|
До Центрально-Міського районного суду
м. Кривого Рогу
ПОЗИВАЧ:
********** Максим Геннадійович,
23.08.1977 р.н., уродженець м. Кривого Рогу,
що мешкає за адресою: 50072, м. Кривий Ріг,
вул. Миколи Ходича, буд.№9, кв.№17,
моб. тел.: 0**1**1111
ВІДПОВІДАЧ:
ІДПС БДПС Відділу Державної автомобільної
інспекції для обслуговування адміністративної
території м. Кривого Рогу УМВС України в
Дніпропетровської області старшина міліції Коліогло В’ячеслав Володимирович,
50069, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,
вул. Волгоградська, буд.№11,
тел. 261409, факс 743283, телетайп: 106107 Радар.
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про скасування постанови по справі про адміністративне
правопорушення АЕ№ 182385 від 26.06.2009р.
21.05.2010р. на адресу Центрально-Міського Відділу Державної виконавчої служби Криворізького МУ юстиції я надіслав інформаційний запит (копія в додатках) у порядку Закону України «Про інформацію». В цьому запиту я попросив письмово проінформувати мене, стосовно наявності чи відсутності виконавчих проваджень щодо мене (з наданням копій вказаних матеріалів).
10 липня 2010 року (по штемпелю 08.07.2010р.) поштою я отримав відповідь на мій запит вих. №7464 від 18.06.2010р. (копія у додатках), з якої я вперше дізнався про наявність виконавчого провадження щодо мене.
Із наданих документів мені стало відомо, що у Центрально-Міського Відділу Державної виконавчої служби відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого документа – постанови ІДПС БДПС Відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу УМВС України в Дніпропетровської області старшини міліції Коліогло В’ячеслава Володимировича (надалі за текстом - інспектор) №АЕ 182385 від 26.06.2009 року про стягнення 255,00 грн на користь держави за порушення ч.1 ст.121*2 КУпАП.
Жодної постанови про накладення на мене адміністративного стягнення я не отримував, під час винесення постанови не був присутній, що підтверджується відсутністю мого підпису у вказаній постанові. Саме через це мною був пропущений термін оскарження даного рішення посадової особи, з чого вбачається наявність правових підстав для визнання причин пропуску поважними та поновлення терміну оскарження згідно ст.289 КУпАП.
Щодо справи, 22.06.2009 року я керував автомобілем «Мерседес-Бенц», д.н. АЕ 5297 АА який працював в режимі маршрутного таксі №286 по вул. Орджонікідзе у м. Кривому Розі, де був зупинений інспектором ДАІ, який не назвавши посаду, звання та прізвище оголосив вимогу пред’явити документи. Я передав, як того вимагають ПДР України, посвідчення водія, техпаспорт та шляховий лист, та запитав у чому справа. Інспектор запропонував підійти до службового автомобіля, який стояв поруч, де пояснив мені, що в мене у автобусі кількість пасажирів перевищує дозволену. Я запропонував піти перерахувати пасажирів, що інспектор зробити відмовився, та почав складати протокол. У салоні дійсно стояли 2 людини, які мали вийти на зупинці «Червона», до якої залишалося 50 метрів, а у задньої частині салону було близько 5 вільних місць, що я намагався пояснити інспектору. Незважаючи на мої доводи, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення № АЕ 0743585, у якому вказав, що 22.06.2009 року о 11.20 водій ******** М.Г. по вул. Орджонікідзе м. Кривий Ріг керував транспортним засобом «Мерседес» номерний знак АЕ 5297 АА працюючи в режимі таксомотору по маршруту 286 перевозив пасажирів більш ніж передбачено технічною характеристикою транспортного засобу. Тим часом я перерахував пасажирів та запитав їх, чи може хтось бути свідком. Згодилися 2 чоловіки. Я підійшов до інспектора, та попросив його вказати у протоколі свідків, що він відмовився робити та вписав у якості свідка свого напарника інспектора ДПС Левченка Сергія Анатолійовича. Після цього я, оцінив дії інспектора як протиправні, подав клопотання (згідно зразку, наданого інспектором) про перенос місця та часу розгляду постанови згідно зі ст.268, 276 КУпАП, та вказав у ньому причину незгоди з протоколом та персональні дані свідків. Протокол підписувати та писати пояснення у ньому я відмовився у присутності тих же свідків.
