До Шевченківського районого суду
м. Львів, вул. Cічових Стрільців, 12

Позивач:
.................................................
.............................................
тел. ...............................
Відповідач:
ІДПС ВДАІ з обслуговування м. Ів-Франківська мол. сержант міліції Гудз Андрій Ярославович вул. Січинського, 5а
тел.факс 8 (0342) 75-92-28


ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Звільнено від сплати державного мита відповідно до ст..288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

06 квітня 2010р. о 17 год. 30 хв. посадовою (службовою) особою відповідача – інспектором ДПС ВДАІ м. Івано-Франківська мол. сержантом міліції Гудз Андрій Ярославович, винесено постанову серія АТ № 042504 (надалі – постанова) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 щодо мене, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
У протоколі, складеному ІДПС ВДАІ м. Івано-Франківська мол. сержантом міліції Гудз Андрій Ярославович, Серія АТ № 055190 (надалі - протокол) про адміністративне правопорушення вказано, що я здійснив обгін транспортного засобу на перехресті вулиць Василіянок та Галицька, чим порушив п.14.6. ПДР. Проте, обгін я не здійснював тому що не виїзжав на смугу зустрічного руху, а згідно п.1.10. Правил дорожнього руху: «Обгін – це випередження одного чи декількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху». Рухаючись по вул. Василіянок в м. Івано-Франківськ, я зупинився в правій смузі. Коли включився зелений сигнал додаткової секції світлофора, який дозволяє поворот направо, автобус, який стояв переді мною рушив і тоді я побачив великі ями в правій смузі. Тоді я пересвідчився, що ліва смуга абсолютно вільна, включивши лівий сигнал повороту я об’їхав ями і таким чином опинився в лівій смузі. Пересвідчившись в тому, що з протилежного боку перехрестя були відсутні транспортні засоби, які б могли повертати наліво, а також в тому що зправа за перехрестям відсутні пішоходи, які б могли переходити вул. Галицьку, і таким чином, я нікому не можу створити перешкоди, я, включивши правий сигнал повороту, на малій швидкості здійснив поврот на право на вул. Галицьку одночасно з автобусом, який здійснював поворот по правій смузі. Після здійснення повороту я одразу побачив інспектора ДПС, який зупинив мене, подавши сигнал жезлом. Отже, здійснюючи поворот, я залишався у лівій смузі, на смугу зустрічного руху не виїзжав і обгін не здійснював. Виїхати на смугу зустрічного руху і здійснити таким чином обгін, я не міг фізично, оскільки обидві смуги зустрічного руху були зайняті великою кількістю автомобілів, які стояли на червоному сигналі світлофора.
Таким чином Інспектор ДПС ВДАІ м. Івано-Франківська мол. сержант міліції Гудз Андрій Ярославович, не звернувши увагу на мої пояснення про наявність пошкоджень дорожнього покриття порушив п.1.8. Розпорядження № 466 МВС України від 21.05.2009:
1.8. Не допускати випадків документування порушень ПДР, якщо порушення скоєне внаслідок неналежного утримання дорожнього покриття (виїзд на зустрічну смугу для об’їзду перешкод, ям тощо).
Згідно з ДСТУ 3587–97 :
“3.1.2 Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І – III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів;…
3.1.3 Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І – III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів;…”
Крім того, перед перехрестям з вул. Галицькою по вул. Василіянок, як і на перехресті взагалі, дорожня розмітка є повністю відсутня і визначити, в якій саме смузі рухаються транспортні засоби неможливо. В додатках представлені фотографії з цього місця, які доводять наявність суттєвих пошкоджень дорожнього покриття перед перехрестям та відсутність дорожньої розмітки.
Хочу вказати і на чисельні порушення процесуального характеру, які теж мали місце при розгляді адміністративної справи.
Інспектор ДПС ВДАІ м. Івано-Франківська мол. сержант міліції Гудз Андрій Ярославович, підійшовши до мого автомобіля не відрекомендувався, як того вимагає п. 28.2. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111. Потім в своєму службовому автомобілі він натякав на те, що міг би виписати протокол за якесь інше порушення з меншим розміром штрафу, якщо я захочу йому віддячити. Але я категорично відмовився, сказавши, що не здійснював порушення. Тоді інспектор виписав мені протокол за порушення п.14.6. ПДР не надавши ніяких доказів здійснення мною вказаного порушення. Як свідок у протоколі розписався другий інспектор ДПС (Вологій Ю.М. м. Івано-Франківськ, вул. Січинського, 5а), який в момент зупинки мене інспектором ДПС Гудз А.Я., стояв до перехрестя спиною, з кимось розмовляючи, і нічого бачити не міг. При цьому інспектор ДПС Гудз А. Я. відмовився вписати в протокол свідком особу, яка їхала зі мною в моєму автомобілі (..............................................................), мотивуючи це тим, що вона є зацікавленою особою.
Крім, того інспектор ДПС Гудз А.Я. не роз’яснив мені права та обов’язки ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
А п.1.6. Розпорядження № 466 МВС України від 21.05.2009 говорить:
1.6. Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, в якому мене визнано винним зазначеною постановою.

ПРОШУ:

1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

Додатки:
• копія позовної заяви (на трьох аркушах у трьох екземплярах);
• копія протоколу про адміністративне правопорушення Серія АТ
№ 055190 від 06.04.2010 року (три екземпляри);
• копія постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія АТ № 042504 від 06.04.2010 року (три екземпляри);
• Фотографії з місця події (3 шт);
• Копія квитанції про сплату судового збору.



14.04.2010 року. ______________________

ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення)
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Постановою Інспектора ДПС БДПС ВДАІ для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу пр-ка міліціі Пашути Олега Леонідовича (надалі за текстом - інспектор) від 14.08.2010 року серії АЕ №***** мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП через порушення пункту 16.2 Правил дорожнього руху (далі ПДР), яке на думку вказаного вище працівника ДАІ, я вчинив у м. Кривий Ріг на перехресті бульвару Вечірнього з Об’їзною дорогою.
Я вважаю вказану постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та моїх прав.
14.08.2010 року близько 9.50 год. я рухався на власному автомобілі Ніссан-Прімера, д/н АА 0000 АА з бульвару Вечірнього до магазину Сільпо, що на Об’їзної дорозі у м. Кривому Розі. Інспектор ДПС Пашута О.Л. зупинив мене на Об’їзної дорозі 14 серпня 2010р. о 9 год. 55 хв. і повідомив мені, що я, проїжджаючи перехрестя, на регульованому пішохідному переході не надав пішоходу переваги у русі. Я з інспектором ДАІ не погодився, і пояснив йому, що почав рух на перехресті на зелене світло, виконуючи поворот праворуч надав перевагу пішоходам на регульованому пішохідному переході зменшив швидкість до повної зупинки та переконавшись, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух. У момент коли я почав рух через пішохідний перехід, на пішохідному переході був один пішохід, який тільки почав переходити дорогу на зустрічній смузі. Між тим, п.18.2 ПДР зобов’язує водія на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В даному випадку при проїзді пішохідного переходу пішохід знаходився на абсолютно іншій смузі руху, за 3 полоси руху від мене, переходив її спокійно, не був змушений змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не існувало, уникати наїзду він не був змушений. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішохода також був безпечний. За таких умов обов’язку дати дорогу не існувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, переліченим у п.18.2 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту. Все це я намагався пояснити інспектору, також намагався зупинити вказаного пішохода, але інспектор не дав мені можливості це зробити.
Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КУпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КУпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КУпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протиречить ст.256 КУпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
Але незважаючи на це інспектор ДПС, не маючи достовірних даних про порушення мною Правил дорожнього руху, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Мені не були роз’яснені мої права, передбачені ст..268 КУпАП, та ст..:№ Конституції України. Одночасно, одразу ж з протоколом, ще не взявши з мене письмових пояснень, без розгляду справи інспектор виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ №****** від 14.08.2010 року, якою накладає на мене штраф за порушення ч.2 ст.122 КУпАП у розмірі 425 гривень.
Також я попрохав інспектора вписати у графу свідки осіб, які були у моєму автомобілі, та згідно ст. 272 КУпАП є свідками у даній справі, про наявність якого сказав інспектору. Однак інспектор ДПС Пашута О.Л. відмовився це зробити, мотивуючи тим, що в нього достатньо доказів для винесення рішення по справі. Співробітником ДАІ на протиріччя вимогам стст.256, 272 КУпАП не зазначено у протоколі свідків, вказаних мною, а саме: особа 1, особа 2, особа 3, посилаючись на те, що вони нібито є заінтересованими особами, хоча КУпАП України не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою. Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову.
Також в протоколі відсутні відомості про особу, якій я нібито не надав перевагу у русі на нерегульованому пішохідному переході, яка, згідно ст. 269 КУпАП є потерпілою у даній справі.
Згідно ст.279 КУпАП, під час розгляду справи особа, яка уповноважена розглядати справу та виносити постанову, повинна дослідити докази.
Аналогічні зобов’язання на інспектора ДАІ покладені згідно п. 2.11.5 та 2.12 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 р. №77 (далі – Інструкція).
У порушення ст.280 КУпАП та вимог відомчої Інструкції МВС, інспектор ДПС Пашута О.Л. не з‘ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а обов’язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора ДАІ згідно ст. 279 КУпАП та п. 2.12 Інструкції.

