік порушив п. 11.17 Наказу №77 від 22.02.2009 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» згідно якого:
«Записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами.»
Як видно з копії протоколу АТ1 № 111111, він не відповідає вищезгаданій інструкції, тож заповнений з порушеннями.
Ці факти з однієї сторони ставлять під сумнів складений протокол, як правомірний, з іншої говорять про вкрай низьку кваліфікацію інспектора ДПС Андріка Виходячи з вищевказаного випливає, що інспектор не знає Правил дорож-нього руху та Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, а його дії визначаються ст. 186 КУпАП - «Самоуправство».
Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278,
279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про
адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне
з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку
розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обста-вини, яки б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за які законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про проти-правність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обо-в'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчи-ненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на при-пущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопо-рушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

23.12.2005 № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транс-порту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка перед-бачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнору-
вання прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних
представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Очевидно, що співробітником ДАІ Андріком складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуаль-ними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адмі-ністративне правопорушення.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження пра-вових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміні-стративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.


ТУТ ЕЩЁ БЫЛИ ОБОСНОВАНИЯ ПО ВОССТАНОВЛЕНИЮ СРОКА ОСПАРИВАНИЯ (примечания Автора)

На підставі викладеного, а також керуючись ст.ст. 3, 268,287, 288,289 КУпАП,
та ст.ст. 6,18,104,105,106 КАС України

ПРОШУ:
1. Поновити строк оскарження постанови серія АТ №111111 від 23.10.201 року в
справі про адміністративне правопорушення, визнавши причини пропу-
щення строку поважними, оскільки постанова своєчасно була оскаржена відповідно
до вимог чинного законодавства, а всі можливості вирішення спору без звернення до
суду, передбачені п. 4 ст. 99 КАСУ, вичерпано.
2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, свід-
ків, посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
3. Оскаржувану постанову серія АТ №1111111 від 23.10.2010 року скасувати, як таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутності у моїх діях складу правопорушення.



ДОДАТКИ:

Иск удовлетворён.

_________________
"Пробуждение начинается с себя" - неизвестный известный пастор.
"Когда в мире царит спокойствие, благородный человек не расстаётся со своим мечом"- У Цзы.

Кременецький районний суд
47003, м. Кременець,
вул. Миру, 7

позивач ХХХХХХХХХХХХХХХХХ
47003, м. Кременець
провулок ХХХХХХХ, Х
засіб зв’язку: т.+380ххххххххх

відповідач-1 Дідула Руслан Богданович
старший лейтенант міліції, старший інспектор ДПС взводу супроводу ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області
службова адреса 46003, м. Тернопіль
вул. Котляревського, 24 (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення)
відповідач-2 ВДАI УМВС України в
Тернопільській області
адреса 46003, м. Тернопіль
вул. Котляревського, 24

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серія ВО1 № 028930 від «15» лютого 2011 року.

Цей адміністративний позов підлягає розгляду у судах на підставі частини 3 статті 288 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить винятку для постанов, винесених у порядку статті 14-1 КпАП України.

«15» лютого 2011 року старшим інспектором ДПС взводу супроводу ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області старшим лейтенантом міліції Дідулою Русланом Богдановичем було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ВО1 № 028930 (додається) за порушення правил дорожнього руху ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я поза межами населеного пункту здійснив обгін іншого транспортного засобу на відстані меншій ніж 100 метрів до пішохідного переходу.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.

ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ

1. 15 лютого 2011 року я керував по дорученню автомобілем марки ВАЗ 2107 державний номерний знак ВО ХХХХ АВ (копії документів, на підставі яких я керував транспортним засобом додаються). На ділянці автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка, на під’їзді до с. Ступки (Тернопільський район) зі сторони смт Підволочиськ, виїхавши на найвищу точку автодороги та пересвідчившись, що назустріч мені не рухається автотранспорт, я здійснив маневр обгону. Маневр мною розпочато на відстані більш ніж 50 метрів до дорожнього попереджувального знаку 1.32 «Пішохідний перехід», який згідно Правил дорожнього руху затверджених 10 жовтня 2001 року Постановою Кабінету міністрів України від № 1306 та введених в дію з 1 січня 2002 року, встановлюється за 150-300 метрів до початку небезпечної ділянки. Тобто, маневр обгону мною розпочато на відстані понад 200 метрів до пішохідного переходу. Після чого керований мною транспортний засіб був зупинений інспектором ДПС.
Окрім того, одразу після складання постанови про вчинення адміністративного правопорушення, мною було здійснено вимір відстані від пішохідного переходу до місця початку здійснення маневру обгону. Вимір здійснено за допомогою пристрою для вимірювання швидкості та пройденого шляху – спідометра, встановленого на керованому мною транспортному засобі. За результатами цього виміру вказана відстань становить понад 200 метрів. Слід зауважити, що покази спідометра встановленого на транспортному засобі є одним із основних джерел даних, які дають змого водію керуватися у виборі швидкості та пройдених відстаней. Також, мною була здійснена, вбудованою в належний мені телефон NOKIA 6303i classic фотокамерою фотозйомка ділянки автошляху. Фотографування проведено з місця початку маневру обгону в напрямку руху (фотознімки додаються). Згідно представлених фотографій маневр обгону розпочато на відстані більш ніж 50 метрів до дорожнього попереджувального знаку 1.32 «Пішохідний перехід». Тобто, відстань до ділянки на якій заборонено обгін становила понад 100 метрів.
2. У ході складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем було зазначено, що факт правопорушення зафіксовано на відеокамеру. Відеофіксація проводилася побутовою відеокамерою. На моє прохання переглянути відзнятий відеоматеріал нібито скоєного мною правопорушення, мені було відмовлено. Чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП та «Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 р. № 77, а саме пункт 2.9. «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи,…».
Окремо звертаю увагу, що працівником ДПС на моє запитання щодо сертифікації відеокамери, як такої, що призначена для фіксації порушень правил дорожнього руху, мені в різкій формі була надана відповідь, що відеокамера сертифікована та видана у ДАІ. Отже, мені конкретно не було пояснено, чи сертифікований даний технічний засіб для використання в Україні та в органах МВС України зокрема. Тобто не були вказані законодавчі підстави застосування техніки по-перше, та саме цього приладу, по-друге. Відтак, в мене немає відомостей щодо законності ввезення даного на територію України, та більше того, мені не відомо, яким чином використовується даний прилад працівниками ДПС та яким чином матеріали, що не підлягають розголошенню – матеріли щодо мене (наявні у технічному приладі, найменування якого відеокамера SONY № 317260) та, ймовірно, інших громадян використовуються, зберігаються та знищуються в органах ДПС.
Також, хочу зазначити, що як відеозапис так і прийняття відповідачем рішення про порушення мною правил дорожнього руху здійснювались з другорядної дороги на відстані понад 500 метрів від місця де мною розпочато маневр обгону. Тобто, з урахуванням відсутності у інспектора ДПС, чи не пред’явлення мені та зазначення цього в постанові, що оскаржується, приладу для заміру відстані до об’єктів, я піддаю сумніву спроможність визначення відповідачем відстані між моїм автомобілем та пішохідним переходом.
В протоколі ВО1 № 097318 від 15 лютого 2011 у якості свідка зазначено іншого інспектора ДПС Козуба Ростислава Анатолійовича, жителя м. Тернопіль, вул. Вишнівецького, 3, квартира 109. Зазначений інспектор під час описаних подій ніс службу разом із Дідулою Р.Б. Крім того, має місце виправлення, яке не засвідчене підписами особи, що склала протокол та особи, стосовно якої складено протокол.
3. Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП.
4. Також слід зазначити, що відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В Постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу які досліджувались по справі та на підставі якого інспектором було прийняте рішення про накладення на мене адміністративного стягнення, навіть в якості такого не наведено протокол про адміністративне порушення та факт фіксації даного правопорушення на відеокамеру.

Крім того звертаю увагу суду на той факт, що я з самого початку був незгідний з тим, що мною були порушені вимоги правил дорожнього руху, про що особисто зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 097318 від 15 лютого 2011, а також зазначено про відмову у наданні для ознайомлення відеозапису.

Відповідно до статті 288 КпАП України, «особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита». Тобто, відповідно до цієї статті та статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, за подання адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення державне мито не стягується.

На підставі викладеного, а також керуючись ст.ст.10, 268, 287, 288, 289 КУпАП, та ст. 6, 18, 104, 105, 106 КАС України

ПРОШУ
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення.
3. Витребувати з відповідача всі документи, пристрій (відеокамера) та матеріали відеозапису стосовно цієї справи, можливо інші наявні докази вчинення адміністративного правопорушення.
4. Визнати незаконними дії відповідача, а саме старшого інспектора ДПС взводу супроводу ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Дідули Руслана Богдановича по складанню постанови та притягнення мене до адміністративної відповідальності – неправомірними.
5. Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ВО1 № 028930 від «15» лютого 2011 року.

Додатки:

1. Копії позовної заяви.
2. Копія Постанови серії ВО1 № 028930 по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2011 року.
3. Копія протоколу про адміністративне правопорушення ВО1 № 097318 від 15.02.2011 року.
4. Фотознімки з місця події.

«___» лютого 2011 року ХХХХХХХХХ Х.Х.

28 лютого 2011 року судом дії інспектора визнано неправомірними.

.................міському суду
...............ської області
вул. ................................
..000

Позивач:
.......................................
..000 м.........., вул. Леніна, ..........
т. .............

Відповідач :
........................................................
......................Микола Миколайович
..000 м. ..............,
вул. ........................
т..................

ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про скасування Постанови Серія ВВ1 №000000 по справі
про адміністративне правопорушення від 27.06.2011 року).