25.06.2009 року я, як було вказано у клопотанні, приїхав до УДАІ м. Кривого Рогу, де мене прийняв командир батальйону ДПС підполковник міліції Кривецькияй Я.М., який вислухавши мене, запропонував з’явитися наступного дня. Наступного дня у вказаний час я був у УДАІ, але пана Кривецького Я.М. на місці не було. Я ще декілька разів приїжджав, але на прийом до вказаного керівника так і не потрапив. Останній раз, я приїжджав вже на початку липня 2009 року, та черговий раз не застав там його. Я попросив чергового по ДАІ перевірити по базі чи винесене рішення по протоколу № АЕ 0743585 від 22.06.2009 року, на що отримав відповідь, що вказаного протоколу у базі немає. І лише отримавши відповідь на запит до ДВС, я дізнався, що рішення таки було винесене.
Постановою від 26.06.2009 року № АЕ 182385 той же інспектор ДПС Коліогло В.В. за порушення п.21.1 ПДР України постановив накласти на мене адміністративне стягнення – штраф на користь держави у розмірі 255,00 гривень.
Вважаю дану постанову такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
1. Інспектор стверджує, що кількість пасажирів перевищувала дозволену, але при цьому він відмовився їх рахувати, тим самим своє звинувачення він грунтує на власних домислах, що можуть підтвердити свідки, вказані у клопотанні.
2. Порушення процесуальних норм КУпАП. Я не погоджуюсь із застосуванням до мене адміністративного стягнення, але також не можу не вказати на порушення процесуального характеру, які теж мали місце під час складання протоколу. Статтею 268 КУпАП України, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: “..заявляти клопотання; подавати докази, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката..“ При розгляді справи інспектором ДПС мої пояснення не розглядалися і не бралися до уваги, свідків згідно ст. 272 категорично вносити до протоколу інспектор відмовився.
3. Ніяких доказів, згідно ст.251 КУпАП, порушення мною ст.121*2 ч.1 КУпАП відповідач не надав. Дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних даних, які б підтверджували факт моїх неправомірних дій.
4. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
5. Зазначена постанова винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами України.
Такі дії інспектора є грубим порушенням вимог ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічності, повноти і об'єктивності розгляду справи, встановлення винності чи невинності особи. Цим також порушено вимоги ч. 2 ст. 279 КУпАП щодо дослідження доказів при розгляді справи.
Всупереч вимогам п.1.6 розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009р.: «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)» ніяких доказів моєї вини, крім власного, до того ж необ’єктивного, трактування ситуації інспектор не надає.
Враховуючи вищевикладене, співробітником ДПС неправомірно звинувачено мене в порушенні вимог п.21.1 ПДР - оскільки кількість пасажирів у салоні не перевищувала дозволену, що можуть підтвердити свідки:
- Кириченко Володимир Адольфович, що мешкає: п. Зелений Гай, 54, м.т. 0678746142;
- Романік Андрій Васильович, м.т. 0675641394.
По-друге, звинувачуючи мене в порушенні ПДР, інспектор грубо порушує мої права на захист. Таким чином, вчиняючи дії щодо внесення неправдивих відомостей в протокол про адміністративне правопорушення в частині трактування суті події і нехтування процесом розгляду справи – спричинило необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою. Ст.288 КпАП прямо передбачає: постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів. За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
23.12.2005 №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних
представників і захисників. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП
( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись статтями ч.1 ст.247,287-289 КУпАП і статями 6,10,11,19,99,100-102,104-106,161,162 Кодексу про адміністративне судочинство України,-
ПРОШУ:
1. Поновити термін оскаржування та прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Звільнити мене від сплати судового збору відповідно ст. 288 КУпАП.
3. Визнати дії інспектора ДПС БДПС Відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу УМВС України в Дніпропетровської області старшини міліції Коліогло В’ячеслава Володимировича неправомірними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення АЕ №0743584 від 22.06.2009 р.
4. Постанову АЕ №182385 від 26.06.2009р. у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Додаток:
1. Копія адміністративного позову (5 аркушів).
2. Копія інформаційного запиту до ДВС.
3. Копія конверту.
4. Копія відповіді ДВС на 10 аркушах.
5. Копія протоколу № АЕ 0743584.
6. Копія клопотання.
7. Копія адміністративного позову для відповідача з додатками на 14 аркушах.
14.07.2010 року ********** М.Г.
|
Вход
FAQ
Поиск