У постанові не вказані докази, які інспектор дослідив при накладенні на мене стягнення та на підставі яких визнав мене винним у вчиненні правопорушення. Питання наявності у моїх діях вини взагалі не розглянуто і про його вирішення не вказано у постанові. У постанові не вказані мої заперечення та їх оцінка інспектором ДАІ , не досліджені та не оцінені пояснення свідків, про допит яких я наполягав.
Своїми діями інспектор також грубо порушує п.1.6 розпорядження МВС Україні №466 від 21.05.2009 року виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Інспектор, зупинивши мій автомобіль о 9.50 год., протокол про адміністративне правопорушення почав складати о 9 год 55 хв. і о 9 год.55 хв. виніс Постанову про адміністративне правопорушення, про що вказано у протоколі. Тобто, інспектор відверто знехтував своїм обов’язком повністю до докладно вивчити матеріали справи (ст.272 КУпАП) і більш того - цей розгляд не проводив взагалі.
У протоколі про адміністративне правопорушення інспектор Пашута О.Л. не зазначив, що мається фото фіксація, хоча на словах казав що вона є. Також ця фото фіксація не досліджувалася при накладенні на мене стягнення, що свідчить про необ’єктивність та неповноту розгляду справи. Я стверджую, що фактично справу ніхто не розглядав. У протоколі не вказано назву, модель серійний номер технічного засобу, на який зі слів інспектора ДПС, здійснювалася фото фіксація. Документи на фотоапарат інспектор відмовився показати. Сертифікат та документ про повірку у інспектора ДПС були відсутні. Таким чином, застосування такого фотоапарату інспектором ДПС Пашута О.Л. було неправомірним. (Згідно п.18.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС «Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється … Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув»)
У постанові про накладення на мене стягнення інспектор на фото фіксацію як доказ скоєння мною правопорушення не посилався, що свідчить про відсутність такого доказу.
На підставі зазначеного, у зв’язку з тим, що я Правила дорожнього руху не порушував, керуючись ст.ст. 247, 268, 287-289 КУпАП,
ПРОШУ:
1. Визвати до судового засідання та заслухати свідків особа 1, особа 2, особа 3.
2. Визнати дії інспектора ДПС БДПС ВДАІ для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу УМВС України в Дніпропетровської області пр-ка міліції Пашути Олега Леонідовича неправомірними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення АЕ1 №***** від 14.08.2010 р.
3. Постанову інспектора ДПС Пашути О.Л. від 14.08.2010 р. серії АЕ №****** у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

Додатки
1. Постанова АН № *******
2. Протокол АН1 №********
3. Копія Позовної заяви для відповідача на 3 арк з додатком на 2 арк.

_________________
Знай, паскуда, вольных!

16.1. ПДД Неостановка перед знаком "СТОП"

Эт я не себе готовил. Попросили помочь. Чем смог.

_________________
Тільки дай декому мінімум повноважень та значок, й він одразу назве себе володарем Всесвіту...

Позовна заява

Постановою Інспектора ДПС роти ВДАІ м. мл.сержанта Овсяникова С.В. від 20.07.2010 року серії АН №662506 мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення пункту 16.2 Правил дорожнього руху (далі ПДД), яке на думку вказаного вище працівника ДАІ, я вчинив у м. Харцизьк по вул..Шалімова на перехресті з вул.. Советська.
Я вважаю вказану постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та моїх прав.
Я рухався на автомобілі «ВАЗ 2107» д/н ВА 1511 АС у напрямку вулиці Советська від вул.. Шалимова. Інспектор ДПС Овсяникова С.В. зупинив мене на вул.. Советська 20 липня 2010р. приблизно в17 год. 45 хв. і повідомив мене, що я на нерегульованому пішохідному переході не надав пішоходу переваги у русі. Я з інспектором ДАІ не погодився, і пояснив йому, що рухався по вул..Шалимова , перед нерегульованим пішохідним переходом зменшив швидкість та переконавшись, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух.Згідно с правил дорожнього руху Знак 5.35.1 встановлюється з правого боку від дороги на ближнього кордону переходу. У момент мого наближення до пішоходного переходу пішоходів на ньому не було. Між тим, п.18.1 ПДР зобов’язує водія зменшувати швидкість, а при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, які вже знаходяться на переході, коли він наближається до зазначеного переходу.
П.18.1 ПДР зобов’язує водія зменшити швидкість при наближенні до переходу, а при необхідності зупинитися, якщо на зазначеному переході знаходяться пішоходи, але не будь-які, а лише ті, яким може бути створено перешкоду чи небезпеку. В даному випадку при проїзді пішоходного переходу пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходили її спокійно, не були змушені змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на них не існувало, уникати наїзду вони не були змушені. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішоходів також був безпечний. За таких умов обов’язку водія знижувати швидкість або зупинятися не снувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, передіченим у п.18.1 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту.
Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким ніби-то було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КпАП така особа є потрепілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потрепілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
Відразу після цього мене інспектор і зупинив
Але незважаючи на це інспектор ДПС, не маючи достовірних даних про порушення мною Правил дорожнього руху, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Коли мені були роз’яснені мої права, передбачені ст..268 КУпАП і про що я розписався у протоколі, я заявив письмове клопотання про надання мені можливості скористатися правовою допомогою адвоката, право на що мені гарантоване ст.. 268 КУпАП та ст..59 Конституції України. Таке клопотання я заявив у зв’язку з тим, що інспектор ДПС після складання протоколу почав складати постанову про накладення на мене адміністративного стягнення без розгляду справи.

Також я попрохав Інспектора ДПС вписати у графу свідки особу, яка була у моєму автомобілі, та згідно ст. 272 КУпАП є свідком у даній справі, про наявність якого сказав інспектору ДПС. Однак Інспектор ДПС відмовився це зробити, мотивуючи тим, що в нього достатньо доказів для винесення рішення по справі.Співробітником ДАІ на протиріччя вимогам стст.256, 272 КпАП не зазначено у протоколі свідків, вказаних мною, а саме: Іванов Данило Юрьйович, м.Харцизьк с.Гірне., вул. Спортивна 27, та Іванова Жанна Семенівна, м.Харцизьк вул.Ніколенко 5/ 45 , посилаючись на те, що вони ніби-то є заінтересованими особами, хоча КпАП України не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встановленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою. Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову.


Однак в протоколі також відсутні відомості про особу, якій я нібито не надав перевагу у русі на нерегульованому пішохідному переході, яка, згідно ст. 269 КУпАП є потерпілою у даній справі.
Згідно п.5 ст.278 та 279 КУпАП, при підготовці справи до розгляду та під час розгляду справи особа, яка уповноважена розглядати справу та виносити постанову, повинна вирішити клопотання особи, яка притягується до відповідальності, дослідити докази.
Аналогічні зобов’язання на інспектора ДАІ покладені згідно п. 2.11.5 та 2.12 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 р. №77 (далі – Інструкція).
У порушення п.5 ст.278, ст..280 КУпАП та вимог відомчої Інструкції МВС, Інспектор ДПС Затхей С.С. моє клопотання взагалі не розглянув, хоча повинен був розглянути та задовольнити, оскільки право на захист є гарантованим Конституцією, а обов’язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора ДАІ згідно ст.. 279 КУпАП та п. 2.12 Інструкції.

Зміст постанови не відповідає вимогам ст..283 КУпАП та п. 2.16 Інструкції – у постанові не вказані відомості про особу, яка притягається до відповідальності. Відповідно, при накладення стягнення моя особа врахована не була. Зважаючи на те за вчинення інкримінованого мені адміністративного правопорушення передбачене покарання, мінімальний та максимальний розмір якого відрізняється, відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Інспектор ДПС Затхей С.С. не дослідив всі обставини
У постанові не вказані докази, які Інспектор ДПС Затхей С.С. . дослідив при накладенні на мене стягнення та на підставі яких визнав мене винним у вчиненні правопорушення. Питання наявності у моїх діях вини взагалі не розглянуто і про його вирішення не вказано у постанові. У постанові не вказані мої заперечення та їх оцінка інспектором ДАІ , не досліджені та не оцінені пояснення свідка, про допит якого я наполягав.

Інспектор ДПС Овсяникова С.В. зупинивши мій автомобіль о 17год. 45 хв., протокол про адміністративне правопорушення почав складати о 17 год 50 хв, а вже о 18год.00 хв. виніс Постанову про адміністративне правопорушення, про що вказано у протоколі. Тобто, інспектор відверто знехтував своїм обов’язком повністю до докладно вивчити матеріали справи (ст.272 КУпАП)
У протоколі про адміністративне правопорушення Інспектор ДПС Овсяникова С.В. не зазначив, що мається відео фіксація. Аля ця відео фіксація не досліджувалася при накладенні на мене стягнення, що свідчить про необ’єктивність та неповноту розгляду справи. Я стверджую, що фактичну справу ніхто не розглядав. У протоколі не вказано назву, модель серійний номер технічного запису, на який зі слів інспектора ДПС, здійснювалася відео фіксація. Документів на відеокамеру інспектор ДПС відмовився показати. Сертифікат та документ про повірку у інспектора ДПС були відсутні. Таким чином, застосування такої відеокамери Інспектор ДПС Овсяникова С.В. ,було неправомірним. (Згідно п.18.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС «Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється … Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув»)
У постанові про накладення на мене стягнення Інспектор Овсяникова С.В. . на відео фіксацію як доказ скоєння мною правопорушення не посилався, що свідчить про відсутність такого доказу.