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо особи. передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

02.05.2011р. близько 17 годин на своєму авто я рухався у м. .......... по вул. Октябрьської. Дочекавшись кінця підйому, при появі достатньої видимості для маневру я почав обгін транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менш ніж 30 км / год, що дозволено ПДР (додаток 2): дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.,але транспортний засіб, який я обганяв почав прискорюватися, чим порушив п. 14.3 ПДР: Водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями, тому мій маневр розтягнувся. Після завершення обгону я був зупинений співробітником ДАІ, який склав на мене протокол за порушення правил обгону - обгін на ділянці з обмеженою оглядовістью п 14.6 і порушення розташування транспортного засобу на проїжджій частині п. 11.2. ПДР: Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини. З пред'явленими звинуваченнями мені не згоден, тому що якщо камера, який знімав інспектор відобразила увесь маневр, то для камери огляд не обмежений, а для мене чомусь виявився обмеженим, хоча, згідно ПДР: оглядовість - об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія, а не з салону іншого автомобіля, який стояв на узбіччі. П. 11.2 ПДР в даному випадку вважаю непридатний, оскільки я діяв згідно п.11.3: На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. Не слухаючи моїх доводів, інспектор склав протокол сер. ВВ1 № 000000, вписавши при цьому камеру, якою нібито було зроблено запис мого порушення після підписання мною протоколу поверх закресленою мною порожнього рядка, чим порушив Наказ № 185 від22.02.2001р.,зареєстрований в МЮУ 26.03.2001р. за № 272/5463 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення»: 2.4. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. , 2.7: Кожний документ ... повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства. а також Наказ № 77 від 22.06.2009р., зареєстрований в МЮУ 24.04.2009р. за № 374/16390 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» 11.17. Записи в протоколах про адміністративні правопорушення... заповнюються розбірливим почерком, а... посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами..., до того ж мені не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. До того ж в протоколі вказана камера «SONY» інв.№ 00000000, а в автомобілі інспектора стояла камера "JVC" без інв. №. Але за правилами підпункту 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Наказ 111 п.18.10.Забороняється використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.
Потрібно зауважити, що для застосування статті 14-1 КУпАП необхідно, щоб фіксація правопорушення велася саме засобами: фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. Між тим цей технічний засіб не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться в співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону й не може бути доказом правопорушення.
Посилаючись на п.п.12 ст. 11 Закону «Про міліцію», мене намагались переконати про законність таких дій але цей підпункт дозволяє використовувати кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб, наприклад диктофон, чим інспектор і скористався. Але п.21 ст.11 того ж Закону «Про міліцію» дозволяє використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Слід зазначити, що таким нормативно-правовими актами є Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р , який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010р. за № 262/17557 та Наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 576/16592.
У Наказі №33 немає таких приладів «відеокамера», дозволених ДАІ для несення служби, усі прилади з фото і відео фіксацією, які дозволені, працюють тільки в автоматичному режимі без втручання працівника ДАІ. Відеокамера, згідно із Законом України "Про метрологію і метрологічну діяльність" сертифікації не підлягає, а отже нормативно-правовими актами не передбачена, отже, докази отримані з порушенням ЗУ "Про міліцію" і, згідно ч.3 ст.70 КАСУ - "судом при вирішенні справи не беруться до уваги".
Отже, якщо працівник ДАІ знімає водія на свою камеру побутову, або мобільний телефон, або інший прилад, те це незаконний збір інформації про приватну особу. Ст. 307 ГКУ.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» - інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою відеокамери) повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто перед застосуванням відеокамера повинна була пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Так у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім відеозапису, зробленому не передбаченим чинним законодавством пристрієм, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Не прийнявши до уваги усі мої аргументи, на підставі лише вищевказаного відеозапису, розширивши перелік приладів, зазначених у Наказі №33, тим самим перевищивши свої службові повноваження та порушуючи Наказ МВСУ №77 від 26.02.2009, а саме: ...2.13. Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП) а також розд.ІІ ст.7 Дісциплінарного статута ОВС України, затверженного Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІV - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; ........ ДАІ м. .............. ............ Микола Миколайович склав постанову сер. ВВ1 №000000(копія додається), яка теж викликає сумнів відповідності вимог до виконавчого документа згідно зі ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження", зокрема: немає дати набрання чинності рішення та строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, на підставі чого винесена постанова.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачєм у протоколі про адміністративне правопорушення не надано доказів правомірності застосування відеокамери, на яку був здійснений запис маневру позивача. Таким чином, інспектор ДАІ вийшов за межі своїх повноважень, встановлених законом, з чого випливає, що такий запис на відеокамеру не може братись до уваги як доказ у цій справі. При цьому, у відповідача відсутні інші докази порушення позивачем ПДР: з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, що за наявності неспростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою що підлягає скасуванню. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Крім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, яки б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за які законом встановлено адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Я категорично не погоджуюсь з винесеною стосовно мене постановою, вважаю її незаконною та такою, яка має бути скасована. Вважаю, що доказів, здобутих на законних підставах про моє правопорушення немає. Враховуючи те, що я не вчинив правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, та постанова не відповідає вимогам закону, а також «докази» якими керувався співробітник ДАІ є незаконними та були здобуті з порушенням ст.62 Конституції України та Наказу МВС України №111 від 27.03.2009р., то така постанова має бути скасована. Для захисту від незаконних, безпідставних обвинувачень у мій бік я був вимушен звернутися до суду.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме: від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,


ПРОШУ:

1.Прийняти адміністративний позов до свого впровадження.
2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату,мене,відповідача ..... Миколу Миколайовича.
3. Оскаржувану постанову серії ВВ1 №000000 від 27.06.2011 року скасувати, як таку, що не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам до виконавчого документа згідно зі ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження" і ґрунтується на незаконних доказах а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутності у моїх діях складу правопорушення.