На підставі зазначеного, у зв’язку з тим, що я Правила дорожнього руху не порушував, керуючись ст..ст. 247, 268, 287-289 КУпАП, прошу:

Скасувати постанову Інспектора ДПС Овсяникова С.В. . від 20.07.2010 р. серії АН №662506 та провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додатки
1. Копія Позивної заяви на 4 арк.
2.Протокол АН1 №179568 (Оригінал для суду та копія для відповідача)
3.Постанова АН № 662506 (Оригінал для суду та копія для відповідача)



Заява подається до суду за місцем проживання відповідно до ч.2 ст.19 Кодекса адмністративного судочинства України та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита

26.07.2010 р.
Підпис: __________________

Проезд на "красный цвет светофора" засянтый на видео.






АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправними дії та скасування
Постанови Серії ВН № **** від *****р.

«*» ********** року стосовно мене було складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВН № ****** та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності Серії ВН № **** за порушення правил дорожнього руху (копії додаються).
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.

Я, *******, ******* року о 8 год. 35 хв. рухався по вул. ***** в м.Одесі на автомобілі TOYOTA ********, державний номер ********, здійснив поворот вліво у бік вул. ********** керуючись п.16.2 ПДР України. Під час здійснення мною повороту в салоні автомобіля була присутня моя дружина *********** (***** р.н.).
Проїхавши 150-200 метрів від перехрестя я був зупинений Інспектором ДАІ ************ (Далі – «Співробітник ДАІ»). Співробітник ДАІ, після перевірки в мене документів, попрохав, щоб я сів до нього в автомобіль для складання протоколу.
Мені було запропоновано продивитись відеоматеріал на звичайній аматорській відеокамері, де нібито видно, як я порушую Правила Дорожнього Руху. Відеоматеріал я запропонував подивитись лише після того, коли мені буде пред’явлено відповідний сертифікат на цю камеру та свідоцтво про проведення перевірки цього приладу, проти порушення ПДР я заперечував. Співробітник ДАІ відповів мені що таких документів на відеокамеру немає і не повинно бути та в нього є всі підстави залучити знятий відеоматеріал в якості єдиного доказу мого порушення до справи. Спираючись на цей відеоматеріал він почав складати протокол.
Після повторного огляду моїх документів старший сержант **************** склав відносно мене протокол із приміткою про фіксування порушення на відеокамеру №***********. Мені не було роз’яснено мої права та обов’язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Одразу після складання протоколу інспектор *********** ухвалив постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН №******* від ********** року, якою постановив: визнати мене, ************, винним у скоєнні правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накласти на мене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять грн. 00 коп.), чим порушив ст. 255 КУпАП і фактично вийшов за межі передбачених законом повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 255 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» визначено коло осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Так, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати зокрема уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ у правопорушеннях передбачених цією статтею. Що стосується правопорушень, передбачених ст. 122 КУпАП, то посадові особи органів внутрішніх справ можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені лише частинами третьою і четвертою статті 122 КУпАП.
Відповідач порушив Наказ МВС України №111 від 27.03.2009р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», а саме п. 18.10.: «Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється використовувати технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні, та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув».

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Я категорично не погоджуюсь з винесеною стосовно мене постановою, вважаю її незаконною та такою, яка має бути скасована. Вважаю, що доказів, здобутих на законних підставах про моє правопорушення немає.
Враховуючи те, що я не вчинив правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, та постанова не відповідає вимогам закону, а також «докази» якими керувався Співробітник ДАІ є незаконними та були здобуті з порушенням ст.62 Конституції України та Наказу МВС України №111 від 27.03.2009р., то така постанова має бути скасована.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.19, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 122, 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 17-19, 71, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Визнати дії ІНСПЕКТОРА ДПС - ВЗВОДУ ВДАІ СТАРШОГО СЕРЖАНТА ******************протиправними щодо ухвалення Постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії ВН №****** від ******* року на підставі незаконно здобутих доказів.

2. Скасувати Постанову в справі про адміністративне правопорушення Серії ВН №***** від ****** року, якою ******** було визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень 00 коп.

3. Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ****************.



Додаток:
копія паспорту та посвідчення водія;
копія технічного паспорту та довіреності;
копія постанови ВН №**** від ***** р.;
копія протоколу ВН №***** від ***** р.;




«**»******** року




Позивач _____________________________________________________ ******


(Постанова тут : http://reyestr.court.gov.ua/Review/10329415)

Проезд перекрёстка якобы на красный свет. Суд удовлетворил "позов".

До Суворовського районного суду м. Херсона

Позивач: .....................
73000, м. Херсон,.........
тел: ........

Відповідач: Інспектор ДПС батальону ДПС м. Херсона
Авраменко Ілля Володимирович
73034, м. Херсон, пр-т Сенявіна, 128
тел: 43-25-35



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій інспектора ДПС батальону ДПС м. Херсона щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та накладення стягнення неправомірними, та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

Постановою серія ВТ № 159629 від 28.08.2010 року інспектора ДПС батальону ДПС м. Херсона старшини міліції Авраменко Іллі Володимировича мене було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень.
Вважаю, що дана Постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, з наступних підстав.
28 серпня 2010 року приблизно о 6 годині 47 хвилин під час руху на автомобілі «......» (державний реєстраційний номер ........), в районі вулиці Перекопскій, 170 в м. Херсоні мене було зупинено інспектором ДПС. Інспектор ДПС звернувся до мене з проханням надати йому посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Після отримання документів працівник ДАІ повідомив, що я порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). На думку інспектора ДАІ, який мене зупинив, я рухався по лівій смузі коли права була вільна.
На це я повідомив, що вказаного пункту ПДР я не порушував, оскільки права смуга була зайнята іншим транспортним засобом, крім того, я рухався по лівій смузі для повороту ліворуч (приблизно через 200 метрів) на найближчому перехресті, що прямо передбачено вказаним пунктом ПДР: «На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки)».
Крім того, інспектор ДПС мені повідомив, що начебто скоєне мною правопорушення зафіксовано за допомогою відеофиксації. Моє прохання повідомити про те, яким технічним засобом проводилася відеофиксація, чи являється він працюючим в автоматичному режимі спеціальним технічними засобом, інспектором було проігноровано.
Приблизно через 30 хвилин інспектор ДПС покликав мене до свого автомобіля та дав мені можливість ознайомитись з протоколом та постановою і запропонував їх підписати. Знаходячись у шоковому стані від неправомірних дій працівника ДАІ я відмовився підписати постанову.
Після цього Інспектор ДПС покликав двох понятих, та зазначив у постанові, що я не тільки відмовився підписати постанову, а ще й відвомився її отримувати, що є неправдою. Я відмовився тільки підписувати постанову.
Крім того, у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (мені не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звінувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство), з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до ст.11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції дозволяється використовувати технічні засоби для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами.
Яким саме засобом проводилася відеофіксація начебто скоєного мною правопорушення, чи передбачен він відповідними нормативно-правовими актами - в протоколі не зазначено.
За таких умов, вважаю, що така «відеофіксація» не відповідає вимогам закону, і не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Крім того, вважаю, що Постанова серія ВТ № 159629 не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав:
1) Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
2) Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
3) Ст. 69 КАСУ передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Але за всі ці 40 хвилин, які інспектор протримав мене в чеканні та затягуванні часу, він не навів жодного дійсного доказу факту здійснення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтями 287,288,289 КУпАП, та ст.6,18,104,105,106 КАСУ, -


ПРОШУ:

1. Визнати дії інспектора ДПС батальону дорожньо-патрульної служби м. Херсона Авраменко Іллі Володимировича щодо складання протоколу серії ВТ1 № 027377 від 28.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ........... за ст. 122 ч.2 КУпАП за порушення п.11.5 ПДР України і накладення адміністративного стягнення - неправомірними.
2. Постанову ВТ № 159629 від 28.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення та накладення на ........... адміністративного стягнення у вигляді 425 гривень штрафу - скасувати.
3. Звільнити мене від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КУпАП.


Додатки:

1. Копія позову.
2. Копія паспорту позивача.
3. Копія протоколу ВТ1 № 027377 від 28.08.2010 року.
4. Копія постанови ВТ № 159629 від 28.08.2010 року.
5. Копія довіреності



02.09.2010 р. ......

Обгон на перекрёстке. Дело выиграл. Копия постановы тут: viewtopic.php?f=22&t=2677&p=38184#p38184

_________________
http://www.youtube.com/PKuznyetsov

Проезд на "типа" красный... +внесение напарника как свидетеля.


До:
Червоногвардійського районного суду м. Дніпропетровска
49006, м. Дніпропетровськ, пр-т Пушкіна 77 „б”


Позивач:
Алонсо Василий Алонсович
22623, м. Рим, вул. Блевако, 44, кв. 13
Тел.: +38 (050) 222-22-22
Адреса електронної пошти: [email protected]

Відповідач 1:
УДАI ГУМВС України в м.Дніпропетровськ
49070, м.Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі

Відповідач 2:
Митько Валентин Анатолійович
ст. сержант міліції, інспектор ДПС
УДАI ГУМВС України в м.Дніпропетровськ
49070, м.Дніпропетровськ,
Площа Троiцька, 2-а
Інші засоби зв’язку невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
серія АЕ1 № 080311 від « 13 » жовтня 2010 року

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«13» жовтня 2010 року посадовою (службовою) особою Митько Валентином Анатолійовичом(надалі за текстом – Інспектор) стосовно мене було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1
№ 080311 , передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП України "Про адміністративні правопорушення" за нібито проїзд пішоходного перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 430,00 грн. (чотириста тридцять гривень 00 коп.).
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
13.10.2010 року я, Алонсо Василій Алонсович керуючи власним автомобілем Феррари Ф01, державний номер 555-55СМ, рухався по вул..Набережна Перемоги, що в м. Дніпропетровськ. Під”їзжаючи до пішоходного перехрестя приблизно за 30 метрів горів зелений колір світлофора, я пригальмував, думаючи, що зараз загориться зелений миготливий сигнал , та цього не прослідувало і я продовжив рух далі. Перед закінченням проїзду пішоходного перехрестя загорівся жовтий сигнал світлофора. Я, перетнувши його , виконав вимогу п. 8.11.ПДР (Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху) був зупинений Інспектором ДАІ, який звинуватив мене у допущенні порушення Правил дорожнього руху, а саме п.8.7.3 ПДР, про що був складений протокол серія АЕ1 № 249287 від 13.10.2010 року, згідно якого мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та винесено постанову серія АЕ1 № 080311 від 13.10.2010 року. Але в самому протоколі та в постанові відсутні посилання на об'єктивні докази, які б підтверджували мою вину. Інспектор мені таких доказів теж не надав. Тобто, наразі, маємо лише суб'єктивну думку самого інспектора, яка нічим не підтверджена і вина моя, як того вимагає законодавство при винесенні постанови, не доведена. Суб’єктивна думка чи припущення інспектора ДПС, а також його бажання за будь-яких умов притягнути мене до адміністративної відповідальності, не можуть буди належними та достатніми доказами, що підтверджують вчинення мною адміністративного правопорушення.

Окремо хочу зазначити, що в графі „Свідки” ст.сержант міліції Митько Валентин Анатолійович в якості свідка мого, нібито, правопорушення вписав інспектора ДПС Михайлец Андрія Олексійовича. Я вважаю, що його показання як свідка не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Також повідомляю, що фото, відеофіксації мого, нібито, правопорушення згідно розпорядження №466 „Про організацію роботи підрозділів ДАЇ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.” та пункту 1.6 „Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).” не проводилось.

"Згідно статті 251 КУпАП України: Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Інспектор в порушення цієї статті КУпАП, не встановив ніяких інших доказів моєї вини, окрім своїх особистих, нічим не підкріплених, обвинувачень, та свідчень свого напарника, чим порушив вимоги статті 252 щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Звертаю увагу суду на той факт, що на момент проїзду мною перехрестя інспектор знаходився у мене в полі зору. Це ще раз підтверджує той факт, що я не міг навмисне порушувати ПДР, і діяв за вимогами ПДР.

ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ
У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Враховуючи вищевикладене , керуючись ст. 288, КУпАП, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19, ч1. ст104,ст.105 КАСУ,

ПРОШУ СУД :
1. Визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АЕ1 № 080311 від « 13 » жовтня 2010 року.
.
2. Справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях адміністративного правопорушення.


Додаток :
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в двох примірниках.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення
3. Копія постанови про адміністративне правопорушення




«13» жовтня 2010 року.
Алонсо Василій Алонсович

Першотравневий районний суд
58000, м. Чернівці

Позивач:
ХХХ ХХХ ХХХХ
58000, м. Чернівці вул. ХХХ
тел.

Відповідач:
Іваницький А.М.
інспектор ВДАІ Рожнятівського р-ну
77600, смт. Рожнятів, вул. Набережна, 6
тел. (03474) 2-05-08


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування Постанови АТ №------- від ---------р.
в справі про адміністративне правопорушення
(в порядку адміністративного судочинства)

Я, ------------, паспорт -----------, ідентифікаційний номер -----------------, 29.09.2010р. керуючи автомобілем Renault Kangoo, державний номер ------, рухався з м. Чернівців по дорозі до м. Львів, в с. Креховичі, я помітив патрульний автомобіль ДАІ. Наблизившись до автомобілю ДАІ я побачив вимогу інспектора ДАІ зупини свій транспортний засіб. Виконавши вимогу інспектора ДАІ, я зупинився біля правого краю проїзної частини.
Підійшовши до мене, інспектор ДАІ представився Іваницьким А.М. та наказав передати йому документи на підставі порушення правил дорожнього руху п. 11.2. Мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
При складенні Протоколу Серія АТ1 № --------- від --------- року про адміністративне правопорушення (надалі – Протокол) Інспектором ДАІ було допущено наступні порушення:
1. Коли я почав писати зауваження про незгоду з висновками інспектора, про те, що по правій смузі рухатись неможливо, тому що погане покриття і я його об’їжджав а також у графах яких повинні бути записані свідки, хотів їх вписати інспектор висловив своє обурення та сказав, що я повинен визнати провину і не маю права вписувати свідків, так як вони являються зацікавленими особами.
2. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Так, у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред’явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, “правопорушення” не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахування допущених правопорушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини), і за таких обставин відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
3. Також прошу звернути увагу на наступні обставини, які не були взяті до уваги працівником ДАІ при винесенні оскаржувальної постанови. А саме: я дійсно проїжджав транспортним засобом -------- року через с. Креховичі. Рух здійснював по правій крайній полосі. Помітивши перед собою дорожнє покриття з великими вибоїнами та переконавшись у відсутності машин, для уникнення ушкоджень автомобіля та уникнення виникнення аварійної ситуації, я змушений був об’їхати дані вибоїни переїхавши на ліву крайню полосу руху. Об’їхавши вибоїни, я продовжив рух по правій крайній полосі, про що можуть підтвердити мої пасажири:
--------------------
-------------------------.
---------------------.
Мої зауваження стосовно даної ситуації інспектор ДАІ проігнорував. Таким чином, інспектор до протоколу про адміністративне правопорушення серії АТ1 №------- від ---------- року та постанови по справі про адміністративне правопорушення АТ №------ від -----р., вніс зафіксованих належним чином відомостей, про порушення правил дорожнього руху, як того вимагає чинне законодавство (п. п. 7.5.6. 12.12.1 . 12.9 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України),
свої необґрунтовані припущення, що свідчить про упереджене ставлення інспектора при винесенні даної постанови.
4. Окрім цього, коли я спробував внести в протокол свої зауваження щодо незгоди з діями міліціонера та попросив дати мені чистого аркуша паперу для пояснень, інспектор відмовив мені в моєму проханні, так як і в проханні показати своє службове посвідчення та роз’яснити мені мої права та обов’язки відповідно до статті 63 Конституції України,ст.268 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП, але водночас наполіг щоб я поставив свій підпис, що я ознайомлений з ними.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він не заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 7,276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6 -11, 18 ,19, 71, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що постанова серії АТ №--------- по справі про адміністративне правопорушення від --------- року винесена з порушенням моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає визнанню її не дійсною.

ПРОШУ:
суд
- скасувати Постанову Серія АТ №------ від -----р. в справі про адміністративне правопорушення.

До заяви додаються:
1. Копія паспорта позивача.
2. Копія ідентифікаційного коду позивача.
3. Копія Постанови Серія АТ-------- по справі про адміністративне правопорушення від -------р.
4. Копія Протоколу Серії АТ1 № ------- від ------- року.
5. Копія позовної заяви для відповідача – 1 примірник.

6 жовтня 2010 року


Підпис ________________________________

P.S. Дело выграно.

До Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області
вул. Котляревського, буд. 34,
м. Тернопіль, 46003.

Позивач: -------

Відповідач 1: Управління міністерства внутрішніх
справ України в Тернопільській
області
Державтоінспекція ОР ДПС ВДАІ
вул. Котляревського, буд. 24,
м. Тернопіль, 46003
Відповідач 2: Коваль Іван Борисович,
молодший сержант міліції
ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Тернополя
в Тернопільській області
вул. Котляревського, буд. 24,
м. Тернопіль, 46003


Адміністративний позов
про неправомірні дії працівників міліції по документуванню порушення ПДР України і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 02.10.2010 р. ========

Постановою серія ВО № =========, винесеною ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Тернополя в Тернопільській області молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович, на мене накладено адміністративний штраф в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. за нібито порушення правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.
Вважаю, що постанова, яку я оскаржую, є незаконною, несправедливою, такою, що суперечить нормам матеріального права та не відповідає вимогам норм процесуального права, а тому підлягає до скасування виходячи з таких міркувань:

1. Ч. 1 ст.254 КУпАП вказано, що "при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол".
У постанові, яку я оскаржую, в графі "До постанови додаються" вказано:
"протокол " без будь-яких вихідних даних.
Ч. 1 ст.287 КУпАП зазначено – "Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено …"
Ч. 1, 2 ст.7 КУпАП – "провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності".
Разом з тим, дії молодшого сержанта міліції Коваль Іван Борисович суперечать вимогам Закону, на що вказує таке:
протокол серії ======== складений 02 жовтня 2010 року, що видно з того тексту, у графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення", мною вказано:
"Правил дорожнього руху не порушував. Подаю клопотання про надання права захисту. Свідки відсутні".
Фраза "Подаю клопотання про надання права захисту." мною була вписана в графу "Пояснення ..." тому, що в графі "До протоколу додаються" молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович протиправно було вписано "н/д".
Мною в письмовому вигляді було заявлено "Клопотання про надання права захисту.", про що зроблено запис у графі "пояснення" та зафіксовано відеокамерою, оскільки Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ... при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Тому розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії."
Запис відеокамери додається до позову.
Таким чином, до постанови ======== від 02 жовтня 2010 року молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович безпідставно і протиправно не долучено мого " Клопотання про надання права захисту".

2. Молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович було складено на мене протокол про адміністративне правопорушення серія ======== в частині порушення вимог п. 11.2 та п. 11.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП. Разом з протоколом мені було вручено Постанову в справі про адміністративне правопорушення ========.
Слід вказати на те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова в справі не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові.
В протоколі залишились не заповненими графи "Місце роботи (місцезнаходження)" та "телефон". В графу "Свідки чи потерпілі" молодший сержант міліції Коваль Іван Борисович, всупереч чинному законодавству, вписав невідому мені особу Майборода Дмитро Юрійович, якого на момент моєї зупинки і оформлення протоколу поруч не було, та старшого сержанта міліції Гусєва Віктора Володимировича, адреса останнього свідомо вказана невірно, який власне і здійснював зупинку мого автомобіля, не вказавши в якості кого вони фігурують у протоколі.
Молодший сержант міліції Коваль Іван Борисович при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний був з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також інспектор не ознайомив мене з моїм правами та обов’язкам відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність мого підпису у відповідному рядку Протоколу.
Відсутність особи Майборода Дмитро Юрійович підтверджується записом відеокамери.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ======== вказано: "02.10.2010 року о 17 год. 37 хв. в м. Тернополі по вул. Будного керуючи т/з марки Субару д. н. з ВО3993АС їхав крайньою лівою смугою без потреби в той час коли права була цілком свобідною. При необхідності додається відеофіксація.
"чим порушив(ла) вимоги п." 11.2 11.5 .

В ПДР України викладено в

11. РОЗТАШУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА ДОРОЗІ
......
11.2 Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.
......
11.5. На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
......
Як видно з тексту п. 11.2 в ньому немає жорсткої регламентації руху транспортного засобу по відношенню до правого краю проїзної частини і він, радше, носить рекомендаційний характер. Тому його порушити фізично не можливо. А п. 11.5 взагалі не містить заборони руху транспортного засобу крайньою лівою смугою. Він стосується лише регламентації виїзду на крайню ліву смугу.
Отже, в жодному з перерахованих пунктів , а саме, в п. 11.2 та в п. 11.5 ПДР України, жодним чином не вказано про заборону руху транспортного засобу в крайній лівій смузі.
Так як я проїжджав перехрестя вулиць Митрополита Шептицького та Степана Будного лівою смугою згідно ПДР України (перед перехрестям стоїть дорожній знак "Рух по смугам", де рух прямо дозволяється лише з лівої смуги), то я продовжував рух тією ж смугою далі. Після перехрестя на дорозі взагалі відсутні дорожні знаки та дорожня розмітка, яка б вказувала на наявність смуг. І лише через приблизно 90 м після перехрестя на дорозі з'являється дорожня розмітка, подібна до лінії 1.5. При цьому будь-який дорожній знак, який вказував би про появу додаткової смуги чи будь-яких смуг, відсутній.
Стан дорожнього покриття смуги, яка з'явилася справа без необхідних попереджень дорожніми знаками, знаходився в стані, не придатному для руху мого автомобіля на швидкості 50 км/год. А застосовування екстреного гальмування могло би привести до аварійної ситуації.
Тому, керуючись пунктом 12.1 ПДР України, згідно якого “... водій повинен враховувати дорожню обстановку ... “, а, згідно ПДР України
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
.....
1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:
.....
дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
.....
я продовжував рух в лівій смузі, вважаючи праву смугу на цій ділянці дороги небезпечною для руху.
Проїхавши декілька метрів я побачив автомобіль на перехресті, який своїм положення вказував на готовність виїхати на праву смугу дороги, по якій рухався мій автомобіль. Тому я знову ж таки прийняв рішення продовжувати рух лівою смугою. Пізніше виявилося, що автомобіль, який знаходився на перехресті, належав співробітникам міліції.
Ситуація на цій ділянці дороги та знаходження автомобіля співробітників міліції також записана на відеокамеру.
Запис відеокамери додається.
Отже, виходячи з наведеного вище, вказані в протоколі пункти ПДР України, а саме п. 11.2 та п. 11.5 мною не порушувались і порушеними бути не могли.

3. Згідно з наказом міністерства внутрішніх справ №111 від 27.03.2009 в "Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" в п. 6.26. чітко вказано:
.....
Під час керування патрульним автомобілем (автобусом, мотоциклом) бути прикладом для інших учасників дорожнього руху в частині дотримання ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ).

Однак патрульний автомобіль інспектора знаходився, всупереч "Правилам дорожнього руху"
ст. 15. ЗУПИНКА І СТОЯНКА
…..
п. 15.9. Зупинка забороняється:
…..
ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
.....
безпосередньо на виїзді з другорядної дороги на перехрестя, що записано на відеокамеру.
Запис відеокамери додається.

4. При винесенні постанови було грубо порушено мої права, передбачені ст.268 КУпАП ,а саме:
- знайомитись з матеріалами справи (постанову інспектор надав мені разом із протоколом);
- давати пояснення, подавати докази;
- при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Запис відеокамери додається.
З таких міркувань працівник міліції діяв неправомірно, всупереч вимогам Закону України "Про міліцію", Положенню про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено Постановою КМ України від 14 квітня 1997 р. N 341), ПДР України, наказу міністерства внутрішніх справ №111 від 27.03.2009.
Отже, складений на мене протокол ======== 02 жовтня 2010 року є незаконним, а винесена постанова ======== від 02 жовтня 2010 року підлягає до скасування.
Мною дотримано вимоги ст.287-289 КУпАП, щодо терміну оскарження постанови про накладення адміністративного штрафу в розмірі 510 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.10 Закону "Про міліцію", ст.ст. 287, 288, 289 КУпАП,

П Р О Ш У :

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження по справі.
2. Дії інспектора ДПС ДАІ рядового міліції Ковальчука В. В. визнати неправомірними.
3. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ======== від 02 жовтня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Тернополя в Тернопільській області молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович., СКАСУВАТИ.
4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п1. ст.247. КУпАП у зв’язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.
5. На судове засідання викликати ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Тернополя в Тернопільській області молодшого сержанта міліції Коваля Івана Борисовича, старшого сержанта міліції Гусєва Віктора Володимировича, гр. Майбороду Дмитра Юрійовича.
6. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.


=======


Додатки:
1. 2 Копії паспорта позивача
2. 2 Копії ідентифікаційного коду позивача.
3. 2 Копії позовної заяви.
4. 2 копії постанови по справі про адміністративне правопорушення ======== від 02 жовтня 2010 року.
5. 2 копії протоколу про адміністративне правопорушення ======== 02 жовтня 2010 року.
6. 2 копії запису відеокамери на 2-ох дисках.

ЖЁЛТЫЙ СВЕТ

Соснівський районний суд м. Черкас
18000 м.Черкаси, вул..___________
Позивач: ________________________

Адреса: 18034,м. Черкаси,
вул. ________ , буд.__, кв._______
Засоби зв’язку: т. дом.______, моб._________
Відповідач 1: Управління ДАІ ГУ МВС України
у Черкаській області
м. Черкаси, вул. Л.Українки, 21
Відповідач 2: ст. лейтенант міліції
________________________________
ст. інспектор ДПС батальйону
ГПР ВДВІ м. Черкаси
Адреса: невідома
Засоби зв’язку: невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови серії СА № _________ по справі про адміністративне правопорушення