Позовну заяву викладено на чотирьох аркушах.

Додаток:

1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення сер. ВВ1 №000000.
2. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення сер. ВВ1 №000000 .
3.Копії позовної заяви та поданих до неї документів для відповідачів.


Решение Суда:
Скасувати постанову, як безпідставну. Обжалованию не подлежит.

Пішохід
специальна для ZLOY6969

_________________
Є книжки, які треба тільки скуштувати,
є такі, які краще проковтнути і лише
деякі варто розжувати і переварити.
Френсіс Бекон

_________________
https://www.youtube.com/user/ZLOY6969

Жовтий сигнал світлофора



ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови серія ________ від _____________ року в справі про адміністративне правопорушення


Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст. 288 ч. 3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

________ року _________. під час керування транспортним засобом Део Ланос державний номерний знак _________ рухаючись по вул. К. Острозького (від перехрестя в напрямку центра) мене _________ було зупинено інспектором ДАІ прапорщиком міліції ____________________________. Інспектор підійшов до мого автомобіля і попросив документи для перевірки. Я запитав про причину зупинки і отримав відповідь, що ніби то я проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора (жовте світло). Я спробував пояснити інспектору, що їхав на зелений сигнал світлофора, але він не захотів мене слухати і сказав, що в нього є відео фіксація мого правопорушення. В цей момент я замітив, що в нього в руках знаходиться побутова відеокамера, якою він і здійснив відео фіксацію. Сфотографувавши мої документи інспектор пішов у патрульний автомобіль для складання протоколу. Після цього я заявив інспектору, що маю намір надати клопотання про перенос розгляду справи у зв’язку із потребою в правозахиснику. Через 10 хвилин інспектор приніс мені протокол про адміністративне правопорушення і віддав для ознайомлення і підпису. Заявивши клопотання розгляд справи було перенесено на _______________________
Прийшовши в ДАІ _________________ року о 10 год. 00 хв. я звернувся до інспектора з адмінпрактики. Він сказав, що потрібно зачекати Інспектора __________________ і він підвезе відео фіксацію. Прочекавши майже годину інспектор Сороцький В.М. приїхав і ми зайшли в кабінет. Там мені пред’явили відео фіксацію. Переглянувши дане відео я замітив, що інспектор знімав не перпендикулярно до лінії з’єднання двох світлофорів, а під гострим кутом (додається карта-схема руху), де в нього обмежена оглядовість. На його відео видно добре протилежну смугу руху та протилежний світлофор а не мою смугу, і світлофора на моїй смузі і коли я його проїжджаю теж не видно. Я спробував пояснити це інспекторам, але вони відмовились вислухати мене і сказали щоб я оскаржував їхні дії в суді. Після цього стосовно мене була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення ______________________ року, де визнано мене винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вважаю, що оскаржуваною постановою серія ______________ від ________________ року на мене неправомірно накладено адміністративне стягнення та вважаю її незаконною з наступних підстав:
1. Інспектор ДПС не міг бачити момент проїзду мого автомобіля через регульований пішохідний перехід, оскільки він знаходився за поворотом, під гострим кутом до світлофора. Цей факт чітко видно із відео запису, зробленим тим же інспектором.
2. В якості доказу правопорушення мені було пред’явлено відео запис зроблений побутовою відеокамерою, яка не входить до переліку спец. засобів ДАІ та не може бути використана як доказ, що неодноразово підтверджувалось Вищим Адміністративним Судом України.
Щодо використання побутової відеокамери в якості технічного пристрою існує цілий ряд нормативно-правових актів:
Згідно з п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» інспектор має право «використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», а згідно Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. розділ 17 «17.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється:» … «17.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув», та згідно розділу 19 п.19.2. «…Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув…». На моє прохання інспектор не надав мені документів на сертифікацію, та на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації відеокамери, та не зазначив у протоколі серійний номер пристрою, тип і модель камери, що унеможливлює встановлення справності та відповідності пристрою стандартам, це виключає використання запису в якості доказів у справі про адміністративне порушення.
На сьогоднішній день Наказом МВС № 33 від 01.03.2010 року затверджено чіткий перелік сертифікованих в Україні технічних приладів, які мають право застосовувати працівники ДАІ, і в цьому списку ніяких побутових камер немає. Отже фіксація правопорушень цифровими відеокамерами не є доказової базою.
3. Також інспектор виявив свої незнання ПДР, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що я ніби то порушив вимоги пункту 8.7.3 г ПДР ( ПДР п. 8.7.3 г - чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції).
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.4,5,17 КАС України, ст.ст. 287,288,289 КУпАП України,



ПРОШУ:
- скасувати постанову серія _____________ від ________________ року по справі про адміністративне правопорушення;
- визнати неправомірними дії інспектора ДПС ОР м. Тернопіль прапорщика міліції _____________________________, який склав та підписав протокол серія _______________ від _________________ року.