Цей адміністративний позов підлягає розгляду на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка передбачає право особи оскаржити до суду постанову органів Державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
17 вересня 2010 р. посадовою особою, старшим інспектором дорожньо-патрульної служби батальйону м. Черкаси – ____________________________ cкладений протокол у справі про адміністративне правопорушення, яким на мене, ______________________, накладено адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, вбачається, що я 17 вересня 2010 р. о 13 год. 20 хв., керуючи автомобілем DAEWOO Lanos № ____________ по вул. Смілянській, проїхала перехрестя вулиць Смілянська-Оборонна на заборонений сигнал світлофора (жовтий).
З притягненням мене до адміністративної відповідальності старшим інспектором Козаченком Віктором Анатолійовичем не згодна, а саме: 17 вересня 2010 р. я, рухаючись на автомобілі DAEWOO Lanos № __________________ у щільному потоці транспорту (вулиця дуже завантажена транспортними засобами) була зупинена інспектором ДПС ______________ за ніби - то порушення мною ПДР. Проте, для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. Вказана постанова, з якою в подальшому ст. лейтенант Козаченко В.А. відмовився мене ознайомити, не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
на місці «порушення» я рухалася зі швидкістю 50 км/год. з дотриманням вимог правил дорожнього руху та на заборонений сигнал світлофора не проїжджала. Під’їжджаючи до перехрестя, я почала його перетинати під зелений миготливий сигнал світлофора.
Але, коли я безпосередньо знаходилася на самому перехресті, засвітився жовтий сигнал світлофора. Згідно Правилам дорожнього руху, п. 8.11., п.16.8., я повинна була його звільнити.
На той момент я керувалася пунктом ПДР п.16.8.: «Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді» та пунктом ПДР п.8.11.,який передбачає, що водій не тільки має право, але і ,по суті справи, зобов’язаний продовжити рух на жовтий сигнал світлофора. «Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху». Відповідно до правил, гальмівний шлях автомобіля складає 14,7 м при швидкості 40 км/год. Зупинитися, навіть у разі екстреного гальмування, я все одно б не змогла. Отже, я здійснила єдино правильну дію в такій ситуації.
Також, вдавшись до екстреного гальмування, я б створила аварійну ситуацію і до того ж порушила б п.1.5. ПДР «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».
ПДР п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Завершуючи свій маневр, аварійної обстановки створено не було, перешкод іншим автомобілям і пішоходам своїми діями не створювала, мій рух не викликав небезпеки дорожньому руху, що підтверджує відсутність будь-яких записів в протоколі, окрім нiби то порушення мною пункту ПДР 8.7.3. Також зазначу, що в протоколі працівником ДАІ відмічено, що я «проїхала перехрестя вулиць Смілянська-Оборонна на заборонений сигнал світлофора (жовтий), але не вказано, на який сигнал світлофора виїхала на перехрестя. А це був зелений, дозволяючий рух, сигнал світлофора.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має великий перелік прав, зокрема право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
При моїй спробі дописати в протоколі, що «пояснення додаються на окремому аркуші паперу» мені було відмовлено. Ст. інспектор ___________ відповів: «Ви вже використали свої два рядки для пояснення», а також, у зв’язку з тим, що я відмовилася ставити свій підпис у протоколі в графі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», хоча підпис, що ознайомлена з місцем та часом розгляду справи я поставила, чим свідомо порушив мої права, надані мені ст. 256 КУпАП: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.» Вважаю, що дії ст. інспектора _______________ порушують ст. 5 Закону про міліцію «Діяльність міліції та права громадян»: «міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов’язані вживати заходи незалежно від свого підпорядкування».
Вважаю, що такі дії співробітника міліції порушують мої права та свободи та можуть кваліфікуватися як самоуправство, тобто самовільне здійснення свого дійсного або гаданого права, згідно до статті 186 КУпАПа.
З протоколом, складеним ІДПС ________________ (надалі – «протокол») про адміністративне правопорушення, я не погоджуюся, оскільки в моїх діях під час керування транспортним засобом не було допущено порушень Правил дорожнього руху, про що було повідомлено інспектора ДПС, а також зазначено у протоколі. Натомість, не реагуючи на мої пояснення, ним була винесена постанова (яку мені вручено не було і з якою мене не ознайомили та яку мені не оголосили , чим порушили ст.285 КУпАПа, а також не вручили копію документа про притягнення мене до адміністративної відповідальності з наступним накладенням штрафу).
Слід зауважити, що старшим інспектором _____________________ постанова розглядалася і виносилася без моєї присутності з порушенням статей 279 та 280 КУпАП та п 2.12; 2.9 Наказу МВС України №77 від 26.02.2009 р.
Інспектором порушено процедуру, передбачену п. 2.12 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України 26.02.2009 №77»: «Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок (стаття 279 КУпАП) ( 80732-10 )»
Оголошення постанови у моїй присутності не проводилось, копії постанови, я не отримувала. Порушення інспектором процедури, передбаченої п. 2.9 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України №77 від 26.02.2009»: « Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою здійснюється провадження; оскаржувати постанову в справі.»
З матеріалами справи меня не ознайомили і можливість надати пояснення не надали. Такі дії грубо порушили мої права на захист, правову допомогу, гарантовані КУпАП і, очевидно, спрямовані на зменшення шансів оскарження протиправної постанови.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника міліції були незаконними.
Внаслідок цього інспектор ДАІ взяв письмові свідчення у двох водіїв, автомобілі яких були припарковані неподалік від службового автомобіля старшого інспектора К____________., що може свідчити про невипадковість вибору саме цих свідків. Водії знаходились праворуч від службового автомобіля інспектора, присівши на газоні. Але, оскільки службовий автомобіль знаходився на газоні перпендикулярно проїзній частині (фото відбитки додаються) він закривав обзір проїзної части для свідків.
На жаль, у той момент повідомити про ситуацію, що склалася у службу довіри ДАІ я не змогла, оскільки телефон не відповідав.
Згідно п. 6.27 інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої наказом МВС № 111 від 27.03.2009, працівник підрозділу ДПС під час керування патрульним автомобілем зобов’язаний бути прикладом для інших учасників дорожнього руху в частині дотримання ПДР. Також згідно п. 6.32.5. працівник ДПС зобов’язаний під час службової діяльності дотримуватись законності, не допускати її порушень іншими працівниками.

Оскільки у визначені терміни ст.292 КУпАП копію постанови про адміністративне правопорушення я не одержала, 23 вересня 2010 р. була вимушена прибути до відділу Адміністративної практики Соснівського району за адресою: м. Черкаси, вул. ім. Л.Українки, 21, каб. №13, з метою її отримання.

До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доведення правомірності своїх дій в даному випадку покладено на сторону відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до статей 279, 280. 285, 288, 289, 292, 293 Кодексу про адміністративні правопорушення України і п.1.10 8.10 п. 8.11., п.16.8.. ПДР

ПРОШУ:

Постанову СА № __________ від 17.09.2010р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити у зв'язку з відсутністю у моїх діях складу правопорушення, порушенням процедури, передбаченої п. 2.9 , п. 2.12 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України 26.02.2009 №77»
Додатки:
1.Копія Постанови серія СА № _________ від 17вересня2010р.
2. Копія протоколу.
3. Копія паспорта.
4. Платіжне доручення про сплату держмита


27. 09.2010р
НЕ понадобились эти документы
5.Копія ідентифікаційного коду.
6. Копія посвідчення водія.
7. Копія технічного паспорта автомобіля.
8. Копія фотознімка.(надо в суд приносить)

Подаю окончательный пример позовной заявы. Суд сегодня выиграли.
Но у судьи хватило терпения только на нарушения при вынесении постановы. это пункт 1 Позову. Дальше Заява даже не рассматривалась. Вывод - всегда нужно писать "Клопотання на право захисту". Я его взял здесь на форуме.

До Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області
вул. Котляревського, буд. 34,
м. Тернопіль, 46003.

Позивач: Павло Ігорович
10.02.1984 р. н.
Проживає за адресою:

м. Тернопіль, 46016
Паспорт серія МС №
Виданий Тернопільським МВ УМВС
р.
І. н. .

Відповідач 1: Управління міністерства внутрішніх
справ України в Тернопільській
області
Державтоінспекція ОР ДПС ВДАІ
вул. Котляревського, буд. 24,
м. Тернопіль, 46003
Відповідач 2: Коваль Іван Борисович,
молодший сержант міліції
ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Тернополя
в Тернопільській області
вул. Котляревського, буд. 24,
м. Тернопіль, 46003


Адміністративний позов
про неправомірні дії працівників міліції по документуванню порушення ПДР України і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 02.10.2010 р. ВО № 171002

Постановою серія ВО № 171002 від 02 жовтня 2010 року, винесеною ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Тернополя в Тернопільській області молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович, на мене накладено адміністративний штраф в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. за нібито порушення правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.
Вважаю, що постанова, яку я оскаржую, є незаконною, несправедливою, такою, що суперечить нормам матеріального права та не відповідає вимогам норм процесуального права, а тому підлягає до скасування виходячи з таких міркувань:

1. Ч. 1 ст.254 КУпАП вказано, що "при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол".
У постанові, яку я оскаржую, в графі "До постанови додаються" вказано:
"протокол " без будь-яких вихідних даних.
Ч. 1 ст.287 КУпАП зазначено – "Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено …"
Ч. 1, 2 ст.7 КУпАП – "провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності".
Разом з тим, дії молодшого сержанта міліції Коваль Іван Борисович суперечать вимогам Закону, на що вказує таке:
протокол серії ВО № 037933 складений 02 жовтня 2010 року, що видно з того тексту, у графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення", мною вказано:
"Правил дорожнього руху не порушував. Подаю клопотання про надання права захисту. Свідки відсутні".
Фраза "Подаю клопотання про надання права захисту." мною була вписана в графу "Пояснення ..." тому, що в графі "До протоколу додаються" молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович протиправно було вписано "н/д".
Мною в письмовому вигляді було заявлено "Клопотання про надання права захисту.", про що зроблено запис у графі "пояснення" та зафіксовано відеокамерою, оскільки Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ... при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Тому розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії."
Запис відеокамери додається до позову.
Таким чином, до постанови ВО № 171002 від 02 жовтня 2010 року молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович безпідставно і протиправно не долучено мого " Клопотання про надання права захисту".

2. Молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович було складено на мене протокол про адміністративне правопорушення серія ВО № 037933 в частині порушення вимог п. 11.2 та п. 11.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП. Разом з протоколом мені було вручено Постанову в справі про адміністративне правопорушення ВО № 171002.
Слід вказати на те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова в справі не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові.
В протоколі залишились не заповненими графи "Місце роботи (місцезнаходження)" та "телефон". В графу "Свідки чи потерпілі" молодший сержант міліції Коваль Іван Борисович, всупереч чинному законодавству, вписав невідому мені особу Майборода Дмитро Юрійович, якого на момент моєї зупинки і оформлення протоколу поруч не було, та старшого сержанта міліції Гусєва Віктора Володимировича, адреса останнього свідомо вказана невірно, який власне і здійснював зупинку мого автомобіля, не вказавши в якості кого вони фігурують у протоколі.
Молодший сержант міліції Коваль Іван Борисович при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний був з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також інспектор не ознайомив мене з моїм правами та обов’язкам відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність мого підпису у відповідному рядку Протоколу.
Відсутність особи Майборода Дмитро Юрійович підтверджується записом відеокамери.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ВО № 037933 вказано: "02.10.2010 року о 17 год. 37 хв. в м. Тернополі по вул. Будного керуючи т/з марки Субару д. н. з ВО3993АС їхав крайньою лівою смугою без потреби в той час коли права була цілком свобідною. При необхідності додається відеофіксація.
"чим порушив(ла) вимоги п." 11.2 11.5 .

В ПДР України викладено в

11. РОЗТАШУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА ДОРОЗІ
......
11.2 Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.
......
11.5. На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
......
Як видно з тексту п. 11.2 в ньому немає жорсткої регламентації руху транспортного засобу по відношенню до правого краю проїзної частини і він, радше, носить рекомендаційний характер. Тому його порушити фізично не можливо. А п. 11.5 взагалі не містить заборони руху транспортного засобу крайньою лівою смугою. Він стосується лише регламентації виїзду на крайню ліву смугу.
Отже, в жодному з перерахованих пунктів , а саме, в п. 11.2 та в п. 11.5 ПДР України, жодним чином не вказано про заборону руху транспортного засобу в крайній лівій смузі.
Так як я проїжджав перехрестя вулиць Митрополита Шептицького та Степана Будного лівою смугою згідно ПДР України (перед перехрестям стоїть дорожній знак "Рух по смугам", де рух прямо дозволяється лише з лівої смуги), то я продовжував рух тією ж смугою далі. Після перехрестя на дорозі взагалі відсутні дорожні знаки та дорожня розмітка, яка б вказувала на наявність смуг. І лише через приблизно 90 м після перехрестя на дорозі з'являється дорожня розмітка, подібна до лінії 1.5. При цьому будь-який дорожній знак, який вказував би про появу додаткової смуги чи будь-яких смуг, відсутній.
Стан дорожнього покриття смуги, яка з'явилася справа без необхідних попереджень дорожніми знаками, знаходився в стані, не придатному для руху мого автомобіля на швидкості 50 км/год. А застосовування екстреного гальмування могло би привести до аварійної ситуації.
Тому, керуючись пунктом 12.1 ПДР України, згідно якого “... водій повинен враховувати дорожню обстановку ... “, а, згідно ПДР України
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
.....
1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:
.....
дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
.....
я продовжував рух в лівій смузі, вважаючи праву смугу на цій ділянці дороги небезпечною для руху.
Проїхавши декілька метрів я побачив автомобіль на перехресті, який своїм положення вказував на готовність виїхати на праву смугу дороги, по якій рухався мій автомобіль. Тому я знову ж таки прийняв рішення продовжувати рух лівою смугою. Пізніше виявилося, що автомобіль, який знаходився на перехресті, належав співробітникам міліції.
Ситуація на цій ділянці дороги та знаходження автомобіля співробітників міліції також записана на відеокамеру.
Запис відеокамери додається.
Отже, виходячи з наведеного вище, вказані в протоколі пункти ПДР України, а саме п. 11.2 та п. 11.5 мною не порушувались і порушеними бути не могли.

3. Згідно з наказом міністерства внутрішніх справ №111 від 27.03.2009 в "Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" в п. 6.26. чітко вказано:
.....
Під час керування патрульним автомобілем (автобусом, мотоциклом) бути прикладом для інших учасників дорожнього руху в частині дотримання ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ).

Однак патрульний автомобіль інспектора знаходився, всупереч "Правилам дорожнього руху"
ст. 15. ЗУПИНКА І СТОЯНКА
…..
п. 15.9. Зупинка забороняється:
…..
ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
.....
безпосередньо на виїзді з другорядної дороги на перехрестя, що записано на відеокамеру.
Запис відеокамери додається.

4. При винесенні постанови було грубо порушено мої права, передбачені ст.268 КУпАП ,а саме:
- знайомитись з матеріалами справи (постанову інспектор надав мені разом із протоколом);
- давати пояснення, подавати докази;
- при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Запис відеокамери додається.
З таких міркувань працівник міліції діяв неправомірно, всупереч вимогам Закону України "Про міліцію", Положенню про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено Постановою КМ України від 14 квітня 1997 р. N 341), ПДР України, наказу міністерства внутрішніх справ №111 від 27.03.2009.
Отже, складений на мене протокол ВО № 037933 02 жовтня 2010 року є незаконним, а винесена постанова ВО № 171002 від 02 жовтня 2010 року підлягає до скасування.
Мною дотримано вимоги ст.287-289 КУпАП, щодо терміну оскарження постанови про накладення адміністративного штрафу в розмірі 510 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.10 Закону "Про міліцію", ст.ст. 287, 288, 289 КУпАП,

П Р О Ш У :

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження по справі.
2. Дії інспектора ДПС ДАІ молодшого сержанта міліції Коваль Іван Борисович визнати неправомірними.
3. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ВО № 171002 від 02 жовтня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Тернополя в Тернопільській області молодшим сержантом міліції Коваль Іван Борисович., СКАСУВАТИ.
4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п1. ст.247. КУпАП у зв’язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.
5. На судове засідання викликати ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Тернополя в Тернопільській області молодшого сержанта міліції Коваля Івана Борисовича, старшого сержанта міліції Гусєва Віктора Володимировича, гр. Майбороду Дмитра Юрійовича.
6. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.


08.10.2009 р.

Додатки:
1. 2 Копії паспорта позивача
2. 2 Копії ідентифікаційного коду позивача.
3. 2 Копії позовної заяви.
4. 2 копії постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 171002 від 02 жовтня 2010 року.
5. 2 копії протоколу про адміністративне правопорушення ВО № 037933 02 жовтня 2010 року.
6. 2 копії запису відеокамери на 2-ох дисках.

Сегодня отменил "постанову по справі про адміністративне правопорушення" по ст 122 ч.2 -ПЕШЕХОД...
Спасибо форуму в целом и всем кто напрямую и косвенно помог...

Пользовался вот таким исковым заявлением, выкладываю может кому пригодится...