Додатки:
1. Копія постанови серія ____________ від _______________ року по справі про адміністративне правопорушення.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення _____________ від _______________ року.
3. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу державний номерний знак ________________.
4. Копія посвідчення водія.
5. Копія паспорта позивача.
6. Карта-схема руху.
7. Копія позовної заяви та комплект копій документів для відповідача.
8. Квитанція про сплату судового збору

_________________
ч.1 ст.126 (непередача цивілки) - суд виграно
ч.2 ст.122 (жовтий сигнал світлофора) - суд виграно

ст. 122 ч. 2 (обгон на перекрестке - повернул налево раньше чем впереди стоящий - реально тормоз какойто, впереди никого нет, впринципе для пропуска встречного транспорта он должен был остановится на стоп линии а стоял дальше середины перекрестка, так что он мне абсолютно не мешал совершить поворот налево, а гаишник должен был оштрафовать этого "свидетеля" за то что он не остановился на стоп-линии для пропуска встречных машин)

ПОЗОВНА ЗАЯВА
на постанову в справі про адміністративне правопорушення __ № ____ від __.__.20__ року
(звільнено від сплати судового збору відповідно до ст.288 КУпАП України)


__.__.____ року о __ годині __ хвилин інспектором ДПС ВДАІ м. ________ МВ ГУМВС України старшим лейтенантом міліції ___________ було складено на моє ім’я протокол про адміністративне правопорушення (серія __ №_____) та постанову в справі про адміністративне правопорушення (серія __ №_____). Указаною постановою мене притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень. Вважаю, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та із грубими порушеннями вимог чинного законодавства, а в моїх діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України, тому що:

1. __.__.____ року о __ годині __ хвилин я рухався на автомобілі ____ н.з. ____ в м. ____ по вул. 1 яка має дві смуги для руху в кожному напрямку. Під’їзжаючи до перехрестя з вулицею 2 я рухався згідно п. 10.4 та п. 11.5 ПДР, чітко бачив: зелений сигнал світлофора з мого боку, автомобіль «свідка» який стояв з включеною аварійною світловою сигналізацією на виїзді з перехрестя по вулиці 1, відсутність транспортних засобів в зустрічному напрямку по вул. 1, та відсутність пішоходів, які б перетинали вулицю 2. Виїхавши на середину перехрестя я повернув вліво на вулицю 2 у праву полосу не заїжджаючи на зустрічну смугу вул. 2, залишивши стоячий автомобіль «свідка» спочатку спереду а потім справа позаду, тобто виконуючи п. 16.2 та п. 16.6 ПДР. Проїхавши 200 метрів по вул. 2 я зупинився на вимогу інспектора ДАІ. Вийшовши з машини я побачив як автомобіль «свідка» розвернувся на перехресті та повернув на вул. 2. Інспектор, підійшовши до мого автомобіля не відрекомендувався, як того вимагає п. 28.2. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111. Інспектор безпідставно та без залучення доказів звинуватив мене начебто в порушені Правил дорожнього руху. Потім він натякав на те, що міг би не виписувати протокол, якщо я захочу йому віддячити (тобто дати хабар). Але я відмовився, сказавши, що не здійснював порушення Правил дорожнього руху.

2. Тоді інспектор попрохав в мене посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий договір, передав мої документи інспектору ____, який склав протокол, вписав туди свідка (водія автомобіля «свідка»), який тільки поставив свій підпис в протоколі, не давав ніяких усних чи письмових пояснень, не читав протокол, не знав про яке адміністративне порушення йдеться при складанні протоколу, та був відпущений інспектором ____ о __ годині __ хвилин.

3. Я повідомив, що не здійснював обгону, тобто «випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху» (п.1.10 ПДР) тому що:
- випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі; (п.1.10 ПДР);
- автомобіль «свідка» стояв, а не рухався поряд по суміжній смузі;
- я не здійснював об’їзд автомобіля «свідка», тому що він мені не заважав повернути ліворуч на вул. 2;
- я пересік смугу зустрічного руху тільки для того щоб повернути ліворуч на вулицю 2;
тобто я не порушував п. 14.6а Правил дорожнього руху по визначенню. Однак інспектор ____ вислухав мене неуважно та попрохав розписатися в протоколі, де я написав «З протоколом не згоден».
(Тут я допустил небольшую ошибку, надо было написать «З протоколом не згоден, інспектор не роз’яснив мені мої права передбачені ст. 63 КУ, ст. 268 КУпАП, та безпідставно звинуватив мене в порушені правил дорожнього руху не надавши жодних доказів»)

4. Після цього о _ годині __ хвилин інспектор ДАІ ____ склав постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Такими діями інспектор ДАІ ____ порушив внутрішні нормативні документи, що встановлюють порядок патрулювання, а також і норми законів, що встановлюють порядок з’ясування обставин події та кваліфікації її як адміністративний проступок, а також порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначене слідує з наступного:
- інспектор ДАІ ____ порушив ст.251 КУпАП не продемонструвавши мені жодних доказів відео-, фото- фіксації, чи показань свідків, які б встановлювали факт мого псевдо порушення.
- інспектор ДАІ ____ порушив ч. 8 ст.5 ЗУ «Про міліцію» позбавивши мене права на юридичну допомогу не роз’яснивши мені мої права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
- інспектор ДАІ ____ порушив ст.-ст.251, 256, 272 КУпАП не внісши до протоколу свідка, який знаходився в моєму автомобілі (____), та може підтвердити все вищеописане.
- інспектор ДАІ ____ порушив ст.256 КУпАП внісши до протоколу __ № ____ свідка, ____, який на справді не підтвердив факт скоєння мною адміністративного порушення, не надав своїх пояснень та доказів.
- інспектор ДАІ ____ порушив ст.255 КУпАП, згідно якої уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч. 4 ст.122 КУпАП . Але інспектор поза межами своєї компетенції склав протокол серія __ № ____ від __.__.____ року про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КупАП.
Цими діями Інспектор ДАІ ____ вчинив неправомірні дії, які класифікуються як «Службове підроблення», ст.366 Кримінального кодексу України.
-інспектор ДАІ ____ порушив п. 11.17 Наказу №77 від 22.02.2009 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» згідно якого: «Записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами.» Як видно з копії протоколу __ № ____, він не відповідає вищезгаданій інструкції, тому що звання працівника ДАІ та його прізвище заповнено не друкованими літерами та погано читається, тож заповнений з порушеннями. Ці факти з однієї сторони ставлять під сумнів складений протокол, як правомірний, з іншої говорять про вкрай низьку кваліфікацію інспектора ДАІ ____. Виходячи з вищевказаного випливає, що інспектор не знає Правил дорожнього руху та Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, а його дії визначаються ст. 186 КУпАП - «Самоуправство».

При винесенні постанови, були порушенні мої права та перевищено повноваження працівника ДАІ, які випливають з наступного:
- відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
- відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.
- відповідно до ст.280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
- відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган, посадова особа виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, викладення обставин встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Разом з тим, при розгляді адміністративного матеріалу про притягнення мене до адміністративної відповідальності не було належним чином враховано обставини передбачені ст. 33 КУпАП, у зв'язку з чим незрозуміло чому інспектор прийшов до висновку про визнання мене винним та накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевказане, вважаю, що Постанова __ № ____ від __.__.____р. є необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП, винесена з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень, і яка підлягає скасуванню, у зв'язку з відсутністю події проступку, за який наступає адміністративна відповідальність.
Отже, відповідно ст. 49, 51, 71, 104-106 КАСУ та ст. 288-289, п.1 ч.1ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПРОШУ:
1. Скасувати Постанову __ № ____ від __.__.____ р. по справі про адміністративне правопорушення відносно ____, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425грн.
2. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ____.
3. Про дату та час розгляду справи повідомити мене в письмовому вигляді по адресу: ____.
4. Викликати в судове засідання свідків ____ та ____.
5. Викликати в судове засідання Інспектора ДПС ВДАІ м. ____.

Додатки:
1. Копія постанови __ № ____від __.__.__ р.;
2. Копія протоколу __ №____ від __.__.__ р.;
3. Копія паспорту ____
4. Копія посвідчення водія ____
5. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
6. Примірник позовної заяви для відповідача.

///
суд выграл, инспектор пришел и нагло врал, мол я ему угрожал при составлении протокола, мол я какой-то крутой, а на самом деле я езжу на старых жигулях. На суд не явился "свидетель" инспектора, и инспектор не отобрал у него пояснения в письменном виде, и инспектор не настаивал на вызове этого "свидетеля" повторно, поэтому судья удовлетворил иск в полном объеме. На самом деле не знаю, по правилам я поступил или нет, но обгон я точно не совершал, может быть кто-то знающий разъяснит.

На голой и пустой трассе Киев-Чоп (182 км, возвращение в сторону Киева) получил протокол и постанову на 425 грн за движение в левом ряду. Может и обошлось бы протоколом, но оно обиделось на неподобострастное поведение и на то, что осмелился поставить прочерки в пустых полях протокола.

Сначала думал, что придется заплатить. Однако, почитав уютненький осознал - доколе?! и воспользовавшись болванками этой ветки форума и образцами шановного Караваева, составил следующую предЪяву:

До Печерського районного суду м. Києва
м. Київ, вул. Хрещатик, 42-а

Позивача МЕНЯ_ЛЮБИМОГО
01133, м. Київ, б-р ZZZZZZZZZZZ, ХХ, кв. YY
Тел.. 000-0000000
Ел. Пошта [email protected]

Відповідач 1
Відділ ДАІ Червоноармійського РВ Житомирської обл
12000, смт. Червоноармійське, Червоноармійський р-н Житомирської обл.,
вул.Леніна, 117, (04131) 3-12-33

Відповідач 2
Інспектор ВДАЇ Червоноармійського РВ
лейтенант міліції Лавренчук Роман Сергійович
12000, смт. Червоноармійське, Червоноармійський р-н Житомирської обл.,
вул.Леніна, 117, (04131) 3-12-33