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання незаконною та скасування постанови про
накладення адміністративного стягнення за порушення
Правил дорожнього руху України та про закриття
провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС ВДАІ 3 взвода ст. сержанта Швец.О.О.. від ….2010 року на мене ……… (далі – Позивач), накладено адміністративне стягнення за ст. 122, ч. 2 КУпАП у розмірі 425 гривень.через порушення пункту 16.2 Правил дорожнього руху (далі ПДР) Відповідно до вищезазначеної постанови, я, начебто, …… 2010 року при повороті направо з вул…… на вул. …….. не надав дороги пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку я повертав, чим порушив п. 16.2 ПДР.
Позивач вважає, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення Відповідачем, в особі ІДПС Швец.О.О. були допущені значні порушення процесуального закону й невірне тлумачення вимог Правил дорожнього руху, з таких підстав: ((вважаю вказану постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та моїх прав))
Згідно п. 16.2 16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Але інспектор ДПС Швец.О.О. при розгляді справи не прийняв до уваги, що словосполучення «дати дорогу» є терміном, суть якого роз'яснює п. 1.10--дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Зокрема, згідно цьому пункту ПДР, вимога «дати дорогу» вважається виконаною, коли учасникі дорожнього руху, які мають перевагу, не були змушени змінити напрямок руху або швидкість.
Я з інспектором ДАІ не погодився i намагався пояснити інспектору фактичні обставини подій, яки були такими:
що почав рух на перехресті на зелене світло, виконуючи поворот праворуч .паралельно зі мною з лівої смуги (рух з якою дозволено тільки прямо) повернув ще один автомобіль який закрив мені огляд П.Д.Д-- оглядовість - об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія. я надав перевагу пішоходам на регульованому пішохідному переході зменшив швидкість до повної зупинки та переконавшись, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух У той момент, коли я виїхав на пішохідний перехід, з лівої від мене сторони дороги пішохід вийшов на проїзну частину.
В даному випадку при проїзді пішохідного переходу пішохід знаходився на абсолютно іншій смузі руху, за 3 полоси руху від мене, переходив її спокійно, не був змушений змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не існувало, уникати наїзду він не був змушений. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішохода також був безпечний. За таких умов обов’язку дати дорогу не існувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, переліченим у п.16.2 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту.Все це я намагався пояснити інспектору, Однак, мої пояснення с посиланням на п. 1.10 ПДР інспектором ДПС Швец.О.О. не були прийняті до уваги. .
я також запропонував зупинити вказаного пішохода, але інспектор відмовився . Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку.Між тим, у відповідності до ст. 269 КУпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст. 272 КУпАП є свідком. У відповідності до ст. 256 КУпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися в протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про немож-ливість його вчинення без потерпілих або свідків.) У відповідності до ст. 251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Неприлучення до справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності в справі передбачених законом доказів. обов’язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора ДАІ згідно ст. 279 КУпАП та п. 2.12 Інструкції.
Але незважаючи на це інспектор ДПС, не маючи достовірних даних про порушення мною Правил дорожнього руху, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Мені були не повністю роз’яснені мої права, передбачені ст..268 КУпАП, та ст..:№ 63 Конституції України.
Мою пропозицію опитати свідків, що перебували на тротуарі в момент мого проїзду, інспектором ДПС Швец.О.О.. було відкинуто, також він відмовився внести їхні прізвища, як свідків, до протоколу.
Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову майже одночасно.
Більше того, моє право давати пояснення (ст. 268 КУпАП) фактично не було реалізовано при розгляді справи: поки я записував до протоколу свої пояснення, ІДПС Швец.О.О.. встиг скласти постанову в справі адміністративного правопорушення й визначити в даному випадку міру покарання.
У такий спосіб «розгляд справи» звелося до складання постанови. Не були виконані вимоги ст. 280 КУпАП по розгляду всіх обставин справи, зігнорований п. 1.10 ПДР, що визначає ключовий у цьому випадку термін «дати дорогу». Своїми діями інспектор також грубо порушує п.1.6 розпорядження МВС Україні №466 від 21.05.2009 року виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
У протоколі про адміністративне правопорушення інспектор швец о.о . не зазначив, що мається видео фіксація, хоча на словах казав що вона є. Також ця фото фіксація не досліджувалася при накладенні на мене стягнення, що свідчить про необ’єктивність та неповноту розгляду справи. Я стверджую, що фактично справу ніхто не розглядав. У протоколі не вказано назву, модель серійний номер технічного засобу, на який зі слів інспектора ДПС, здійснювалася фото фіксація. Документи на камеру інспектор відмовився показати. Сертифікат та документ про повірку у інспектора ДПС були відсутні. Таким чином, застосування такого фотоапарату інспектором ДПС швец о.о . було неправомірним. (Згідно п.18.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС «Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється … Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув»)
У постанові про накладення на мене стягнення інспектор на видео фіксацію як доказ скоєння мною правопорушення не посилався, що свідчить про відсутність такого доказу. а навіть якщо він і є то згідно конституції Україні ст. 32 , 62 такі докази вважаються незаконними т.к документів на відео камеру в інспектора не було (відмовився надати) а так само при розгляді справи про адміністративне правопорушення зібрані по справі докази повинні оцінюватися з позиції дотримання вимог закону при їх отриманні.
За цих обставин Позивач вважає постанову в справі про адміністративне правопорушення ………… від ……… 2010 р. прийнятою з порушеннями чинного законодавства, необґрунтованою, протиправною, незаконною, а також такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову в справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 287, 288, 289 КУпАП, ст. 6, 7, 9, 104 КАСУ
ПРОШУ:
1. Постанову серії ……… .2010 про накладення на Позивача адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП у розмірі 425 () гривень визнати незаконною та скасувати.
2. Провадження в адміністративній справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

На заметку: Это я распечатал на отдельном листе чисто для себя
У суді ви зможете ознайомиться з усіма паперами у справі.
Напишіть письмове клопотання суді з проханням відмовити відповідачу у застосуванні, як докази у справі, касету,диск тощо , тому що відсутні достовірні дані про спеціальному приладі виробленому запис відео (реєстрація в ДАІ, відсутність повірки, сертифіката допустимості застосування в якості доказової бази, відсутність експерізи підтверджує достовірність самого запису).
«пішохід є таким же учасником дорожнього руху і оцінити безпеку свого переходу, а не бігати стрімголов - це його обов'язок ..»
Скористатися розпорядженням № 466 п 1.6 (докази)уже недействителен, Наказом № 111 п.18.10 (сертифікат тощо), конституція ст.62 (докази незаконним шляхом)
Стаття 62. конституция
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних
незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо
доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
ч. 2 ст. 72 КАС Украины
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій
чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо
доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.

Сканы решения суда об отмене выложу позжее как заберу из суда.........

_________________
"Бидло це не лексикон і не манера поведінки в суспільстві. Бидло це система цінностей".

До Суворовського районного суду м.Одеса
Вул.Чорноморського козацтва, 68

Позивач:
ххххххххх

Відповідач 1:
УДАI УМВС України в Херсонськiй областi
73034 , м.Херсон, вул.Сенявiна, 128,
тел. (0552) 43-25-36

Відповідач 2:
Письменний Сергій Вячеславович
інспектор БДПС м. Херсон
73034 , м.Херсон, вул.Сенявiна, 128,
тел. (0552) 43-25-36


ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про визнання протиправною та скасування
постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
серія ВТ № 200789 від 27/10/ 2010).

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
27.10.2010 р. посадовою (службовою) особою відповідача – інспектором БДПС м. Херсон Письменним С.В., винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 щодо мене.

Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КупАП. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню за таких підстав:

27.10.2010 о 15:00 керуючи автомобілем Пежо д/н ХХХХХ по а/д Херсон-Керч біля 68 км проїхала знак 3.25 «Обгін заборонено» після чого наблизилася позаду автомобіля Камаз, який рухався з включеною аварійною сигналізацією. Подивившись на покази спідометра, я оцінила швидкість Камазу як 20-25 км/год. Далі починався поворот, дорожня розмітка була 1.1 і я продовжила рух позаду Камазу. Після закінчення повороту дорожня розмітка змінилася на 1.5. Після цього на 69 км швидкість Камазу не збільшилася, я оцінив дорожню обстановку виконала обгін, перетнувши лінію 1.5 на ділянки прямої дороги і через 600 метрів була зупинена інспектором БДПС м. Херсон Письменним С.В.
Після того, як я передала документи, той повідомив, що зупинив мене за порушення правил обгону «на ділянці з обмеженою оглядністю», порушення вимог знаку 3.25 «Обгін заборонено», та перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1

Оскільки виїзд на смугу зустрічного руху через розмітку 1.1 та обгін під час дії дорожнього знаку 3.25 прямо дозволяється за деяких умов додатком 2 до ПДР (для об’їзду нерухомої перешкоди, коли інша можливість об’їзду відсутня, обгону одиночного транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше 30 км/год.) І у даному випадку ці умови були виконані. Таким чином, навіть формального порушення вимог ПДР у моїх діях немає.

3.25 "Обгін заборонено". Забороняється обгін усіх
транспортних засобів (крім поодиноких *, що рухаються із швидкістю
менше 30 км/год).
______________
* Поодинокими вважаються одиночні транспортні засоби,
автопоїзди, а також буксируючий транспортний засіб у
зчепленні з буксированим.

ПДР 34. ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА (Додаток 2) ( 306а-2001-п ) 1. Горизонтальна розмітка
Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху,
дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди,
розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не
перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних
засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Згідно Національного Стандарту України:
Знаки 3.25 і 3.27 повинні застосовуватись на дорогах з однією смугою для руху в одному напрямку, якщо залежно від інтенсивності руху, ширини, стану проїзної частини створюється підвищена небезпека зустрічних зіткнень, при цьому знаки належить застосовувати з однією з табличок 7.4.4—7.4.7, а також разом з розміткою 1.1 згідно ДСТУ 2587.
Згідно ПДД України «загальні положення» :
1. Обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами;
2. Оглядовість - об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія;
3. Обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху;

Крім того, я зауважила, що виконала обгін на ділянку, де лінія розмітки була 1.5, дорога добре продивлялася в обидва кінці (фото 1) і в якості підтвердження моїх слів запропонувала в якості свідка залучити водія транспортного засобу, який я обігнала.
На цю пропозицію інспектор відмовив, зауваживши що у нього є свій власний свідок.

Не зрозуміло звідки інспектор БДПС Письменний Сергій Вячеславович
вирішив, що даний відрізок дороги являється «ділянкою з обмеженою оглядністю", так як на це питання інспектор відповідати мені відмовився і забрав мої документи у свій автомобіль для складання протоколу в справі про адмін. порушення. Після чого приніс протокол про адмін. порушення серія ВТ1 № 083515 і постанову під номером ВТ№ 200789. В якості свідка інспектора була невідома особа, що знаходилась в службовому автомобілі ІДПС.

При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Так у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

Ст..288 КпАП прямо передбачає:

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів.
За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає:

3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

23.12.2005.1 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:

24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП ( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,


ПРОШУ:

1. Прийняти дану Позовну заяву до провадження.
2. Повідомити мене про час і місце розгляду справи.
3. Визнати дії Відповідача - інспектора БДПС м. Херсон Письменного С. В. щодо притягнення ХХХХХХХХ до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі Постанови ВТ № 200789 від 27.10.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, протиправними.
4. Визнати протиправною та скасувати Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ВТ № 200789 від 27.10.2010., у розмірі 510 грн. та закрити справу, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

До заяви додаються:
1. Копія Позовної заяви стороні по справі – на 4-х арк. (3 екземпляри)
2. Копія Постанови про адміністративне правопорушення ВТ № 200789 від 27.10.2010 (3 екземпляри).
3. Копія Протоколу про адміністративне правопорушення ВТ1 № 083515 (3 екземпляри)
4. Копія посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. (3 екземпляри)



Дата 27/10/2010 р. ___________ ХХХХХХХХ