Адміністративна позовна заява
про визнання дій інспектора ВДАЇ Червонорамійського РВ у Житомирській області лейтенанта міліції Лавренчука Романа Сергійовича незаконними
та скасування постанови АМ1 № 095936 від 07.08.2012 р.
по справі про адміністративне правопорушення

Дана позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, в порядку, який передбачено Кодексом адміністративного судочинства (далі – КАС).
Статтею 19 (ч.2) КАС встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Стаття 18 КАС вказує, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Щодо мене, МЕНЯ_ЛЮБИМОГО, інспектором ВДАЇ Червоноармійського РВ лейтенантом міліції Лавренчуком Романом Сергійовичем була винесена постанова серія АМ1 № 095936 від 07.08.2012 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП – рух в крайній лівій смузі при вільній правій, по дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку. У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВТ1 № 229163 від 07.08.2012 р. зазначено, що я, Я_ЛЮБИМЫЙ., 07.08.2012 року о 16 год. 25 хв. на 182 км. а/д Киів-Чоп керуючи транспортним засобом Renault Logan д/н АА1235КВ, що належить мені, рухався по лівій смузі дороги при вільній правій на ділянці дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку, чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Дане порушення є надуманим інспектором, оскільки насправді ніякого порушення я не вчиняв, вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства України.
По перше, відповідно до п.11.5. ПДР — «На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки)». В даному пункті зазначено перелік випадків, коли дозволяється займати праву смугу, однак по-перше очевидно що даний перелік не є вичерпний та не обмежений даною нормою такими обмежуючими поняттями як «дозволяється лише у разі, якщо…», «дозволяється лише в таких випадках…», «забороняється, крім випадків…». По-друге, в ньому відсутня пряма заборонна норма на рух по лівій смузі. Таким чином я не міг порушити пункт 11.5 Правил дорожнього руху, оскільки в ньому відсутня норма що прямо забороняє рух по лівій смузі.
По друге, мною були надані інспекторові усні аргументи про те, що я у процесі руху діяв керуючись п. 1.5 ПДР, в якому сказано:
“1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.”
В даній ситуації я, рухаючись із Закарпаття, перебував за кермом вже близько 8 годин, проїхавши 600 км із зупинками на відпочинок, отже мерехтіння яскравого світла та тіней від дерев, будівель, конструкцій на правій смузі руху та узбіччі (рухався майже весь час на схід, маючи сонце справа) додатково втомлювали зір, і я додержувався смуги з найбільш рівномірним освітленням - лівої, при необхідності ж пропустити попутній транспорт чи зустрічаючи ділянку дороги з більш рівним освітленням - переходив в праву смугу.
Таким чином, я рухався перш за все дотримуючись, відповідно до ПДР, максимально безпечних умов як для своїх пасажирів (жінки та двох синів, 4 та 9 років), так і інших учасників дорожнього руху, яких було в цей час дуже мало - за півгодини спілкування з інспектором повз мене проїхало не більше 5 автомобілів.
По третє, незадовго до зупинки моєї машини інспектором ВДАЇ я здійснив випередження низькошвідкісної сільскогосподарскої машини, що рухалася відповідно до ПДР у правій смузі, і залишився в лівій смузі з причин, зазначених раніше. Цей факт, власне, і був мною зазначений у дуже малому полі протоколу серія ВТ1 № 229163 від 07.08.2012 р., бо на більш широкі пояснення на окремих аркушах у мене, при відсутності у інспектора бажання сприймати мої аргументи, не було бажання – це, враховуючи «владний» настрій інспектора, було б марною тратою часу.
На підставі зазначеного вище стає зрозумілим, що жодного порушення я не вчиняв, а відповідач очевидно поліпшував свої показники щодо кількості складених протоколів.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо інспектор-відповідач не виконає свого обов’язку щодо доказування правомірності винесення постанови, то відповідно правомірність (законність) його постанови про адміністративне правопорушення є недоведеною, тобто така постанова є незаконною та має бути скасована.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287, 288, 289 КУпАП, п.п. 1.5, 11.5 Правил дорожнього руху України, ст.ст.104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі;
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності серії АМ1 № 095936 від 07.08.2012 р. та протокол про адміністративне правопорушення серія ВТ1 № 229163 від 07.08.2012 р., на основі якого винесена постанова;
3. Визнати дії інспектора ВДАЇ Червонорамійського РВ у Житомирській області лейтенанта міліції Лавренчука Романа Сергійовича, протиправними.
Додатки:
1. Квитанція про сплату судового збору
2. Копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серія ВТ1 № 229163 від 07.08.2012 р.
3. Копія постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності серія АМ1 № 095936 від 07.08.2012 р.
4. Копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.

Времени заняло - вечер. Советы бывалых - меньше эмоций - больше фактов в свою пользу - помогли.
Несмотря на упоминание освобождения от судебных сборов счел, что лучше заплачу 32.19 грн, чем бегать дважды, НО учтите, канцелярия суда сказала, что таки да, можно не платить.
Подано в Печерский суд 14.08.2012. Дальше стандартный судебно-почтовый прикол: повестка на слушание дела (назначенного на 23.08!) выписана 20.08, письмо почтой принято 22.08, уведомление в ящике найдено вечером 27.08, повестка получена сегодня, 28.08

Однако! Фемида не зело жестока - по моему делу № 2-а-258/12 вынесена даже в мое отсутствие постанова суда такого содержания:

Справа № 2-а-258/12
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2012 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В. ,
при секретарі - Микитин О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ Червоноармійського РВ Житомирської області, ІВДАІ Червоноармійського РВ Лавренчука Романа Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та визнання дій протиправними,

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу ДАІ Червоноармійського РВ Житомирської області, ІВДАІ Червоноармійського РВ Лавренчука Романа Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати дії інспектора ВДАІ Червоноармійського РВ Лавренчука Романа Сергійовича щодо винесення постанови - незаконними.

Скасувати постанову серії АМ1 № 095936 від 07.08.2012 винесену інспектором ВДАІ Червоноармійського РВ Лавренчуком Романом Сергійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити справу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Новака Р.В.

Засим - спасибо пану Новаку.

Пояснение и пожелание тем, кто идет за нами:
1) не стесняйтесь отстаивать свои права, если только вы не готовы признать себя бычьей кАкой, поход в суд не страшен
2) ищите образцы и затачивайте события под себя. К примеру, мой аргумент по освещенности, полагаю, пока уникален и весьма действеннен.
3) Сбор можно не платить, но обязательно упомянуть это в заяве, можно даже предложить перенести его на мента
4) Требуйте отмены постановы, но не протокола - именно поэтому у меня удовлетворено частично, без отмены протокола. Протокол, по обЪяснениям бывалых, есть изложение взглядов сторон на события и сам по себе не отменИм, но без постановы он по барабану, хоть 9000 их будет - это не выговор с занесением.
5) На всякий случай через день-два после подачи заявы посетите канцелярию суда по гражданским делам (или как оно там будет в вашем случае) и узнайте номер дела, на какого судью все записано и выясните как туда звонить, чтобы не попавть на стандартный почтово-судейский прикол. Лучше, наверное, поприсутствовать. Ибо, даже если все составлено отлично - вам же спокойнее будет

Помогите кто сможет. Впервые составляю обжалование постановления, посмотрите знающие люди и скажите что не так.
_____________________________________________________________________________________________________________

ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ
об отмене постановления по делу об административном правонарушении серии АА2 №6276178 от 16.09.13

Я, Сталев Александр Викторович 28.08.13 года двигаясь на автомобиле „ВАЗ 21070” по ул. Менделеева в г. Рубежном, был остановлен инспектором ГАИ старшим лейтенантом милиции Краплёвым Андреем Борисовичем, который вменил мне нарушение правил обгона, а именно ПДД п.14.6 г. Так как на данном участке дороги нет разметки, то я напомнил инспектору что согласно ПДД п11.1 при отсутствии разметки водитель сам определяет количество полос для движения. Исходя из ширины автомобиля и проезжей части я визуально определил что на данном участке дороги может быть по две полосы для движения в каждом направлении и совершил опережение трансполртного средства не выезжая на полосу встречного движения. Так как в ПДД чётко дано определение понятия "обгон" (Обгон — опережение одного или нескольких транспортных средств, связанное с выездом на полосу встречного движения), то его действия направленные на составления протокола являются незаконными. Но несмотря на это инспектор всё равно составил протокол. Так же прошу суд обратить внимание на то, что при составлении протокола инспектор не разъяснил мне ст. 63 Конституции Украины и ст. 268 КУпАП, что является процессуальным нарушением при составлентии протокола. Так же я ходатайствовал о прассмотрении материалов по месту проживания ГАИ г. Краматорска. Инспектор составил протокол и передал его для вынесения постановления в ГАИ г.Краматорска.

Обжалованное постановление выносилось без моего присутствия. При его вынесении небыло всесторонне изученны материалы дела, а именно не приняли во внимание моё объяснение по делу которое было предоставленно на отдельном листе.

Считаю, что обжалованное постановление не отвечает нормам процессуального и материального права и является незаконным. Это подтверждается следующим:

1. Отсутствие состава административного правонарушения, а именно такой составляющей как вина. Отсутствие нарушения мной ПДД.
2. При составлении протокола инспектор общался на русском языке, чем нарушил ст. 10 Конституции Украины.
3. Постановление было вынесенно 16.09.13, отправленно мне 28.09.13, а получил я его лишь 01.10.13. что лишало меня права на обжалование в установленные законом сроки. Так же была нарушенна ст. 285 КУпАП (Копия постановления вручается или высылается лицу в течении 3-х дней).
Руководствуясь статьями 247, 287, 288, Кодекса Украины об административных правонарушениях, статьях 49, 51, 71, 104-106 Кодекса административного судопроизводства Украины:
ПРОШУ СУД:
Постановление по делу про административное правонарушение серии АА2 №627617 от 16.09.2013 года - отменить.
Приложения:
1. Копия искового заявления
2. Копия протокола об административном правонарушении серии АБ2 №773878
3. Копия постановления по делу об административном правонарушении серии АА2 №627617 от 16.09.2013г                                               
_____________________________________________________________________________________________________________
Прокомментируйте, пожалуйста, может надо как-то по другому написать?